- •Передмова
- •Розділ І. Лінійна та векторна алгебра
- •§1.1. Матриці, дії над матрицями
- •§1.2. Визначники
- •§1.3. Ранг матриці та способи його обчислення
- •§ 1.4. Обернена матриця
- •§1.5. Системи лінійних рівнянь
- •§1.6. Вектори
- •§1.7. Власні числа та власні вектора
- •§1.8. Квадратичні форми
- •Розділ ІІ. Аналітична геометрія
- •§2.1. Прямокутні координати в просторі. Основні задачі
- •§2.2. Пряма лінія на площині
- •§2.3. Криві лінії другого порядку
- •§ 2.4. Задачі економічного змісту
- •§ 2.5. Площина та пряма в просторі
- •§ 2.6. Нерівності та їх геометричний зміст
- •§ 2.7. Поверхні другого порядку
- •Розділ ІІІ. Вступ до математичного аналізу
- •§4.6. Деякі основні теореми диференційного числення
- •§4.7. Економічний зміст похідної. Еластичність
- •§4.8. Дослідження функцій та побудова їх графіків
- •§5.1. Основні поняття
- •§5.2. Екстремум функції двох змінних
- •§5.3. Метод найменших квадратів
- •Розділ VI. Інтегральне числення
- •§ 6.2. Методи інтегрування
- •§ 6.4. Інтегрування тригонометричних виразів
- •§ 6.5. Інтегрування виразів, що містять ірраціональність
- •§6.8. Геометричні застосування визначенних інтегралів
- •§ 6.10. Наближені обчислення визначеного інтеграла
- •§ 6.11. Невласні інтеграли. Інтеграл ЕйлераAПуассона
- •§ 6.12. Поняття про подвійний інтеграл
- •Розділ VIІ. Диференційні рівняння
- •§ 7.1. Рівняння з відокремленими змінними
- •§ 7.2. Однорідні диференційні рівняння
- •§ 7.3. Лінійне диференціальне рівняння першого порядку
- •Розділ VІІІ. Ряди
- •§ 8.2. Ознаки збіжності рядів з додатними членами
- •§ 8.3. Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність
- •§ 8.5. Розклад функцій в ряди Тейлора і Маклорена
- •§8.6. Застосування рядів до наближених обчислень
- •§8.7. Ряди Фур’є
- •Відповіді до задач та прикладів
- •Список використаної літератури
Розділ VIII. Ряди
§ 8.5. Розклад функцій в ряди Тейлора і Маклорена
8.5.1. Розклад функцій в ряди Тейлора
Рядом Тейлора для функції f(x) при умові, що вона визначена в околі точки а, і в цій же точці має скінчені похідні будь+якого по+ рядку, називається степеневий ряд вигляду:
|
|
f (a) |
|
|
|
|
|
|
f ''(a) |
|
|
|
|
|
|
|
f |
|
|
|
(a) |
||||||||
f(a) + |
' |
|
|
(x – a) + |
|
|
(x – a)2 + ... + |
|
(n 1) |
|
|
(x – a)n–1 +... . (T) |
|||||||||||||||||
1! |
|
|
2! |
|
(n 1)! |
||||||||||||||||||||||||
Функція f(x) буде сумою цього ряду тільки для тих значень х, |
|||||||||||||||||||||||||||||
при яких залишковий член R |
|
|
|
f |
(n)(a D(x a)) |
||||||||||||||||||||||||
(x) = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(x – a)n, де |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
n! |
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
0 < Q < 1, формули Тейлора |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
f '(a) |
|
|
|
f''(a) |
|
|
|
|
|
|
f(n 1)(a) |
||||||||||||
f(x) = f(a) + |
|
|
|
(x – a) + |
|
|
|
(x – a)2 + ... + |
|
|
(x – a)n–1 + |
||||||||||||||||||
|
1! |
|
|
|
2! |
(n 1)! |
|||||||||||||||||||||||
|
f(n) (a D(x a) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
(x – a)n, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
n! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
має свою границю нуль, коли n 9 / , тобто lim Rn(x) = 0. |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n9/ |
|
|
|
|
|
||
Коротко: необхідною і достатньою умовою існування рівності |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
f (a) |
|
|
|
|
f ''(a) |
|
|
|
|
|
|
f |
|
|
(a) |
|||||||||||
f(x) = f(a) + |
|
|
' |
|
|
(x– a) + |
|
|
|
|
(x – a)2 |
+ ...+ |
|
|
(n 1) |
|
|
(x – a)n–1 + ...(Т) |
|||||||||||
|
|
1! |
|
2! |
|
|
|
(n 1)! |
для значень х із деякого проміжку є умова lim R (x) = 0 для всіх х
n9/ n
із цього проміжку. Формула (Т), що вірна при вказаній умові, дає розклад функції f(x) в ряд Тейлора. Таким чином, функція f(x) може бути розкладена в ряд Тейлора для розглянутого х, якщо:
а) вона має похідні будь+якого порядку,
б) границя залишкового члена при n 9 / дорівнює нулю, тобто
lim R (x) = 0.
