Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pravoznavstvo_M_O_Ostroverkh.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.04 Mб
Скачать

Тема 3 основи цивільного законодавства україни

3.1 Загальна характеристика цивільного законодавства України

Цивільне законодавство України складається з:

  1. Конституції України;

  2. чинних міжнародних договорів, які регулюють цивільні відносини, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

  3. Цивільного кодексу України (ЦК);

  4. законів України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України;

  5. актів Президента України у випадках, встановлених Конституцією України;

  6. постанов Кабінету Міністрів України;

  7. нормативно-правових актів інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 ЦК Україницивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Учасниками цивільних відносин є:

  1. Фізичні особи;

  2. Юридичні особи;

  3. держава Україна;

  4. Автономна Республіка Крим;

  5. територіальні громади;

  6. іноземні держави;

  7. інші суб’єкти публічного права.

Згідно зі ст. 3 ЦК загальними засадами цивільного законодавства є:

  1. неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

  2. неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених Конституцією України та законом;

  3. свобода договору;

  4. свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

  5. судовий захист цивільного права та інтересу;

  6. справедливість, добросовісність та розумність.

3.2 Фізична особа як учасник цивільних відносин

Відповідно до ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи (ч. 1 ст. 25 ЦК).

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Згідно зі ст. 26 ЦК усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 30 ЦК цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним кодексом України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, які встановлені законом.

Види цивільної дієздатності фізичної особи:

Часткова цивільна дієздатність (ст. 31 ЦК)

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:

1 Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному або соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

2 Здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Неповна цивільна дієздатність (ст. 32 ЦК)

Крім дрібних побутових правочинів фізична особа в віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

  1. самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

  2. самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

  3. бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

  4. самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Згідно зі ст. 33 ЦК неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]