Pedagogika_Lozova_Trotsko
.pdf2.4. Види, концепції навчання, авторські педагогічні ідеї |
301 |
рення «свідомість—мислення—свідомість» є суттєвою рисою школи діалогу культур.
4. Знання розглядається як грань культури. Сучасна фізика, математика, біологія, гуманітарне мислення повинні звертатися до витоків (мінімум до XVII століття), переглядати наукові поняття.
Із XVII ст. беруться основні аксіоми, на яких будувалась складна дедукція. Тепер все це повинно бути визначено і обгрунтовано заново. (Це елементарність у фізиці, поняття «множини» в математиці, поняття «дії на» в усіх сучасних науках).
Отже, наукові знання сьогодні стають самосумнівними, знову звертаються до витоків, де воно здавалось до останнього часу безсумнівним і необхідним.
Знову виникають питання: «А чи так це? Як це можливо?» у відношенні до часового простору, в ставленні до буття людини та ін.
Здійснюється це, на думку В.С. Біблера, лише за умови організації діалогічного спілкування, коли культура розглядається не просто як східці історичних культур, шо змінюють одна одну (Античність, Середньовіччя, Новий час), а як одночасні голоси, як форми сучасного мислення. Людина сучасної культури стає одночасно людиною іншого культурного кола, але не втрачає при цьому свого обличчя. Так, античну культуру можна сприймати як вигук: «Рятуйте наші душі!», звернений до середньовічної культури, яка, в свою чергу, є певними питаннями, голосом, відповіддю, зверненими до інших культур. Історія, за думкою В.С. Біблера, не лише в тому, шо реально відбулося, а і в тому, шо могло б відбутися, а не відбулося, залишилось у свідомості античних людей і зараз нами актуалізується як античний голос нашого духовного буття.
Антична культура спрямована на формування образу, ідеальних форм, середньовіччя — на ідею причастя, нового часу — на пізнання, розкриття сутності речей, сучасного діалогічного розуму.
Важливо розбудити у школяра сумлінність у пізнанні, в можливості однієї відповіді на запитання: «Що означає розуміти світ, речі, людей, самого себе?».
Таким чином, теоретики Школи діалогу культур сутність ідеї визначають як зміну в змісті й сенсі ідеї освіти в контексті культури:
—у переході від ідеї «освіченої людини» до ідеї «людини культури», бо передача сучасних знань і розвиток культури мислення, моральної культури — це різні завдання. Не готовими знаннями, уміннями, навичками, а культурою формування, здійсненням змін, трансформацій, перетворень повинен володіти кожен випускник школи;
—у володінні школярами діалогізмом як шляхом мислення: «Думка є думкою, доки не збігається сама з собою, сумнівається
2.4- Види, концепції навчання, авторські педагогічні ідеї |
303 |
до навчання, для чого необхідно залучити їх до праці учіння, викликати радісне почуття успіху, руху вперед, розвитку, шо обумовлює спільну працю вчителів і дітей. На перше місце виходять
доброзичливі стосунки вчителів з учнями.
Навчання без примушування. Педагоги виключають із своєї методики примушення дітей до навчання. «Яким би слабким клас нам не дістався, ми десятиліттями не ставили дітям негативних оцінок, не скаржилися батькам на учнів, не давали зауважень на уроках — виявилося, що так навчати можна...» Тому педагогіка співробітництва спрямована на те, щоб дати дітям упевненість в успіху, навчити їх вчитися, не допускати відставання. Цій меті підкорюється і контроль за пізнавальною роботою учнів. Ш.О. Амонашвілі взагалі молодшим школярам не ставить відміток, В.Ф. Шаталов у випадку невиконання роботи залишав першу клітинку у відомості щоденного обліку знань. Форми різні, а сутність єдина — навчання без примушування.
Ідея важкої мети, що спонукає учнів до подолання трудності за умови переконання їх у можливості подолати труднощі.
Ідея опори, яка зводиться до того, щоб кожний школяр міг відповідати досить вільно, не затримувати клас і не збивати темп уроку. У цьому йому допомагає опора. Це головна нитка відповіді, правила, способу розв'язання задачі. Слабкі учні користуються опорою більш тривалий час, ніж сильні, але всі відповідають впевнено і заслуговують позитивної оцінки.
До цієї ідеї одночасно прийшли В.Ф. Шаталов (опорний конспект або сигнал) і С.М. Лисенкова (опорна схема).
