- •Методичні рекомендації
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст семінарських занять
- •1. Вектори (основні поняття)
- •2. Лінійні операції з векторами
- •Із означення випливає, що (комутативність).
- •3. Лінійна залежність векторів
- •4. Скалярний добуток векторів
- •Визначники другого порядку
- •Визначники третього порядку
- •Основні властивості визначників
- •Матриці та дії з ними
- •Семінарське заняття 2
- •2. Метод Гаусса
- •3. Розв’язування систем матричним методом
- •4. Ранг матриці та способи його обчислення
- •5. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Семінарське заняття 3
- •Тема 3. Пряма, площина. Тема 4. Криві та поверхні другого порядку
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Пряма, площина
- •1. Різні види рівнянь прямої лінії
- •2. Нормальне рівняння площини
- •3. Загальне рівняння площини
- •4. Рівняння площини у відрізках на осях
- •5. Рівняння площини, яка проходить через дану точку; через дані три точки.
- •6. Кут між двома площинами
- •7. Віддаль від точки до площини
- •8. Пряма лінія у просторі (векторне рівняння; параметричні та канонічні рівняння; пряма як лінія перетину площин)
- •9. Кут між прямими
- •10. Кут між прямою і площиною
- •11. Перетин прямої з площиною
- •Лінії другого порядку
- •Поняття про полярну систему координат
- •Поверхні та їх класифікація
- •2. Поверхні обертання
- •3. Поверхні другого порядку
- •Семінарське заняття 4
- •2. Функція двох змінних
- •3. Нескінченно малі та нескінченно великі величини
- •4. Границя послідовності
- •5. Границя функції
- •Семінарське заняття 5
- •Тема 6. Неперервність функції. Точки розриву
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 6
- •Тема 7. Похідна. Диференціал
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Похідна, її фізичний, геометричний та економічний зміст
- •2. Диференційовність та неперервність функцій
- •6. Диференціал та його геометричне значення
- •7. Похідні та диференціали вищих порядків
- •8. Формула Тейлора
- •9. Частинні похідні та диференціали функції двох змінних
- •10. Похідна по напряму. Градієнт функції
- •Похідною функції в напрямку (де – точка, що лежить на промені ) називається , деі– значення функції в точкахі. Якщо функція– диференційовна, то має місце формула:
- •Наприклад. Знайти похідну функції в точців напрямку, що утворює з віссюкут в. Розв’язок. Визначимо частинні похідні іта обчислимо їх значення в точці:. Враховуючи, що,
- •11. Диференціювання складних функцій
- •12. Геометричні застосування диференціального числення функції двох змінних
- •13. Похідні і диференціали вищих порядків
- •Семінарське заняття 7
- •2. Правило Лопіталя
- •3. Монотонність функції
- •4.Дослідження на екстремум
- •5. Вигнуті та увігнуті криві
- •6. Вертикальні та похилі асимптоти
- •7. Застосування похідної в економіці
- •Семінарське заняття 8
- •Умовний екстремум
- •3. Метод найменших квадратів
- •Таблиця 1
2. Нормальне рівняння площини
Нехай
задано точку
– початок координат, а також деяку
площину
.
(рис.1).




![]()

![]()
![]()


![]()

![]()
![]()
Рис.1. Площина
Положення
цієї площини однозначно визначається,
якщо задати одиничний вектор нормалі
до площини
та довжину
(віддаль від точки О до
).
Для будь-якої точки площини
виконується умова:
![]()
(1)
Умова
(1) виконується лише для точок площини.
Оскільки
,
рівняння (1) можна записати у вигляді
(
)
Рівняння
(
)
називаєтьсянормальним
рівнянням площини у векторній формі.
Перейдемо
від векторів до скалярів, враховуючи
координати векторів
та
:
.
Одержуємо координатне рівняння
,
(2)
яке називається нормальним рівнянням площини в координатній формі.
Отже,
будь-яка площина може бути представлена
рівнянням першого степеня відносно
та
.
3. Загальне рівняння площини
Має місце обернена теорема: будь-яке рівняння 1-го степеня з трьома змінними визначає площину.
Дійсно, нехай ми маємо рівняння
![]()
(3)
Розглянемо
вектор
та вектор
.
Рівняння (3) можна записати у векторній
формі:
![]()
(4)
Рівняння (4) можна звести до нормального виду (і, отже, побудувати відповідну площину).
а)
Якщо
,
то рівняння (4) ділимо на
.
Одержуємо:
,
де
.
б)
Якщо
,
то рівняння (4) ділимо на
:
,
де
.
в)
Якщо
,
то, поділивши рівняння (4) на
або
,
також одержуємо нормальне рівняння
площини.
Рівняння
називаєтьсязагальним
рівнянням площини.
Будь-який ненульовий вектор, перпендикулярний
до площини, називається нормальним
вектором площини.
Згідно
з доведеним, вектор
буде одним з нормальних векторів до
площини.
Нормальне рівняння площини є частинним випадком загального рівняння, коли нормальний вектор має одиничну довжину і направлений з початку координат до площини.
Сформулюємо правило зведення загального рівняння площини до нормального виду.
Щоб
звести загальне рівняння площини до
нормального виду, потрібно поділити
його на довжину вектора
,
взявши її із знаком “+”, якщо
,
і із знаком “–”, якщо
.
Інакше кажучи, загальне рівняння площини
слід помножити на нормуючиймножник
,
причому знак
вибирається протилежним до знака
вільного члена
(при
знак
вибирається довільно):
.
При
цьому
.
Отже,
Таким
чином, будь-яке рівняння 1-го степеня
відносно
визначає площину.
Приклад.
Звести до нормального виду рівняння
площини
.
Маємо:

–нормальне
рівняння.
При
цьому
.
Проведемо дослідження загального рівняння площини
(4)
Якщо
,
то площина проходить через початок
координат.
Якщо
,
то площина паралельна осі
,
бо нормальний вектор
перпендикулярний осі
.
Аналогічно при
площина паралельна осі
,
а при
– осі
.
Якщо
,
то площина проходить через початок
координат і паралельна осі
;
отже, маємо рівняння площини, яка
проходить через вісь
.
Аналогічно маємо: при
площина проходить через вісь
,
а при
– через вісь
.
Якщо
![]()
,
то площина паралельна площині
;
якщо
– площині
;
якщо
– площині
;
якщо
– площині
.
І,
нарешті, якщо
,
то одержуємо рівняння площини
.
При
– площини
.
