24. Концепція відчуження е.Фрома.

Концепція відчуження е.Фрома.

Відчуження – відбувається не лише від речей, але й від власних почуттів, це характерно для модусу «буття», бо володіння стає найбільшим відчуттям людини. Вибір і свобода – великий тягар, тому людина намагається його позбутися, тобто відбувається відчуження, адже людина вибирає безпеку, а не свободу. Відчуження – орієнтація на речі, погоня за грошима, славою та владою.

Приклади відчуження: 1) Стиль мови. Теперішній стиль мови говорить про високу відчужуваність. Наприклад: коли я говорю у мене є проблема замість я занепокоєний суб’єкт «я» виключається об’єкт «мого володіння», виходить, що я сам себе перетворюю на проблему і тепер моє творіння мною володіє.2) Записи. Записи – являють собою ще одну форму відчужуваності. Записуючи те, що я хочу запам’ятати, я запевняю себе тим що я володію інформацією і тому не збираюсь тримати її в своїй голові. Гублячи цю інформацію я втрачаю пам'ять про дану інформацію. 3) Відчуження влади: Якщо людина носить певний титул напри. король то це означає, що дана людина є компетентною не зважаючи на те що так насправді немає.

4)Активність в сучасному значенні слова відноситься тільки до поведінки, а не до особистості яка стоїть за цією поведінкою. Неважливо чи люди є активними,бо їх підштовхує до цього якась зовнішня сила як наприклад раби чи ж вони діють по внутрішньому поклику, як наприклад людина яка викликає тривогу. Між активністю і простою зайнятістю існує фундаментальна різниця, яка відповідає поняттям «відчужений і не відчужений». У випадку відчуженої активності я не відчуваю себе як діючого суб’єкта своєї активності, скоріше я сприймаю результат своєї активності як дещо таке, що знаходиться поза мною, вище мене, відокремлено від мене і протистоїть мені. При відчуженій активності я не дію, а дія здійснюється наді мною зовнішніми чи внутрішніми силами. Невідчужена активність – процес народження, створення чогось і збереження з тим, що я створюю. При цьому розуміється, що моя активність є проявлення моїх потенцій, щоя і моя діяльність єдині. Відчужена активність в значенні простої зайнятості фактично є «пасивністю» у значенні продуктивності, тоді як пасивність, яка розуміється як незайнятість може бути не відчуженою активністю. Сьогодні, активність частіше всього є відчуженою «пасивністю», в той час як продуктивна пасивність зустрічається дуже рідко.

5) Велика кількість людей володіють ринковим характером. Ціль ринкового характеру – повна адаптація, щоб бути потрібним, зберегти попит на себе при всіх умовах, які виникають на ринку особистостей. Особистості з ринковим характером в порівняння з людьми 19 століття не мають навіть свого власного Я, на яке вони могли б спертися, бо їх Я постійно змінюється у відповідності з принципом «Я такий, який вам потрібний». У людей з ринковим характером немає інших цілей, крім постійного руху, виконання всіх справ з максимальною ефективністю, і якщо запитати у них, чому вони мають рухатися з такою швидкістю, чому вони прагнуть до найбільшої ефективності, то на це питання у них немає відповіді, вони наводять одні лише раціоналізації типу «щоб було більше робочих місць» чи в цілях « постійного розширення кампанії». Вони не цікавляться такими філософськими чи релігійними питаннями як «для чого живе людина?» чи «чому від притримується того, а не іншого напрямку». У них своє гіпертрофоване, постійно змінне «я», але ні в кого немає «самості», стержня, відчуття ідентичності. «Криза ідентичності» - це криза сучасного суспільства – викликаний тим фактором, що члени цього суспільства стали безликими інструментами, відчуття ідентичності яких зводиться до участі у діяльності корпорацій чи інших гігантських бюрократичних організацій. Там, де немає автентичної особистості, не може бути відчуття ідентичності. Люди з ринковим характером не вміють ні любити. Ні ненавидіти. Фром наводить приклад того як Чарльз Дарвін показав трагедію людини зайнятої виключно наукою, трагедію відчуженого інтелекту і його наслідків. В свої автобіографії він пише. Що до 13 віку знаходив більшк насолоду в музиці, поезії, живописі, але потім на багато років втратив будь-який самк до них: «Здається мій розум став якоюсь машиною. Яка перемелює велику кількість зібраних фактів в згальні закони…втрата цих смаків рівносильна втраті щастя і. можливо, шкідливо відобразиться на розумових можливостях, а ще більш ймовірніше - на моральних якостя, так як ослабляють емоціональну сторону нашої природи»

Звичайно, термін «ринковий характер» не є єдиним терміном, який описує цей тип особистості. Для його характеристики можна було б також скористатися терміном Маркса «відчужений характер». Люди з таким характером відчужені від своєї праці, від самих себе, від інших людей і від природи. Використовуючи психіатричний термін, людини з ринковим характером можна було б назвати шизоїд ним, однак такий термін може ввести в оману, так як шизоїдна особистість, живучи серед інших шизоїд них особистостей і успішно функціонуючи, не відчуває бентежності, яке властиво їй в більш нормальному оточенні

Техніка взяла вверх над нами, в той час йоли ми думаємо що ми нею володіємо. Ми перестаємо бути її хазяєвами і навпаки стаємо її рабами, а техніка повертається до нас своїм другим обличчям – обличчям богині розрухи.

За Фромом подолати відчуження шляхом відмови поклонінню економіці та держави. Соціологи вважають, економічний ріст спинити не можливо, тому потрібно рухатись вперед і зробити нове суспільство, яке не буде відчуженим.