- •Питання
- •Тепер по суті питання:
- •Стосовно предмету:
- •Політична наука як “вільне від цінностей” знання фактів у позитивістській методології.
- •Політична наука як “вільне від цінностей” знання фактів у позитивістській методології.
- •Критика Штраусом позитивізму зводиться до наступних пунктів:
- •Предмет політичної філософії за л.Штраусом.
- •Критика історицизму та релятивізму у політичній філософії л.Штрауса.
- •Критика історицизму та релятивізму у політичній філософії л.Штрауса.
- •Головні модерні ідеології та проблема їх співвідношення.
- •Співвідношення теорії і практики
- •Концепція ринку як умови свободи та демократії м.Фрідмена.
- •Концепція ринку як умови свободи та демократії м.Фрідмена.
- •Концепція лібералізму ф.Гайека. Поняття свободи та свобод.
- •Критика позитивної концепції свободи (ф.Гайєк, і.Берлін).
- •Негативна концепція свободи в сучасному лібералізмі.
- •«Що чи хто є джерелом контролю або втручання, за допомогою якого можна переконати когось робити саме так чи бути саме таким?» (джерело контролю)
- •Співвідношення лібералізму та демократії (ф.Гайєк, і.Берлін).
- •Співвідношення лібералізму та демократії (ф.Гайек, і.Берлін).
- •Про шкоду історії та користь міфу для життя (ф.Ніцше).
- •Про шкоду історії та користь міфу для життя (ф.Ніцше).
- •“Консервативна революція” в німецькій соціально-політичній думці та ідеологія націонал-соціалізму: проблема співвідношення.
- •3Й шлях
- •Сутність “німецького” соціалізму у концепції о.Шпенглера.
- •Сутність “німецького” соціалізму у концепції о.Шпенглера.
- •Критика лібералізму та марксизму у концепції соціалізму о.Шпенглера.
- •Критика лібералізму та марксизму у концепції соціалізму о.Шпенглера.
- •Джерела тоталітаризму за х.Арендт.
- •Джерела тоталітаризму за х.Арендт.
- •Маси як соціальна основа тоталітаризму (за х.Арендт).
- •Концепція тоталітарних рухів, тоталітарних режимів, тоталітарних організацій.
- •Ідеології за Арендт
- •Концепція репресивної цивілізації та одновимірної людини (г.Маркузе).
- •Критика „одновимірного мислення” та “інструментального розуму” в соціально-політичній думці Франкфуртської школи (г.Маркузе, м.Горкгаймер).
- •Концепція відчуження е.Фрома.
- •Концепція відчуження е.Фрома.
- •Модуси існування сучасної людини за е.Фромом.
- •Модус «бути»
-
“Консервативна революція” в німецькій соціально-політичній думці та ідеологія націонал-соціалізму: проблема співвідношення.
“Консервативна революція” в німецькій соціально-політичній думці та ідеологія націонал-соціалізму: проблема співвідношення.
Витоки нім.консервативної революції
Якщо розглядати нім.конс.рев. в істор.аспекті, то можна сказати, що свої витоки вона бере ще від часів Ніцше, проте справжнім каталізатором консервативних ідей стали події першої третини 20ст. – а саме Перша св.війна, поразка в ній Німеччини, більшовицька революція, яка сильно налякала консерваторів, неймовірна інфляція, велика депресія – події, які через множину травматичних досвідів багатьох німців, зумовили формування окремого бачення, сприйняття соц.світу у цілого покоління інтелектуалів.
Ці події Хайдеггер називав *критичною точкою* або революційною ситуацією. Він писав, що живе у час, який сам по собі змушує замислитись, сам породжує критичні питання.
Ця критика розвивалась спочатку на базі ун-тів, а саме консервативно налаштованої професури та викладачів, таких як Вернер Зомбарт, Єдгар Салін, Карл Шміт, Отмар Шпан, а також публіцистів – Меллер ван ден Брук, Освальд Шпенглер, Єрнст Юнгер, тощо (це все представники конс.рев.). Захищаючи університетські традиції (які були аристократичними за своєю суттю) від «ліберальних» освітянських реформ Веймарської республіки, які несли з собою антиінтелектуалізм, натуралістський позитивізм, утилітаризм, ці діячі побачили глибшу проблему – кризу західної цивілізації і погодились зіграти роль авангарду конс.революціїї.
Засади конс.революції
Якщо говорити про головні ідеологічні засади конс.революції, які об*єднували її представників, то першою назвати критику наукового фаустівського мислення, яке призвело до механізації світу, до верховенства техніки над людиною, до царства «штучного». Як писав Шпенглер, «цивілізація сама стала машиною, котра все робить механічно. Ми більше не можемо мислити інакше, ніж в термінах «кінських сил». Ми не можемо дивитись на водоспад, не переводячи його на електроенергію.
Конс.рев. створила своєрідну атмосферу ностальгії за природою (друге), за природною простотою, простодушністю людини, сільською культурою з її мудрістю, духовністю, народними традиціями, як контрастом порочній міській цивілізації.
Як не дивно, расизм, знаходить свою легітимацію саме в цьому, начебто, невинному заклику до природного. Окрім самої ідеї повернення до природи, конс.революціонери почали оперувати «природними категоріями», які відділяють сильного від слабкого, розумного від дурного і т.д., тобто природне право стало виправданням різноманітним дискримінаційним практикам, зокрема, расизму.
Повернення до природного у конс.рев., зокрема у Шпенглера, виразилось в ідеї повернення до пруських традицій, пруського духу.
Наступна ідея, яка об*єднаю представників конс.рев (третє) – це прагнення тотальності. Тотальне у значенні «цілісне», «єдине». Конс.революціонери звинувачують цивілізацію, її індивідуалізм у відчуженні людей від єдиного цілого. Вони заохочували реінтеграцію усіх відкинутих модерним суспільством людей в органічну тотальність самодостатнього аграрного суспільства, єдність якого підтримувалась би народним духом, культурою..