- •Розділ 1. Предмет і метод політичної економії
- •Опорний конспект лекції Виникнення і основні етапи розвитку політичної економії.
- •Предмет політичної економії
- •Закони, принципи і категорії політичної економії
- •Методи пізнання соціально-економічних процесів
- •Функції політичної економії
- •Розділ 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Економічні потреби та інтереси
- •Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб
- •Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності.
- •Економічні інтереси. Їх взаємозв’язок з потребами, споживанням і виробництвом.
- •Розділ 3. Соціально – економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •Опорний конспект лекції Підходи до періодизації суспільного розвитку
- •Продуктивні
- •Сутність і основні структурні елементи економічної системи.
- •Структура продуктивних сил:2
- •Етапи розвитку продуктивних сил:
- •Місце і роль людини в економічній системі:
- •Економічні відносини.
- •Власність, її зміст, форми і місце в економічній системі
- •Опорний конспект лекції Сутність і структура суспільного виробництва.
- •Форми організації виробництва:
- •Причини виникнення товарного виробництва:
- •Типи товарного виробництва:
- •Товар і його властивості
- •Альтернативні теорії вартості
- •Розділ 5. Теоретичні засади грошей і грошового обігу
- •Опорний конспект лекції Теоретичні концепції виникнення і суті грошей.
- •Еволюція виникнення грошей
- •Різноманітність видів грошей
- •Закони грошового обігу
- •Інфляція: її сутність, причини й соціально-економічні наслідки.
- •Опорний конспект лекції
- •Витрати виробництва, їх сутність і види.
- •Прибуток як економічна категорія
- •Кругооборот і оборот промислового капіталу.
- •Амортизація і відтворення основного капіталу.
- •Конкуренція і ціноутворення.
- •Опорний конспект лекції Умови виникнення ринкового господарства
- •Економічні основи конкуренції
- •Загальна характеристика ринкових структур
- •Характерні риси чотирьох основних ринкових структур
- •Кількісне визначення інтенсивності конкуренції на ринку
- •Інфраструктура ринку
- •Розділ 8. Домогосподарство в системі економічних відносин
- •Опорний конспект лекції Домашнє господарство як суб’єкт ринкових відносин
- •Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •Види факторних доходів:
- •Витрати домогосподарств
- •Розділ 9. Підприємство як товаровиробник
- •Опорний конспект лекції Соціально-економічна характеристика підприємництва
- •Організаційно-правові форми підприємства
- •Класифікація підприємств за розміром
- •Нові форми підприємницької діяльності.
- •Форми державної підтримки розвитку підприємництва
- •Опорний конспект лекції Сутність та особливості аграрних відносин.
- •Ціна землі
- •Капітал сфери обігу
- •Розділ 11. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми.
- •Опорний конспект лекції
- •Суспільний продукт і його форми.
- •Принципова структура снр-68
- •Валовий внутрішній продукт за категоріями кінцевого використання
- •Відтворення національного багатства
- •Розділ 12. Економічний розвиток та та його чинники.
- •Опорний конспект лекції
- •Нагромадження і інвестиції, їх роль в економічному зростанні.
- •Характеристика основних теорій циклічних коливань.
- •Розділ 13. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою.
- •Опорний конспект лекції
- •Ринок праці та особливості його функціонування:
- •Заробітна плата: сутність, форми та організація
- •Розділ 14. Господарський механізм в системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •Опорний конспект лекції
- •Національні моделі регулювання економіки
- •Еволюція уявлень про роль держави в економіці:
- •Розділ 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Опорний конспект лекції
- •Характеристика окремих типів економічних систем
- •Основні напрями ринкової трансформації економіки України
- •Розділ 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
- •Опорний конспект лекції
- •Етапи розвитку світового господарства.
- •Сутність і етапи розвитку міжнародного поділу праці
- •Показники участі країни у світо господарських зв’язках:
- •Теорії міжнародної торгівлі
- •Переваги прямих іноземних інвестицій (піі) над портфельними (для країни-реципієнта):
- •Особливості сучасного етапу розвитку мев:
- •Розділ 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
- •Опорний конспект лекції
- •Класифікація глобальних проблем:
- •Формування відкритої економіки України та шляхи входження в світове господарство
- •Дестабілізуючий вплив зовнішніх факторів на соціально-економічний розвиток України
Методи пізнання соціально-економічних процесів
Методологія політичної економії це галузь знань про методи, способи, і принципи дослідження соціально-економічних процесів і явищ.
Метод (від грецького metodos – шлях дослідження) – це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються економічні категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем. Методи пізнання соціально-економічних процесів класифікуються як:
загальнонаукові (використовуються всіма науками) і специфічні (застосовуються при дослідженні предмета певної науки);
емпіричні (ті, що ґрунтуються на фактах) і теоретичні (які є інструментом дослідження сутності явищ, розкриття основ їх функціонування і розвитку);
кількісні (в т.ч. статистичні і математичні: ґрунтуються на пізнанні кількісних властивостей об’єкта дослідження) і якісні.