У В.Ф. Шаталова опорний сигнал (конспект) представляє собою набір ключових слів, знаків і інших опор для думок, які мають особливе розміщення на папері.
Спочатку вчитель пояснює новий матеріал. Потім повторює розповідь чи пояснення з використанням опорних сигналів. Учні розмальовують сторінки з опорними сигналами. Наступний етап — робота з підручником у домашніх умовах, усвідомлення і запам'я- товування інформації чи способів дій, потім письмове відтворення сигналу в школі та усна доповідь за ним (або прослуховування відповідей товаришів). Після вивчення теорії передбачається виконання вправ, розв'язання задач шляхом вільного вибору.
Реалізація ідеї опори тісно пов'язана з ідеєю великих блоків, яка інтенсивно розроблялась П.М. Ерднієвим в таких напрямах: а) сумісне й одночасне вивчення взаємно пов'язаних питань програми; б) перетворення розв'язаної задачі в зворотню або аналогічну, шо дозволяє вичерпувати певний зміст з кожною зміною вихідної вправи; в) деформування вправ для створення раціональної
306 • Розділ 2. Дидактика
3. Організаційні форми і методи навчання і виховання, які забезпечують гармонійність навчального процесу та інЛ
Формування індивідуальних особливостей і відмінностей дитини, які дала їй природа, здійснює в авторській школі Н.П. Гузик.
Навчальний процес у цій школі побудовано так, що учень сам може обирати зміст і технологію навчання в рамках того, що надає школа.
У процесі навчання формуються три тимчасові рухові навчальні групи: групи з високим темпом проходження шкільної програми, з нормальним темпом та з заниженим. Ця система дозволяє переводити із одного класу до іншого учня на будь-якому етапі його навчання як в рамках всього класу, так і в рамках окремих предметів. Наприклад, той учень, який засвоює будь-який предмет швидше, ніж інші, може навчатися в наступному класі лише з цього предмета.
Технологія викладання й уміння зводиться до поетапного формування знань, умінь, навичок учнів, а також до диференціального підходу щодо змісту і темпу вивчення шкільних програм.
У відповідності з цим будь-яка навчальна тема вивчається учнями за такими етапами. Перший етап забезпечує репродуктивне засвоєння основного теоретичного змісту. Передбачається оволодіння знаннями спеціальних прийомів засвоєння тієї чи іншої інформації.
Другий етап — фронтальна переробка матеріалу навчального блоку, спрямована на осмислення й усвідомлення теоретичного матеріалу та на оволодіння стандартними вміннями і навичками. Починається він з репродуктивного засвоєння стандартних алгоритмів застосування того чи іншого теоретичного матеріалу та на практиці оволодіння стандартними уміннями і навичками. Потім у навчальні завдання поступово включаються нестандартні навчальні завдання, шо стимулюють до оволодіння конкретними розумовими операціями (аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення та ін.). На цьому етапі виконуються навчальні завдання, вправи, які загальні і обов'язкові для всіх, але темп і час їх виконання індивідуалізовано за рахунок диференціації допомоги учням на уроці та обсягу домашніх завдань.
Новий етап має персональний індивідуальний характер. Засвоєння відбувається за індивідуальними навчальними програмами, з урахуванням досягнутого учнем рівня самостійності в навчанні.
Програма «С» забезпечує формування знань, умінь і навичок тих учнів, які ще не засвоїли певний навчальний матеріал на елементарному рівні — репродуктивному. Ця програма має достатній мінімум вправ, котрі забезпечують просування учня вперед.
Див.: Полшьішев Н.Н. О гуманизации, гуманитаризации и демократлзации при обучении физике // Физика в школе. — 1988. — № 6. — С. 34—36; Паятьішев Н.Н. Му-іьїка на уроках фи:іики // Музьїка в школе. — 1988. — № 11. - С. ЗО—32; Пнітшиев Н.Н. Педагогическая гармония. — Киев, 1996. — 104 с
2.4. Види, концепції навчання, авторські педагогічні ідеї |
309 |
в) діти за можливості працюють самостійно, а вчитель керує цією самостійною працею і дає для неї матеріал, організує цю самостійну працю.
— Які з відомих видів навчання реалізують кожний із названих випадків?
2.У посібнику названі деякі шляхи створення проблемних ситуацій у навчанні. Доберіть приклади, які ілюструють 2—3 поданих напрями.
