Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка пцб.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
563.2 Кб
Скачать

1.Генезис форм господарства. Товар і його властивості

Форма суспільного виробництва – це певний спосіб організації господарської діяльності.

Людство пройшло довгий історичний шлях розвитку і знало дві основні форми організації суспільного виробництва: натуральну і товарну.

Історично першою формою суспільного виробництва було натуральне господарство.

Натуральне господарство – такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення власних потреб, тобто продукти праці призначені для власного споживання безпосередніми виробниками.

Основними рисами натурального господарства є: замкнутість економічної діяльності; ґрунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва; відсутність обміну, консервативність; панівна форма суспільного виробництва на ранніх етапах розвитку.

На зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво як розвинутіша і ефективніша форма організації суспільного виробництва.

Товарне виробництво – така форма організації суспільного господарства, коли продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну, для продажу на ринку.

Основними причинами виникнення товарного виробництва є: суспільний поділ праці; економічна відокремленість товаровиробників.

Еволюція товарного виробництва зумовлює різноманітність його видів, які можна представити такими моделями: модель простого товарного виробництва; товарне виробництво вільного ринку; товарне виробництво організованого ринку.

Товарне виробництво є основою ринкової економіки.

Центральною категорією товарного виробництва є „товар”.

Товар – це продукт праці, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну.

Найважливішими характеристиками товару є його споживча вартість і вартість.

В теорії трудової вартості (А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс) споживна вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини. Вартість товару – це уречевлена в товарі суспільна праця виробника. Мінова вартість як форма прояву вартості, є певним кількісним співвідношенням, в якій споживчі вартості одного роду обмінюються на споживчі вартості іншого.

В сучасній неокласичній економічній теорії виділяють такі характеристики товару як „корисність”, „цінність”, „рідкість”.

В економічній науці існує кілька теорій вартості: теорія факторів (витрат) виробництва, теорія попиту і пропозиції, теорія трудової вартості, теорія граничної корисності.

Теорія факторів (витрат) виробництва визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво. Теорія попиту і пропозиції визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну. Теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє виробництво. Теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.

Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва. Цей закон регулює зв’язки між товаровиробниками, а також розподіляє і стимулює суспільну працю в умовах товарного виробництва.

Закон вартості передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Основними функціями закону вартості є: регулююча, стимулююча, диференціації товаровиробників.

У класичному вигляді цей закон діяв лише в умовах простого товарного виробництва. Однак основні його риси притаманні й сучасній ринковій економіці.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.