- •Жигадло г.Б.
- •Модуль 1.
- •1.1. Основні поняття гри.
- •1.2. Виникнення гри, гра як засіб виховання.
- •1.3. Вітчизняні суспільні діячі, педагоги і вчені про рухливі ігри.
- •1.4. Гра, як соціальне явище
- •1.5. Педагогічні вимоги до організації і проведення рухливих ігор
- •1.6. Основні задачі керівника рухливої гри
- •1.7. Етапи проведення рухливих ігор
- •1.8. Методика проведення рухливих ігор на уроках у школі
- •1.9. Методика проведення рухливих ігор на перервах.
- •1.10. Особливості проведення рухливих ігри на шкільному святі.
- •1.11. Використання рухливих ігри в групах подовженого дня.
- •1.12. Вимоги до організації змагань з рухливих ігор.
- •1.13. Особливості виконання рухливих ігор в шкільному колективі фізичної культури.
- •1.14. Методика застосування рухливих ігор в оздоровчому таборі
- •Висновки.
- •Контрольні питання:
- •Практичне заняття 1
- •«Швидко по місцях»
- •«До своїх прапорців»
- •«Совушка»
- •«Група, струнко!»
- •«Заборонений рух»
- •Практичне заняття 2
- •«Космонавти»
- •«Гуси-Лебеді»
- •«Два мороза»
- •«Лисиця і кури»
- •«Вовк в яру»
- •Індивідуальне завдання 1
- •Самостійна робота 1
- •«Кіт йде»
- •Контрольні питання:
- •Практичне заняття 3
- •«Передача м'ячів в колонах»
- •«Вартові і розвідники» («Два табори»)
- •«Білі ведмеді»
- •«Невід»
- •«День і ніч»
- •«Перебігання з виручкою» («Боротьба за прапорці»)
- •Практичне заняття 4
- •«Вудка»
- •«Мотузочок під ногами»
- •«Стрибок за стрибком»
- •«3Ахист укріплення»
- •«Не давай м'яча тому, хто водить»
- •«Мисливці і качки»
- •Самостійна робота 2
- •«Передача (гонка) м'ячів над головою, під ногами і комбінована»
- •«Передача м'ячів під ногами»
- •«Передача м'ячів над головою і під ногами»
- •«Гонка м'ячів по колу»
- •«Ловля парами»
- •«Вудка командна»
- •«3Ахист булав (кеглів)»
- •«Естафета з лазанням і перелазанням»
- •Індивідуальна робота 2
- •Контрольні питання:
- •«Тягни в коло»
- •«Перетягування в парах» («Хто сильніше»)
- •«Зустрічна естафета»
- •«Кругова естафета»
- •«Біг командами» («Стонога»)
- •«Захищай товариша»
- •Практичне заняття 6
- •«М'яч в центр» («м'яч середньому»)
- •«Естафета з веденням м'яча і кидком в корзину»
- •«Боротьба за м'яч»
- •«М'яч капітану»
- •«Пасування волейболістів»
- •«Передав-сідай»
- •Самостійна робота 3
- •«Тягни на булави»
- •«Виштовхування з кола»
- •«Зустрічна естафета з м'ячем»
- •«Естафета по колу»
- •«Рухома ціль»
- •Індивідуальна робота 3
- •Контрольні питання:
- •2.2. Використання рухливих ігор для технічної та тактичної підготовки.
- •2.3. Використання рухливих ігор для морально-вольової підготовки.
- •2.4. Використання рухливих ігор в різні періоди спортивного тренування.
- •2.5. Використання рухливих ігор для відбору в спорті
- •2.6. Поняття “національна культура”, розподіл культури на матеріальну і духовну, професійну і народну
- •2.7.Фізична культура як складова народної культури
- •2.8. Думки українських вчених про рухливу гру як метод виховання підростаючого покоління
- •2.9. Динаміка розвитку народних рухливих ігор
- •Висновки.
- •Контрольні питання:
- •Практичне заняття 1 Тема: Рухливі ігри на перервах, шкільному святі, в групах подовженого дня.
- •«Два стільці і мотузочок»
- •«Точний поворот»
- •«Шишки, жолуді, горіхи»
- •«Птахи і клітка»
- •«Посадка картоплі»
- •«Третій зайвий на прогулянці»
- •«Ногою по м'ячу»
- •Практичне заняття 2
- •«Естафета з елементами волейболу»
- •«Ловці в крузі»
- •«Стій!»
- •«Виклик»
- •Самостійна робота 1
- •«Зміна пар»
- •«Рукою по ковпаку»
- •«Салки»
- •«Заєць без лігва»
- •Індивідуальна робота 1
- •Контрольні питання
- •«Зумій наздогнати»
- •«Човник»
- •«Зміна місць»
- •«Гонка з вибуванням»
- •«Хто вище?»
- •«Від щита на майданчик»
- •Практичне заняття 4
- •«Наввипередки з м'ячем»
- •«Нападають п'ятірки»
- •«По наземній мішені»
- •«Волейбол з вибуванням»
- •«Салки з футбольним м'ячем»
- •Самостійна робота 2
- •«Наступ»
- •Індивідуальна робота 2
- •Контрольні питання
- •«Ловля парами»
- •"Тягни-штовхай"
- •"Тягти бука"
- •"Карасі і щука"
- •Практичне заняття 6
- •"Заєць без лігва"
- •"Земля, вода, вогонь, повітря"
- •"Птахи"
- •"Зайці"
- •«Стрибки через скакалку»
- •Самостійна робота 3
- •"Бій півнів"
- •"М'яч у повітрі"
- •"Біг командами"
- •"Наступ"
- •"Гонки буксирів"
- •"Суха лоза"
- •"Перетяжка"
- •"Переправа через річку ".
