Способизахисту права власності:

1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 ЦК).

2. Власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання всіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним (ч. 1 ст. 390 ЦК).

3. Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання всіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався або міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду в справі за позовом власника про витребування майна (ч. 2 ст. 390 ЦК).

4. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 391 ЦК).

5. Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ч. 1 ст. 392 ЦК).

6. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди (ч. 2 ст. 393 ЦК).

7. Власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на компенсацію у зв’язку зі зниженням цінності цих об’єктів у результаті діяльності, що призвела до зниження рівня екологічної, шумової захищеності території, погіршення природних властивостей землі (ч. 1 ст. 394 ЦК).

3.9 Право інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 418 ЦК).

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 420 ЦК до об’єктів права інтелектуальної власності належать:

1. літературні та художні твори;

2. комп’ютерні програми;

3. компіляції даних (бази даних);

4. виконання;

5. фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

6. наукові відкриття;

7. винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

8. компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

9. раціоналізаторські пропозиції;

10. сорти рослин, породи тварин;

11. комерційні (фірмові) найменування, торгові марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

12. комерційні таємниці.

Відповідно до ст. 421 ЦК суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Згідно зі ст. 423 ЦК особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1. право на визнання людини творцем об’єкта права інтелектуальної власності;

2. право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі або репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;

3. інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 425 ЦК).

Відповідно до ст. 421 ЦК майновими правами інтелектуальної власності є:

1. право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2. виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб’єктів цих прав.

Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Згідно зі ст. 425 ЦК майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, установлених Цивільним кодексом України, іншим законом або договором.

Майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, установлених Цивільним кодексом, іншим законом або договором.