- •Методичні рекомендації
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст семінарських занять
- •1. Вектори (основні поняття)
- •2. Лінійні операції з векторами
- •Із означення випливає, що (комутативність).
- •3. Лінійна залежність векторів
- •4. Скалярний добуток векторів
- •Визначники другого порядку
- •Визначники третього порядку
- •Основні властивості визначників
- •Матриці та дії з ними
- •Семінарське заняття 2
- •2. Метод Гаусса
- •3. Розв’язування систем матричним методом
- •4. Ранг матриці та способи його обчислення
- •5. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Семінарське заняття 3
- •Тема 3. Пряма, площина. Тема 4. Криві та поверхні другого порядку
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Пряма, площина
- •1. Різні види рівнянь прямої лінії
- •2. Нормальне рівняння площини
- •3. Загальне рівняння площини
- •4. Рівняння площини у відрізках на осях
- •5. Рівняння площини, яка проходить через дану точку; через дані три точки.
- •6. Кут між двома площинами
- •7. Віддаль від точки до площини
- •8. Пряма лінія у просторі (векторне рівняння; параметричні та канонічні рівняння; пряма як лінія перетину площин)
- •9. Кут між прямими
- •10. Кут між прямою і площиною
- •11. Перетин прямої з площиною
- •Лінії другого порядку
- •Поняття про полярну систему координат
- •Поверхні та їх класифікація
- •2. Поверхні обертання
- •3. Поверхні другого порядку
- •Семінарське заняття 4
- •2. Функція двох змінних
- •3. Нескінченно малі та нескінченно великі величини
- •4. Границя послідовності
- •5. Границя функції
- •Семінарське заняття 5
- •Тема 6. Неперервність функції. Точки розриву
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 6
- •Тема 7. Похідна. Диференціал
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Похідна, її фізичний, геометричний та економічний зміст
- •2. Диференційовність та неперервність функцій
- •6. Диференціал та його геометричне значення
- •7. Похідні та диференціали вищих порядків
- •8. Формула Тейлора
- •9. Частинні похідні та диференціали функції двох змінних
- •10. Похідна по напряму. Градієнт функції
- •Похідною функції в напрямку (де – точка, що лежить на промені ) називається , деі– значення функції в точкахі. Якщо функція– диференційовна, то має місце формула:
- •Наприклад. Знайти похідну функції в точців напрямку, що утворює з віссюкут в. Розв’язок. Визначимо частинні похідні іта обчислимо їх значення в точці:. Враховуючи, що,
- •11. Диференціювання складних функцій
- •12. Геометричні застосування диференціального числення функції двох змінних
- •13. Похідні і диференціали вищих порядків
- •Семінарське заняття 7
- •2. Правило Лопіталя
- •3. Монотонність функції
- •4.Дослідження на екстремум
- •5. Вигнуті та увігнуті криві
- •6. Вертикальні та похилі асимптоти
- •7. Застосування похідної в економіці
- •Семінарське заняття 8
- •Умовний екстремум
- •3. Метод найменших квадратів
- •Таблиця 1
2. Нормальне рівняння площини
Нехай задано точку – початок координат, а також деяку площину. (рис.1).
Рис.1. Площина
Положення цієї площини однозначно визначається, якщо задати одиничний вектор нормалі до площини та довжину(віддаль від точки О до). Для будь-якої точки площинивиконується умова:
(1)
Умова (1) виконується лише для точок площини. Оскільки , рівняння (1) можна записати у вигляді
()
Рівняння () називаєтьсянормальним рівнянням площини у векторній формі.
Перейдемо від векторів до скалярів, враховуючи координати векторів та:
.
Одержуємо координатне рівняння
,
(2)
яке називається нормальним рівнянням площини в координатній формі.
Отже, будь-яка площина може бути представлена рівнянням першого степеня відносно та.
3. Загальне рівняння площини
Має місце обернена теорема: будь-яке рівняння 1-го степеня з трьома змінними визначає площину.
Дійсно, нехай ми маємо рівняння
(3)
Розглянемо вектор та вектор. Рівняння (3) можна записати у векторній формі:
(4)
Рівняння (4) можна звести до нормального виду (і, отже, побудувати відповідну площину).
а) Якщо , то рівняння (4) ділимо на. Одержуємо:
, де .
б) Якщо , то рівняння (4) ділимо на:
, де .
в) Якщо , то, поділивши рівняння (4) наабо, також одержуємо нормальне рівняння площини.
Рівняння називаєтьсязагальним рівнянням площини. Будь-який ненульовий вектор, перпендикулярний до площини, називається нормальним вектором площини.
Згідно з доведеним, вектор буде одним з нормальних векторів до площини.
Нормальне рівняння площини є частинним випадком загального рівняння, коли нормальний вектор має одиничну довжину і направлений з початку координат до площини.
Сформулюємо правило зведення загального рівняння площини до нормального виду.
Щоб звести загальне рівняння площини до нормального виду, потрібно поділити його на довжину вектора , взявши її із знаком “+”, якщо, і із знаком “–”, якщо. Інакше кажучи, загальне рівняння площини слід помножити на нормуючиймножник , причому знаквибирається протилежним до знака вільного члена(признаквибирається довільно):
.
При цьому . Отже,Таким чином, будь-яке рівняння 1-го степеня відносновизначає площину.
Приклад. Звести до нормального виду рівняння площини .
Маємо:
–нормальне рівняння.
При цьому .
Проведемо дослідження загального рівняння площини
(4)
Якщо , то площина проходить через початок координат.
Якщо , то площина паралельна осі, бо нормальний векторперпендикулярний осі. Аналогічно приплощина паралельна осі, а при– осі.
Якщо , то площина проходить через початок координат і паралельна осі; отже, маємо рівняння площини, яка проходить через вісь. Аналогічно маємо: приплощина проходить через вісь, а при– через вісь.
Якщо , то площина паралельна площині; якщо– площині; якщо– площині; якщо– площині.
І, нарешті, якщо , то одержуємо рівняння площини. При– площини.