- •"Квач з виручкою"
- •"Колова гілка"
- •"Поїзд"
- •"Вибий ведучого"
- •"Вивернись"
- •Гра «Вовк і хорт»
- •Гра «Ой, летіла зозуленько»
- •«Ой у полі жито»
- •«Барвінок»
- •«Сад і горобці»
- •«Перестрибни через струмок»
- •Індивідуальна робота 3
- •Контрольні питання
- •V варіант
- •Висновки.
- •Бібліографія Основна література
- •Додаткова та спеціальна література
2.2. Використання рухливих ігор для технічної та тактичної підготовки.
Використання рухливих ігор в спортивній підготовці дозволяє створювати рухову основу для перспективного вдосконалення координаційних можливостей, необхідних для формування спортивної техніки.
Систематичне проведення різноманітних ігор дозволяє створювати у спортсменів (особливо у початківців) певний запас рухів. На цієї базі легше формується нова навичка. Треба підкреслити, що навик, який формується у спорті, реалізується, як правило, без гри, без участі емоцій. Більш того, емоції можуть тільки порушити навичку та ускладнити досягнення мети. Гра прийде на допомогу тренеру лише тоді, коли рух автоматизується й увага зосереджена не стільки на руховому акті, скільки на результаті дії, умов і ситуації, в яких вона виконується (спочатку вивчається перекид, прийом гри, передача естафети, стрибок з місця і т.д., потім ці елементи включаються до гри). Тут гра є засобом вдосконалення навички. Навичка, яка використовується в умовах гри, стає не тільки стійкою і стабільною, але і гнучкою, варіативною. Це може призвести до виникнення нового, більш досконалого, вміння. Спортсмен отримує можливість використовувати навичку, якою він оволодів, в цілісній діяльності, вибирати для кожного випадку кращі варіанти виконання дії. Ось чому керівнику спочатку слід давати у грі завдання “хто виконає завдання правильніше, точніше”, а після цього - “хто швидше, більше” і т.п.
Використання рухливих ігор для тактичної підготовки. Саме розуміння сутності гри пов’язане з вивченням поведінки особистості і з можливістю його регулювання. Гра дозволяє моделювати такі ситуації, створення яких не залежить від учнів. У грі можна побудувати не тільки емоційну, але й модель поведінки, що важливо для наступної спортивної практики.
Якщо говорити про змістову сторону практичної поведінки в рухливій грі, то вона пов’язана з розвитком фізичних і духовних здібностей людини. Оскільки фабула в грі завжди умовна, то людина, яка навчається, має можливість виправити свою помилку, змоделювати в своїй свідомості в ту чи іншу ситуацію як систему дійсності, виховати практично необхідну структуру емоцій. Таким чином, гра виступає як комплексна вправа, яка примушує активно працювати думку, допомагає тренеру в рішенні різноманітних педагогічних завдань. Крім того, гра сприяє створенню загальних посилань для оволодіння елементами тактики. Ігрова діяльність завжди включає до себе різноманітні за складністю засоби ведення боротьби. У грі учасники самі повинні вміти розрахувати свої сили, визначити раціональні прийоми дій.
Елементи тактики присутні як в простих групових, так і в командних іграх. Це можна віднести, наприклад, до гри “Салки прості”, де потрібне вміння очікувати чи не очікувано змінювати напрямок бігу; “Вудки”, де зміна ритму обертання мотузки допомагає швидше торкатися нею граючих, а також, як вважалось, до таких не складних ігор, як “Перетягування каната”, “Човник” чи “Виклик”, де гравцям потрібно координувати свої дії в зв’язку з обставинами.
Вміння відчувати час, швидкість і ритм рухів, вміло розподіляти сили на дистанції також входить до арсеналу тактичної майстерності, а тому – може вдосконалюватися в іграх та ігрових завданнях.
Тактичне мислення виховується не стільки при теоретичному розборі можливих змагальних ситуацій, скільки в практичних вправах ігрового характеру (хто швидше підмітить дію суперника, зорієнтується у відповідь на сигнал, хто краще відчуває ритм, час на дистанції і т.п.). ігор і вправ тактичного плану в двоборствах та спортивних іграх (завдяки різноманіттю тактичних можливостей) більше, ніж в складно-технічних чи циклічних видах спорту.
В зв’язку з тим, що технічні навички доцільно розвивати стосовно до майбутніх тактичних ситуацій (і це спортсмен повинен усвідомлювати вже при вивченні техніки), рухлива гра виступає як засіб, який дозволяє моделювати різноманітні ситуації (від простих до порівняно складних).
Підбираючи спеціальні ігри, тренер може навчати спортсмена початківця елементарним стандартним тактичним прийомам, в яких той буде свідомо використовувати свої фізичні можливості і застосовувати спортивну техніку. При цьому дуже важливо формувати наступальну тактику ведення боротьби.
В теперішній час у спорті спостерігається тенденція обмежувати виховання автоматизованих тактичних навичок і розширювати їх варіативність. Це завдання можна вдало здійснити за допомогою різноманітних командних ігор. При їх підборі і складанні важливо знати можливості спортсменів, враховувати їх досвід і вміння.