- •Передмова
- •Розділ І. Лінійна та векторна алгебра
- •§1.1. Матриці, дії над матрицями
- •§1.2. Визначники
- •§1.3. Ранг матриці та способи його обчислення
- •§ 1.4. Обернена матриця
- •§1.5. Системи лінійних рівнянь
- •§1.6. Вектори
- •§1.7. Власні числа та власні вектора
- •§1.8. Квадратичні форми
- •Розділ ІІ. Аналітична геометрія
- •§2.1. Прямокутні координати в просторі. Основні задачі
- •§2.2. Пряма лінія на площині
- •§2.3. Криві лінії другого порядку
- •§ 2.4. Задачі економічного змісту
- •§ 2.5. Площина та пряма в просторі
- •§ 2.6. Нерівності та їх геометричний зміст
- •§ 2.7. Поверхні другого порядку
- •Розділ ІІІ. Вступ до математичного аналізу
- •§4.6. Деякі основні теореми диференційного числення
- •§4.7. Економічний зміст похідної. Еластичність
- •§4.8. Дослідження функцій та побудова їх графіків
- •§5.1. Основні поняття
- •§5.2. Екстремум функції двох змінних
- •§5.3. Метод найменших квадратів
- •Розділ VI. Інтегральне числення
- •§ 6.2. Методи інтегрування
- •§ 6.4. Інтегрування тригонометричних виразів
- •§ 6.5. Інтегрування виразів, що містять ірраціональність
- •§6.8. Геометричні застосування визначенних інтегралів
- •§ 6.10. Наближені обчислення визначеного інтеграла
- •§ 6.11. Невласні інтеграли. Інтеграл ЕйлераAПуассона
- •§ 6.12. Поняття про подвійний інтеграл
- •Розділ VIІ. Диференційні рівняння
- •§ 7.1. Рівняння з відокремленими змінними
- •§ 7.2. Однорідні диференційні рівняння
- •§ 7.3. Лінійне диференціальне рівняння першого порядку
- •Розділ VІІІ. Ряди
- •§ 8.2. Ознаки збіжності рядів з додатними членами
- •§ 8.3. Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність
- •§ 8.5. Розклад функцій в ряди Тейлора і Маклорена
- •§8.6. Застосування рядів до наближених обчислень
- •§8.7. Ряди Фур’є
- •Відповіді до задач та прикладів
- •Список використаної літератури
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
§4.6. Деякі основні теореми диференційного числення
4.6.1. Теорема Лагранжа (про скінчені прирости функції)
Якщо функція у = f(x) неперервна на відрізку [a; b] і диференц+ ійовна на інтервалі (а, b), то всередині цього інтервалу існує хоча б одна точка с (a < c < b) така, що виконується рівність:
f (b) f (a) |
f '(c) . |
|
b a |
||
|
Економічний зміст теореми Лагранжа.
Нехай у = f(x) виражає залежність випуску у від витрат х деяко+ го специфічного ресурсу. Якщо об’єм витрат збільшується від а до b одиниць, то різниця f(b) – f(a) виражає відповідну зміну випуску.
Відношення f (b) f (a) показує, на скільки одиниць в середньому b a
змінюється випуск продукції, якщо витрати виросли на одну одини+
цю. Іншими словами, f (b) f (a) — середнє виробництво ресурсу b a
на проміжку [a; b].
Граничне виробництво ресурсу дорівнює значенню похідної функції випуску при даному рівні витрат. Якщо витрати ресурсу
складають с одиниць, то f '(c) — відповідне їм граничне відношення
ресурсу.
На основі теореми Лагранжа можна стверджувати, що для про+ цесу виробництва, який описаний функцією випуску у = f(x), котра неперервна на відрізку [a; b] і диференційована на (а, b), існує хоча б один граничний рівень витрат с, при якому граничне виробництво відповідного ресурсу співпадає з його середнім виробництвом.
276
Розділ IV. Диференційне числення функції однієї змінної
4.6.2. Формула Тейлора
Функція f(x), що диференційована (n + 1) раз в деякому інтер+ валі, якому належить точка а, може бути представлена в вигляді суми многочлена n+го ступеня та залишкового члену Rn:
|
f '(a) |
|
f(x) = f(a) + |
|
(x – a) + |
1! |
f(n)(a)
+n! (x – a)n + Rn,
f ''(a) |
f '''(a) |
||
|
(x – a)2 + |
|
(x – a)3 + … + |
2! |
3! |
||
|
|
|
(Т) |
f (n 1)(c)
R = |
|
(x – a)n+1, |
|
(n 1)! |
|||
n |
|
||
|
|
де с – деяке значення між а і х.
