Класифікація:

І. По клінічному протіканню:

1. гостра: аеробна специфічна (сибязва)

анаеробна шилістна

2. хронічна: специфічна

неспецифічна (твс, сифіліс)

3. латентна

ІІ. По джерелу гнійного процесу:

1. гнійні захворювання (фурункул, флегмана)

2. гострі хірургічні захворювання внутрішніх органів (апендицит, перетоніт)

3. нагноєння ран після операції

4. нагноєння ран після травм

ІІІ. По ентіології (характеристика):

1. стафілококи, менінгококи, стрептококи – гнійна – неспецифічна

2. кишкова паличка – гнильна

3. анаеробна (група анаф.м/о які розвиваються без доступу кисню і виділяють сильні екзотоксини).

4. специфічна – правцева, сиб.вир., твс, палички, актинамікозний грибок.

5. змішана – збудником може бути асоціація мікробів згаданих груп.

6. грибкова.

а

Рана або відкрите пошкодження– це таке ушкодження тканин та органів. Яке завжди супроводжується порушенням цілісності шкірних покривів і слизових оболонок, зовнішньою або внутрішньою кровотечею (черевну, грудну порожнини, череп).

Шляхи попадання м/о в рану:

1. екзогенний– із зовнішнього середовища (контактним, крапельним, повітряно-пиловим)

2. ендогенний– ч/з лімфатичні або кровоносні судини із джерела інфекції (карієс, абсцес, ангіна, гнійні захворювання шкіри)

ІV.За походженням:

1. внутрішньолікарняна

2. позалікарняна.

V. За джерелом інфікувань:

1. екзогенна

2. ендогенна

VІ. За клінічними проявами:

1. гнійна

2. гнильна

VІІ. За поширенням:

1. місцева

2. прогресуюча

3. генералізована (сепсис)

VІІІ. За локалізацією:

1. ушкодження шкіри та підшкірної клітковини

2. ушкодження кісток та суглобів

3. ушкодження органів

4. ушкодження органів грудної клітини та черевної породнини.

Більше 30 збудників хірургічної інфекції. Попадаючи у рану через 5-12 год.проявляють токсичну та руйнівну дії на тканини – запалення – місцеві або загальні симптоми. Місцеві – болі вночі, почервоніння, жар, гній, збільшення набряку. Загальна остуда.

Класифікація ран

І. По причині пошкодження:

1. операційні (навмисні) – асептичні

2. випадкові – інфіковані

ІІ. За обставинами поранення:

1. побутові

2. промислові

3. с/г

4. спортивні та ін.

ІІІ. Залежно від глибини та ходу ранового каналу:

1. поверхневі

2. глибокі

3. проникаючі (якщо ранячий предмсет потрапляє в порожнину грудну, черевну, череп)

4. непроникаючі (н6е потрапляє в порожнину)

ІV.За характером ушкодження тканини:

1. різані - заподіяні лезом, ножем, склом та ін. гострими предметами. Різвні края, зляння та значна кровотеча. Частіше поверхневі, загоюються без ускладнень.

2. колоті – шилом, голкою,вилами, багнетом. Незначне ушкодження покривів, глибина, вузький ранений канал. Кровотеча не значна. Можливе ушкодження порожнин, судин,нервів внутрішніх органів. Ран.канал замкунутий, рана не зляє та м/о глибоко проникають у тканини → ускладнення нагноєнням та правцем.

3. рубані – сокира, шабля, сікач (важкі та гострі предмети). Значне ушкодження тканин, порушення цілості кісток та внутрішніх органів.

4. забійні – при дії тупого предмету (камінь, обвали, ударна хвиля). Значний удар, розрив тканин (особливо шкіри).

5. рвані – при пораненнях осколками, транспортний, промисловий травматизм. Нерівні края, оточуючі тканини сильно ушкоджені, кровотеча незначна, больові відчуття значні.

6. розчавлені (розтрощені) – при дії важких предметів. Значне розтрощення з відривом кінцівок, тяжкий шок, кровотеча, інтоксикація.

Рвані, збійні, розчавлені – часто супроводжуються розвитком раневої інфекції

7. рани від укусів – велике та глибоке ушкодження, значне забруднення, часто ускладнюється гострою гнійною інфекцією.

8. вогнепальні – внаслідок дії вогнепальної зброї (кулі, осколки, дробь, снаряди). Характерна велика травматизація та руйнування тканин.

В залежності від характеру ранового каналу розрізняють:

1. наскрізні – вхідний та вихідний отвори, вихід.-завжди більший.

2. сліпі – якщо куля або осколок потрапляють в тканини або кістки та лишаються там.

3. дитячі – куля або осколок ушкоджують шкіру та розташовані під нею тканини не заглиблюючись. Не мають ранового каналу.