Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vyscha_matematyka_v_prykladakh_i_zadachakh.pdf
Скачиваний:
63
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Розділ II. Аналітична геометрія

Розділ ІІ. Аналітична геометрія

§2.1. Прямокутні координати в просторі. Основні задачі

Прямокутна система координат складається із трьох взаємопер+ пендикулярних осей, що перетинаються в одній точці, які назива+ ються осями координат. Точка перетину осей називається почат, ком координат і позначається буквою О. Координатні осі позначаються через Ох, Oy i Oz і відповідно називаються віссю аб, сцис, віссю ординат і віссю аплікат.

На кожній вісі вибирається додатний напрям, що вказується стрілкою, та одиниця міри.

Координатні осі Ох, Oy i Oz попарно визначають площини xOy, xOz i yOz, що перетинаються в одній точці О (рис. 2.1).

Координатні площини xOy, xOz i yOz поділяють простір на вісім частин, які називаються октантами (рис. 2.1)

Z

 

III

 

 

II

 

 

 

 

IV

 

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

O

Y

 

 

 

 

 

 

VII

 

VI

 

 

 

 

 

 

 

 

V

X

VIII

Рис. 2.1.

7 9

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

Положення точки М відносно взятих осей визначається відрізка+ ми ОА, ОВ, ОС (рис. 2.2) відповідно рівними відстаням тачки М від координатних площин. Величини цих відрізків виражаються числа+ ми, якщо виміряти їх якою+небудь одиницею міри (е).

Число x AOe — називається абсцисою точки М.

Число y OBe — називається ординатою точки М.

Число z OCe — називається аплікатою точки М.

Таким чином, положення будь+якої точки в просторі визначаєть+ ся трійкою чисел (x; y; z), які називаються її координатами.

Z

C

M

z

 

y

B

О

Y

 

A x

X

Рис. 2.2.

Координати точок, що розміщені в різних частинах, мають на+ ступні знаки:

Таблиця 2.1.

Координати

 

 

 

Октанти

 

 

 

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

 

Абсциса

+

+

+

+

Ордината

+

+

+

+

Апліката

+

+

+

+

8 0

Розділ II. Аналітична геометрія

Точки, що лежать на координатних площинах мають одну із ко+ ординат, яка дорівнює нулю.

Між трьома числами (x; y; z) і точками простору встановлена взаємно однозначна відповідність. Кожній трійці чисел відповідає одна і тільки одна точка простору і, навпаки, кожній точці простоA ру відповідає одна трійка чисел (x; y; z).

2.1.1. Відстань між двома точками

Якщо точки М1(x1; y1) та М2(x1; y2) належать двомірному просто+ ру R2, то відстань між двома точками визначається за формулою:

d (x

2

x )2

(y

2

y )2 .

(2.1)

 

1

 

1

 

Якщо ж точки М1(x1; y1; z1) та М2(x2; y2; z2) належать трьохмірно+ му простору R3, то відстань між двома точками визначається за фор+ мулою:

d (x

2

x )2

(y

2

y )2

(z

2

z )2 .

(2.2)

 

1

 

1

 

1

 

2.1.2. Поділ відрізка в заданому відношенні

Якщо точка М(x; y; z) поділяє відрізок, що визначений точками

М1(x1; y1; z1) та М2(x2; y2; z2) в відношенні

M1M

 

, то її координа+

MM2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ти знаходяться за формулами:

 

 

 

 

 

 

 

 

x

x1 x2

,

y

 

y1 y2

 

,

z

z1 z2

. (2.3)

 

1

1

 

1

 

 

 

 

 

 

Увипадку, якщо точка М поділяє відрізок М1М2 навпіл, тоді l = 1,

ікоординати точки М визначаються за формулами:

x

x1 x2

,

y

y1 y2

,

z

z1 z2

.

(2.4)

 

 

 

2

 

2

 

2

 

 

8 1

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

2.1.3. Площа трикутника

Площа трикутника за відомими координатами його вершин A(x1; y1), B(x2; y2), C(x3; y3) обчислюється за формулою:

S 1 ((x

x

2

)(y

y ) (x

2

x

3

)(y y )).

(2.5)

2

1

 

2

3

 

1

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одержане за допомогою цієї формули число необхідно взяти по

абсолютній величині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.4. Приклади розв’язання задач

 

 

 

 

 

 

 

Задача 2.1. Побудувати точку С(–3; 2).

 

 

 

 

 

Розв’язок. Абсциса точки С дорів+

 

 

 

 

 

y

 

нює 3, а її ордината 2. Виберемо оди+

 

С

 

 

В

 

 

 

 

 

 

ницю масштабу та візьмемо на пло+

 

 

 

2

 

щині прямокутну систему координат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкладаємо на осі Ох вліво від почат+

 

 

 

 

 

 

 

ку координат О відрізок, ОА, величи+

 

А

 

 

 

 

 

на якого дорівнює –3, а на осі Оy уго+

 

 

 

 

 

О

x

ру від початку координат — відрізок

 

 

 

 

 

ОВ, який дорівнює 2. Проводимо че+

–3

 

рез точку А перпендикуляр до осі Ох,

 

а через точку В — перпендикуляр до

Рис. 2.3.

