
- •Методичні рекомендації
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст семінарських занять
- •1. Вектори (основні поняття)
- •2. Лінійні операції з векторами
- •Із означення випливає, що (комутативність).
- •3. Лінійна залежність векторів
- •4. Скалярний добуток векторів
- •Визначники другого порядку
- •Визначники третього порядку
- •Основні властивості визначників
- •Матриці та дії з ними
- •Семінарське заняття 2
- •2. Метод Гаусса
- •3. Розв’язування систем матричним методом
- •4. Ранг матриці та способи його обчислення
- •5. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Семінарське заняття 3
- •Тема 3. Пряма, площина. Тема 4. Криві та поверхні другого порядку
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Пряма, площина
- •1. Різні види рівнянь прямої лінії
- •2. Нормальне рівняння площини
- •3. Загальне рівняння площини
- •4. Рівняння площини у відрізках на осях
- •5. Рівняння площини, яка проходить через дану точку; через дані три точки.
- •6. Кут між двома площинами
- •7. Віддаль від точки до площини
- •8. Пряма лінія у просторі (векторне рівняння; параметричні та канонічні рівняння; пряма як лінія перетину площин)
- •9. Кут між прямими
- •10. Кут між прямою і площиною
- •11. Перетин прямої з площиною
- •Лінії другого порядку
- •Поняття про полярну систему координат
- •Поверхні та їх класифікація
- •2. Поверхні обертання
- •3. Поверхні другого порядку
- •Семінарське заняття 4
- •2. Функція двох змінних
- •3. Нескінченно малі та нескінченно великі величини
- •4. Границя послідовності
- •5. Границя функції
- •Семінарське заняття 5
- •Тема 6. Неперервність функції. Точки розриву
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 6
- •Тема 7. Похідна. Диференціал
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Похідна, її фізичний, геометричний та економічний зміст
- •2. Диференційовність та неперервність функцій
- •6. Диференціал та його геометричне значення
- •7. Похідні та диференціали вищих порядків
- •8. Формула Тейлора
- •9. Частинні похідні та диференціали функції двох змінних
- •10. Похідна по напряму. Градієнт функції
- •Похідною функції в напрямку (де – точка, що лежить на промені ) називається , деі– значення функції в точкахі. Якщо функція– диференційовна, то має місце формула:
- •Наприклад. Знайти похідну функції в точців напрямку, що утворює з віссюкут в. Розв’язок. Визначимо частинні похідні іта обчислимо їх значення в точці:. Враховуючи, що,
- •11. Диференціювання складних функцій
- •12. Геометричні застосування диференціального числення функції двох змінних
- •13. Похідні і диференціали вищих порядків
- •Семінарське заняття 7
- •2. Правило Лопіталя
- •3. Монотонність функції
- •4.Дослідження на екстремум
- •5. Вигнуті та увігнуті криві
- •6. Вертикальні та похилі асимптоти
- •7. Застосування похідної в економіці
- •Семінарське заняття 8
- •Умовний екстремум
- •3. Метод найменших квадратів
- •Таблиця 1
Поняття про полярну систему координат
Крім прямокутної декартової системи координат на площині, досить часто користуються полярною системою координат (рис.4).
0
Рис.4. Полярна система координат
Задають
полярну вісь
,
одиницю масштабу і додатний напрям
відліку полярного кута
(проти руху годинникової стрілки).
Положення будь-якої точки
на площині визначаєтьсяполярним
радіусом
точки
(її відстанню від полюса
)
таполярним
кутом
(між полярною віссю
).
Якщо, наприклад, вважати, що
та
,
то будь-якій точці
площини відповідатиме єдина пара чисел
– полярні координати цієї точки. І
навпаки: знаючи полярні координати
точки
,
її можна однозначно побудувати.
Наведемо
графік функції
(трьохпелюсткової троянди) в полярній
системі координат (рис.5).
0
1
Рис.5.
Графік лінії
в полярній системі координат
Зауважимо,
що, початок
декартової системи координат з початком
полярної системи координат, а вісь
– з полярною віссю
,
можна встановити формули зв’язку між
декартовими і полярними координатами
однієї і тієї ж точки:
;
;
(знаки
та
співпадають).
Студентам рекомендується перевірити ці формули самостійно.
Поверхні та їх класифікація
Порядок алгебраїчної поверхні. Циліндр. Конус
Загальне
рівняння алгебраїчної поверхні має
вигляд
,
де зліва у рівнянні стоїть цілий многочлен
відносно
.
Степіньцього
многочлена визначає порядок алгебраїчної
поверхні. Так, наприклад, площина – це
поверхня першого порядку. Ми
розглянемо поверхні 1-го і 2-го порядку.
а) Циліндричною поверхнею називається поверхня, яка описується прямою, що рухається вздовж даної лінії L і залишається паралельною деякій даній прямій. При цьому лінія L називається направляючою, а пряма, що рухається, називається твірною.
Нехай направляюча L циліндричної поверхні визначається рівняннями:
.
Нехай
– направляючі коефіцієнти твірних
циліндричної поверхні.Канонічні
рівняння твірних:
(3)
(4)
Тут
– координати точки направляючої
,
а
– змінні координати точки твірної.
Щоб
одержати рівняння циліндричної поверхні,
слід виключити
з
рівнянь (1) – (4).
Розглянемо такий приклад. Скласти рівняння циліндричної поверхні, твірні якої паралельні прямій
,
а направляючою є пряма
Розв'язування. Канонічні рівняння твірної мають вигляд
.
Виключаємо
з останніх чотирьох рівнянь. Для цього
позначимо
.
і виразимо
звідси
через
і
:
.
Підставимо ці вирази у рівняння направляючої:
або
Виключимо
з останньої системи
,
одержимо:
.
Це – рівняння площини, яка і є шуканою циліндричною поверхнею.
б) Конічною поверхнею називається поверхня, яка описується прямою, що проходить через дану точку – вершину конуса – і перетинає дану лінію – направляючу конуса. ця пряма в будь-якому її положенні називається твірною конуса.
Нехай
направляюча конуса описується рівняннями
(1) і (2), а вершина конуса знаходиться в
точці ().
Твірна конуса – це пряма, яка проходить
через дві точки – (
)
та
.
Ці рівняння такі:
Виключаючи
із згаданих чотирьох рівнянь, одержимо
рівняння канонічної поверхні.
Наприклад. Скласти рівняння конуса з вершиною в початку координат і направляючою
.
Розв'язування. Рівняння твірної конуса
,
або
Оскільки
,
маємо:
.
Підставивши
ці вирази у рівняння
,
одержимо:
або
.
Це – рівняння кругового конуса.