- •Розділ 1. Предмет і метод політичної економії
- •Опорний конспект лекції Виникнення і основні етапи розвитку політичної економії.
- •Предмет політичної економії
- •Закони, принципи і категорії політичної економії
- •Методи пізнання соціально-економічних процесів
- •Функції політичної економії
- •Розділ 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Економічні потреби та інтереси
- •Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб
- •Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності.
- •Економічні інтереси. Їх взаємозв’язок з потребами, споживанням і виробництвом.
- •Розділ 3. Соціально – економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •Опорний конспект лекції Підходи до періодизації суспільного розвитку
- •Продуктивні
- •Сутність і основні структурні елементи економічної системи.
- •Структура продуктивних сил:2
- •Етапи розвитку продуктивних сил:
- •Місце і роль людини в економічній системі:
- •Економічні відносини.
- •Власність, її зміст, форми і місце в економічній системі
- •Опорний конспект лекції Сутність і структура суспільного виробництва.
- •Форми організації виробництва:
- •Причини виникнення товарного виробництва:
- •Типи товарного виробництва:
- •Товар і його властивості
- •Альтернативні теорії вартості
- •Розділ 5. Теоретичні засади грошей і грошового обігу
- •Опорний конспект лекції Теоретичні концепції виникнення і суті грошей.
- •Еволюція виникнення грошей
- •Різноманітність видів грошей
- •Закони грошового обігу
- •Інфляція: її сутність, причини й соціально-економічні наслідки.
- •Опорний конспект лекції
- •Витрати виробництва, їх сутність і види.
- •Прибуток як економічна категорія
- •Кругооборот і оборот промислового капіталу.
- •Амортизація і відтворення основного капіталу.
- •Конкуренція і ціноутворення.
- •Опорний конспект лекції Умови виникнення ринкового господарства
- •Економічні основи конкуренції
- •Загальна характеристика ринкових структур
- •Характерні риси чотирьох основних ринкових структур
- •Кількісне визначення інтенсивності конкуренції на ринку
- •Інфраструктура ринку
- •Розділ 8. Домогосподарство в системі економічних відносин
- •Опорний конспект лекції Домашнє господарство як суб’єкт ринкових відносин
- •Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •Види факторних доходів:
- •Витрати домогосподарств
- •Розділ 9. Підприємство як товаровиробник
- •Опорний конспект лекції Соціально-економічна характеристика підприємництва
- •Організаційно-правові форми підприємства
- •Класифікація підприємств за розміром
- •Нові форми підприємницької діяльності.
- •Форми державної підтримки розвитку підприємництва
- •Опорний конспект лекції Сутність та особливості аграрних відносин.
- •Ціна землі
- •Капітал сфери обігу
- •Розділ 11. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми.
- •Опорний конспект лекції
- •Суспільний продукт і його форми.
- •Принципова структура снр-68
- •Валовий внутрішній продукт за категоріями кінцевого використання
- •Відтворення національного багатства
- •Розділ 12. Економічний розвиток та та його чинники.
- •Опорний конспект лекції
- •Нагромадження і інвестиції, їх роль в економічному зростанні.
- •Характеристика основних теорій циклічних коливань.
- •Розділ 13. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою.
- •Опорний конспект лекції
- •Ринок праці та особливості його функціонування:
- •Заробітна плата: сутність, форми та організація
- •Розділ 14. Господарський механізм в системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •Опорний конспект лекції
- •Національні моделі регулювання економіки
- •Еволюція уявлень про роль держави в економіці:
- •Розділ 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Опорний конспект лекції
- •Характеристика окремих типів економічних систем
- •Основні напрями ринкової трансформації економіки України
- •Розділ 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
- •Опорний конспект лекції
- •Етапи розвитку світового господарства.
- •Сутність і етапи розвитку міжнародного поділу праці
- •Показники участі країни у світо господарських зв’язках:
- •Теорії міжнародної торгівлі
- •Переваги прямих іноземних інвестицій (піі) над портфельними (для країни-реципієнта):
- •Особливості сучасного етапу розвитку мев:
- •Розділ 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
- •Опорний конспект лекції
- •Класифікація глобальних проблем:
- •Формування відкритої економіки України та шляхи входження в світове господарство
- •Дестабілізуючий вплив зовнішніх факторів на соціально-економічний розвиток України
Характеристика основних теорій циклічних коливань.
Теорія циклічних коливань Дж. Б. Кларка започаткована у другій половині ХІХ ст. Він припустив, що причиною циклічних коливань є потреби, які змінюються. Це динамічні сили, які призводять до зміни видів багатства, яке виробляється. Застосовуються нові механічні процеси. Машини заміняють ручну працю, а більш продуктивні машини заміщують менш продуктивні. Зростає велика промисловість і витісняє дрібну. Динамічні сили є результатом зовнішнього впливу - потреб, що створює умови для дії внутрішніх статичних сил - виробництва.
Інший англійський вчений В.Джевонс обґрунтував циклічні коливання і, зокрема, кризи надвиробництва, появою через певні проміжки часу плям на сонці. Вихідною в теорії економічного циклу В. Джевонса була ідея впливу сонячної активності на зміну кліматичних і природних умов, здатна викликати циклічні коливання сільськогосподарського виробництва, які, в свою чергу, стають причиною чергування фаз промислової активності.
