- •Методичні рекомендації
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст семінарських занять
- •1. Вектори (основні поняття)
- •2. Лінійні операції з векторами
- •Із означення випливає, що (комутативність).
- •3. Лінійна залежність векторів
- •4. Скалярний добуток векторів
- •Визначники другого порядку
- •Визначники третього порядку
- •Основні властивості визначників
- •Матриці та дії з ними
- •Семінарське заняття 2
- •2. Метод Гаусса
- •3. Розв’язування систем матричним методом
- •4. Ранг матриці та способи його обчислення
- •5. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Семінарське заняття 3
- •Тема 3. Пряма, площина. Тема 4. Криві та поверхні другого порядку
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Пряма, площина
- •1. Різні види рівнянь прямої лінії
- •2. Нормальне рівняння площини
- •3. Загальне рівняння площини
- •4. Рівняння площини у відрізках на осях
- •5. Рівняння площини, яка проходить через дану точку; через дані три точки.
- •6. Кут між двома площинами
- •7. Віддаль від точки до площини
- •8. Пряма лінія у просторі (векторне рівняння; параметричні та канонічні рівняння; пряма як лінія перетину площин)
- •9. Кут між прямими
- •10. Кут між прямою і площиною
- •11. Перетин прямої з площиною
- •Лінії другого порядку
- •Поняття про полярну систему координат
- •Поверхні та їх класифікація
- •2. Поверхні обертання
- •3. Поверхні другого порядку
- •Семінарське заняття 4
- •2. Функція двох змінних
- •3. Нескінченно малі та нескінченно великі величини
- •4. Границя послідовності
- •5. Границя функції
- •Семінарське заняття 5
- •Тема 6. Неперервність функції. Точки розриву
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 6
- •Тема 7. Похідна. Диференціал
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Похідна, її фізичний, геометричний та економічний зміст
- •2. Диференційовність та неперервність функцій
- •6. Диференціал та його геометричне значення
- •7. Похідні та диференціали вищих порядків
- •8. Формула Тейлора
- •9. Частинні похідні та диференціали функції двох змінних
- •10. Похідна по напряму. Градієнт функції
- •Похідною функції в напрямку (де – точка, що лежить на промені ) називається , деі– значення функції в точкахі. Якщо функція– диференційовна, то має місце формула:
- •Наприклад. Знайти похідну функції в точців напрямку, що утворює з віссюкут в. Розв’язок. Визначимо частинні похідні іта обчислимо їх значення в точці:. Враховуючи, що,
- •11. Диференціювання складних функцій
- •12. Геометричні застосування диференціального числення функції двох змінних
- •13. Похідні і диференціали вищих порядків
- •Семінарське заняття 7
- •2. Правило Лопіталя
- •3. Монотонність функції
- •4.Дослідження на екстремум
- •5. Вигнуті та увігнуті криві
- •6. Вертикальні та похилі асимптоти
- •7. Застосування похідної в економіці
- •Семінарське заняття 8
- •Умовний екстремум
- •3. Метод найменших квадратів
- •Таблиця 1
4. Границя послідовності
Операція граничного переходу застосовувалася ще у Древній Греції. Строгу, чітку теорію границь почав створювати І. Ньютон у 1686 році.
У 17-18 століттях така теорія була створена зусиллями багатьох видатних математиків – Даламбера, Коші, Гейне та інших.
Франція,
областю визначення якої є множина чисел
натурального ряду
,
називаєтьсяпослідовністю.
У випадку, коли значення функції належать
множині
дійсних чисел, послідовність називається
числовою.
Наприклад,
у випадку послідовності
з загальним членом
маємо:
.
Означення.
Число
називаєтьсяграницею
послідовності
,
(це записують так:
)
якщо для будь-якого числа
знайдеться такий номер
,
що всі члени
послідовності з номерами
задовольняють умову:
.
У деяких
випадках говорять, що
.
Це означає, що
необмежено зростає при
.
Уточнимо
це питання. Якщо для будь-якого (як
завгодно великого) числа
існує такий номер
,
починаючи з якого, всі члени послідовності
мають таку властивість:
а)
;
б)
;
в)
,
то
говорять, що
дорівнює
а) нескінченності;
б) плюс нескінченності;
в) мінус нескінченності і пишуть:
а)
;
б)
;
в)
.
Наведемо приклади відшукання границь за наведеним вище означенням границі.
Приклад
1.
Показати, що
,
якщо
– загальний член послідовності
.
Розв’язування.
Виберемо
.
Тоді нерівність
набуває вигляду
.
розв’язавши її відносно
,
одержимо:
.
Таким чином, вибравши
,
зауважуємо, що при всіх
виконується нерівність
,
що і потрібно було довести.
Приклад
2.
Довести, що
.
Розв’язування.
Нерівність
набуває форми:
.
Розв’язавши її, одержуємо:
.
Вибравши
і виконуючи викладки в оберненому
порядку, будемо мати:
,
що і потрібно було довести.
Приклад
3.
Послідовність
не має границі при
,
оскільки при
і т.д. її члени не наближаються необмежено
ні до якого числа.
На практиці користуються різними ознаками збіжності послідовності. Наведемо деякі з них.
Критерій збіжності Коші (необхідна та достатня ознака збіжності послідовності).
Якщо
послідовність
має границю, то виконується така умова:
для будь-якого
знайдеться таке
,
що всі члени послідовності з номерами
задовольняють нерівність:
.
І навпаки,
якщо послідовність
має ту властивість, що для будь-якого
знайдеться таке число
,
що всі члени послідовності з номерами
задовольняють нерівність:
,
то така послідовність має границю.
Наведемо дві достатні ознаки існування границі послідовності.
Ознака
1
(“теорема про двох міліціонерів”).
Нехай дано послідовності
,
причому
.
Тоді якщо
,
,
то і
.
Ознака 2. Якщо послідовність монотонно зростає і обмежена зверху (або монотонно спадає і обмежена знизу), то вона має скінченну границю.
Означення.
Скінченну границю послідовності
при
називаютьчислом
е
.
Число е – ірраціональне; що приблизно дорівнює 2,7182818....
5. Границя функції
Розглянемо
функцію
.
Нехай необмежена змінна
необмежено наближається до числа
(це означає, що
приймає значення, як завгодно близькі
до
,
але відмінні від
):
.
Число
називаєтьсяграницею
функції
при
,
якщо для всіх значень
,
що досить мало відрізняються від числа
,
відповідні значення функції
як завгодно мало відрізняються від
числа
:
.
Інакше кажучи, якщо для будь-якого як
завгодно малого числа
існує таке число
,
що для всіх
,
які належать
-околу
точки![]()
,
буде виконуватися нерівність
,
то число
є границею функції
при
.
(Це – означення границі, запропоноване
Коші).
Покажемо,
наприклад, що границею функції
при
є число 5. Задамо довільне значення
.
Для того, щоб виконувалася нерівність
,
або
,
достатньо, щоб справджувалася нерівність
(тобто
).
Наведемо
геометричну ілюстрацію поняття границі
функції для випадку, коли
(рис.9).

