Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vyscha_matematyka_v_prykladakh_i_zadachakh.pdf
Скачиваний:
63
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Розділ VIII. Ряди

§ 8.5. Розклад функцій в ряди Тейлора і Маклорена

8.5.1. Розклад функцій в ряди Тейлора

Рядом Тейлора для функції f(x) при умові, що вона визначена в околі точки а, і в цій же точці має скінчені похідні будь+якого по+ рядку, називається степеневий ряд вигляду:

 

 

f (a)

 

 

 

 

 

 

f ''(a)

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

 

(a)

f(a) +

'

 

 

(x a) +

 

 

(x a)2 + ... +

 

(n 1)

 

 

(x a)n–1 +... . (T)

1!

 

 

2!

 

(n 1)!

Функція f(x) буде сумою цього ряду тільки для тих значень х,

при яких залишковий член R

 

 

 

f

(n)(a D(x a))

(x) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x a)n, де

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 < Q < 1, формули Тейлора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f '(a)

 

 

 

f''(a)

 

 

 

 

 

 

f(n 1)(a)

f(x) = f(a) +

 

 

 

(x a) +

 

 

 

(x a)2 + ... +

 

 

(x a)n–1 +

 

1!

 

 

 

2!

(n 1)!

 

f(n) (a D(x a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

(x a)n,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

має свою границю нуль, коли n 9 / , тобто lim Rn(x) = 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n9/

 

 

 

 

 

Коротко: необхідною і достатньою умовою існування рівності

 

 

 

f (a)

 

 

 

 

f ''(a)

 

 

 

 

 

 

f

 

 

(a)

f(x) = f(a) +

 

 

'

 

 

(xa) +

 

 

 

 

(x a)2

+ ...+

 

 

(n 1)

 

 

(x a)n–1 + ...(Т)

 

 

1!

 

2!

 

 

 

(n 1)!

для значень х із деякого проміжку є умова lim R (x) = 0 для всіх х

n9/ n

із цього проміжку. Формула (Т), що вірна при вказаній умові, дає розклад функції f(x) в ряд Тейлора. Таким чином, функція f(x) може бути розкладена в ряд Тейлора для розглянутого х, якщо:

а) вона має похідні будь+якого порядку,

б) границя залишкового члена при n 9 / дорівнює нулю, тобто

lim R (x) = 0.

n9/ n

Для розкладу заданої функції в ряд Тейлора необхідно:

525

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

1)записати ряд Тейлора для заданої функції, тобто обчислити значення цієї функції і її похідні при х = а і підставити їх у загаль+ ний вираз ряду Тейлора (Т) для заданої функції.

2)дослідити залишковий член Rn формули Тейлора для заданої функції і визначити сукупність значень х, при яких одержаний ряд

збігається до заданої функції (тобто при яких lim R (x) = 0).

n9/ n

Для багатьох функцій, які використовуються в практичних зас+ тосуваннях математичного аналізу, інтервал збіжності ряду Тейлора співпадає з сукупністю тих значень х, при яких відповідний залиш+

ковий член Rn 9 0, коли n 9 / , тобто для багатьох функцій кожна точка х збіжності ряду Тейлора є і точкою збіжності того ряду, який складено для заданої функції. Через це при розкладі багатьох функцій в ряд Тейлора можна замість дослідження відповідного залишкового члена Rn(x), де в багатьох випадках складно, дослідити збіжність са+ мого ряду Тейлора, як звичайного степеневого ряду.

8.5.2. Розклад функції в ряд Маклорена

Якщо в ряді Тейлора (Т) прийняти а = 0, то одержимо ряд Мак+ лорена:

 

f '(0)

f ''(0)

 

f (n 1)(0)

f(x) = f(0) +

 

x +

 

x2 + ... +

 

xn–1 + ... (М)

 

 

(n 1)!

1!

2!

Розглянемо розклад в степеневий ряд (ряд Маклорена) деяких елементарних функцій.

1) f(x) = ex.

Маємо:

f(x) = ex;

 

f(0) = 1;

f '(x) = ex;

f '(0)= 1;

''

x

f ''(0) = 1;

f (x)= e ;

...............................

..........................

f(n)(x) = ex;

f(n)(0) = 1.

За формулою (М) складемо ряд Маклорена

526

Розділ VIII. Ряди

1 + х +

x2

x3

xn

 

+

 

+ ... +

 

+ ...

2!

3!

n!

Знайдемо радіус збіжності одержаного ряду

R = lim

an

 

= lim

(n 1)!

= lim (n + 1) = / .

an 1

 

n!

 

n9/

 

n9/

n9/

Отже, одержаний ряд абсолютно збігається на всій числовій прямій. Він збігається до функції ех при будь+якому х ( /;/ ), так як на будь+якому відрізку функція ех та її похідні обмежені одним і тим же числом, наприклад е0.