n9/ n
Для розкладу заданої функції в ряд Тейлора необхідно:
525
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
1)записати ряд Тейлора для заданої функції, тобто обчислити значення цієї функції і її похідні при х = а і підставити їх у загаль+ ний вираз ряду Тейлора (Т) для заданої функції.
2)дослідити залишковий член Rn формули Тейлора для заданої функції і визначити сукупність значень х, при яких одержаний ряд
збігається до заданої функції (тобто при яких lim R (x) = 0).
n9/ n
Для багатьох функцій, які використовуються в практичних зас+ тосуваннях математичного аналізу, інтервал збіжності ряду Тейлора співпадає з сукупністю тих значень х, при яких відповідний залиш+
ковий член Rn 9 0, коли n 9 / , тобто для багатьох функцій кожна точка х збіжності ряду Тейлора є і точкою збіжності того ряду, який складено для заданої функції. Через це при розкладі багатьох функцій в ряд Тейлора можна замість дослідження відповідного залишкового члена Rn(x), де в багатьох випадках складно, дослідити збіжність са+ мого ряду Тейлора, як звичайного степеневого ряду.
8.5.2. Розклад функції в ряд Маклорена
Якщо в ряді Тейлора (Т) прийняти а = 0, то одержимо ряд Мак+ лорена:
|
f '(0) |
f ''(0) |
|
f (n 1)(0) |
||
f(x) = f(0) + |
|
x + |
|
x2 + ... + |
|
xn–1 + ... (М) |
|
|
(n 1)! |
||||
1! |
2! |
Розглянемо розклад в степеневий ряд (ряд Маклорена) деяких елементарних функцій.
1) f(x) = ex.
Маємо:
f(x) = ex; |
|
f(0) = 1; |
f '(x) = ex; |
f '(0)= 1; |
|
'' |
x |
f ''(0) = 1; |
f (x)= e ; |
||
............................... |
.......................... |
|
f(n)(x) = ex; |
f(n)(0) = 1. |
За формулою (М) складемо ряд Маклорена
526
Розділ VIII. Ряди
1 + х + |
x2 |
x3 |
xn |
|||
|
+ |
|
+ ... + |
|
+ ... |
|
2! |
3! |
n! |
Знайдемо радіус збіжності одержаного ряду
R = lim |
an |
|
= lim |
(n 1)! |
= lim (n + 1) = / . |
|
an 1 |
|
n! |
|
|||
n9/ |
|
n9/ |
n9/ |
Отже, одержаний ряд абсолютно збігається на всій числовій прямій. Він збігається до функції ех при будь+якому х ( /;/ ), так як на будь+якому відрізку функція ех та її похідні обмежені одним і тим же числом, наприклад е0.
