- •Передмова
- •Розділ І. Лінійна та векторна алгебра
- •§1.1. Матриці, дії над матрицями
- •§1.2. Визначники
- •§1.3. Ранг матриці та способи його обчислення
- •§ 1.4. Обернена матриця
- •§1.5. Системи лінійних рівнянь
- •§1.6. Вектори
- •§1.7. Власні числа та власні вектора
- •§1.8. Квадратичні форми
- •Розділ ІІ. Аналітична геометрія
- •§2.1. Прямокутні координати в просторі. Основні задачі
- •§2.2. Пряма лінія на площині
- •§2.3. Криві лінії другого порядку
- •§ 2.4. Задачі економічного змісту
- •§ 2.5. Площина та пряма в просторі
- •§ 2.6. Нерівності та їх геометричний зміст
- •§ 2.7. Поверхні другого порядку
- •Розділ ІІІ. Вступ до математичного аналізу
- •§4.6. Деякі основні теореми диференційного числення
- •§4.7. Економічний зміст похідної. Еластичність
- •§4.8. Дослідження функцій та побудова їх графіків
- •§5.1. Основні поняття
- •§5.2. Екстремум функції двох змінних
- •§5.3. Метод найменших квадратів
- •Розділ VI. Інтегральне числення
- •§ 6.2. Методи інтегрування
- •§ 6.4. Інтегрування тригонометричних виразів
- •§ 6.5. Інтегрування виразів, що містять ірраціональність
- •§6.8. Геометричні застосування визначенних інтегралів
- •§ 6.10. Наближені обчислення визначеного інтеграла
- •§ 6.11. Невласні інтеграли. Інтеграл ЕйлераAПуассона
- •§ 6.12. Поняття про подвійний інтеграл
- •Розділ VIІ. Диференційні рівняння
- •§ 7.1. Рівняння з відокремленими змінними
- •§ 7.2. Однорідні диференційні рівняння
- •§ 7.3. Лінійне диференціальне рівняння першого порядку
- •Розділ VІІІ. Ряди
- •§ 8.2. Ознаки збіжності рядів з додатними членами
- •§ 8.3. Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність
- •§ 8.5. Розклад функцій в ряди Тейлора і Маклорена
- •§8.6. Застосування рядів до наближених обчислень
- •§8.7. Ряди Фур’є
- •Відповіді до задач та прикладів
- •Список використаної літератури
Розділ V. Диференціальне числення функції багатьох змінних
Розділ V. Диференціальне числення функції багатьох змінних
§5.1. Основні поняття
Проілюструємо основні поняття і формули для функції двох змінних, оскільки перехід до більшого числа змінних не викликає ніяких труднощів. Якщо z = f(x, y), то частинні прирости за змінни+ ми х, у і повний приріст функції визначаються рівняннями:
x z = f(x + x, y) – f(x, y);y z = f(x, y + y) – f(x, y);
z = f(x + x, y + y) – f(x, y).
Якщо існує lim |
x z , то ця границя називається частинною |
x90 |
x |
похідною функції z = f(x, y) за змінною х і позначається одним із символів: GGxz , zx' , fx'(x, y) , GGxf . Аналогічно визначається частинна
похідна за змінною у. Частинна похідна за однією із змінних знахо+ диться за правилами диференціювання функції однієї змінної, при+ чому друга змінна вважається при цьому сталою.
5.1.1. Розв’язання прикладів
Знайти частинні похідні функцій двох змінних.
Приклад 5.1. z = x3y – 3x2 + 2y – 1. Розв’язок.
Gz
Gx = 3х2у – 6х,
Gz
Gy = х3 + 2.
