Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Pedagogika_Lozova_Trotsko

.pdf
Скачиваний:
457
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
22.06 Mб
Скачать

1,7.Класнийкерівник

201

Цей вислів педагога є визначальним у діяльності класного керівника. Щоб максимально сприяти розвитку особистості школяра, необхідно його добре знати: де він живе, склад сім'ї, її культурний рівень, матеріальний стан, професію батьків, характер взаємовідносин в сім'ї, режим, дозвілля дитини, участь у домашній праці; з ким спілкується, які найбільш важливі події в житті школяра, стан здоров'я; загальний розвиток (культура мови, кругозір, інтереси та ін.), ставлення до навчання, фізичної праці; здібності дитини, моральні, вольові якості, особливості темпераменту та ін. Особливо важливо вивчати провідні мотиви діяльності вчинків учнів, їх моральні цінності та орієнтації, ставлення до самого себе, стан учня (в мікрогрупі, класному колективі).

2.Наступний напрям діяльності класного керівника — створення або згуртування дитячого колективу, який сприяв би всебічному розвитку особистості школяра, певному комфорту його спілкування. У цьому напрямі важлива допомога класного керівника

ворганізації учнівського самоврядування, діяльності різноманітних учнівських об'єднань, спілок тощо.

3.У визначенні змісту роботи по вихованню школярів класний керівник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права людини, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими законодавчими і нормативно-правови- ми актами України і спрямовує свою роботу:

на виховання громадянина України, який з повагою ставиться до Конституції України, її державних символів, має почуття власної гідності, свідоме ставлення до обов'язків, прав і свобод людини, відповідальність перед законом за свої дії;

реалізацію прав учнів (вихованців) на вільне формування

політичних і світоглядних переконань;

виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоро- в'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців)1;

духовно-моральне виховання, яке спирається на загальнолюдські цінності. Саме з цих позицій класний керівник має здійснювати формування культури поведінки, виховання кращих рис характеру: доброти, чуйності, милосердя, чесності, людської гідності, терпимості до інших, любов і повагу до своїх батьків, рід-

Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Інформаційний вісник Міністерства освіти і науки України. —

2000. - № 22. - С. 4.

202

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

них. Класний керівник здійснює естетичне, трудове, екологічне, економічне, правове виховання школярів, підготовку до госпо- дарсько-трудової ДІЯЛЬНОСТІ.

4. Наступний напрям діяльності — допомога школярам в організації змістовного дозвілля у позанавчальний час. А.С. Макаренко писав: «Історія, звичайно, виховує. Виховує і література, і математика. Проте ніякого права обмежувати виховний процес класною роботою, звичайно, ніхто не має, як не має права інженер-будівельник стверджувати, шо при будівництві дому достатньо займатися лише питаннями центрального опалення і конструювання даху».

Діяльність, спілкування школярів більш значущі для їх розвитку, якщо вони будуть педагогічно доцільно організовані в позакласній і позашкільній роботі, яка дуже різноманітна за змістом, формами, що викликає інтерес у школярів, дозволяє реалізувати себе, відчути причетність спільних справ, стимулює до самовиховання, саморозвитку (пошукова робота, участь у благоустрою, озелененню території, обладнанні спортивних споруд, дитячих ігрових майданчиків; допомога людям похилого віку, інвалідам; вивчення історії країни рідного краю; відвідування театрів, музеїв, участь у національних святах та ін.).

Виховна робота класного керівника може мати опосередкований характер, коли не він сам керує гуртками, секціями, організує свята, а виконує функцію стимулювання дітей до діяльності. Класний керівник, добре знаючи запити, потреби учнів, може впливати на зміст, форми і методи діяльності батьків, виховних закладів, спрямованих на організацію дозвілля дітей, надавати їм методичну допомогу

5. Формування відповідального ставлення до навчання, що вимагає від класного керівника:

системи роботи по роз'ясненню школярам важливості знань

вжитті людини (бесіди, зустрічі, екскурсії, обговорення книжок, статей, створення виховних ситуацій та ін.);

створення умов для розвитку таланту, розумових здібностей, пізнавальних інтересів (залучення до роботи гуртків, факультативів, науково-технічних товариств, малих академій до участі дітей у предметних олімпіадах, пізнавальних конкурсах, класних годинах «За межами підручника», «У світі цікавих наукових ідей»);

допомога школярам у оволодінні культурою навчальної праці, загальнонавчальними вміннями й навичками; організація гуртків «Учися вчитися», «Культура праці», консультацій та ін.;

організація допомоги і взаємодопомоги школярам у навчанні (робота учнів-консультантів, додаткові заняття у зв'язку з хворобою дитини, іншими поважними обставинами);

спонукання до самоосвіти.