с = а + B (х – а), 0 < B < 1.
Формула Тейлора (Т) дозволяє наближено представити (апрок+ симувати) довільну функцію f(x) у вигляді многочлену:
|
f '(a) |
f ''(a) |
f '''(a) |
|||
f(x) = f(a) + |
|
(x – a) + |
|
(x – a)2 + |
|
(x – a)3 + … + |
|
|
|||||
1! |
2! |
3! |
+ |
f (n)(a) |
(x – a)n, |
|
n! |
|||
|
|
(що називається многочленом Тейлора) і разом із тим дозволяє оці+ нити похибку, яка при цьому виникає. Похибка Rn в багатьох випад+ ках може бути зробленою як завгодно малою. Через це формула Тейлора (Т) є однією із найважливіших формул математичного ана+ лізу, яка широко застосовується і як тонкий інструмент теорії дослід+ ження, і як засіб розв’язку практичних задач.
Частинний, найпростіший вигляд формули Тейлора при а = 0 прийнято називати формулою Маклорена:
|
' |
|
'' |
|
f |
''' |
|
f |
(n) |
(0) |
|
f(x) = f(0) + |
f (0) |
f (0) |
(0) |
|
|
|
|||||
|
x + |
|
x2 + |
|
|
x3 + … + |
|
|
xn + |
||
1! |
2! |
|
3! |
|
n! |
+ Rn(М)
277
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
f (n 1)(Dx)
R = |
|
xn+1. |
|
(n 1)! |
|||
n |
|
||
|
|
Формула Маклорена (М) дає розклад функції по степеням самої незалежної змінної.
4.6.3. Застосування формули Тейлора в економічних задачах
Наближена рівність |
|
|
|
|
f(x) = T (x) = f(a) + |
f '(a) |
(x – a) + |
f ''(a) |
(x – a)2 |
2 |
1! |
2! |
|
|
|
|
застосовується в задачах економічної статистики. Наприклад розг+ лянемо таку задачу: припустимо, що для чисел введено середнє ариф+ метичне
а = x1 x2 x3 ... xn n
і середнє квадратичне відхилення
C |
(x a)2 |
(x |
|
a)2 ... (x |
|
a)2 |
|
1 |
|
2 |
|
n |
. |
||
|
|
|
|
|
n
Як визначити середнє арифметичне виду
y f (x1) f (x2 ) f (x3 ) ... f (xn ) , n
якщо числа х1, х2, х3, … , хn невідомі, але відомий відрізок, якому вони належать.
Значення y можна, очевидно, знайти наближено. Підставимо замість f(x) многочлен Тейлора другого порядку в точці а.
|
|
|
|
|
1 |
n |
|
f '(a) |
|
|
|
f |
'' |
|
|
|
|
|||
|
y = |
( f(a) + |
(x – a) + |
(a) |
(x – a)2) = |
|||||||||||||||
|
n |
|
|
|
2! |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
i 1 |
|
|
1! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
n |
1 |
|
|
|
1 |
|
n |
||
= |
n f(a) + |
f '(a) ( |
|
xi – |
na) + |
|
f ''(a) (xi a)2 . |
|||||||||||||
|
n |
|
2n |
|||||||||||||||||
|
|
|
n |
|
|
|
|
i 1 |
n |
|
|
i 1 |
278
Розділ IV. Диференційне числення функції однієї змінної
Оскільки
1 |
n |
1 |
|
|
|
f ''(a) (xi a)2 = |
C 2 |
, |
|||
2n |
2 |
||||
i 1 |
|
|
маємо
y= f(a) + 12C 2 .
