- •Питання
- •Тепер по суті питання:
- •Стосовно предмету:
- •Політична наука як “вільне від цінностей” знання фактів у позитивістській методології.
- •Політична наука як “вільне від цінностей” знання фактів у позитивістській методології.
- •Критика Штраусом позитивізму зводиться до наступних пунктів:
- •Предмет політичної філософії за л.Штраусом.
- •Критика історицизму та релятивізму у політичній філософії л.Штрауса.
- •Критика історицизму та релятивізму у політичній філософії л.Штрауса.
- •Головні модерні ідеології та проблема їх співвідношення.
- •Співвідношення теорії і практики
- •Концепція ринку як умови свободи та демократії м.Фрідмена.
- •Концепція ринку як умови свободи та демократії м.Фрідмена.
- •Концепція лібералізму ф.Гайека. Поняття свободи та свобод.
- •Критика позитивної концепції свободи (ф.Гайєк, і.Берлін).
- •Негативна концепція свободи в сучасному лібералізмі.
- •«Що чи хто є джерелом контролю або втручання, за допомогою якого можна переконати когось робити саме так чи бути саме таким?» (джерело контролю)
- •Співвідношення лібералізму та демократії (ф.Гайєк, і.Берлін).
- •Співвідношення лібералізму та демократії (ф.Гайек, і.Берлін).
- •Про шкоду історії та користь міфу для життя (ф.Ніцше).
- •Про шкоду історії та користь міфу для життя (ф.Ніцше).
- •“Консервативна революція” в німецькій соціально-політичній думці та ідеологія націонал-соціалізму: проблема співвідношення.
- •3Й шлях
- •Сутність “німецького” соціалізму у концепції о.Шпенглера.
- •Сутність “німецького” соціалізму у концепції о.Шпенглера.
- •Критика лібералізму та марксизму у концепції соціалізму о.Шпенглера.
- •Критика лібералізму та марксизму у концепції соціалізму о.Шпенглера.
- •Джерела тоталітаризму за х.Арендт.
- •Джерела тоталітаризму за х.Арендт.
- •Маси як соціальна основа тоталітаризму (за х.Арендт).
- •Концепція тоталітарних рухів, тоталітарних режимів, тоталітарних організацій.
- •Ідеології за Арендт
- •Концепція репресивної цивілізації та одновимірної людини (г.Маркузе).
- •Критика „одновимірного мислення” та “інструментального розуму” в соціально-політичній думці Франкфуртської школи (г.Маркузе, м.Горкгаймер).
- •Концепція відчуження е.Фрома.
- •Концепція відчуження е.Фрома.
- •Модуси існування сучасної людини за е.Фромом.
- •Модус «бути»
Питання
до іспиту з курсу “Сучасні західні політичні теорії”
-
Типи політичного знання. Диференціація політичної науки і філософії.
-
Сучасна політологія та політична філософія: відмінність предмету та методів дослідження (за Л.Штраусом та К.Поппером).
Сучасна політологія та політична філософія: відмінність предмету та методів дослідження.
Політичне знання –знання про політику.
Докса (???) –краще, мабуть, говорити «опінія» -тобто такий рівень політичного знання, який притаманний сус-ву (масам.....) –емпіричне знання: опис, але не створення теорії.
Теорія. Ознаки теоретичного знання:
-
теорія «виходить» на рівень узагальнення –закони, тенденції розвитку..
-
відповідає на питання «чому?» (а не тільки «як?»);
-
дає змогу прогнозувати.
Теорія виходить за межі опінії; оперує поняттями (абстракціями). Крім того, теорія має предмет дослідження –певний аспект об’єктивної реальності.
Перша теорія –філософія, потім –піфагорійська математика. Виникнення теорії –перехід від міфу, опінії до філософії.
Платон, Аристотель: теорія –споглядання сутності.
Спекулятивне мислення –спирається на логіку (самого мислення), інтуїцію.
О.Конт: соціологія як позитивна наука про сус-во, відмова від філософії на користь природних наук.
Вебер: політологія як позитивна наука.
Тепер по суті питання:
Політологія претендує на наукові методи (о-о, да!), тому:
ХУІІІ ст.: розкол на політичну філософію і політичну науку –різні предмети, різна методологія.
Творці соціальних наук претендували на використання методів природничих наук.
Політична філософія користується теорією, філософськими методами.
Політична наука вважає для себе неприйнятною вивчення цінностей (чим займається філософія –політична, політичних і соціальних цінностей).
Методи політичної філософії:
-
герменевтика (Гадемер, Поль Рікер) –розгляд артефактів як символи
-
феноменологія (Гуссерль; Бергер, Лукман) –«розуміюча» соціологія –розуміння мотивації поведінки (мотивованість не лише інтересом, але і цінностями).
Стосовно предмету:
Сус-во –безумовно! –проте питання по-моєму, полягає в тому які АСПЕКТИ суспільного буття вивчаються. Як ми бачили, політична філософія займається такими «дрібницями» (не з моєї точки зору, а з погляду політичної науки) як символи, цінності.
Тоді як політична наука все-таки велику увагу приділяє політичним рухам, ідеологіям, інститутам. Отут можна «вклинити» тему другої лекції:
Співвідношення теорії і практики: Гегель: Саме Дух (всі форми культури) виникає як усвідомлення певної доби, і саме ідеї втілюються в теорію, а потім в практику.
Наприклад: Руссо «Люди від природи народжуються вільними і рівними» -ідея? теорія? А наслідки –цілком практичні та реальні –права людини.
Маркс: економіка ->політика ->ідеологія ->рух ->інститут
Гегель: теорія ->ідеологія ->рух ->інститути
«На руїнах релігії (релігія НЕ є ідеологією, хоча може виконувати ідеологічну функцію) виник модерний феномен –ідеологія»
Як теорія може отримати обгрунтування раніше, але як ідеології –виникли разом (в часи Великої Французької революції) !!! –я не знаю, що Амельченко мала тут на увазі. Можливо, що ідеології ЯК ФЕНОМЕН.