Ознаки біологічної смерті:

• відсутність дихання;

• відсутність серцевоїх діяльності;

• зниження температури тіла нище 20⁰ С,

• наявність трупних плям;

• розвиток трупного заціпеніння.

Реанімація по програмі авс

І етап (А-air)– забезпечення прохідності дихальних шляхів:

- покласти хворого на спину на рівне тверде місце, стати збоку від нього;

- розігнути шию потерпілого (одну руку під шию, другу – на чоло і так закинути голову) або помістити під шию імпровізований валик із одягу;

- вивести нижню щелепу вперед (підвести пальці обох рук під кути нижньої щелепи, великі пальці зафіксувати на підборідді) висунути щелепу вперед і вверх так, щоб верхні зуби знаходились на одному рівні;

- відкрити ротову порожнину (якщо в результаті попередніх дій ротову порожнину не вдалося відкрити, то вказувними пальцями однієї руки, як гачком захоплюють верхні різці, другою - нижні різці і відкривають рот);

- ввести палеці глибоко в ротоглотку до основи язика і пальцями витягнути стороннє тіло, слиз, згустки, блювотні маси.

ІІ етап В (вreathe) – відновлення дихання „рот в рот”:

• покласти хворого на спину;

• стати збоку від нього, одну руку – під шию, другу – на чоло і так закидає голову назад;

• першим і другим пальцями затиснути ніс, зробити глибокий вдих;

• охопити щільно своїми губами губи потерпілого і з силою вдуйте повітря в його верхні дихальні шляхи через серветку або хустинку;

• відхилитись для здійснення хворим пасивного видиху.

Об’єм видиху – 500-700 мл, вдих – в два рази більше. Стежити за рухами грудної клітини потерпілого. Число дихальних рухів має бути не менше 12-15.

„Із рота в ніс” – коли щелепи міцно стиснені або є ушкодження нижньої щелепи:

• кладуть руку на чоло, закидають голову потерпілого назад, другою рукою захоплюють нижню щелепу і щільно притискають її до верхньої, закриваючи рот;

• губами захоплюють ніс потерпілого і проводять вдих;

• під час пасивного видиху залишають шию в розігнутому положенні, рот і ніс відкритими.

Здійснивши 3-5 вдихів треба перевірити наявність пульсу у потерпілого на великих судинах шиї і стегна.

ІІІ етап С (cireulation) – відновлення серцевої діяльності.

Закритий масаж серця:

• покласти хворого на спину на рівну тверду поверхню;

• стати збоку біля грудної клітки;

• розмістити ліву руку на нижню третину грудини посередині так, щоб пальці рук були трохи підняті вверх та розміщувались паралельно до ребер, кисть правої руки ставить на тильну поверхню лівої;

• не згинаючи в ліктях руки ритмічно натискають на грудину вглиб на 4-5 см з частотою 60-70 у в хв.

Далі проводять почергово ветиляцію легень та масаж серця у співвідношенні 1:4. Слідкують за появою пульсових хвиль на сонній артерії. Якщо відновилась тільки серцева діяльність, то необхідно продовжувати штучну вентиляцію легень і непрямий масаж серця до відновлення дихання.

Ознаки правильного проведення реанімаційних заходів:

• звуження зіниць,

• поява пульсу на артеріях,

• підвищення ат,

• відновлення кольору шкіри.

Якщо через 40 – 30 хв.від початку закритого масажу серця штучної вентиляції легень і медикаментозної терапії серцева діяльність не відновиться, зіниці залишилися розширеними, не реагують на світло, слід вважати, що в організмі настали незворотні зміни. У цьому випадку реанімацію доцільно припинити.

РОЖА

Збудник– гемолітичний стрептокок групи А.

Джерело– людина, яка хворіє на стрептококове захворювання абоабо носій.

Стр. А – постійнознах. В організмиі людини (зів, ніс, шкіра). При певних умовах (в переохолодження, втома) вони можуть викликати ангіни, піодермію, ревматизм, в інших – роджисте запалення.