Види загоєння ран:

1. Загоєння первинним натягом. Асептичні, чисті, неінфіковані рани, у яких відсутні сторонні тіла + різані рани, змертвілі тканини, збереження кровопостачання та інненвація. Починає загоюватися з першої доби, настає склеювання країв, розмноження сполучно-тканинних клітин, утворення судин та формування лінійного рубця. 6 – 10 днів. швидке загоювання рани в ділянках з доброю васкуляризацією. (голова, шия, обличчя).

2. Загоювання вторинним натягом - коли рана інфікована, містить сторонні тіла, змертвілі тканини. Загоювання йде з ознаками запалення: біль, припухлість, почервоніння, висока температура тіла. З очищенням рани від некротичних тканин та ексуданту з’являються окремі ділянки (гранули). Які багаті на кровоносні капіляри та мають червоний колір, які поступово розростаються та виповнюють рану. З глибини росте рубцева тканина (фіброзна), яка її заміщує, а з поверхні з країв шкіри росте молодий шкірний епітелій. Декілька тижнів. Рубець буває грубим. Може бути деформація ділянок тіла.

3. Загоювання під струпом. При поверхневих ушкодженнях, опіках, відмороженнях. Струп утворюється з крові і лімфи, яка щільно прилягає до шкіри. Процес іде швидше, він виконуєє функцію біологічної пов’язки, захищажє рану.

4. Ускладнені рани. Всі рани, крім хірургічних є інфікованими. М/о попадають в рану із грунтом, шматками одягу. Для розвитку інфекції необхідно: пошкодження тканин вірулнтна мікрофлора, зниження захисних сил організму. Мікрофлора хакактеризується токлічністю – здатність виробляти екзо-та ендотоксини, які ушкоджують клітини та тканинні структури.

інвазивність– здатність проникати через захисні бар’єри фг-му, за рахунок ферментів, які вони продукують.

Характер перебігу ранового процесу залежить від кількості м/о в рані. 1 г. тканини має бути більше, ніж 10⁵ бактерій.

Нагноєння рани за рахунок мікробного забруднення: почервоніння країв, набряк, ущільнення, підвищення температури (місцевої та загальної), пульсуючий біль, порушення функцій, наявність ексудату. Характер запального ексудату залежить від виду інфекції:

• Гнійна(стафілокок, стрептокок) – утворення серозного або гнійного.

• Гнильна– гнильні процеси

• Газова інф. – некроз та утворення газів в рані – спричинюють спороносні та анаероби

• Специфічна– викликають особливий вид запалення чи ускладнення (твс, правець, дифтерія)

• Отруєні рани– укуси змій, скорпіонів, проникнення отруйних речовин.

• Комбіновані рани– дія декількох травмуючих факторів (радіація, термічна дія, бор).

Перша допомога при пораненнях. Лікування ран.

1. Накладання асептичної пов’язки:

• звільнити від одягу або взуття (розріщзуюють по шву);

• знімають зі здорової кінцівки, потім з хворої;

• зимою, щоб уникнути переохолодження розріз краще робити у вигляді клапану;

• розріз штанів – у вигляді „манжетки”

• горизонтально кругом ноги вище та нижче рани;

• стопа, гомілка – розрізають задній шов, звільняють п’ятку, потім пальці.

2. Огляд рани:

• не можна торкатися руками;

• очистити шкіру навколо рани від забруднення ефіром, бензином, обробити антисептиком (перекис водню, фурацилін, хлоргексидин)

• при наявності сторонніх тіл в одежі – видалити стерильним пінцетом;

• невеликі рани – обробити шкіру 5% розчином йоду або 2% зеленки, рану промити перекисом воднь 3%.

3. При наявності кровотечі – здавлювальну пов’язку, артеріальна кровотеча – джгут.

4. Стерильну пов’язку на рану – стерильна серветка та бинт, індив.перев. пакет, підручні засоби – чиста тканина.

5. При значних ушкодженнях (переломи, вивихи) – транспортна іммобілізація – для створення нерухомості.

6. Анальгетики, а/б; сульфаніламіди – при необхідності тривалого транспортування.

7. Всім пораненим проводять активно-пасивну імунізацію проти правця.

8. Відправка у хірургічне відділення.