Таким чином, при будь+якому х має місце розклад
ех = 1 + х + |
x2 |
x3 |
xn |
(8.28) |
|||||
|
+ |
|
+ ... + |
|
|
+ ... |
|||
2! |
3! |
|
n! |
||||||
2) f(x) = sin x. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Маємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f(x) = sin x; |
|
|
|
f(0) = 0; |
|
|
|
||
' |
$ |
|
f '(0) = 1; |
|
|||||
f (x) = cos x = sin(x + |
2 ); |
|
|
||||||
|
$ |
|
|
|
|
|
|
||
f ''(x)= –sin x = sin(x + 2 2 ); |
f ''(0) = 0; |
|
|||||||
f '''(x) |
$ |
f '''(0) = –1; |
|
||||||
|
|
|
|
||||||
= –cos x = sin(x + 3 2 ); |
|
||||||||
|
$ |
|
|
|
|
|
|
|
|
fІV(x) = sin x = sin(x + 4 |
2 ); |
|
fІV(0) = 0; |
|
|||||
............................... |
|
|
|
.......................... |
|
f(n)(x) = sin(x + n $ ); |
|
0, |
|
якщо n 2m |
f(n)(0) = |
|
n 1 |
. |
|
2 |
( 1) |
|
, якщо n 2m 1 |
За формулою (М) для функції sin x складемо ряд Маклорена:
|
x3 |
x5 |
x7 |
+ ... + (–1)n–1 |
x2n 1 |
|||
х – |
|
+ |
|
+ |
|
|
+ ... |
|
3! |
5! |
7! |
(2n 1)! |
527
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
Легко показати, що ряд збігається абсолютно на всій числовій
прямій, тобто R = / . Так як |f(n)(x)| = |sin(x + n $ )| 1, то одержа+
2
ний числовий ряд збігається до функції sin x. Отже, для будь+якого х справедливий розклад:
sin x = х – |
x3 |
x5 |
x7 |
x2n 1 |
||||
|
+ |
|
+ |
|
+ ... + (–1)n–1 |
|
+ ... (8.29) |
|
3! |
5! |
7! |
(2n 1)! |
3) f(x) = cos x.
Аналогічно попередньому можна одержати розклад функції cos x в ряд Маклорена, який справедливий при будь+якому х.
|
x2 |
x4 |
x6 |
x2n 2 |
||||
cos x = 1 – |
|
+ |
|
– |
|
+ ... + (–1)n–1 |
|
+ ... (8.30) |
2! |
4! |
6! |
(2n 2)! |
Вкажемо розклад у ряд Маклорена і інших функцій, які викори+ стовуються найчастіше.
4) f(x) = (1 + x)m. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
(1 + x)m = 1 + mx + |
m(m 1) |
x2 + |
m(m 1)(m 2) |
x3 + ... + |
||||||||||||
2! |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3! |
|
||
+ |
m(m 1)(m 2)...(m n 1) |
xn + ..., |
де х (–1; 1). |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5) f(x) = |
1 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
1 x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
|
= 1 – x + x2 |
– x3 + ... + (–1)nxn + ..., де х (–1; 1). |
|||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
|
1 x |
|||||||||||||||
6) f(x) = ln(1 + x). |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
x2 |
x3 |
|
xn |
+ ..., де х (–1; 1). |
||||||
ln(1 + x) = x – |
|
+ |
|
– ... + (–1)n+1 |
|
|||||||||||
2 |
3 |
n |
7) f(x) = arctg x.
528
Розділ VIII. Ряди
|
x3 |
x5 |
|
x2n 1 |
||
arctg x = x – |
|
+ |
|
– ... + (–1)n+1 |
|
+ ..., де х (–1; 1). |
3 |
5 |
2n 1 |
Два степеневих ряда можна почислено додавати і множити (за правилом множення многочленів). При цьому інтервалом збіжності одержаного нового степеневого ряду буде сукупність всіх точок, в яких одночасно збігаються обидва ряди. Степеневий ряд в інтервалі його збіжності можна почленно інтегрувати, а в середині інтервалу збіжності можна почленно диференціювати.
