
- •Методичні рекомендації
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст семінарських занять
- •1. Вектори (основні поняття)
- •2. Лінійні операції з векторами
- •Із означення випливає, що (комутативність).
- •3. Лінійна залежність векторів
- •4. Скалярний добуток векторів
- •Визначники другого порядку
- •Визначники третього порядку
- •Основні властивості визначників
- •Матриці та дії з ними
- •Семінарське заняття 2
- •2. Метод Гаусса
- •3. Розв’язування систем матричним методом
- •4. Ранг матриці та способи його обчислення
- •5. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Семінарське заняття 3
- •Тема 3. Пряма, площина. Тема 4. Криві та поверхні другого порядку
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Пряма, площина
- •1. Різні види рівнянь прямої лінії
- •2. Нормальне рівняння площини
- •3. Загальне рівняння площини
- •4. Рівняння площини у відрізках на осях
- •5. Рівняння площини, яка проходить через дану точку; через дані три точки.
- •6. Кут між двома площинами
- •7. Віддаль від точки до площини
- •8. Пряма лінія у просторі (векторне рівняння; параметричні та канонічні рівняння; пряма як лінія перетину площин)
- •9. Кут між прямими
- •10. Кут між прямою і площиною
- •11. Перетин прямої з площиною
- •Лінії другого порядку
- •Поняття про полярну систему координат
- •Поверхні та їх класифікація
- •2. Поверхні обертання
- •3. Поверхні другого порядку
- •Семінарське заняття 4
- •2. Функція двох змінних
- •3. Нескінченно малі та нескінченно великі величини
- •4. Границя послідовності
- •5. Границя функції
- •Семінарське заняття 5
- •Тема 6. Неперервність функції. Точки розриву
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 6
- •Тема 7. Похідна. Диференціал
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Похідна, її фізичний, геометричний та економічний зміст
- •2. Диференційовність та неперервність функцій
- •6. Диференціал та його геометричне значення
- •7. Похідні та диференціали вищих порядків
- •8. Формула Тейлора
- •9. Частинні похідні та диференціали функції двох змінних
- •10. Похідна по напряму. Градієнт функції
- •Похідною функції в напрямку (де – точка, що лежить на промені ) називається , деі– значення функції в точкахі. Якщо функція– диференційовна, то має місце формула:
- •Наприклад. Знайти похідну функції в точців напрямку, що утворює з віссюкут в. Розв’язок. Визначимо частинні похідні іта обчислимо їх значення в точці:. Враховуючи, що,
- •11. Диференціювання складних функцій
- •12. Геометричні застосування диференціального числення функції двох змінних
- •13. Похідні і диференціали вищих порядків
- •Семінарське заняття 7
- •2. Правило Лопіталя
- •3. Монотонність функції
- •4.Дослідження на екстремум
- •5. Вигнуті та увігнуті криві
- •6. Вертикальні та похилі асимптоти
- •7. Застосування похідної в економіці
- •Семінарське заняття 8
- •Умовний екстремум
- •3. Метод найменших квадратів
- •Таблиця 1
3. Монотонність функції
Функція називається зростаючою в інтервалі, якщо більшим значенням відповідають більші значення функції і спадною, якщо більшим значеннямаргументу відповідають менші значення функції.
Інтервал незалежної змінної, в якому функція зростає, називається інтервалом зростання функції, а інтервал, в якому функція спадає, – інтервалом спадання. Інтервали зростання і спадання називають інтервалами монотонності функції, а функцію в цьому інтервалі – монотонною функцією.
Якщо
функція
диференційована, то досліджувати її на
зростання і спадання можна за допомогою
похідної.
Має місце така
Теорема
1.
(Про монотонність функції). Якщо функція
,
яка має похідну на проміжку
,
зростає на цьому відрізку, то її перша
похідна похідна невід’ємна на цьому
проміжку.
Якщо
функція
неперервна на відрізку
,
диференційована в проміжку
,
причому
при
,
то функція
зростає на
.
Аналогічно
формулюється теорема про спадання
функції: Якщо функція
зростає, то дотична в будь-якій її точці
утворює гострий кут з віссю
,
ф якщо спадає – тупий (при
дотична
паралельна осі
).
Наприклад.
Число людей, які під час епідемії
захворіють, дорівнює
;
воно прогнозується функцією часу
(числа днів з початку спостережень):
.
Визначити, протягом якого часу з моменту початку спостереження кількість хворих зростатиме.
Розв'язок.
Визначимо
:
.
Звідси визначаємо, що при
монотонно зростає (оскільки
при
,
а при
).
4.Дослідження на екстремум
Говорять,
що функція
в точці
маємаксимум,
якщо її значення
більше, ніж значення у всіх точках
деякого інтервалу, що містить точку
:
,
які б
не були знаки
(
чи
).
Функція
маємінімум
при
,
якщо
,
яке б не було
(
чи
).
Підкреслимо, що максимальне чи мінімальне
значення функції можуть досягатися
тільки у внутрішніх точках відрізка.
Найменше і найбільше значення функції
може досягатися не тільки в точках
екстремума (максимума чи мінімума), але
і на кінцях відрізка
.
Має місце така
Теорема 2 (необхідна умова існування екстремуму).
Якщо
диференційовна функція
має в точці
максимум або мінімум, то її похідна
перетворюється в нуль в цій точці, тобто
.
Геометрично
це означає, що в точках екстремума
дотична до графіка функції паралельна
осі
.
Отже,
якщо функція
диференційована, то вона може мати
екстремуми тільки при тих значеннях
аргументу, при яких похідна перетворюється
в нуль.
Обернене
твердження, взагалі кажучи, невірне:
якщо
,
то не обов’язково в цій точці
функція досягнена максимума чи мінімума.
Так, наприклад, кубічна парабола
не має екстремального значення при
,
хоча необхідна умова існування екстремума
у цій точці виконується.
Якщо ж
функція
не диференційовна в деяких точках, то
в них може бути екстремум, а може і не
бути.
Наприклад,
функція
при
не диференційовна. В цій точці вона має
мінімум.
Ті значення аргументу, при яких похідна перетворюється в нуль або терпить розрив, називаються критичними точками (або критичними значеннями). Ці точки є “підозрілими” на екстремум.
Сформулюємо достатні умови існування екстремума.
Теорема 3 (достатні умови існування екстремума з використанням першої похідної).
Нехай
функція
неперервна в деякому інтервалі, що
містить критичну точку
,
і диференційовна у всіх точках цього
інтервалу (крім, можливо, самої точки
).
Якщо при переході зліва на право через
цю точку похідна
міняє знак з “+” на “–”, то при
функція має максимум. Якщо ж при переході
зліва направо через точку
похідна міняє знак з “–” на “+”, то
функція має в цій точці мінімум.
Нехай
при
.
Нехай, крім того,
існує та неперервна в деякому околі
точки
.
Тоді, функцію
можна досліджувати на екстремум за
допомогою другої похідної.
Теорема 4 (другі достатні умови існування екстремума – з використанням другої похідної).
Нехай
при
,
причому
існує та неперервна в деякому околі
точки
.
Тоді при
функція має максимум, якщо
,
і мінімум, якщо
.
Наприклад
№1.
Дохід фірми
залежить від попиту
на продукцію згідно з формулою:
.
Визначити максимальний дохід фірми.
Розв'язок.
Обчислимо першу похідну функції
та порівняємо її до нуля:
при
.
Знайдемо
:
.
За
допомогою другої похідної
переконуємося, що при
досягає максимального значення –
37880000 грошових одиниць.