19. Концепція тоталітарних рухів, тоталітарних режимів, тоталітарних організацій.

Концепція тоталітарних рухів та тоталітарних ідеологій Х.Арендт.

Тоталітарні рухи

До тотал рухів характерні «разючий поспіх, з яким їх забувають», «разюча легкість, з якою вони бувають замінювані» - тобто «минущість», яка пояснюється «вічною рухливістю» тотал рухів, які здатні зберігати владу доти, доки вони рухаються самі і здатні рухати все навколо себе.

Тотал рухи передують і незмінно супроводжують тотал режими.

Тотал рухи націлені на маси і досягли успіху в організації мас (а не класів!)(і не громадян!). тотал рухи можливі скрізь, де є маси. Маси об’єднує не усвідомлення спільних інтересів, вони не мають чіткою класової виразності.

Успіх тотал рухів у масах означав кінець 2 ілюзій демократ країн: 1)нейтральні та байдужі маси легко можуть стати більшістю в демократ країні 2) політично байдужі не відіграють жодної ролі, що вони справді нейтральні.

Тотал рухи показали: демократ влада трималася на мовчазному схваленні та терпимості байдужих.

Тотал рухи зловмисно використовують демократичні свободи, аби знищити їх.

Тотал рухи – масові організації атомізованих(=індивідуалізованих), ізольованих індивідів. Нахарвктерніша зовн риса - вимога від своїх членів тотальної, бузумовної віддіності.

Тотал рухи відмовились від парт програм. Практична мета руху – організувати якомога більше людей і підтримувати їх у русі.

Ідеології за Арендт

Тоталітарне правління претендує на сувору і недвозначну покору тим законам Історії, з яких, як вважається, випливають усі реальні закони. Тоталітарний режим легко жертвує всім заради виконання того, що він розуміє під законом Історії чи Природи. Закон став вираженням руху, руху Історії чи Природи, природа якого нескінченна.

Ідеології - «-ізми», які можуть пояснити всі речі і випадки, виводячи їх з єдиного передбачення, не є новими, але саме за останній час вони стали придатними для політичного використання. Вони поєднують науковий підхід з висновками значущості і претендують на звання наукової філософії. Ідеологія є власне тим, що означає назва «ідеологія»: це логіка ідеї, в результаті постає розгортання процесу у його безупинній зміні. Ідеології претендують на таїнство пізнання історичного процесу саме тому, що відповідні ідеї мають внутрішню логіку. Ідеології ніколи не цікавляться таїнством буття, розглядаючи все як ідеї. Історія ж не висвітлюється ідеєю, але може бути вирахувана за її допомогою. Все трапляється відповідно до логіки однієї ідеї, рух у царині логіки – це дедукція із засновку: перша теза стає засновком, коли до ідеї застосовують логіку як рух думки, а не її контроль. У цьому сенсі всі ідеології є тоталітарні, але лише комунізм та нацизм були використані задля тотального контролю, у політичній площині.

Є такі тоталітарні особливості ідеологій:

• вони пояснюють те, що перебуває на етапі становлення

• мислення стає незалежним від досвіду

• звільнення мислення від досвіду відбувається шляхом демонстрацій.

Тому ідеальний підвладний для тоталітарного режиму – той, хто не розрізняє факту від фікції, істини від неправди. Людина втрачає здатність мислити і вчитися на досвіді.

20. Поняття тоталітарної ідеології Х.Арендт.

Див. попередне.

21. Поняття культур-індустрії в політичній філософії Франкфурської школи.

22. Концепція одновимірного суспільства Г.Маркузе.