1.7.Класнийкерівник

203

Суттєвою умовою успішності навчально-виховного процесу школи є спільна прогресивна педагогічна платформа вчителів, їх гуманізм, повага до особистості школяра, єдність вимог. Класний керівник має можливість підказати, порадити вчителям, як організувати успіх дитини, як запобігти безтактовності по відношенні до неї, визначити найбільш ефективні шляхи розвитку школяра, лінії виховного впливу та ін.

Отже, взаємодія класного керівника й учителів класу передбачає:

взаємоінформацію про дітей, їх взаємовідносини, організацію і результати навчально-виховного процесу;

взаємодопомогу, взаємопідгримку в розв'язанні складних питань;

зацікавленість в успішній роботі класу й кожного учня, сумісний пошук шляхів розв'язання педагогічних проблем;

сумісні зусилля, спрямовані на реалізацію визначених завдань;

сумісний аналіз одержаних результатів;

сумісне визначення перспектив в роботі з класним колективом, окремими школярами1.

Форми і методи виховної роботи класного керівника

Реалізація цілей, змісту виховної діяльності класного керівника здійснюється в основному на класній годині, яка проводиться в певний день тижня у відведений час.

Виховна година виконує три основні функції: освітню, цінніс- но-орієнтовну, стимулюючо-дійову.

Освітня функція передбачає роботу по оволодінню або розширенню знань школярів з питань етики, естетики, політики; з питань наук, що не знайшли відбиття в навчальних програмах, але цікавлять учнів та ін.

Ціннісно-орієнтовна пов'язана з першою, але головним є не лише збагачення знаннями, а і формування певного ставлення до оточуючої дійсності, що спонукає людину до оцінювання явищ, дій, вчинків, теорій та ін.

Стимулюючо'дійова функція спрямована на формування потреб школярів до реальних практичних дій.

Класна година в цьому випадку може бути стартом для конкретної діяльності учнів.

Кожна з функцій може бути реалізована при проведенні лекцій, бесід, диспутів, конференцій, оглядів газет, журналів, обговорення статей, театральних спектаклів, кінофільмів, участі в проведенні свят, збору легенд, казок свого народу, діяльності, сиря-

Классному руководителю / Под ред. М.И. Рожкова. — М., 1999. — С. 119.

204

Розділ 1- Предмет педагогіки та питання теорії виховання

мованій на вивчення рідного краю, його історії, звичаїв, повернення забутих імен національних героїв тощо.

Цікавими для школярів є такі форми організації виховної діяльності, як усні журнали («У світ цікавостей», «Перегортаючи сторінки календаря», «Новини науки і техніки»), заочні подорожі, які дозволяють використовувати географічні карти, кінокадри, твори живопису тощо, «Трибуна депутата» та ін.

Планування роботи класного керівника

Планування значною мірою визначає результати та ефективність роботи класного керівника, тому що воно дозволяє упорядковувати педагогічну виховну діяльність, забезпечуючи її рівномірність, систематичність, наступність.

При складанні плану роботи необхщно дотримуватися низки вимог:

1.Чітке визначення мети.

2.Орієнтація на реалізацію потреб, інтересів дітей, їх розвиток, шо передбачає врахування пропозицій школярів і батьків, вивчення їх цінностей.

3.Відображення в плані основних подій держави.

4.Передбачення різних видів діяльності, розвиток їх активності, творчості.

5.Орієнтація на різнобічність змісту, форм і методів роботи, спрямованих на розвиток інтересів, здібностей дітей.

6.Передбачення умов для вибору школярами різних видів, форм діяльності, способів вираження своєї позиції.

7.Забезпечення наступності у змісті, формах діяльності, виключення дублювання, врахування попереднього досвіду, бачення перспективи.

8.Конкретність, реальність, обгрунтованість роботи, яка пла-

нується, що передбачає врахування особливостей учнівського

іпедагогічного колективів, рівнів їх розвитку, традицій та ін.

