Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семинары 1 семестр.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
140.8 Кб
Скачать

Тема 4. Договори постачання та контрактації.

  1. Поняття договору постачання.

  2. Поняття договору контрактації.

  3. Суб'єкти договорів і їх структура.

  4. Укладання і зміст договору постачання.

  5. Зміст і виконання договору контрактації.

  6. Відповідальність за порушення договору постачання.

Контрольні питання.

  1. Який договір називають договором постачання? Що розуміється під договором контрактації?

  2. Чим відрізняється договір постачання від договорів купівлі-продажу, контрактації та підряду? У чому полягає особливість договору постачання товарів для державних потреб та договору контрактації сільськогосподарської продукції для державних потреб?

  3. Який порядок укладення, зміни та розірвання договорів постачання та контрактації?

  4. Які основні права та обов’язки сторін за договором постачання, договором контрактації ви можете назвати? Визначте порядок приймання товарів за договором.

  5. Які міри відповідальності передбачає діюче законодавство за порушення сторонами зобов’язань, що виникають з договору постачання, контрактації?

Практичні завдання.

Завдання 1. 21.01.2008р. Торговий дім “Снеж” звернувся до ВАТ “Автогаз” із проханням поставити йому 7 автомобілей “Газель” в квітні та 8 автомобілей “ГАЗ” в червні. Підготуйте проект договору постачання товарів, який постачальник направить покупцю.

Завдання 2. Складіть схему: “Види та розміри відповідальності за порушення зобов’язань за договором постачання.”

Завдання 3. Складіть проект договору контрактації між фермером та заготівельником на придбання 10 тон яблук.

Задача №1. 5 січня товариство з обмеженою відповідальністю «Сізіф» звернулося до виробничого підприємства «Титан» із проханням поставити йому до кінця місяця 75 балок, вказавши свій поточний рахунок і гарантувавши негайну оплату. 15 січня підприємство відвантажило товариству замовлені балки. Але претензію підприємства про оплату балок товариство відхилило, посилаючися на те, що договір постачання між ними укладено не було, а лист, з яким товариство звернулося до підприємства, воно розцінювало як пропозицію для укладання договору. Підприємство звернулося до суду.

Питання:

  1. Який порядок укладання господарських договорів передбачено чинним законодавством України?

  2. Чи може договір постачання укладатися шляхом прийняття до виконання замовлення?

  3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача №2. Між виробничим підприємством “Хвиля” і оптовою фірмою “Рондо” було укладено договір постачання партії запчастин за обумовленою ціною. Після падіння курсу національної валюти собівартість запчастин різко підвищилася, і постачальник – підприємство “Хвиля” – запропонував внести зміни до договору постачання в частині, що стосувалася ціни товарів. Оскільки замовник відмовився вносити відповідні зміни до договору, підприємство-постачальник припинило відвантаження товарів. Фірма “Рондо” звернулася до суду із позовом про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору постачання.

Питання:

  1. Яке юридичне значення має підвищення/зниження курсу іноземної валюти? Чи може це бути підставою для зміни умов договору?

  2. Чи можна у судовому порядку примусово внести зміни до договору? Якщо можна – то в якому порядку?

  3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача №3. Між акціонерним товариством “Ураган” і товариством з обмеженою відповідальністю “Темп” було укладено договір, за яким ТОВ “Темп” зобов’язувалося поставити ліфтове обладнання для АТ. Оплату передбачалося здійснити після постачання обладнання. ТОВ “Темп” затримало постачання обладнання на 10 днів, і АТ звернулося до нього з претензією про стягнення передбаченої договором пені за прострочення постачання у розмірі 10% від вартості обладнання за кожен день прострочення. ТОВ “Темп” просило зменшити розмір пені, посилаючися на те, що законодавством встановлено граничний розмір штрафних санкцій за подібними зобов’язаннями.

Питання:

  1. Який розмір штрафних санкцій передбачений законодавством за прострочення постачання?

  2. У яких випадках господарський суд може зменшувати розмір неустойки, що встановлена угодою?

  3. Яке рішення має прийняти господарський суд у випадку звернення до нього АТ?

Задача №4. Державний будівельний трест “Будівельник” уклав із малим приватним підприємством “Дон” договір, за яким “Дон” зобов’язувався поставити тресту дизельне пальне на умовах передоплати. “Будівельник” вчасно перерахував МПП усю суму, обумовлену договором, проте “Дон” своїх зобов’язань не виконав і пальне не поставив. Районний прокурор подав позов до господарського суду в інтересах “Будівельника” про стягнення вартості пального та обумовленого договором штрафу за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 20% від суми передоплати.

