21

Основи риторики

1. Із історії ораторського мистецтва.

2. Характерні риси академічного красномовства.

3. Форми академічного красномовства.

   1. Лекція як основна форма академічного красномовства.

   2. Ораторська майстерність у інших формах навчального процесу.

   3. Правила риторики для підготовки до заняття.

4. Особистість оратора в академічному красномовстві.

У повсякденній практиці викладача все частіше зустрічаються поняття “красномовство”, “ораторське мистецтво”. Як розуміти їх смисл? Багато хто до сьогодні ототожнює ці поняття лише з формою публічного виступу, тлумачать “лекторське красномовство” виключно як здатність добре і виразно говорити, вміло, яскраво висловлювати свою думку перед аудиторією. В такому розумінні красномовство мимоволі протиставляється конкретній справі, в кращому разі стає її доповненням, хоча і корисним, але далеко не обов’язковим. Нерідко терміни “ораторське мистецтво” і “красномовство” пов’язують лише з історичним минулим, визначаючи їх як особливий дар, притаманний лише обраним особистостям і недоступний “простим смертним”. Про лекторське красномовство згадують, говорячи про виступи вчених на кафедрах вищих навчальних закладів.

В якому зв’язку перебувають поняття “красномовство” та “ораторське мистецтво”? Самостійні ці види діяльності чи, дійсно, лише елементи, які є частиною форми?

Якщо звернутися до тлумачних словників, то побачимо, що “красномовство” (або “ораторське мистецтво”) має два значення: 1 – вид суспільно-політичної та професійної діяльності, метою якої є переконання масової аудиторії; 2 – ступінь майстерності публічного виступу, майстерне володіння живим словом. Очевидно, що друге значення є похідним від першого, бо неможливо говорити про майстерність безвідносно до певного виду діяльності, в якій воно виступає в якості засобу досягнення переконуючого впливу.

Багато хто сприймає поняття “лекторське”, “академічне” та “університетське красномовство” як самостійні види ораторської майстерності, не помічаючи їх взаємопов’язаності, а інколи й тотожності.

“Університетське красномовство” – поняття давнє. Так позначались у класифікаціях ораторського мистецтва минулих століть виступи університетських професорів з навчальними та публічними лекціями, на диспутах і т.д.

В сучасній класифікації для цих форм застосовується термін “академічне красномовство”. Щоправда, він досить умовний, але саме так стали називати не лише навчальні лекції, що читаються у вищих навчальних закладах, але й науково-популярні, а також наукові доповіді та повідомлення. В наш час у літературу надійно увійшло поняття “лекторське красномовство”, яке виділило із “академічного” жанр лекції.

Вміння володіти словом, триматися перед аудиторією, користуватися правилами риторики під час педагогічного спілкування необхідні кожному викладачеві вузу незалежно від того, який курс він читає.

Тему “Основи ораторського мистецтва викладача вузу” розробляли певною мірою у своїх працях такі сучасні вчені, як Мудрик А.В., Кан-Калік В.А., Ножин Є.А., Гурвич С.С., Мурашов А.А., Кохтєв Н.Н., Леонтьєв О.О., Апресян Г.З., Олійник С. та інші.

В лекції ми зробимо спробу розглянути основні положення окремих праць цих та інших вчених, що допомагають орієнтуватися в таких поняттях як “риторика”, “академічне красномовство”, “ораторська майстерність” та ін.