9.Врахування таких джерел для складання плану: матеріалів, рекомендацій педагогічних і методичних досліджень з питань роботи класного керівника;

передового досвіду класних керівників;

можливостей школи, батьків, громадськості, оточуючих школу підприємств, культурних закладів;

традиційні свята навчального року;

традиції школи, класного колективу;

події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села;

події, дати, пов'язані з життям видатних людей;

загальношкільні плани;

попередні плани класного керівника тощо.

/.7.Класнийкерівник

205

Класний керівник може складати різні плани на рік, півріччя, чверть, місяць, тиждень, день.

Основним документом у роботі класного керівника є план на півріччя або рік. Загальноприйнятої структури плану роботи класного керівника немає, кожен повинен творчо підходити до його складання. Тому існують різні варіанти складання планів. Проте план передбачає короткий аналіз педагогічної роботи за попередній час, визначення цілей і завдань роботи з колективом учнів, педагогічним колективом, з батьками і громадськістю. Варіанти форм планів представлено в таблицях 9, 10.

 

 

 

 

 

Таблиця 9'

Розділ плану роботи класного керівника з учнівським колективом

Завдання Основні заходи Дата

Відповідальні

Відмітка

 

 

 

 

про виконання

 

 

 

 

 

Таблиця 10г

Розділ плану роботи класного керівника з учнівським колективом

Дата

 

Програма діяльності

 

 

здоров'я

спілкування

навчання дозвілля

спосіб

 

життя

Ефективність виховної роботи класного керівника визначається вивченням результатів Його діяльності, тобто встановленням того, які позитивні зміни відбулися в учнівському колективі, в їх взаємовідносинах між собою, з учителями, батьками, у рівні вихованості школярів, розвиткові окремих якостей та ін.

Короткі висновки

Класний керівник у середньому загальноосвітньому закладі — це педагог, який сприяє підвищенню ефективності навчально-ви- ховного процесу, виконуючи організаторську, соціальну, виховну

йдіагностичну функцію як в учнівському колективі, так і в роботі

зучителями, що працюють у класі, з батьками школярів.

Багатоаспектність діяльності класного керівника вимагає від нього низки позитивних людських якостей, професійно-педагогічної майстерності, особливого інтересу до життя, що забезпечує різнобічність його діяльністі: вивчення особистості школяра, формування духовної, моральної, естетичної, правової, екологічної, економічної культури учнів, відповідального ставлення до навчання, створення умов для фізичного розвитку, виявлення здібностей, інтересів, талантів дітей.

Классному руководителю / За ред. МИ. Рожкова. — М., 1999. — С. 177.

 

Сорока Г.Ї., ЧерновоА-Ткаченко Р.І. Виховна система класу. — Харків. 1999. — С. 48.

1

206

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

Цілеспрямованість, наступність, системність виховного процесу забезпечується плануванням роботи.

Питання для обговорення

1. Якщо б авторами «Положення про класного керівника» були ви, то які б доповнення внесли до розділу «Права і обов'язки класного керівника»?

2.У чому вбачаєте взаємозв'язок функцій класного керівника?

3.У деяких посібниках з педагогіки визначається необхідність забезпечення класним керівником соціального захисту дитини. Від чого і кого необхідно захищати учня?

4.Які з форм виховної діяльності використовувались у школі, де ви навчались? Які з них з приємністю згадуєте? Чому?

5.У розмовах школярів, батьків можна почути: «Нам повезло

зкласним керівником».

Що це означає ?

6.Які показники ефективності роботи класного керівника?

7.У яких формах може здійснюватися співробітництво педагогів, учнів і батьків?

8.У чому цінність щоденника класного керівника?

9.У чому особливості аналізу педагогічної роботи?

Додаткові завдання

1. Визначити мету і завдання окремого напряму діяльності класного керівника.

Наприклад: Моральне виховання школярів.

Мета: формування моральної позиції у взаємодії з людьми. Завдання: збагачення емоційного світу дітей моральними пе-

реживаннями і формування моральних почуттів;

озброєння учнів знаннями про мораль, її сутність, доцільність, додержання моральних норм;

формування культури спілкування, зовнішнього вигляду;

накопичення морального досвіду школярів у їхній практичній діяльності;

стимулювання школярів до морального самовиховання.