Таким чином, при будь+якому х має місце розклад

ех = 1 + х +

x2

x3

xn

(8.28)

 

+

 

+ ... +

 

 

+ ...

2!

3!

 

n!

2) f(x) = sin x.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x) = sin x;

 

 

 

f(0) = 0;

 

 

 

'

$

 

f '(0) = 1;

 

f (x) = cos x = sin(x +

2 );

 

 

 

$

 

 

 

 

 

 

f ''(x)= –sin x = sin(x + 2 2 );

f ''(0) = 0;

 

f '''(x)

$

f '''(0) = –1;

 

 

 

 

 

= –cos x = sin(x + 3 2 );

 

 

$

 

 

 

 

 

 

 

fІV(x) = sin x = sin(x + 4

2 );

 

fІV(0) = 0;

 

...............................

 

 

 

..........................

 

f(n)(x) = sin(x + n $ );

 

0,

 

якщо n 2m

f(n)(0) =

 

n 1

.

2

( 1)

 

, якщо n 2m 1

За формулою (М) для функції sin x складемо ряд Маклорена:

 

x3

x5

x7

+ ... + (–1)n–1

x2n 1

х –

 

+

 

+

 

 

+ ...

3!

5!

7!

(2n 1)!

527

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

Легко показати, що ряд збігається абсолютно на всій числовій

прямій, тобто R = / . Так як |f(n)(x)| = |sin(x + n $ )| 1, то одержа+

2

ний числовий ряд збігається до функції sin x. Отже, для будь+якого х справедливий розклад:

sin x = х –

x3

x5

x7

x2n 1

 

+

 

+

 

+ ... + (–1)n–1

 

+ ... (8.29)

3!

5!

7!

(2n 1)!

3) f(x) = cos x.

Аналогічно попередньому можна одержати розклад функції cos x в ряд Маклорена, який справедливий при будь+якому х.

 

x2

x4

x6

x2n 2

cos x = 1

 

+

 

 

+ ... + (–1)n–1

 

+ ... (8.30)

2!

4!

6!

(2n 2)!

Вкажемо розклад у ряд Маклорена і інших функцій, які викори+ стовуються найчастіше.

4) f(x) = (1 + x)m.

 

 

 

 

 

 

 

 

(1 + x)m = 1 + mx +

m(m 1)

x2 +

m(m 1)(m 2)

x3 + ... +

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

 

+

m(m 1)(m 2)...(m n 1)

xn + ...,

де х (–1; 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

5) f(x) =

1

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

= 1 – x + x2

– x3 + ... + (–1)nxn + ..., де х (–1; 1).

 

 

 

 

 

1 x

6) f(x) = ln(1 + x).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

x3

 

xn

+ ..., де х (–1; 1).

ln(1 + x) = x –

 

+

 

– ... + (–1)n+1

 

2

3

n

7) f(x) = arctg x.

528

Розділ VIII. Ряди

 

x3

x5

 

x2n 1

arctg x = x –

 

+

 

– ... + (–1)n+1

 

+ ..., де х (–1; 1).

3

5

2n 1

Два степеневих ряда можна почислено додавати і множити (за правилом множення многочленів). При цьому інтервалом збіжності одержаного нового степеневого ряду буде сукупність всіх точок, в яких одночасно збігаються обидва ряди. Степеневий ряд в інтервалі його збіжності можна почленно інтегрувати, а в середині інтервалу збіжності можна почленно диференціювати.

529

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

8.5.3. Розв’язання прикладів

Приклад 8.26. Розкласти в ряд Тейлора функцію f(x) = 1x при

а = –2.

Розв’язок. Обчислимо значення заданої функції і її похідних при х = а = –2.

f(x) = x–1;

f '(x) = –1x–2;

f ''(x)= 1 2x–3;

f '''(x) = –1 23x–4;

fІV(x) = 1 2 3 4x–5;

...........................

f(n)(x) = (–1)nn!xn–1;

f(–2) = 12 ;

f '( 2) = 21!2 ;

f ''( 2) = 22!3 ; f '''( 2) = 23!4 ;

fІV(–2) = 24!5 ;

.................................

f(n)(–2) = n! .

2n 1

Підставимо ці значення в ряд Тейлора (Т) для заданої функції, одержуємо:

1

=

1

1!

 

(х + 2)

2!

 

(х + 2)2

3!

 

(х + 2)3

– ... –

x

2

2

 

2

3

2!

2

4

3!

 

 

2 1!

 

 

 

 

 

 

n!

 

(х + 2)n – ... = –

1

(1 +

x 2

 

(x 2)2

 

(x 2)3

 

 

 

+

 

+

 

+

2n 1 n!

2

2

22

23

+ ... +

(x 2)n

+ ...).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

530

Розділ VIII. Ряди

Дослідимо збіжність одержаного ряду за ознакою Даламбера:

 

 

 

 

 

 

(x 2)n

;

 

 

(x 2)n 1

 

 

 

U =

 

 

 

U

=

 

 

.