4.6.4.Розклад основних елементарних функцій за формулою Тейлора
1. Розкладемо за формулою Тейлора функцію у = ех у точці
х0 = а = 0. Для цього обчислимо: |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
y = ex, |
y(0) = 1; |
||||||
|
|
|
|
y' = ex, |
y'(0) = 1; |
||||||
|
|
|
|
y'' = ex, |
y''(0) = 1; |
||||||
|
|
|
|
……… |
|
……… |
|
|
|||
|
|
|
|
y(n) = ex, |
y(n)(0) = 1. |
||||||
Далі за формулою Тейлора маємо: |
|
|
|||||||||
1 |
|
1 |
1 |
|
1 |
|
eB x |
||||
ex = 1 + |
|
х + |
|
х2 + |
|
х3 + ... + |
|
|
хn + |
|
xn+1, 0 < B < 1. |
1! |
2! |
3! |
|
n! |
(n 1)! |
||||||
2. Розкладемо за формулою Тейлора функцію y = sin x у точці |
|||||||||||
x0 = a = 0. Насамперед знайдемо |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
y = sin x; |
y(0) = 0; |
||||||
|
|
|
|
y' = cos x; |
y'(0)= 1; |
||||||
|
|
|
|
y'' = –sin x; |
y''(0) = 0; |
||||||
|
|
|
|
y''' = –cos x; |
''' |
|
|
|
|||
|
|
|
|
y (0) = –1; |
|||||||
|
|
|
|
y(iv) = sin x; |
y(iv) = 0; |
||||||
|
|
|
|
……… |
|
……… |
|
|
За формулою Тейлора дістаємо:
sin x = |
|
1 |
|
х – |
1 |
|
х3 |
+ |
1 |
|
х5 – |
1 |
|
х7 + |
1 |
|
х9 – … + (–1)2n+1 |
1 |
x2n+1 |
+ |
1! |
3! |
5! |
7! |
9! |
(2n 1)! |
279
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
n+1 sin(B x |
2n 3 |
$ ) 2n+1 |
|||
2 |
|||||
+ (–1) |
|
|
|
x |
, 0 < B < 1. |
(2n 3)! |
|
||||
|
|
|
|
3. Розклад за формулою Тейлора функції у = cos x в точці х0 = 0. Насамперед обчислимо:
y = cos x; |
y(0) = 1; |
y' = –sin x; |
y'(0) = 0; |
y'' = –cos x; |
y''(0) = –1; |
y''' = sin x; |
''' |
y (0) = 0; |
|
y(iv) = cos x; |
y(iv) = 1; |
………………
Далі за формулою Тейлора (Т) дістаємо:
cos x = 1 – |
1 |
х2 + |
1 |
х4 |
– |
1 |
|
х6 |
+ |
|
1 |
|
х8 |
– … + (–1)n |
1 |
x2n + |
||
2! |
4! |
6! |
8! |
(2n)! |
||||||||||||||
+ (–1)n+1 |
cos(B x (n 1)$ ) |
x2n+2, |
|
0 < B < 1. |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
(2n 2)! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Розклад функції y (1 x) , де m — довільне число. Наприклад:
y (1 x) ; |
|
|
|
y(0) = 1; |
|
|
|
y' (1 x) 1 ; |
|
|
|
y'(0) ; |
|
|
|
y'' ( 1)(1 x) 2 ; |
|
|
y''(0) ( 1) ; |
|
|
|
|
y''' ( 1)( 2)(1 x) |
3 |
; |
''' |
|
2) |
; |
|
|
|
y (0) ( 1)( |
|
||||
............ |
|
|
|
........... |
|
|
|
За формулою Тейлора (Т) отримаємо розклад: |
|
|
|
||||
(1 x) = 1 + х + |
( 1) х2 + ( 1)( 2) |
х3 |
+ ... + |
||||
1! |
2! |
|
3! |
|
|
|
+ ( 1)( 2)...( k 1) хk + ...
k!
280
Розділ IV. Диференційне числення функції однієї змінної
Цей ряд названо формулою бінома Ньютона на честь її відкрива+ ча. Якщо — натуральне число, то ряд містить скінчене число до+ данків.
5. Розклад функції у = ln(1 + x). Наприклад: y = ln(1+x); y(0) = 0;
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
' |
|
|
|
|
|
y' = 1 x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
; |
|
|
|
|
|
|
y (0) = 1; |
|
|
|
|||||
y'' = (–1) |
1 |
; |
|
|
|
y''(0) = –1; |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
(1 x)2 |
|
|
|
|
|
||||||||||
y''' = (–1)(–2)(1+х)–3; |
|
|
y'''(0) = 2!; |
|
|
|
|||||||||
y(iv) = (–1)(–2)(–3)(1+х)–4; |
y(iv) = –3!; |
|
|
|
|||||||||||
……… |
|
|
|
|
|
|
|
|
……… |
|
|
|
|
||
ln(1+x) = |
1 |
х – |
1 |
х2 + |
2! |
х3 + ... + |
|
1 n 1 |
|
(n 1)! |
хn |
||||
|
|
1! |
2! |
3! |
|
|
|
n! |
|||||||
|
|
|
|
|
|
або
ln(1+x) = х – 1 х2 + 1 х3 + ... + хn + R.
2 3
281