2. Шляхом бесіди, спостереження скласти характеристику однокурсника за такими показниками:

активність у навчанні, успішність;

засвоєння норм поведінки на заняттях, у пізнавальний час;

успішність соціальних контактів (товариський, легко контактує з товаришами; малоініціативний, проте легко контактує, коли до нього звертаються інші: сфера контактів обмежена, контактує лише з деякими однокурсниками; знаходиться біля товари-

1.7. Класний керівник

207

шів, але не вступає з ними в контакт; ізольований, переважає бути один, виявляє негативне ставлення до інших);

ставлення до викладачів;

емоційне благополуччя (добрий настрій, часто посміхається, сміється; спокійний емоційний стан; епізодично має поганий настрій; негативні емоції і неспокій, іноді страх; роздратованість, запальність, окремі депресивні проявлення, плач без будь-яких причин; агресивна реакція).

3. Провести аналіз одного з виховних заходів, проведених у групі, на факультеті або в університеті, в якому відзначити: поставлену мету і завдання; зміст проведеного міроприємства, методику проведення, які засоби було використано для вирішення поставлених завдань; результати виховної роботи (їх відповідність поставленій меті, найбільш ефективні засоби; невирішені проблеми, побажання, рекомендації для подальшої роботи).

4. У шкільній практиці проводяться конкурси класних керівників, основними завданнями яких є:

виявлення творчо працюючих класних керівників;

розповсюдження досвіду виховної роботи;

розширення діапазону професійного спілкування.

Дайте свої пропозиції щодо змісту конкурсу (провести відкриту класну годину, написати статтю в газету про свій досвід, розробити і провести...)

Визначити критерії для оцінки проведеного заходу.

Література

1.Болдьірев Н.И. Методика работьі классного руководителя. — М., 1984.

2.Классному руководителю / Под ред. Н.И. Рожковой. — М., 1999. — С. 280,

3.Харламов И.Ф. Педагогика. — М., 1997. — Гл. 31.

4.Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Інформаційний вісник Міністерства освіти і науки України. — 2000. - № 22. - С. 4.

5.Щуркова Н.Е. Вьі стали классньїм руководителем. — М., 1986.

.

Розділ 2

ДИДАКТИКА

2.1. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

Основні питання теми:

Чому процес навчання визначається як двобічний?

У чому сутність діяльності в цьому процесі вчителя? Учня?

Що дозволяє характеризувати процес навчання як спеціально організовану пізнавальну діяльність?

Що гарантує досягнення мети навчання?

Як реалізуються функції навчання?

Ваша думка?

На батьківських зборах класу один з батьків просить пояснити, чому за його великого старання в заняттях з дитиною результати пізнавальної діяльності нижчі, ніж навчання в школі?

Що б ви відповіли?

Що необхідно враховувати батькам для досягнення позитивних результатів у навчанні?

Поняття про процес навчання

Поняття «процес навчання» належить до вихідних у педагогічній науці. Ознаками навчання є:

організація засвоєння новими поколіннями накопиченого суспільством соціального досвіду, що вимагає спільної діяльності навчаючих і тих, що навчаються;

активність суб'єкта навчальної діяльності.

Отже, процес навчання — це спеціально організована пізнавальна діяльність, яка моделюється (визначаються цілі, завдання, зміст, структура, методи, форми) для прискореного опанування людиною основами соціального досвіду, накопиченого людством.

Враховуючи вищезазначене, ріавчання можна визначити як цілеспрямовану взаємодію вчителя й учнів, у процесі якої здійснюється формування у школярів наукових знань, способів діяльності, емоційно-ціннісного і творчого ставлення до оточуючої дійсності, відбувається загальний розвиток дитини.

Основними структурними елементами навчання як соціальнопедагогічної системи є:

— мета навчання як ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти, до якого прагнуть ті, що навчають, і ті, що навчаються;

2.1. Процес навчання

209

зміст освіти;

методи навчання;

організаційні форми навчання;

реальний результат/

Уцілому наслідки процесу навчання відбиваються:

у здатності школярів до самостійного користування надбаними знаннями та здобувати нові;

в усвідомленні способів своїх дій, виборі оптимальних;

у критичності мислення;

у самооцінці;

у спрямованості особистості до самоосвіти, саморозвитку;

у позитивній мотивації навчальної діяльності;

у сформованості не лише інтелектуальних, а й комунікативних умінь, розвитку почуттів, якостей особистості.

