- •Аудит і ревізія
- •Ревізія і контроль
- •Економічний контроль
- •1.2. Організаційні форми економічного контролю в Україні
- •1.3. Види економічного контролю
- •Зміст і організація контрольно-ревізійної роботи
- •2.1. Класифікація ревізій
- •2. 2. Планування контрольно-ревізійної роботи
- •2.3. Зміст і задачі комплексної ревізії
- •2.4. Узагальнення результатів комплексної ревізії і прийняття рішень за її результатами
- •3. Основи аудиту
- •3.1. Історичні аспекти розвитку і становлення аудиту в Україні та країнах снд
- •3.2. Десять постулатів аудиту
- •3.3. Мета і задачі аудиту
- •3.4. Організація і управління аудитом
- •3.5. Реєстр субє’ктів аудиторської діяльності
- •3.6.Нормативи аудиту
- •3.7. Предмет аудиторської діяльності
- •3.8. Об’єкти аудиторської діяльності
- •3.9. Методи і методичні прийоми аудиторської діяльності
- •3.10. Загальні принципи та основні вимоги до аудиту
- •Незалежність, об'єктивність і доброзичливість
- •Конфіденційність інформації
- •Майстерність і компетентність аудитора
- •Робота, що виконується іншими фахівцями
- •Документування аудиту
- •Планування
- •Аудиторські свідоцтва
- •Система обліку і внутрішній контроль
- •Аудиторські висновки і підготовка аудиторського звіту
- •Обмеження у висловленні аудиторської думки
- •Масштаб аудиту
- •Обгрунтувана гарантія
- •Відповідальність за фінансову звітність
- •3.11. Договір на проведення аудиту
- •Зміст договору
- •Структура договору
- •Додаток до договору
- •3.12. Документальне оформлення аудиторської перевірки
- •Зміст і форма робочої документації
- •Конфіденційність і володіння робочими докуметами, порядок їх зберігання
- •Додаткова підсумкова документація
- •3.13. Планування аудиту
- •Загальний план аудиту
- •Аудиторська програма
- •3.14. Аудиторські свідоцтва
- •Достатність і необхідність аудиторських свідоцтв
- •Процедури отримання аудиторських свідоцтв
- •Перевірка
- •Спостереження
- •Опитування і підтвердження
- •Підрахунок
- •Аналітичні процедури
- •3.15. Аудиторський висновок
- •3.16. Види аудиторських висновків і їх зміст
- •Позитивний висновок (існує безумовно позитивна згода)
- •Позитивний висновок (існує не фундаментальна невпевненість)
- •Умовно-позитивний висновок (існує не фундаментальна незгода)
- •Аудиторський висновок, в якому дається відмова від надання висновку аудитора
- •61002, Харків, вул. Революції, 12.
Обмеження у висловленні аудиторської думки
Аудитор не має права складати офіційний висновок про якість аудиторського висновку і по проведеній аудиторській перевірці іншими аудиторами, таке право має виключно Аудиторська палата України.
Аудитор не має права висловлювати думку в аудиторському ув'язненні, або в додатковій підсумковій документації відносно фактів і подій, суть яких визначається карним і адміністративним Кодексами. Відносно цього він не має відповідної кваліфікації і це не є задачею аудитора. Оцінка таких фактів і подій є прерогативою судових органів.
Масштаб аудиту
Термін «Масштаб аудиту» відноситься до термінів, пов'язаних з виконанням процедур аудиторської перевірки, необхідних за певних обставин для досягнення мети аудиту. Процедури, які необхідні для проведення аудиту, повинні визначатися тільки аудитором з урахуванням національних нормативів аудиту, вимог Законодавства України або відповідно до заздалегідь узгоджених умов проведення аудиторської перевірки і вимог до підготовки звітності.
Обгрунтувана гарантія
У відповідності з національними нормативами аудит передбачає забезпечення обгрунтованою але не абсолютної гарантії того, що звітність, яка офіційно обнародується загалом не містить у собі істотних спотворень. Обгрунтована гарантія - це процес збору свідоцтв, необхідних аудитору для підготовки висновку про те, що загалом немає істотних спотворень у звітності. Обгрунтована гарантія стосується всього процесу аудиту.
Незважаючи на це, існують причини, які заважають аудитору виявити істотні неточності і спотворення, а саме:
- використання тестів під час перевірки;
- обмежувальні чинники, властиві всім системам бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (наприклад, можливість змови посадових осіб);
- той факт, що більшість аудиторських свідоцтв має більш переконливий ніж остаточно ствердний характер.
Під час підготовки аудиторського висновку важливого значення набуває ставлення аудитора до наступних моментів:
а) збір необхідних свідчень про об'єкт аудиту з метою визначення характеру аудиту, терміну його проведення і масштабу аудиторських процедур;
б) підготовка висновків на основі зібраних свідчень.
Деякі обмежувальні чинники також можуть вплинути на достовірність інформації, на основі якої буде підготовлений висновок з окремих аспектів звітності підприємства (наприклад, по операціях між родинними сторонами). У зв'язку з цим, у деяких національних нормативах аудиту передбачені відповідні процедури, які достатньою мірою забезпечують доказовість таких операцій, тобто приводиться приклад обставин, що посилюють ризик істотного спотворення звітності підприємства
Відповідальність за фінансову звітність
Хоч аудитор відповідає перед замовником аудиту за свій аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства, відповідальність за правильність підготовки і представлення фінансової звітності користувачам відповідно до вимог українського законодавства покладається на керівництво підприємства. Проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства не звільняє його керівництво від відповідальності за достовірність і повноту звітності.
Процедури засвідчення бухгалтерської звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), які потрібні Державній комісії з цінних паперів і фондовому ринку і іншим державним установам, не означають солідарну відповідальність аудитора за достовірність і повноту фінансової звітності підприємства з керівництвом підприємства, що перевіряється. Процедури свідчення фінансової звітності означають підтвердження аудитором відповідності показників фінансової звітності даним головної книги (оборотного балансу) і журналам-ордерам, без здійснення ним процедур перевірки достовірності первинної бухгалтерської документації.