3.Складіть лінійну та розгалужену програми програмованого навчання за будь-якою темою предмета, що вивчається в школі.
4.Ознайомтесь у комп 'ютерному класі з можливостями використання комп 'ютерів при вивченні окремих навчаіьних предметів або відвідайте урок з використанням комп 'ютерів.
5.Заповнити другу половину таблиці. Для цього напишіть проти записаних положень вид навчання, якому відповідає написане.
Положення |
Вид навчання |
1.Навчальна діяльність здійснюється на основі опори на орієнтовну основу дій
2.Знання подаються дозами й одразу перевіряється ступінь їх засвоєння
3.Учні набувають знання в процесі розв'язання проблемних ситуацій
4.Навчання відбувається на високому рівні трудності
5.Знання даються, їх необхідно запа- м'ятати і відтворити
6.Террі Мелоу, автор книги «Монтессорі і ваша дитина», дає такі поради батькам:
—Ніколи не підганяйте і не підштовхуйте вашу дитину. Ритм життя її відрізняється від вашого, темп його повільніший.
—Дитина вчиться лише на своєму власному досвіді. Для дорослого важливим є результат дії, а для дитини — її процес. Не уривайте
іне припиняйте раптово будь-яку роботу вашого сина чи доньки.
—У кожної маленької людини дуже яскраво виражене почуття власної гідності. Ніколи не принижуйте дитину ні за яких обставин — це невизнання її як особистості.
—Уважно слідкуйте за розвитком доньки чи сина. Не пропустіть той час, коли вони цілком природньо і найлегшим шляхом можуть навчитись чогось, здобути певні навички.
—Вашій дитині потрібна свобода для здобуття власного досвіду. Навчіть її правил, завдяки яким вона зможе найбільшим чином виявити і відчути свою автономність, подбайте про те, щоб навколишнє середовище було підготовленим і безпечним.
310 |
Розділ 2. Дидактика |
—Навколишнє середовище, кориговане дорослим, повинно постійно стимулювати розвиток і бажання вчитись. Дитині необхідний постійний контакт з ровесниками.
—Шанс на успіх, постійна підтримка і розуміння з боку дорослого потрібні кожній дитині.
—Пам'ятайте, що гаслом Монтессорі-педагогіки завжди були
іє слова: «ДОПОМОЖИ МЕНІ ЦЕ ЗРОБИТИ САМОМУ».
—Прокоментуйте кожне з висунутих положень.
Словник теми
Догматичне навчання — учитель повідомляє певну суму знань, учні
|
|
запам'ятовують їх і відтворюють, |
Пояснювальне — |
учитель повідомляє певну суму знань, пояснює |
|
навчання |
|
їх, і учні, усвідомивши їх, відтворюють і зас- |
|
|
тосовують у практиці. |
Проблемне навчання |
учитель створює проблемні ситуації, які учні |
|
|
|
самостійно розв'язують і здобувають нові для |
|
|
себе знання, способи діяльності, |
Програмоване — |
кероване навчання, коли програмний матеріал |
|
навчання |
|
подається дозами і одразу вчитель і учні одер- |
|
|
жують дані про його засвоєння, |
Комп'ютерне— |
|
передбачає застосування комп'ютера |
навчання |
|
у навчальному процесі. |
Модульне навчання |
передбачає розробку логічно завершених ча- |
|
|
|
стин навчального матеріалу (модулів), які учень |
|
|
засвоює самостійно під керівництвом учителів, |
Дистанційне — |
|
передбачає просторову віддаленість суб'єктів |
навчання |
|
навчання. |
Розвивальне — |
|
спрямованість на розвиток пізнавальних |
навчання |
|
можливостей школярів, сприймання, мислен- |
|
|
ня, пам'яті, уяви, почуттів, оволодіння спосо- |
|
|
бами діяльності, а знання виступають як за- |
|
|
соби досягнення цієї мети, |
Особистісно |
— |
визнає самобутність, самоцінність кожного |
орієнтоване навчання |
учня, який володіє неповторним суб'єктивним |
|
|
|
досвідом, спираючись на який організується |
|
|
учіння. |
Література
Основна
1.Дидактика современной школьї / Под ред. В.А. Онищука. — К. 1987. - Г л . 111.4.
2.Ильина Т.А. Педагогика. — М., 1984. — Лекц. 17.
3.Махмутов МИ. Проблемное обучение. — М., 1975. — Разд. II