осі Оy. Перетин цих перпендикулярів

 

і визначить точку С (рис. 2.3).

 

Задача 2.2. Точка М(а; b) знаходиться у першому координат+ ному куті. Визначити координати точки N, яка симетрична точці М відносно бісектриси цього координатного кута.

Розв’язок. Оскільки точка N симетрична точці М відносно бісект+ риси першого координатного кута, то вона лежить з точкою М на пер+ пендикулярі, який проведений до бісектриси ОР і МР = РN (рис. 2.4).

Враховуючи це, а також те, що в трикутниках OMP i OPN катет ОР – спільний, маємо, що ці прямокутні трикутники рівні між со+ бою. Розглянемо тепер трикутники ONE i OMD. Прийдемо до вис+ новку, що вони рівні, cкільки будучи прямокутними вони мають рівні гіпотенузи і рівні гострі кути MOD i ONE.

8 2

Розділ II. Аналітична геометрія

Y

 

N

 

 

 

P

 

 

M

 

 

b

 

E

 

O

a

D X

 

Рис. 2.4.

 

Із рівності трикут+ ників ONE i OMD маємо, що OD = NE, а MD = OE. Так як за умовою абсци+ са OD точки М дорівнює а, а її ордината MD = b то ми приходимо до виснов+ ку, що точка N має абсци+ су OE = MD = b, а орди+ нату NE = OD = a.

Отже, координатами точки N служать числа b та a: N(b; a).

Задача 2.3. Знайти відстань між точками M1(4; –5) і M2(7; –1). Розв’язок. За формулою (2.1) для відстані d між двома точками,

якщо взяти в ній x1 = 4; x2 = 7; y1 = –5; y2 = –1, одержуємо:

d (7 4)2 ( 1 ( 5))2 32 42 9 16 25 5 .

Задача 2.4. Задана точка Р(3; 5; 2). Знайти координати точки, що симетрична з точкою Р:

1) відносно початку координат;

2)відносно площини xOz;

3)відносно осі Oy.

Розв’язок.

1)Точка Р лежить в І октанті, симетрична їй точка відносно по+

чатку координат Р1 буде знаходитися в VII октанті. Її координати – Р1(–3; –5; –2).

2)Точка Р2, симетрична точці Р відносно площини xOz, буде зна+ ходитися в IV октанті, отже, її координата Р2(3; –5; 2).

3)Точка Р3, симетрична точці Р відносно осі Oy, буде знаходити+ ся в VІ октанті, отже, її координати Р3(–3; 5; –2).

Задача 2.5. Показати, що один із внутрішніх кутів трикутника А(3; 5; 3), В((2; –1; 4), С(0; –2; 1) тупий.

Розв’язок. Знайдемо довжини сторін трикутника за формулою (2.2):

d (x2 x1 )2 (y2 y1 )2 (z2 z1 )2 .

8 3

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

АВ = (2 3)2 ( 1 5)2 (3 4)2

1 36 1 38 ;

АС =

(0 3)2 ( 2 5)2 (1 3)2

9 49 4 62 ;

ВС =

(0 2)2 ( 2 1)2 (1 4)2 4 1 9 14 .

Розглянемо співвідношення між числами, що виражають квадра+ ти сторін даного трикутника:

38 + 14 = 52, 62 > 52, 62 > 38 + 14,

тобто

АС2 > AB2 + BC2.

Отже, сторона АС лежить проти тупого кута. Кут В – тупий.

Задача 2.6. На осі Oz знайти точку, рівновіддалену від двох то+ чок М(–2; 1; 4) і N(3; 0; 1).

Розв’язок. Точка, що лежить на осі Oz має координати Р(0; 0; z). Знайдемо відстані МР і NP:

MP (0 2)2 (0 1)2 (z 4)2 4 1 (z 4)2

5 z2 8z 16 z2 8z 21;

NP

(0 3)2 (0 0)2 (z 1)2 9 0 (z 1)2

 

9 z2 2z 1 z2 2z 10.

Згідно умови, що MP = PN, одержуємо:

z2 8z 21 z2 2z 10 .

Розв’язавши одержане рівняння, знаходимо аплікату точки Р: z2 –8z + 21 = z2 –2z + 10;

–6z = –11; z = 11/6.

Р(0; 0; 11/6).

Задача 2.7. Знайти координати кінця В відрізка, якщо один кінець відрізка — точка А(–5; –7), а середина відрізка — С(–9; –12).

Розв’язок. В формулах (2.4)

 

 

 

 

x

x1 x2

,

y

y1 y2

,

 

 

2

 

2

 

8 4

Розділ II. Аналітична геометрія

координати середини відрізка позначено через x i y. За умовою за+ дачі x = 9; y = 12.

Координати одного кінця відрізка точки А в цих формулах: x1 = –5; y1 = –7. Координати відрізка точки В (другого кінця відрізка) — ве+ личини невідомі, позначені через x2 i y2.

Тоді за формулою (2.4) для визначення цих невідомих одержує+ мо два рівняння:

–9 =

5 x2 ;

–12 = 7 y2 .

