Розділ 9. Підприємство як товаровиробник

Програмна анотація

Соціально-економічна характеристика підприємництва. Сутність і принципи підприємництва. Основні ознаки підприємництва. Функції підприємницької діяльності. Підприємницький дохід. Теорії та моделі підприємництва. Організаційно-правові форми підприємства. Класифікація підприємств за розміром. Нові форми підприємницької діяльності. Форми державної підтримки розвитку підприємництва. Банкрутство підприємств в умовах ринкової економіки.

Опорний конспект лекції Соціально-економічна характеристика підприємництва

Підприємницькі здібності (або підприємництво) – це особливий, специфічний фактор виробництва, що відображає діяльність людини стосовно поєднання і ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення економічних благ та послуг.

Підприємництво як економічна категорія виражає відносини між суб’єктами господарювання, спрямовані на досягнення ефективної комбінації виробничих ресурсів з метою отримання та максимізації доходу, формування конкурентних переваг та забезпечення стійкої позиції на ринку.

Підприємництво як тип господарської поведінки – це самостійна ініціативна господарська діяльність громадян по виробництву товарів та послуг, що спрямована на отримання прибутку і здійснюється на власний ризик, на засадах самоокупності та самофінансування.

Підприємництво як юридична категорія (Закон України «Про підприємництво») – це самостійна ініціатива, систематична на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт й послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

Основними сферами підприємницької діяльності є: виробництво продукції, надання послуг, торгівля і комерційне посередництво.

Ознаки підприємництва:

- самостійність у прийняті рішень;

- постійна наявність фактору ризику;

- орієнтація на досягнення комерційного успіху;

- інноваційний характер діяльності.

Суб’єкти підприємницької діяльності:

• приватні особи (одноосібні власники, організатори малих підприємств);

• юридичні або фізичні особи (колективне підприємництво, об’єднання підприємств);

• держава (державні підприємства).

Принципи підприємницької діяльності:

• реалізація підприємницької діяльності в рамках будь-якої форми власності: приватної, колективної, державної;

• вільний вибір діяльності: здійснюється як правило з огляду на професійні навички, рівень прибутковості виду діяльності;

• самостійність у прийняті рішень: самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів, вільний найм працівників, свобода вибору термінів і методів діяльності;

• багатоваріантність у виборі та виробничому поєднанні різноманітних матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та ін. ресурсів;

• вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення законодавчо встановлених платежів;

• самостійне здійснення законодавчо-економічної діяльності.

Функції підприємницької діяльності:

- ресурсна: полягає у формуванні і продуктивному використанні капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів;

- організаційна: функція маркетингу, виробництва, збуту, реклами та інших господарських прав;

- творча: втілюється в новаторських ідеях, продукуванні та використанні різних форм інновацій: технічних, технологічних, організаційних; генеруванні та активному використанні ініціативи; обґрунтованому ризику. З метою максимізації прибутку необхідно постійно вдосконалюватись: використовувати інновації, підвищувати якість продукції, знижувати витрати виробництва.

Підприємницький дохід - дохід від діяльності людини в процесі поєднання і ефективного використання усіх інших факторів виробництва; це плата, яку отримує суб’єкт підприємницької діяльності за свою організаторську роботу по об’єднанню та використанню економічних ресурсів; за господарську ініціативу.

Підприємництво має дві економічні ознаки, які визначають спосіб узгодження суспільних інтересів з інтересами підприємця:

- виробництво продукції або послуг для задоволення суспільних потреб;

- одержання прибутку (доходу).

Розрізняють такі поняття: організаційна форма підприємства; економічна форма підприємства; тип підприємства.

Організаційно-правова форма підприємства – це спосіб взаємозв’язку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва).

Економічна форма підприємства являє собою господарські або економічні зв’язки і має такі конкретні форми, як бюджетне, орендне, кооперативне, акціонерне тощо.

Типи підприємств: приватні (недержавні), до яких часто відносять і колективні (кооперативні), державні, змішані.