Таким чином, під реальним результатом навчання ми розуміємо об'єктивно фіксовані кількісні й якісні зміни особистості учня відносно початкового стану, що сталися в результаті засвоєння ним у процесі пізнавально-практичної діяльності накопиченого соціального досвіду (змісту освіти).

Навчання як соціально-педагогічне явище, взяте в динаміці (русі), яачяє собою цілісний процес зі своїми елементами і етапами. Механізм руху процесу навчання можна визначити як постановку все нових завдань у міру розв'язання попередніх. У процесі навчання змінюються не тільки учні, змінюються і викладачі, змінюються всі елементи системи: конкретна мета, зміст конкретного матеріалу, мотиви суб'єктів навчання та їх об'єкти, механізм і, звичайно, заключні результати.

Тому процес навчання можна визначити як цілеспрямовану послідовну зміну навчальних завдань, мети і відповідну зміну всіх елементів навчання, орієнтованих на формування властивостей суб'єкта діяльності щодо засвоєння змісту освіти — педагогічно адаптованого соціального досвіду.

Навчання як двобічний процес включає діяльність учителя (викладання) й учнів (навчання).

Діяльність учителя (викладання) передбачає проектування діяльності школярів, спрямованої на засвоєння ними педагогічно адаптованого соціального досвіду, та взаємодії в цьому процесі, відбір змісту, форм, методів, засобів навчання.

Один із важливих етапів у роботі вчителя — стимулюючо мотиваційний, спрямований на формування позитивного ставлення школярів до своєї навчально-пізнавальної діяльності. Важливо, щоб учень сам виявляв бажання пізнавати нове. Для цього необхідно спиратися на потреби, інтереси людини. С.Т. Шацький відзначав1:

Щацкий С.Г. Избр. пед. соч. - М.. 1962. — Т. 2. — С. 76.

210

Розділ 2. Дидактика

1. У дітей дуже сильно розвинуто інстинкт товариськості, вони легко знайомляться один з одним — ігри, розповіді, невгомонна балаканина є ознаками цього інстинкту.

2.Діти — наполегливі дослідники за природою, звідси — їх легко збуджена цікавість, безкінечна кількість запитань, бажання до всього торкатися, все обмацувати, випробувати.

3.Дітям необхідно проявляти себе, говорити про себе, про свої враження. Звідси постійне висування свого «Я» і величезний розвиток фантазії, уявлення — це інстинкт дитячої творчості.

4.Дітям подобається творити, створювати щось незвичайне із нічого, доповнюючи відсутнє уявленням.

5.Величезну роль у формуванні дитячого характеру має інстинкт наслідування.

І.П. Подласий, спираючись на працю Г. Оверстрига, називає конкретні стимули виховання і навчання школярів1:

спиратися на бажання людини, враховувати її інтереси, вподобання;

заохочувати бажання домагатися визнання;

визнавати достойність, гідність особистості;

схвалювати успіхи, показувати досягнення;

робити роботу цікавою;

звертатися до самолюбства людини;

обережно підтримувати суперництво.

Отже, ефективність навчання визначається сформованістю у школярів потреби у знаннях. Мотив як спонукальна сила навча- льно-пізнавальної діяльності стимулює оволодіння дітьми змістом освіти. Прийнято розрізняти дві великі групи мотивів: 1) пізнавальні, пов'язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання; 2) соціальні мотиви, пов'язані з взаємодією школяра з іншими людьми. А.К. Маркова першу групу розбила на підгрупи: а) широкі пізнавальні мотиви, які орієнтують школярів на оволодіння новими знаннями (інтерес до нових цікавих фактів, явиш або інтерес до суттєвих якостей явиш, до закономірностей у навчальному матеріалі, теоретичних принципів, ключових ідей); б) навчально-пізнава- льні мотиви, які відбивають орієнтацію школярів на засвоєння способів здобування знань (інтереси до прийомів самостійного придбання знань, методів наукового пізнання, способів саморегулювання навчальної роботи, раціональної організації своєї навчальної праці); в) мотиви самоосвіти, які знаходять вияв у спрямованості школярів на самостійне удосконалювання засобів, придбання знань.

Соціальні мотиви також мають декілька підгруп: а) широкі соціальні мотиви, які виявляються у прагненні придбати знання, щоб

ПадласшИ.П- Псдагогика. Новий курс. — М., 1999- — Кл. І. — С. 400—411.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.