345
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
Приклад 5.2. z = ln(x2 – y2). Розв’язок.
|
|
Gz |
= |
|
2x |
, |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
Gx |
x2 y2 |
|||||||||||
|
Gz |
|
= |
|
|
2y |
|
. |
||||||
|
Gy |
x2 |
y2 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Приклад 5.3. z = xy. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Розв’язок. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
Gz |
= yxy–1, |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
Gx |
|
|
|||||||
|
|
|
Gz |
= хy ln x. |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
Gy |
|
|
|||||||||
Головна лінійна відносно |
х і у частина повного приросту |
функції називається повним диференціалом функції, який позначається dz і обчислюється за формулою:
|
|
|
Gz |
|
Gz |
|||
dz = |
|
|
|
|
dx + |
|
dy, |
|
|
Gx |
Gy |
||||||
Приймаючи х = dx i |
y = dy знайти повний диференціал |
|||||||
функцій двох змінних |
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 5.4. z = x2 – xe y. |
|
|
|
|||||
Розв’язок. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Gz |
= 2x – ey, |
||||||
|
|
|||||||
|
Gx |
|
|
|
||||
|
|
Gz |
|
= –xey, |
||||
|
|
Gy |
||||||
|
|
|
|
|
dz = (2x – ey)dx – xeydy.
346
Розділ V. Диференціальне числення функції багатьох змінних
x
Приклад 5.5. z = y .
Розв’язок.
Gz |
1 |
, |
|
|
= |
|
|
Gx |
y |
GGyz = yx2 ,
dz = 1y dx – yx2 dy.
Приклад 5.6. z = x 2 y.
Розв’язок.
|
|
|
|
Gz |
|
= |
1 |
|
2y, |
||
|
|
|
|
Gx |
|
||||||
|
|
|
|
2 |
|
||||||
|
|
|
|
|
x |
||||||
|
|
|
Gz |
|
|
= |
x 2y ln2, |
||||
|
|
|
Gy |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
dz = |
|
1 |
|
|
2ydx + |
|
x 2y ln2dy. |
||||
|
|
|
x |
|
|||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Частковими похідними другого порядку від функції z = f(x, y) на+ зиваються частинні похідні від її перших похідних.
|
G2 z |
|
G |
Gz |
, |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
Gx |
2 |
|
|
||||||
|
|
|
|
Gx Gx |
|
|||||
G2 z |
|
|
|
G |
Gz |
, |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
GxGy |
|
|
|
|
||||||
|
|
Gy Gx |
|
G2 z |
|
|
G |
|
|
Gz |
, |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Gy |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
Gy Gy |
|
|||||||
G2 z |
|
|
|
|
G |
Gz |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|||
GyGx |
Gx |
|
|||||||||||
|
|
Gy |
Останні дві похідні називаються мішаними і вони рівні між со+ бою за умови їх неперервності.
347
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
Диференціал другого порядку d2z визначається за формулою d2z = d(dz)
і обчислюється при умові неперервності мішаних похідних за фор+ мулою
|
G2 z |
|
|
|
G2 z |
|
|
|
G2 z |
|||
d2z = |
|
(dx)2 |
+ 2 |
|
|
dx dy + |
|
(dy)2. |
||||
Gx2 |
||||||||||||
GxGy |
Gy2 |
|||||||||||
5.1.2. Приклади для самостійного розв’язання |
||||||||||||
Знайти частинні похідні |
|
Gz |
та |
Gz |
функції двох змінних. |
|||||||
|
|
|
|
Gx |
Gy |
5.7. z = x2 – y2.
5.9. z = tg(x – y). 5.11. z = ln(x3 – 2xy).
5.13. z = 2sin(x + y). 5.15. z = 2sin xy.
5.8. z = xy .
5.10. z = sin(x2 + y2).
5.12. z = e x– y.
5.14. z = sin x – cos y. 5.16. z = 3cos(x2y3).
Знайти повний диференціал функцій двох змінних.
5.17. z = x2y4.
5.19. z = ex – 2y. 5.21. z = x2 ln y.
5.23. z = |
x y . |
5.25. z = |
x2 y2 . |
5.18. z = 1 ln(x2 + y2).
2
5.20. z = sin(xy).
5.22. z = x2y – y2x.
5.24. z = tg xy .
5.26. z = x2 y2 .