 

 

 

2n

2n 1

 

 

 

 

 

n

 

 

n+1

 

 

 

 

l = lim

 

Un 1

 

=

 

| x 2 |

; l < 1,

якщо

| x 2 |

< 1.

 

 

 

 

 

Un

 

 

 

2

 

2

n9/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язавши цю нерівність |x + 2| < 2, знаходимо інтервал –4 < x < 0. Дослідимо границі цього інтервалу. Підставляючи в ряд х = –4, а потім х = 0, одержуємо числові ряди 1 – 1 + 1 – 1 + ... і 1 + 1 + 1 + 1 + ..., які розходяться, так як у них не виконується необхідної умови збіжності ряду. Отже, інтервал збіжності одержаного ряду Тейлора для заданої функції є (–4; 0). Досліджуючи залишковий член Rn формули Тейлора для заданої функції, переконаємося, що в указа+ ному інтервалі одержаний ряд збігається до заданої функції.

Приклад 8.27. Розкласти в ряд функцію f(x) = 1 e x2 . x2

Розв’язок. Так як за (8.28)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

x3

 

 

xn

 

 

 

 

 

 

 

 

ех = 1 + х +

 

 

 

+

 

+ ... +

 

 

 

 

+ ...,

 

 

 

 

 

2!

3!

n!

 

 

то замінивши х на –х2 одержуємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e x2 = 1 – х2 +

 

x4

 

 

x6

 

+ ... + (–1)n

 

x2n

 

+ ...

 

 

2!

 

3!

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 – e x2

= х2

 

x4

+

 

x6

 

+ ... + (–1)n+1

x2n

+ ...

 

 

2!

3!

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і нарешті,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 e x2

 

 

x2

 

 

 

x4

 

 

 

 

x2n 2

 

 

 

 

 

 

= 1 –

 

 

 

+

 

 

– ... + (–1)т+1

 

 

 

 

 

+ ...

 

 

 

x2

 

2!

 

 

3!

 

 

n!

 

 

 

 

Область збіжності ряду ( /;/ ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x

Приклад 8.28. Розкласти в ряд функцію f(x) = ln

 

.

1 x

531

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

Розв’язок. В розкладі

 

 

 

 

ln(1 + x) = x –

x2

 

 

x3

 

 

– ... + (–1)n+1

 

xn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ...,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

замінимо х на –х. Одержимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln(1 – x) = – х –

 

x2

 

 

 

 

x3

 

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– ... –

 

 

 

 

 

 

– ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln

1 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

x3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

 

= ln(1 + x) ln(1 – x) = (x –

 

 

 

 

+

 

 

– ...

 

+ (–1)n+1

 

 

+ ...) –

1 x

 

 

 

2

3

 

n

(–х –

x2

x3

– ... –

xn

– ...) = 2(x +

 

x3

 

+

 

x5

 

+ ... +

x2n 1

 

 

+ ...)

 

 

 

 

3

 

5

 

2n 1

 

2

3

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Область збіжності ряду (–1; 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 8.29. Розкласти в ряд Маклорена функцію f(x) = cos2 x.

 

Розв’язок. Відомо, що cos2

x =

1

 

(1 + cos 2x). Розклад функції

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos 2x в ряд Маклорена легко можна отримати, замінивши в фор+ мулі (8.30) х на 2х:

cos 2x = 1 –

 

(2x)2

(2x)4

(2x)6

 

 

(2x)2n

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ... + (–1)n

 

 

 

 

+ ...

2!

 

 

4!

 

 

 

6!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2n)!

Одержуємо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos2 x =

1

 

 

 

 

(2x)2

 

 

 

 

(2x)4

 

 

 

(2x)6

 

 

 

(2x)2n

 

 

(1 + (1 –

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ... + (–1)n

 

 

 

 

+ ...)),

 

2

 

2!

 

 

 

4!

 

 

 

6!

 

(2n)!

 

звідки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos2 x =

1 –

 

2x2

 

 

23 x

4

 

 

 

 

25 x

6

 

+ (–1)n

22n 1 x2n

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ ...

 

 

 

 

 

2!

 

 

4!

 

 

 

 

6!

 

 

(2n)!

 

 

 

Область збіжності одержаного ряду ( /;/ ).

532

Розділ VIII. Ряди

8.5.4. Приклади для самостійного розв’язку

В прикладах 8.30 – 8.36 розкласти задані функції по степенях х користуючись формулами розкладу в ряд Маклорена функцій ех,

sin x, cos x, ln(1 + x), (1 + x)m.

7.30. f(x) = ex 1 . x

7.32. f(x) = sin2 x.

1 2x

7.34. f(x) = ln 3 1 x .

7.36. f(x) = 3 8 x3 .

x

7.31. f(x) = sin 2 .

7.33. f(x) = x ln(1 + x2).

7.35. f(x) = 1 x2 .

533

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]