Концепція економічних криз надвиробництва розглядалась і К.Марксом у 60-тих роках ХІХ ст. Виникнення криз він пов’язував з перенакопиченням основного капіталу і виробництвом «зайвого». Гонитва за додатковою вартістю стимулює капіталіста до розширення виробництва. Цей процес супроводжується підвищенням попиту на робочу силу, скороченням безробіття та підвищенням розмірів заробітної плати. Останнє веде до зниження норми прибутку, підриваючи тим самим стимули до інвестування. Неминучим наслідком цього є економічна криза, зростання безробіття, падіння реальної заробітної плати та знецінення капітальних запасів. Відтак створюються передмови для підвищення норми прибутку і відновлення інвестиційної активності. Таким чином криза завжди є вихідним пунктом для нових великих вкладень капіталу і створює матеріальну основу для наступного циклу .
В теорії довгих хвиль М. Кондрат’єва обґрунтовано причини циклічних коливань господарської кон’юнктури в країнах з ринковою економікою. М.Кондрат’єв пов’язав циклічні коливання з вагомими науково-технічними винаходами. Причиною циклічних коливань і одночасно чинником економічного розвитку, на думку М. Кондрат’єва, є науково-технічні винаходи, відкриття, зміни технологічних укладів.
Монетарна теорія Н. Хоутрі пояснює цикл розширенням (експансією) і згортанням банківського кредиту. Збільшення пропозиції грошей і прискорення швидкості їхнього обороту стимулює сукупний попит, а він, у свою чергу, зумовлює розвиток обсягів національного виробництва, обсягів реалізації та зростання цін, і навпаки, зростання кредиту (пропозиції грошей) спричиняє протилежну тенденцію – зменшення обсягів виробництва тощо. Фаза піднесення стимулюється розширенням кредиту і триває до того часу, поки обсяги кредиту не скоротилися. Інструментом впливу на розширення (зростання) банківського кредиту є відсоткова ставка. Якщо гроші дешеві (відсоткова ставка низька), попит на гроші зростає, кредит розширюється, і навпаки.
Інноваційна теорія Й. Шумпетера пояснює цикли використанням у виробництві важливих нововведень, таких як залізниці, авіаційні лінії, сучасні системи супутникового зв‘язку тощо. Вона акцентує увагу на величезному значенні технологічних змін, нововведень та відкриттів.
Теорія недоспоживання вбачає причину криз у надмірному заощаджуванні доходів. Якщо заощадження не перетворяться на інвестиції, то збільшення їх спричинятиме скорочення споживання. Частина споживчих товарів не буде реалізована, зменшення доходів тих, хто виробляє предмети споживання, призведе до скорочення попиту на засоби виробництва для виготовлення предметів споживання і, відповідно, доходів тих, хто ці засоби виробництва виробляє. Останні зменшать попит на засоби виробництва, що використовуються для виготовлення засобів виробництва задля створення предметів споживання. Прихильники цієї теорії вважають, що спокій на ринку споживчих товарів є запорукою безкризового розвитку.
Теорії перенагромадження (Ф. Хайек, Л. Мізес та ін.) вважають причиною криз надмірне, а не недостатнє інвестування.
Психологічні теорії (А. Пігу, Дж. М. Кейнс та ін.) виходять з того, що песимістичні й оптимістичні очікування впливають на ділову активність не меншою мірою, ніж відсоткова ставка і грошовий потік. Схильність до заощаджень, споживання та інвестування справді має дуже важливе значення для стану економічної системи. Люди оптимістично налаштовані в період розширення кредиту і песимістично – у періоди його згортання.
В рамках даної теорії розглядається теорія довгих хвиль з точки зору закономірностей робочої сили. Х.Фрімен, один із дослідників, що займався даною проблематикою, розглядав вплив зайнятості на циклічні коливання в економіці. На його думку, центральним фактором, що продукує довгострокові коливання, є інновації. Проте зміна зайнятості виступає не лише наслідком, а й причиною циклічних коливань. Механізм такого впливу наступний. Впровадження нових технологій призводить до формування нових галузей. На ранніх стадіях використання новітніх технологій попит на робочу силу є обмеженим через незначні обсяги виробництва і залучення тільки висококваліфікованої унікальної робочої сили. Внаслідок впровадження новітніх технологій в масове виробництво, попит на робочу силу зростає. Паралельно зростає заробітна плата і витрати виробництва. Виникає необхідність використання трудозберігаючих технологій. Відбувається звільнення надлишкової робочої сили і, як наслідок, зростання безробіття та зниження заробітної плати, що характеризується як спад в економіці.
Е.Денісон аналізував сукупний вплив рівня освіти і кваліфікації робочої сили на економічний розвиток в процесі накопичення знань. Е.Денісоном були виявлені основні фактори зростання: технічний прогрес, зростання рівня концентрації виробництва, підвищення кваліфікаційного та освітнього рівня робітників, вдосконалення організації виробництва і управління.