Показати, що функція z = f(x, y) задовольняє рівняння.
|
1 Gz |
1 |
|
Gz |
2 |
|
||||
5.27. z = y ln(x2 – y2), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
x Gx |
y |
|
Gy |
y2 |
348
Розділ V. Диференціальне числення функції багатьох змінних
5.28. z = x arctg |
y |
|
, |
x |
|
Gz |
|
|
+ y |
Gz |
|
= 0. |
|
||||||||||||||||
x |
Gx |
Gy |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
G2 z |
|
|
|
|
|
|
|
G2 z |
|
|
||||||||||||
5.29. z = ln(x2 + y2), |
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
= 0. |
|||||||||||||
|
Gx2 |
|
|
Gy2 |
|
||||||||||||||||||||||||
|
y |
|
|
G2 z |
|
|
|
|
|
|
|
G2 z |
|
|
|||||||||||||||
5.30. z = arctg |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
= 0. |
||||||||||
|
|
|
Gx2 |
|
|
Gy2 |
|
||||||||||||||||||||||
x |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
5.31. z = ln(x2 + xy + y2), |
x |
|
Gz |
|
|
+ y |
|
Gz |
= 2. |
|
|||||||||||||||||||
Gx |
|
|
|
Gy |
|
|
|||||||||||||||||||||||
5.32. z = x2 y2 |
, |
Gz |
|
|
2 |
|
|
|
|
Gz |
2 |
= 1. |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Gx |
|
|
|
|
|
|
|
|
Gy |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Gz |
|
|
|
|
Gz |
|
|
|
|
|||||||||||||
5.33. z = ln(e x + e y), |
|
|
|
+ |
|
|
= 1. |
|
|
||||||||||||||||||||
|
Gx |
Gy |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
G2 z |
|
|
|
|
|
|
|
G2 z |
|
|
||||||||||||
5.34. z = e xcos y, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 0. |
|||||||||
|
|
Gx2 |
|
|
Gy2 |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
5.35. z = e xy, |
|
x2 |
G2 z |
|
– y2 |
|
G2 z |
= 0. |
|||||||||||||||||||||
|
Gx2 |
|
|
Gy2 |
5.36. z = x ln |
y |
, |
|
|
|
x |
Gz |
+ y |
Gz |
= z. |
|||||||
x |
|
|
|
Gx |
|
Gy |
|||||||||||
Похідна |
Gz |
функції z = f(x, y) за напрямком |
|
(cos; , sin; ) |
|||||||||||||
l |
|||||||||||||||||
Gl |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
обчислюється за формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
Gz |
= |
Gz |
cos; + |
Gz |
sin; , |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
Gl |
Gx |
Gy |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а обчислена в точці М(х, у) дає швидкість зміни функції в напрямку в точці М.
349
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
|
Gz |
, |
Gz |
|
Вектор |
|
|
називається градієнтом функції в точці М, він |
|
|
|
|||
Gx |
|
Gy |
направлений в сторону найскорішої зміни функції і позначається так:
|
Gz |
, |
Gz |
|
Gz |
i |
Gz |
|
|
|
|
|
j . |
||||||||||
grad z = |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Gx |
Gy |
||||||||
Gx |
|
Gy |
|
|
|
|
|
Геометрично рівняння z = f(x, y) задає деяку поверхню. Щоб уявити собі вигляд поверхні перетнемо її площиною z = C (стала) і таке рівняння f(x, y) = С задає в площині хОу криву, яка в економіці називається ізоквантою. Якщо на ізокванті взяти деяку точку М(х0, у0), то вектор+градієнт в цій точці буде перпендикулярним до ізокванти.
Gz
Задача 5.37. z = x2 – xy + 2y. Знайти Gl в точці М(1; 3) в на+
|
|
|
1 |
, |
1 |
|
|
|
|
||||||
прямку l |
|
|
. |
||||
2 |
2 |
||||||
|
|
|
|
|
Розв’язок.
