- •Луканьова с.М. Відкриті пошкодження – рани
- •Вогнищева хірургічна інфекція
- •До вогнищевої хірургічної інфекції належать:
- •Класифікація:
- •Шляхи попадання м/о в рану:
- •В залежності від потрапляння в порожнину:
- •Vіі. За загоюванням рани:
- •Основною складовою частиною рани є:
- •Основними ознаками рани є:
- •У перебізі ранового процесу є декілька фаз:
- •Види загоєння ран:
- •Техніка застосування індивідуального перев’язувального пакета
- •Методика проведення перев’язки при чистих ранах:
- •Методика перев’язок при гнійних ранах
- •Догляд за хворими із ранами
- •Місцеві ознаки хірургічних інфекційних захворювань
- •Загальні ознаки хірург. Інф. Захв.
- •Переломи
- •В залежності від механізму виникнення:
- •Ускладнення переломів:
- •Допомога:
- •Правила накладання шини:
- •Загоєння переломів
- •Правець (tetanus)
- •Клініка
- •Профілактика при подряпинах. Пораненнях, опіках, відмороженнях:
- •Лікування
- •Реанімація
- •Ознаки біологічної смерті:
- •Реанімація по програмі авс
- •Закритий масаж серця:
- •Ознаки правильного проведення реанімаційних заходів:
- •Шляхи зараження:
- •Тромбофлебіт
- •Класифікація сепсису:
- •V. За клінічним перебігом:
- •Анаеробна інфекція
- •Форми газової гангрени
- •Профілактика:
- •Змістово-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни «основи медичних знань» змістовий модуль № 1
- •Кількість балів за змістовий модуль № 1 --- 20 балів змістовий модуль № 2
- •Кількість балів за змістовий модуль № 2 --- 25 балів змістовий модуль № 3
- •Кількість балів за змістовий модуль № 3 --- 25 балів
Допомога:
створення спокою та введення анальгетиків;
спинити кровотечу при відкритих (джгут, стискальна пов’язка);
накласти на рану асептичну пов’язку;
створити нерухомість кінцівок шляхом транспортної іммобілізації.
Транспортна іммобілізація– здійснеюється за допомогоюстандартних та імпровізованих шин. Це дротяна шина крамера (120*10) та (80*10) см. зі стального дроту, у формі драбини;
сітчаста шина Фільтфрга (з м’якого тонкого дроту);
фанерні шини (з тонкої фанери);
дерев’янна шина Дітерігса (для стегна);
пластмасові і пневматичні шини.
Правила накладання шини:
шина повинна захоплювати два суглоби (вище і нижче перелому), а деколи і три;
при відкритому переломі – стерильна пов’язка і фіксувати в такому положенні, в якому вона перебувала в момент ушкодження;
накладають поверх одягу і взуття;
якщо тіло оголено, шину обгортають ватою і бинтом;
фіксують шину бинтами, а потім від пальців до основи кінцівки;
при перекладанні хворого кінцівку підтримують.
Загоєння переломів
Шляхом утворення кісткового мозоля. В зоні перелому виникає явище асептичного запалення – тканини просякаютьсерозною рідиною, іде розпад крові, яка вилилась – все це веде до підвищення місцевої температури. Може бути загальна температурна реакція до 38о всмоктування в кров продуктів клітинного розпаду, з’являється припухлість в зоні перелому. Через 10-15 днів між кістковими уламками з’являється первинна м’яка кісткова мозоль, вона утворюється з окістя і кісткового мозку. За рахунок відкладання у ній солей Са + вона стає щільною, за розмірами більшою за пошкоджену ділянку кістки і у вигляді манжетки оточує і міцно утримує кісткові уламки (через 1 – 2 міс). в подальшому надлишок кісткової мозолі розсмоктується і і перелому не видно на Ro4.
Правець (tetanus)
Специфічна форма анаеробної інфекції, що спричиняється анаеробною паличкою . проявляється тяжкими ураженнями НС та інтоксикацію організму.
Палички правця, потрапляючи з випорожненнями тварин та людей в грунт при температурі 12-140С утворюють стійкі форми – спори, що роками зберігаються у гною та глибинних шарах грунту. Спори дуже стійкі. Витримують кип’ятіння до 3-х годин, 10% розчин спирту вбиває за 10 хв.. друга властивість – здатність розмножуватися в анаеробних умовах.
Зараження правцем виникає при незначних травматичних ушкодженнях шкіри (подряпини, садини), забрудненими землею. Інфекція може потрапити через мікротравми будь-якої локалізації (обличчя, голова...). захворювання зустрічається після родів на ддому, позалікарняних абортах (3-5%), опіках, укусах тварин тощо.
↑ захворюваності літом, під час військових дій, частіше люди, які проживають у сільській місцевості.
По етіології:
раневий,
післяопераційний,
післяродовий,
після опіків та відмородень,
новонароджених (на дому, при порушенні асептики).
За клінічним перебігом:
блискавична форма,
гостра,
підгостра,
хронічна,
рецедивна.
Клініка
Інкубаційний період від 12 год. до 70 днів, частіше від 3 до 14 днів. Чим він коротший, тим важче перебігає захворювання. У продромальному періоді з’являються кволість, безсоння, головний біль, висока температура до 400 С. Болючі відчуття у потилиці, попереку. В ділянці рани – посмикування м’язів, тягнучий біль, утруднення при відкриванні рота, ковтанні, підвищена збудливість, страх, світобоязнь.
Початок хвороби – судомне скорочення жувальної мускулатури (тризм), хворий не може відкрити рота, розмовляти, жувати, додаються судомні скорочення мімічної мускулатури (рот розтягується, брови підіймаються на лобі – глибокі зморшки, обличчя застигає в іронічній злій посмішці (сардонімічна посмішка)). Далі судоми переходять на м’язи спини, живота, кінцівок. Хворий вигинається дугою, спираюячись тільки головою та п’ятами – це положення називається опістотонус.
Шкіра волога. Скорочення дихальних м’язів – розлади дихання, задишка, шкіра стає ціанотичною – м.б. смерть від асфіксії та паралічу серцевого м’язу. Судоми тривають від кількох сек. до хв. Частота залежить від важкості хвороби. Судоми болючі, провокуються світлом, шумом, дотиком, рухом повітря. Rs – 120-140.
Порушення ковтання – зневоднення, голодування. Порушення сечовипускання та випорожнення. Свідомість збережена. Не уражують дрібні м’язи рук та ніг.
Триває хвороба 2-4 тижні. На 17-18 день минають судоми, на 22-25 – знижується напруга м’язів.