Діалектичний метод (від грецького dialektike – мистецтво міркування, мистецтво діалогу) — один з основних методів пізнання реальності, який ґрунтується на врахуванні усіх можливих точок зору на предмет дослідження. Всебічний аналіз різноманітних точок зору призводить до формування двох протилежних позицій, які прийнято визначати як тезу та антитезу. Діалектичний метод пізнання реалізується наступним чином. В процесі пізнання виокремлюється певне явище; формується щодо даного явища судження (точка зору), яке ідентифікується як теза; в процесі подальшого пізнання об’єкта формулюється антитеза – поняття, судження, зміст якого протилежний тезі. Останнім етапом в дослідженні об’єкта є пізнання взаємозв’язку між тезою та антитезою – пізнання синтезу. Таким є безперервний процес осягнення істини, що повторюється на вищому рівні. Використання діалектичного методу в аналізі соціально-економічних процесів має за мету:
дослідження всіх існуючих сторін (варіантів) розвитку об’єкта;
врахування всіх можливих точок зору (позицій) щодо нього;
розгляд об’єкта дослідження як динамічної системи: в процесі зародження, розвитку, занепаду і відмирання;
на основі всебічного аналізу об’єкта дослідження формулювання об’єктивних принципів його розвитку.
Структурно-функціональний метод досліджує системний характер будь-якого соціально-економічного явища, аналізуючи функції всієї сукупності елементів, які взаємодіють в рамках цілісної системи. Цей метод акцентує увагу на характеристиках окремих структурних елементів системи та на функціональних зв’язках між ними.
У відповідності до структурно-функціонального методу визначаються певні закономірності функціонування об’єкта дослідження як цілісної системи. Серед них:
цілісність системи, що виявляється в існуванні тісного взаємозв’язку між елементами даного утворення;
здатність до набуття системою якісно-нових ознак, які не характерні для окремих її елементів;
взаємодія елементів системи не лише один з одним, а й із середовищем;
нерівномірність зовнішнього впливу на систему в залежності від напряму дії: на систему загалом чи на окремі її елементи;
зміна всієї системи, що не є адекватною сумі змін її елементів;
саморух системи (розвиток не від зовнішнього поштовху, а через внутрішній механізм), її спрямованість (загальна мета), організація та управління.
Емпіричний та теоретичний методи пізнання. Емпіричний метод виходить з постулату, що формулювання принципів будь–якої науки ґрунтується на спостереженнях, фактах, які фіксуються, описуються, піддаються експерименту. В свою чергу, висунуті гіпотезипіддаються перевірці також через факти або певні явища. На емпіричному рівні дослідження економічних процесів і явищ поверхневе, без розкриття глибинних сутнісних, причинно-наслідкових зв’язків. Дана форма пізнання при цілісному науковому підході доповнюється теоретичним методом, суть якого полягає в комплексному використанні і розвитку існуючого понятійного апарату, системному використанні філософських і загальнаукових принципів, законів діалектики, внаслідок чого досліджуються сутнісні, глибинні закономірності розвитку економічних процесів, розкриваються причинно-наслідкові зв’язки. Емпіричний і теоретичний методи доповнюють один одного.
Метод наукової абстракції (від лат. abstractio — віддалення) полягає в уявному виділенні найбільш суттєвих ознак досліджуваного явища і відхиленні (абстрагуванні) від несуттєвих сторін, тимчасових чи випадкових явищ, що дозволяє вивчати процес в «чистому» вигляді, розкрити його сутність, не відволікаючись на другорядні, неістотні ознаки. За його допомогою формується ідеальний образ реальності.
Індукція – це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого рівня до знання вищого рівня. Пізнання починається з нагромадження та систематизації фактів, на основі яких потім формулюється загальна теорія: певні принципи, закони, поняття.
Дедукція – метод пізнання від загального до одиничного. На основі логіки, інтуїції, спираючись на вже з’ясовані сутнісні ознаки економічних явищ і процесів формулюється гіпотеза щодо нових чинників чи зв’язків, яка перевіряється за допомогою фактів, а потім приймається або відхиляється як невірна.
Аналіз і синтез – методи пізнання, що взаємно передбачають, обумовлюють і доповнюють один одного. При аналізі – об’єкт дослідження розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо. При синтезі – відбувається об’єднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв’язків між ними. Залежно від ступеня пізнання об’єкта і глибини проникнення у його сутність використовуються декілька видів аналізу і синтезу:
прямий, або емпіричний аналіз і синтез на стадії поверхневого ознайомлення з об’єктом;
зворотний, або елементарно-теоретичний аналіз і синтез на стадії встановлення зв’язків детермінації;
структурно-генетичний аналіз і синтез на стадії осягнення сутності явища.
Історичний метод вивчає процеси, що характеризують історію розвитку суспільства, у тій історичній послідовності у якій вони виникли, розвивались і змінювались один за одним у житті.
Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей, відхилень не властивих цьому процесові. За словами Ф. Енгельса, логічне – це те ж саме історичне, тільки очищене від випадковостей, повторів і зигзагів, що супроводжують історію суспільства.
Економічне моделювання – побудова уявного об’єкта, який імітує реальний об’єкт, характеристики якого, числові чи фізичні, максимально наближені до оригінала. Моделювання економічних процесів і явищ здійснюється на основі їх формалізованого опису за допомогою математики й економетрики з використанням формул, графіків, логічних виразів. Моделювання дозволяє глибше дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об’єкта пізнання. Застосовується для: пояснення станів і принципів функціонування економічних об’єктів; для вирішення конкретних проблем розвитку економіки; для прогнозування розвитку та управління економічними об’єктами та процесами на основі встановлення функціональних зв’язків і розрахунку параметрів залежності між ними.
Економічний експеримент – штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов для подальшого практичного впровадження. За допомогою експеримента: з’ясовуються причинно-наслідкові зв’язки між різноманітними економічними, соціальними та іншими чинниками; перевіряється на практиці обґрунтованість наукових гіпотез, принципів, законів; визначається дієвість і ефективність заходів економічної політики, спрямованих на досягнення визначених цілей.