529
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
8.5.3. Розв’язання прикладів
Приклад 8.26. Розкласти в ряд Тейлора функцію f(x) = 1x при
а = –2.
Розв’язок. Обчислимо значення заданої функції і її похідних при х = а = –2.
f(x) = x–1;
f '(x) = –1x–2;
f ''(x)= 1 2x–3;
f '''(x) = –1 23x–4;
fІV(x) = 1 2 3 4x–5;
...........................
f(n)(x) = (–1)nn!xn–1;
f(–2) = 12 ;
f '( 2) = 21!2 ;
f ''( 2) = 22!3 ; f '''( 2) = 23!4 ;
fІV(–2) = 24!5 ;
.................................
f(n)(–2) = n! .
2n 1
Підставимо ці значення в ряд Тейлора (Т) для заданої функції, одержуємо:
1 |
= |
1 |
– |
1! |
|
(х + 2) – |
2! |
|
(х + 2)2 – |
3! |
|
(х + 2)3 |
– ... – |
||||
x |
2 |
2 |
|
2 |
3 |
2! |
2 |
4 |
3! |
||||||||
|
|
2 1! |
|
|
|
|
|
|
– |
n! |
|
(х + 2)n – ... = – |
1 |
(1 + |
x 2 |
|
(x 2)2 |
|
(x 2)3 |
||
|
|
|
+ |
|
+ |
|
+ |
|||||
2n 1 n! |
2 |
2 |
22 |
23 |
||||||||
+ ... + |
(x 2)n |
+ ...). |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
2n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
530
Розділ VIII. Ряди
Дослідимо збіжність одержаного ряду за ознакою Даламбера:
|
|
|
|
|
|
(x 2)n |
; |
|
|
(x 2)n 1 |
|
||||
|
|
U = |
|
|
|
U |
= |
|
|
. |
|
||||
|
|
2n |
2n 1 |
|
|
||||||||||
|
|
|
n |
|
|
n+1 |
|
|
|
|
|||||
l = lim |
|
Un 1 |
|
= |
|
| x 2 | |
; l < 1, |
якщо |
| x 2 | |
< 1. |
|||||
|
|
|
|||||||||||||
|
|
Un |
|
|
|
2 |
|
2 |
|||||||
n9/ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язавши цю нерівність |x + 2| < 2, знаходимо інтервал –4 < x < 0. Дослідимо границі цього інтервалу. Підставляючи в ряд х = –4, а потім х = 0, одержуємо числові ряди 1 – 1 + 1 – 1 + ... і 1 + 1 + 1 + 1 + ..., які розходяться, так як у них не виконується необхідної умови збіжності ряду. Отже, інтервал збіжності одержаного ряду Тейлора для заданої функції є (–4; 0). Досліджуючи залишковий член Rn формули Тейлора для заданої функції, переконаємося, що в указа+ ному інтервалі одержаний ряд збігається до заданої функції.