Gz |
|
= 2х – у, |
|
|
Gz |
|
|
= 2 1 – 3 = –1, |
|||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Gx |
|
|
Gx |
|
M |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Gz |
|
= –x + 2, |
|
|
Gz |
|
|
= –1 + 2 = 1. |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Gy |
|
|
|
Gy |
|
|
M |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Gz |
|
|
Gz |
Gz |
1 |
|
1 |
|
|
||||||||
|
|
||||||||||||||||
Gl |
|
M = |
|
cos; + |
|
sin; = |
–1 |
|
+ 1 |
|
|
= 0. |
|||||
|
Gx |
Gy |
2 |
2 |
|
||||||||||||
|
|
Задача 5.38.
Мі намалювати
Розв’язок.
Gz
Gx = –2х,
Нехай z = 4 – x2 – y2 і М(1; 2). Знайти grad z в точці цей вектор.
Gz
Gy = –2у,
350
Розділ V. Диференціальне числення функції багатьох змінних
|
Gz |
|
|
M = –2, |
Gz |
|
M = –4, |
|
|
|
Y |
M |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|||||||||
|
Gx |
|
Gy |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|||
grad z |
|
M = (–2; –4) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
= grad z |
M . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
MN |
|
|
|
|
|
|
|
–1 |
0 |
1 |
X |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Задача 5.39. z = |
|
|
4 |
|
, точка |
|
|
|
–1 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
x2 y2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
М(–1; 2). Знайти ізокванту яка прохо+ |
N |
|
|
–2 |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
дить через дану точку М і grad |
z |
x 1 . |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y 2 |
|
|
|
|
|
Розв’язок.
|
Gz |
|
|
4 |
|
|
|
2х, |
Gz |
|||||
|
|
|
= |
|
|
|
|
|||||||
|
Gx |
|
|
|||||||||||
|
(x2 y2 )2 |
Gx |
||||||||||||
|
Gz |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Gz |
|||
|
|
= |
|
2у, |
|
|
||||||||
|
Gy |
|
||||||||||||
|
(x2 y2 )2 |
Gy |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
8 |
; |
|
16 |
|
|
|
|
grad z = |
|
|
|
. |
|
|
||||||||
25 |
25 |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
8 |
|
|
|
8 |
, |
M |
(1 |
4) |
2 |
25 |
||||
|
|
|
|
|
||||
M |
= |
|
16 |
. |
|
|
|
|
25 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
4
Рівняння ізокванти в загальному вигляді (x2 y2 ) = С. Вибере+ мо С таким чином, щоб ізокванта проходила через точку М(–1; 2).
4 |
= С, |
С = |
4 |
, |
4 |
= |
4 |
, |
1 4 |
5 |
x2 y2 |
5 |
тоді
х2 + у2 = 5.
Ізоквантою буде коло з центром в точці (0; 0) і радіуса 5 .
351
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
5.1.3. Задачі для самостійного розв’язання
Дано функцію z = f(x, y) напрямок l |
та точка М0. Потрібно знай+ |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в точці М0 та grad z. Якщо | |
|
| 1, то |
||||||||
ти похідну за напрямком |
l |
l |
||||||||||||||||||
cos; = |
l |
x |
|
, sin; = |
ly |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
l |
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
2x2 2y2 , |
|
|
|
3 |
, |
1 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
5.40. z = ln |
l |
= |
|
|
, M0(1; –1). |
|||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
, |
1 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
5.41. z = 2x2 – 3y2, |
M0(0; –2), |
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
, |
|
|
3 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
5.42. z = x3 + y3 – 3xy, |
M (2; 1), |
l = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
5.43. z = 3x2 – 2xy, |
M0(0; 1), |
|
|
= (3; 4). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
5.44. z = x3 – y3 + x, |
|
M (1; 1), |
|
|
= (–1; 0). |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.45. z = 2x3 – 3y2, |
M0(2; 0), |
|
= (0; 1). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
, |
|
1 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
5.46. z = 2xy + 6x – y, |
M0(2; –1), l |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|||||||||||||||
|
|
2 |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
5.47.z = x2y3 – 3x2y, M0(0; 1), l = (2; 1).
5.48.z = 5x4 – 4y3, M0(–1; 1), l = (2; 0).
5.49.z = –x2 – xy2 + 1, M0(2; 3), l = (0; –2).
352