Питання:

  1. Який розмір неустойки передбачено законодавством за прострочення постачання?

  2. Чи мав право прокурор подавати позов на захист інтересів державного підприємства?

  3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача №5. Товариство з обмеженою відповідальністю “Валда” уклало з ліспромгоспом договір постачання лісоматеріалів на умовах передоплати. ТОВ перерахувало повну вартість пиломатеріалів, проте у встановлений строк пиломатеріали поставлено не було. Тому ТОВ пред’явило позов до постачальника з вимогою про повернення раніше сплачених сум, сплату неустойки та відшкодування збитків, завданих у результаті відповідної сплати ТОВ неустойки його контрагенту за нездійснене постачання столярних виробів, що мали бути виготовлені із отриманих матеріалів.

Питання:

  1. Яким чином повинна оформлюватися угода про неустойку? Який граничний розмір відповідальності постачальника за несвоєчасне постачання будівельних матеріалів?

  2. Чи підлягають задоволенню вимоги ТОВ до ліспромгоспу?

  3. Чи зміниться рішення якщо буде встановлено, що заготовлені для постачання товариству пиломатеріали були знищені повінню?

Задача №6. Акціонерне товариство «Альфа» пред’явило позов до виробничого кооперативу «Скіфія» про стягнення неустойки за недопостачання рідкого скла. Кооператив не відмовився від факту невиконання договірних зобов’язань, проте просив звільнити його від відповідальності, оскільки його контрагенти, в свою чергу, не поставили йому силікат натрію для виробництва рідкого скла.

При розгляді спору господарський суд встановив, що контрагенти виробничого кооперативу – виробники силікату натрію – визнані банкрутами і припинили свою діяльність, а тому кооператив не зміг закупити необхідну сировину для виготовлення скла. Враховуючи ці обставини, господарський суд відмовив АТ в задоволенні позову.

Питання:

  1. Чи може суб’єкт підприємницької діяльності звільнятися від відповідальності за невиконання договірного зобов’язання, якщо таке невиконання було спричинене відповідним невиконанням зобов’язань його контрагентами?

  2. Чи можна наведені в ситуації обставини вважати форс-мажорними? Чи матиме це значення для правильного вирішення справи?

  3. Чи обґрунтоване рішення суду?

Задача №7. Між рибоконсервним заводом і торгівельним підприємством «Натан» була укладена угода постачання рибних консервів. Рибоконсервний завод свої зобов’язання не виконав протягом осіннього сезону, в зв’язку з чим торгівельне підприємство пред’явило позов про сплату неустойки. В господарському суді відповідач пояснював, що недопостачання продукції пов’язане з невиконанням зобов’язань постачальників самого заводу – риболовецьких об’єднань, які через штормову погоду на тривалий час змушені припинити рибний вилов. Торгівельне підприємство «Натан» відкинуло аргументи постачальника, вважаючи, що вони мають значення у відносинах між консервним заводом і риболовецькими об’єднаннями і не стосуються відносин з постачання , які існують на підставі угоди між «Натаном» та рибоконсервним заводом.

Питання:

  1. Яка загальна характеристика договору поставки?

  2. Чи може завод перекласти відповідальність на своїх контрагентів у даному випадку?

  3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача №8.

Між заводом "Азовсталь" і АТ "Ілта" був укладений договір постачання 30 тонн металопрокату в 3-му кварталі 1994 року. Завод у зазначений термін поставив металопрокат у кількості 15 тонн.

АТ "Ілта" направила позов проти заводу про стягнення неустойки за недопостачання металопрокату. В господарському суді позивач наполягав на стягненні неустойки.

Завод, заперечуючи проти позову, посилався на те, що невиконання договірних зобов'язань з постачання металопрокату відбулося в зв'язку з незабезпеченістю заводу сировиною. В обґрунтування своїх заперечень завод надав господарському суду відповідні докази незабезпечення сировиною.

Питання:

1.Чи може завод перекласти відповідальність на своїх контрагентів?

2. Яке рішення має прийняти господарський суд?

3. Яке буде рішення, якщо завод запропонує здійснити допостачання залишкових 15 тон у наступному кварталі цього ж року?

Задача №9.

Об'єднання "Енергоресурси" уклало договір постачання верстатів із заводом "Будмаш" на суму 300 тис.грн. У договорі сторони передбачили обов'язок об'єднання крім оплати поставлених верстатів перерахувати додатково суму 100 тис.грн. у фонд розвитку виробництва заводу.

Об'єднання пред'явило позов про стягнення з заводу зазначених 100 тис.грн. як зайво отриманої суми.

Питання:

1. Чи є вимога об'єднання обґрунтованою? Що вважається зайво отриманими коштами?

2. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.