2. 2. Планування контрольно-ревізійної роботи

Планування контрольно-ревізійної роботи здійснюється відповідно до нормативних документів про відомчий контроль за фінансово-господарською діяльністю об'єднань, підприємств, організацій і установ. Залежності від часового інтервалу розрізняють перспективні і поточні плани контрольно-ревізійної роботи.

Перспективні плани складаються міністерствами, відомствами і на підприємствах. У них планується розвиток контрольно-ревізійної роботи на тривалу перспективу. Розробляються ці плани контрольно-ревізійними підрозділами. Зміст перспективних планів контрольно-ревізійної роботи включає заходи, що плануються щодо виконання науково-дослідних робіт в області контролю, проектування автоматизованих систем контрольно-ревізійних процесів на ЕОМ, розробки методик по застосуванню апаратно-програмного контролю в процесі ревізій і ін. У перспективних планах передбачаються також підготовка і підвищення кваліфікації фахівців з контролю і ревізії з розподілом по роках навчання, навчальним закладам, регіонам. Перспективне планування вдосконалення контрольно-ревізійної роботи на базі наукових досліджень, використання ЕОМ і інших технічних засобів - усе це забезпечує неухильний розвиток контролю в господарському механізмі відповідно до покладених на нього функцій у процесі розширеного відтворювання.

Поточні плани контрольно-ревізійної роботи складаються на наступний календарний рік, квартал, місяць. У них конкретизуються заходи щодо контролю і ревізії, намічаються підприємства, діяльність яких буде контролюватися.

2.3. Зміст і задачі комплексної ревізії

Комплексна ревізія - найбільш дійова форма фінансово-господарського контролю. Вона являє собою один з різновидів подальшого контролю, заснований на системному вивченні економіки виробничого об'єднання або підприємства:

- збереження і раціональність використання виробничих ресурсів - грошових, матеріальних, трудових;

- взаємозв'язків між фінансово-економічними показниками технікою, технологією і організацією виробництва; дотримання планової, звітної і фінансової дисципліни. Одночасно невід'ємними елементами змісту комплексної ревізії є всебічне вивчення і оцінка виконання завдань як по кількісних показниках, так і по показниках ефективності виробництва, праці, упровадженню нової техніки, якості продукції, її собівартості, фінансових результатах і ін.

Одне з важливих завдань комплексної ревізії - це об'єктивна оцінка планових (нормативних) показників, виявлення фактів заниження планових завдань, комплексна ревізія включає також перевірку міри напруженості і оптимальність планових завдань, обгрунтовання матеріальних і трудових витрат, стану нормативного господарства.

Характерною особливістю комплексної ревізії є її спрямованість на зміцнення господарської і фінансової дисципліни, закриття каналів розкрадання власності, більш повну мобілізацію резервів виробництва, розробку пропозицій про перегляд діючих норм, розцінок, тарифних ставок, цін і тарифів, а також про зміну окремих нормативних актів міністерств і відомств.

Отже, критерій комплексності полягає у взаємопов'язаному контролі економічної і технічної сторін виробництва. Характерними особливостями комплексної ревізії є також: участь в її проведенні фахівців, здатних кваліфіковано розбиратися в технології, організації і економіці виробництва; максимально можливе поєднання різних методичних прийомів документального і фактичного контролю з метою виявлення законності, достовірності та економічної доцільності господарських і фінансових операцій.

Участь у комплексній ревізії інженерів, технологів, плановиків, товарознавців та інших фахівців дозволяє кваліфіковано вивчити економічну ефективність, перевірити дотримання технологічної дисципліни, обгрунтованість планових розрахунків, нормативів матеріальних і трудових витрат, розкрити недоліки у виробничій і економічній роботі на тій або іншій ділянці і намітити заходи щодо її поліпшення.

При проведенні комплексної ревізії розглядаються такі питання: збереження власності; напруженість і стабільність передбачених у плані показників: собівартість виробництва, фінансових результатів і ін., виконання плану по основних кількісних і якісних показниках, вплив окремих чинників на відхилення від затверджених планів; причини невиробничих витрат і втрат; зміст господарських операцій за даними первинних документів для встановлення їх законності, доцільності і достовірності; дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку грошових коштів і матеріальних цінностей, а також обгрунтованість кореспонденції рахунків в облікових регістрах; достовірність звітних даних, виявлення приписок і інших спотворень показників звітності; правильність ведення фінансових, кредитних і розрахункових операцій, виконання зобов'язань по платежах до бюджету, дотримання державної дисципліни цін та ін.