1.4 Система органів державної влади України

Відповідно до ст. 6 Конституцiї України державна влада в Українi здiйснюється на засадах її подiлу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцiєю України межах і відповідно до законів України.

1.4.1 Правовий статус Верховної Ради України

Єдиним органом законодавчої влади в Українi є парламент – Верховна Рада України (ч. 1 ст. 75 КУ).

Згідно зі ст. 76 КУ конституцiйний склад Верховної Ради України – чотириста п’ятдесят народних депутатiв України, якi обираються на основi загального, рiвного i прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборiв досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Українi протягом останнiх п’яти рокiв.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимiсть за вчинення умисного злочину, якщо ця судимiсть не погашена i не знята у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 78 КУ народнi депутати України здiйснюють свої повноваження на постiйнiй основi.

Народнi депутати України не можуть мати iншого представницького мандата чи бути на державнiй службi.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканнiсть (ч. 1 ст. 80 КУ).

Згідно зі ст. 85 КУ до повноважень Верховної Ради України належить:

1. внесення змiн до Конституцiї України в межах i порядку, передбачених роздiлом XIII Конституцiї України;

2. призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституцiї України;

3. прийняття законiв;

4. затвердження Державного бюджету України та внесення змiн до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рiшення щодо звiту про його виконання;

5. визначення засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики;

6. затвердження загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального, нацiонально-культурного розвитку, охорони довкiлля;

7. призначення виборiв Президента України у строки, передбаченi Конституцiєю України;

8. заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9. оголошення за поданням Президента України стану вiйни i укладення миру, схвалення рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України;

10. усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 Конституцiї України;

11. розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабiнету Мiнiстрiв України;

12. здiйснення iншiх повноваженнь, якi вiдповiдно до Конституцiї України вiднесенi до її вiдання.

Відповідно до ст. 81 КУ повноваження народних депутатiв України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разi:

1. складення повноважень за його особистою заявою;

2. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3. визнання його судом недiєздатним або безвiсно вiдсутнiм;

4. припинення його громадянства або виїзду на постiйне проживання за межi України;

5. смертi.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання (ч. 1 ст. 90 КУ).