3.2.Ораторська майстерність у інших формах навчального процесу.

До інших форм навчальної та наукової роботи відносять семінарські заняття, наукові доповіді, наукові повідомлення, наукові бесіди, наукові дискусії. Промови на відкритті наукових з’їздів, конференцій, під час вручення премій та ін.

Слово семінар (від лат. seminarium) перекладається як “розсадник знань”. Семінарські заняття – одна з найбільш ефективних форм викладання будь-якої дисципліни.

Семінари стимулюють регулярне вивчення першоджерел: видатних учених, інженерів, викладачів; посилюють увагу до лекційного курсу, розширюють знання у процесі самостійної підготовки до семінару в результаті виступів викладача та самих студентів; дозволяють перевірити правильність отриманих знань, виявити і розв’язати питання, які виникли під час читання лекцій та під час самостійної роботи. Разом з тим семінарські заняття виробляють навички усного виступу і тим самим сприяють підготовці молодих лекторів.

До елементів семінарських занять належать вступне і підсумкове слово викладача.

Вступне слово покликане чітко сформулювати значення теми, що обговорюється, для даного курсу, визначити мету даного семінару, вказати його основне спрямування. Викладач звертає увагу на формування зацікавленості студентів у вивченні до теми, яка вивчається, вказує на її важливість для обраної студентами спеціальності. Вступне слово повинне бути лаконічним ( дві-три хвилини), логічно струнким, емоційним.

Підсумкове слово більш грунтовне , воно може тривати від п’яти до восьми хвилин ( під час двогодинного семінарського заняття). Підсумкове слово викладач може робити з кожного із основних питань семінарського заняття. Такі підсумки необов’язкові, вони необхідні лише у випадку , коли в ході обговорення питання допускалися суттєві помилки і від них слід позбавитися. Висновок з кожного окремого питання семінару вимагається і тоді, коли виникає гостра полеміка і жодна з і сторін, що сперечаються не може навести вагомий аргумент для доведення правоти своєї точки зору. В такому випадку викладач, не відкладаючи підсумок до кінця семінару, повинен зробити необхідні виправлення помічених помилок. Він вказує, яка із сторін, що сперечаються має рацію, пояснює, чому її точка зору вірна, може порекомендувати також додаткову літературу з дискусійного питання. Зробити все це слід дуже коротко.

У підсумковому слові до всього семінару викладач говорить про те, якою мірою було досягнуто мети семінарського заняття, пояснює найбільш важкі й суперечні питання, звертає увагу на методологічне значення положень, які вивчаються для науки і практики.

Ораторське мистецтво вимагає вміння дати короткий огляд основних виступів студентів, вказати кращі і гірші відповіді, позитивні й негативні моменти у студентських виступах.

Досвідчений викладач уміє викликати на семінарі диспут, суперечку. При цьому надзвичайно важливо дотримуватися етичних вимог ораторського мистецтва. Стосунки керівника семінару та студентів завжди повинні залишатися доброзичливими. Неприпустимі окрики, грубість. Виправляти студентів слід тактовно, не принижуючи їх гідності. У протилежному випадку викладач може подавити ініціативу студентів, вони не стануть відгукуватися на заклик викладача вступити в дискусію.

Важливою формою академічного красномовства є наукова доповідь. На відміну від лекції наукова доповідь, як правило стає предметом обговорення. В ньому оратор особливу увагу звертає на важливу рису академічного красномовства – науковість, змістовність мовлення. Доповідач старанно добирає факти й цифри.

Наукове повідомлення – це інформація про попередню, поточну або підсумкову наукову роботу.

Наукове повідомлення обмежене в часі, а тому повинно бути якомога яснішим і коротшим за своєю суттю. Ґрунтовність викладу і сувора доказовість необов’язкові.