Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка пцб.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
563.2 Кб
Скачать

1. Підприємництво: його сутність, умови розвитку та функції. Підприємство (фірма) – первинна ланка ринкової економіки

Основним видом діяльності в умовах сучасного ринку, одним з важливих факторів виробництва є підприємництво.

В Господарському Кодексі України підприємництво визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Розглядаючи підприємництво, необхідно звернути увагу на умови, при яких воно існує (економічні, політичні, юридичні, психологічні); на 2 основні моделі підприємництва – класичну та інноваційну; основні його функції (ресурсна, організаційна, творча).

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути всі громадяни, яким не забороняється законом бути підприємцями; господарські організації; об’єднання виробників, тощо.

Об’єктами може бути все, що не заборонено законом (виробництво матеріальних благ, надання послуг, реалізація товарів, фінансово-кредитні, біржові, страхові операції і т.д.).

Важливо уяснити види підприємництва: виробниче, комерційне, посередницьке, фінансове, страхове.

Розглядаючи друге питання теми про підприємство (фірму), слід зрозуміти, що воно (вона) є основною, первинною ланкою ринкової економіки.

Господарським Кодексом України підприємство визначається як самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентними органами державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб”єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом здійснення виробничої, науково-дослідницької, торговельної, іншої господарської діяльності.

Сучасна фірма – це організаційна структура бізнесу, підприємницька одиниця у всіх сферах економіки, яка володіє економічною та юридичною самостійністю. Це складний багатогалузевий комплекс промислових, торгових і фінансових підприємств національного і міжнародного рівня.

Фірма виконує 3 основні функції: господарську, економічну, соціальну.

Класифікуються фірми за різними ознаками: власність, економічний простір, галузі, розмір тощо.

Основними кількісними параметрами класифікації є чисельність робітників і річний оборот капіталу. Фірми бувають малі (до 50 чоловік), середні (не більше 1000 чоловік) і великі (більше 1000 чоловік).

У розвинутих країнах частка сектору малого бізнесу становить 80-90%, в Україні 20%. Найбільш типовими формами малого бізнесу є системи франчайзингу і венчурного підприємництва.

За формами власності існують такі підприємства: індивідуальне або одноосібне, приватне, сімейне, колективне, державне.

Розглядаючи форми підприємств, необхідно особливо зупинитися на товариствах (партнерствах) – об’єднання двох і більше господарюючих суб’єктів, їх види: товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з необмеженою відповідальністю; повне товариство; командитне товариство; акціонерні товариства (корпорації), як головна форма підприємницької діяльності у сучасній ринковій економіці.

Поширені в наш час спільні підприємства, засновані шляхом об’єднання майна різних власників на добровільних засадах, члени яких можуть займатися самою різною діяльністю. Їх форми: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, холдинги, промислово-фінансові групи.

Розгляд важливого питання теми “Кругообіг та оборот фондів (капіталу)” необхідно починати з розуміння категорій: фонди і капітал. Відтворення на мікрорівні, тобто на підприємствах, називається індивідуальним. Засоби виробництва, які знаходяться на балансі підприємства і використовуються у процесі його діяльності, називаються фондами. Якщо фонди служать отриманню прибутку в умовах ринку, тобто якщо їх вартість приносить додаткову вартість, то вони називаються капіталом.

Структуру капіталу (фондів) можна відобразити схематично:

Фонди підприємства

Невиробничі фонди

Фонди обігу

Основні

Активні

Власні

Пасивні

Іншого походження

Власні

Придбані

Виробничі фонди

Оборотні

Оборотні засоби

В умовах ринку капітал (фонди) поділяються на основний і оборотний. Докладно зупиняючись на основному капіталі (фондах), необхідно приділити увагу амортизації, як процесу перенесення вартості засобів праці на виготовлену продукцію і використання цієї вартості для наступного відтворення засобів праці. Для формування на підприємствах амортизаційного фонду встановлюється норма амортизації =. В умовах НТР великого значення набувають шляхи прискорення амортизації.

У процесі експлуатації (або бездіяльності) має місце зношування (знос) засобів виробництва, який буває 2-х видів (фізичний і моральний), кожен з яких має 2 підвиди.

У процесі індивідуального відтворення фонди використовуються, тобто поступово рухаються, проходять три стадії (перша – обігу, друга – виробництво, третя – обігу) і набувають трьох форм (грошова, продуктивна і товарна). Це називається кругообігом капіталу, що схематично зображається так:

ЗВ ЗВ

Г– Т ... В (ЗВ + ВН) ... Т/ – Г/ – Т/ ... В (ЗВ + ВН)/ ... Т//– Г//

РС РС

І ІІ ІІІ

грошова продуктивна товарна

Кругообіг, як періодично повторювальний процес, а не одиничний акт, в якому авансована вартість повертається до своєї первісної форми, називається оборотом капіталу. Він відбувається у часі, що складається з часу виробництва і часу обігу.