 

2

2

Звідси:

 

 

–18 = –5 + x2

i x2 = 13;

24 = –7 + y2

i y2 = –17.

 

В(–13; –17).

Задача 2.8. Відрізок М1М2, що з’єднує точки М1(2; 5) і М2(4; 9), розділити в відношенні l = 1/3.

Розв’язок. Умова задачі вимагає знайти координати точки Р, що ділить відрізок М1М2 у відношенні l = 1/3.

Використовуючи формули (2.3), точку М1(2; 5) будемо вважати початком відрізка, а точку М2(4; 9) — його кінцем. Тоді x i y — коор+ динати точки Р, які ми шукаємо, x1 i y1 – координати точки М1, x2 i y2 — координати точки М2; l = 1/3. Отже, у нас x1 = 2; x2 = 4; y1 = 5;

y2 = 9. Маємо за формулами:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

4

 

 

 

2

 

 

 

 

 

5

;

x

3

 

x

3

x

1

 

1

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

9

 

 

 

 

5 3

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

3

 

y

y 6.

1

 

1

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Точка Р має координати Р(5/2; 6).

Задача 2.9. Визначити координати кінця відрізка АВ, якщо відо+ мо, що його початок в точці А(–1; 2; 4) і точка М(2; 0; 2) відтинає від нього третю частину.

8 5

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

Розв’язок. Точка М відтинає від відрізка АВ третю частину його

довжини, ділить його в відношенні l = AMMB 12 .

Використаємо формули поділу відрізка в заданому відношенні (2.3):

x

xA xB

 

,

 

 

 

y

 

 

 

yA yB

,

 

 

z

 

 

zA zB

.

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставивши в ці формули координати точок А і М:

 

 

 

1

1

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

y

 

 

 

 

 

 

 

 

4

1

z

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

2

B

 

 

 

 

 

 

B

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

та розв’язавши одержані рівняння, знайдемо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3

1

1

x

 

,

 

 

 

 

1

x

 

 

4;

 

x

 

 

8 ;

 

 

 

 

2

 

 

B

 

2

B

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

2

2

 

1

y

 

 

;

 

 

 

1

y

 

2;

 

y

 

 

4 ;

 

 

 

 

3

2

B

 

 

 

2

B

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3

4

 

 

1

z

 

 

;

 

 

1

z

 

 

1;

 

z

 

 

2.

 

 

 

 

2

 

 

B

 

 

2

B

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В(8; –4; –2).

Задача 2.10. Задано дві вершини трикутника: А(–3; –2; 2), В(4; 1; –2). Знайти третю вершину С, знаючи, що середина сторони АС лежить на осі Oy, а середина сторони ВС — на площині xOz.

Розв’язок. Позначимо середину сторони АС буквою М. Так як вона лежить на осі Oy, то її координати М(0; yM; 0). Середину сторони ВС позначимо як N, яка лежить на площині xOz, N(xN; 0; zN). Скористав+ шись формулами поділу відрізка навпіл, одержимо:

x

 

 

xA xC

;

0

3 xC

;

х = 3;

M

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

zA zC

;

0

2 zC

;

z = –2;

M

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

8 6

Розділ II. Аналітична геометрія

yN

yB yC

; 0

1 yC

; y = –1.

 

 

2

 

2

c

 

 

С(3; –1; 2).

2.1.5. Задачі для самостійного розв’язку

2.11.Встановити, які координати має точка симетрична точці

(–3; 5):

a) відносно осі Ох; b) відносно осі Oy;

c) відносно початку координат;

d) відносно бісектриси І та ІІІ координатних кутів; e) відносно бісектриси ІІ та IV координатних кутів.

2.12.На якій відстані від початку координат знаходяться точки: M(3; 4), N(12; –5); P(7; –24); Q(–6; –8)?

2.13.Знайдіть периметр трикутника, якщо координати його вер+ шин А(–3; –6); В(4; –1); С(5; –2).

2.14.Визначити вид трикутника якщо координати його вершин А(2; –5); В(–7; –4); С(–1; 6).

2.15.Точка, рухаючись рівномірно та прямолінійно, за 4 сек пе+ ремістилась із положення А(6; –7) в положення В(–4; 5). Де знахо+ дилась точка в момент часу 2 сек?

2.16. На осі ординат знайти точку, рівновіддалену від точок М1(1; –3; 7) і М2(5; 7; –5).

2.17. Задано три послідовні вершини паралелограма: А(1; 1); В(2; 2); С(3; –1). Знайти його четверту вершину D.

2.18.Задано дві вершини А(2; –3; –5), В(–1; 3; 2) паралелограма ABCD і точка перетину його діагоналей М(4; –1; 7). Визначити коор+ динати двох інших вершин цього паралелограма.

2.19.Задано вершини трикутника А(3; 2; –1); В(5; –4; 7) і С(–1; 1; 2). Обчислити довжину його медіани, що проведена із вер+ шини С.

2.20.Задано вершини трикутника А(1; –1; –3), В(2; –1; 3), С(–4; 7; 5). Обчислити довжину бісектриси його внутрішнього кута при вершині В.

8 7

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]