Профілактика при подряпинах. Пораненнях, опіках, відмороженнях:

• ввести протиправцеву сироватку і протиправцевий анатоксин (активно-пасивна імунізація)

• своєчасно спинити зовнішню кровотечу

• обробити рану, накласти стерильну пов’язку

• транспортну іммобілізацію

• своєчасно госпіталізувати.

Лікування

Специфічного лікування немає, оскільки токсини, що зв’язуються з нервовою системою нейтралізувати неможливо. Хворих – в реанімаційне відділення, протисудомні препарати, до апарату ШВЛ, снодійні. Палата темна, тиша.

Згідно до наказу МОЗ України № 198 від 5.08.99 р. профілактику правця проводять в таких випадках:

1. при будь-якій травмі з порушенням цілості шкіри та слизових обол.

2. опіки та відмороження ІІ, ІІІ, ІV cтуп.

3. породіллям при родам вдома без медичної допомоги

4. при позалікарняних абортах

5. операціях на ШКТ

6. укусах тварин

7. при гангрені, некрозі тканин, абсцесах будь-якого походженнях.

Планова імунізація: усьому населенню, починаючи з 3-х міс. віку. АКДП – в або АДП – анатоксин, або АП – а. На першому році щеплення здійснюють АКДП – в по 1 мл п\к тричі з інтервалом 45 днів. Ревакцинацію проводять у 1,5 роки, далі в 6, 11, 14, 18 і кожні 10 років використ. АДП – а. Для дорослих повний курс імунізації АП-а скадається з двох щеплень по 0,5 мл з інтервалом 40 діб і ревакцинації через 6-12 міс. такою ж дозою.

Екстренна профілактика: в період до 20 років з моменту отримання травми. При тяжких відкритих травмах ПА слід вводити не раніше 3-го та не пізніше 12-го дня після травми.

Ускладнення:

• негайна реакція (одразу)

• рання (4-6 день)

• віддалена (через 2 тижні)

Лихоманна температура тіла, висипка, судоми, порушення діяльності серця. ВВОДЯТЬ: 1 мл. 0,1 % розчину адреналіну або 5 % розчину ефедрину, 10 мл 10 % Сасе або гормони.

Реанімація

Реанімація– це комплекс заходів, що застосовуються у хворих в стані клінічної смерті, спрямованих на відновлення життєдіяльності організму і попередження незворотніх змін органів і систем.

Між смертю і життям існують своєрідні перехідні стани, при яких ще не постала смерть. Але вже не може тривати життя. Такі стани називаються термінальними.

1. Предагональний стан (агонія – боротьба з грец.) – передсмертний стан, при якому всі фізіологічні процесизнаходяться в стані декомпенсації: а) функції ЦНС пригнічені – загальмованість, алое свідомість збережена; б) діяльність серця послаблена, Ps ниткоподібний (на сонних), АТ ↓ 50-60; в) порушена функція дихальної системи – дихання стає глибоким і частим.

Обличчя бліде з симнюшнім відтінком, очні рефлекси збережені. Стан триває від кількох хв.до декількох днів. потім виникає термінальна пауза (1-4 хв) – хворий втрачавє свідомість, ат та серцебиття не визначається, зупинка дихання, рефлекси відсутні, зіниці не реагують на світло.

2. Аганія – передсмертний ривок: у хворого відновлюється м’язовий тонус та рефлекси, з’являються окремі м’язові скорочення, відновлюється зовнішнє дихання, однак воно є безладним, та здійснюється за участю допоміжної мускулатури. Над великими артеріями (сонною) з’являється Ps, ↑ систолічний, ат до 50-70 мм/рт/с. Але цей ривок марний, тому що метаболічні порушення в клітинах незворотні і через 20-40 сек або к-ка хв настає клінічна смерть.

3. Клінічна смерть: втрата свідомості, відсутність пульсації над магістральними артеріями (сонна стегнова) серцевих тонів, стійке розширення зіниць та вфідсутність реакції на світло (настає через 40-60 сек), відсутність смост.дихання.

Допоміжні ознаки:

• зміна кольору шкіри,

• втрата рефлексів та м’язового тонусу.

І стадіяклінічної смерті тнриває 4-5 хв після зупинки серця. В цій стадії ще не настає незворотніх змін в організмі і в сі життєвоважливі функції, включаючи діяльність мозку ще можна поновити.

ІІ стадія– через 5 хв. після зупинки кровооббігу. Це соціальна абодуховна смерть. В цей період настають незворотні зміни кори великих півкуль. При цьому дихання і кровооббіг ще можна відновити, проте хворі помирають в декортикованому стані.

ІІІ стадія– біологічна смерть – стан, при якому настають незворотні зміни в органах і системах, при яких повернути до життя потерпілого неможливо.