![]()
![]()



![]()
![]()




![]()
![]()



0
δ![]()
Рис.9.
Границя функції:
![]()
В
прямокутній декартовій системі координат
з точки
проведемо перпендикуляр до осі
,
а з точки
– до осі
.
Ці перпендикуляри перетнуться в точці
.
Задамо
.
Із побудови, вказаної на рис.9, випливає,
що існує такий
-окіл
точки
,
що частина графіка функції
,
яка відповідає цьому околу, буде розміщена
в полосі, обмеженій прямими
та
.
Наведемо означення границі функції по Гейне.
Нехай
функція
визначена у всіх точках інтервалу
,
крім, можливо, точки
.
Побудуємо послідовність
,
таку, щоб всі члени послідовності
належали проміжку
і послідовність збігалася до числа
:
.
Тоді
значення функції
![]()
.
також утворюють деяку числову послідовність.
Говорять,
що число
єграницею
функції
при
,
якщо для будь-якої послідовності значень
,
що збігається до
,
відповідна послідовність значень
функції збігається до числа
(тобто
).
За
допомогою наведеного означення неважко
переконатися, наприклад, у тому, що
функція
не має границі при
.
Для
цього побудуємо дві послідовності
значень аргументу, що прямують до нуля
при
:
(1)
.
(2)
.
Відповідні
значення функції у випадку (1) дорівнюють
1, а у випадку (2) – (-1). Оскільки
,
функція не має границі при
.
Дамо означення границі функції у випадку нескінченно великого аргументу.
Число
називаєтьсяграницею
функції
при
,
якщо для всіх досить великих значень
відповідні значення функції
як завгодно мало відрізняються від
числа
:
.
Інакше
кажучи, число
є границею функції
при
,
якщо для будь-якого як завгодно малого
можна підібрати таке число
,
що для всіх
справджуватиметься нерівність:
.
Аналогічно
можна дати означення границі функції
при
.
Означення.
Функція
називаєтьсянескінченно
великою при
,
якщо для всіх значень
,
що досить мало відрізняються від
,
відповідні значення функції
за абсолютною величиною перевищують
будь-яке наперед задане як завгодно
велике додатне число:
.
Інакше кажучи, якщо для будь-якого
додатного числа
(як завгодно великого) можна підібрати
таке додатне число
,
що для всіх
,
які задовольняють нерівність
,
буде справджуватися нерівність
,
то функція
буде нескінченно великою при
.
Дамо
означення границі функції двох змінних
,
ввівши поняття околу точки.
Околом
радіуса
точки
називається сукупність всіх точок
,
які задовольняють нерівність
![]()
(тобто
сукупність всіх точок, що лежать в
середині круга радіуса
з центром в точці
).
Припустимо,
що функція
визначена у деякій області площини, що
містить точку
.
Число
називаєтьсяграницею
функції
при прямуванні
до точки
,
якщо для кожного числа
знайдеться таке число
,
що для всіх точок
,
для яких виконується нерівність
,
має місце нерівність
.
У цьому випадку пишуть:
.