Приклад 8.27. Розкласти в ряд функцію f(x) = 1 e x2 . x2
Розв’язок. Так як за (8.28)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
x3 |
|
|
xn |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
ех = 1 + х + |
|
|
|
+ |
|
+ ... + |
|
|
|
|
+ ..., |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
2! |
3! |
n! |
|
|
||||||||||||||||||||||
то замінивши х на –х2 одержуємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
e x2 = 1 – х2 + |
|
x4 |
|
– |
|
x6 |
|
+ ... + (–1)n |
|
x2n |
|
+ ... |
|
|
|||||||||||||||
2! |
|
3! |
|
|
|
n! |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
1 – e x2 |
= х2 – |
|
x4 |
+ |
|
x6 |
|
+ ... + (–1)n+1 |
x2n |
+ ... |
|
|
|||||||||||||||||
2! |
3! |
|
n! |
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
і нарешті, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 e x2 |
|
|
x2 |
|
|
|
x4 |
|
|
|
|
x2n 2 |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
= 1 – |
|
|
|
+ |
|
|
– ... + (–1)т+1 |
|
|
|
|
|
+ ... |
|
|
|||||||||||
|
x2 |
|
2! |
|
|
3! |
|
|
n! |
|
|
|
|
||||||||||||||||
Область збіжності ряду ( /;/ ). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 x |
|
Приклад 8.28. Розкласти в ряд функцію f(x) = ln |
|
. |
|||||||||||||||||||||||||||
1 x |
531
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
Розв’язок. В розкладі
|
|
|
|
ln(1 + x) = x – |
x2 |
|
|
x3 |
|
|
– ... + (–1)n+1 |
|
xn |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ ..., |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
замінимо х на –х. Одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
ln(1 – x) = – х – |
|
x2 |
|
|
|
|
x3 |
|
|
|
|
|
|
xn |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
– |
|
|
|
|
– ... – |
|
|
|
|
|
|
– ... |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
3 |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Тепер |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
ln |
1 x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
|
x3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xn |
|
|
|
||||||||
|
= ln(1 + x) – ln(1 – x) = (x – |
|
|
|
|
+ |
|
|
– ... |
|
+ (–1)n+1 |
|
|
+ ...) – |
||||||||||||||||||||||||||
1 x |
|
|
|
2 |
3 |
|
n |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
– (–х – |
x2 |
– |
x3 |
– ... – |
xn |
– ...) = 2(x + |
|
x3 |
|
+ |
|
x5 |
|
+ ... + |
x2n 1 |
|
|
+ ...) |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
3 |
|
5 |
|
2n 1 |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2 |
3 |
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
Область збіжності ряду (–1; 2). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Приклад 8.29. Розкласти в ряд Маклорена функцію f(x) = cos2 x. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Розв’язок. Відомо, що cos2 |
x = |
1 |
|
(1 + cos 2x). Розклад функції |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos 2x в ряд Маклорена легко можна отримати, замінивши в фор+ мулі (8.30) х на 2х:
cos 2x = 1 – |
|
(2x)2 |
(2x)4 |
(2x)6 |
|
|
(2x)2n |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
– |
|
|
|
|
|
|
+ ... + (–1)n |
|
|
|
|
+ ... |
||||||||||||
2! |
|
|
4! |
|
|
|
6! |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
(2n)! |
|||||||||||||||||||||||||||||
Одержуємо, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
cos2 x = |
1 |
|
|
|
|
(2x)2 |
|
|
|
|
(2x)4 |
|
|
|
(2x)6 |
|
|
|
(2x)2n |
|||||||||||||||||
|
|
(1 + (1 – |
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
– |
|
|
|
|
+ ... + (–1)n |
|
|
|
|
+ ...)), |
|||||||||||||
|
2 |
|
2! |
|
|
|
4! |
|
|
|
6! |
|
(2n)! |
|
||||||||||||||||||||||
звідки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos2 x = |
1 – |
|
2x2 |
|
|
23 x |
4 |
|
|
|
|
25 x |
6 |
|
+ (–1)n |
22n 1 x2n |
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
– |
|
|
|
|
|
|
|
+ ... |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
2! |
|
|
4! |
|
|
|
|
6! |
|
|
(2n)! |
|
|
|
Область збіжності одержаного ряду ( /;/ ).
532
Розділ VIII. Ряди
8.5.4. Приклади для самостійного розв’язку
В прикладах 8.30 – 8.36 розкласти задані функції по степенях х користуючись формулами розкладу в ряд Маклорена функцій ех,
sin x, cos x, ln(1 + x), (1 + x)m.
7.30. f(x) = ex 1 . x
7.32. f(x) = sin2 x.
1 2x
7.34. f(x) = ln 3 1 x .
7.36. f(x) = 3 8 x3 .
x
7.31. f(x) = sin 2 .
7.33. f(x) = x ln(1 + x2).
7.35. f(x) = 1 x2 .
533