Тематика рефератів

1. Метафізика в системі філософських дисциплін.

2. Філософія права – спеціальна галузь філософських досліджень.

3. Буття як філософська проблема.

4. Взаємозв’язки та взаємовпливи філософії, науки, релігії.

5. Міф і філософія.

6. Пізнавальний процес як взаємодія логіки та інтуїції.

Розмаїття форм буття.

7. Свідомість як ідеальна діяльність.

8. Шляхи і способи пізнання світу.

9. Духовні основи суспільного буття.

10. Пізнання як творчість.

11. Філософія та мистецтво.

12. Філософська й юридична герменевтика:

відмінності, точки перетину.

13. Філософська та наукова картини світу.

14. Лінгвістичний поворот у філософії ХХ ст.

15. Мова як спосіб інтерпретації смисложиттєвих проблем людини.

Запитання і завдання для самоперевірки та виконання самостійної роботи

1. Назвіть і розкрийте суть основних функцій філософії.

2. Як співвідносяться міф, релігія та філософія?

3. Охарактеризуйте сучасні методи філософії.

4. Яка роль і перспективи метафізики у структурі філософського знання?

5. Що є предметом філософії?

6. Чи можна вважати філософію наукою? Вкажіть головні критерії науковості знання.

7. Які особливості міфологічного світогляду?

8. Чому філософію називають квінтесенцією культури?

9. У чому особливості східної парадигми філософування?

10. Чому для студентів-юристів важливо вивчати філософію?

11. Дайте характеристику класичним методам філософії.

12. Як перекладається слово “філософія”? Коли і ким запропонований термін “метафізика”, яких змістових трансформацій він зазнавав?

13. Дайте визначення поняття “світогляд ”.

14. Яка основна проблема релігії як світогляду?

15. Дайте характеристику структури світогляду.

Література

Гусєв В. І. Вступ до метафізики /В. І. Гусєв. – К. : Либідь, 2004. – С. 15–46.

Конев В. А. Философия культуры и парадигмы философского мышления /В.А.Конев //Философские науки. – 1991. – № 6. – С. 16–29.

Мамардашвілі М. Про філософію (конспект лекцій) /М.К.Мамардашвілі //Вісник НАН України. – 2000. – № 2. – С. 46–52.

Марчук М. Основи філософії. Тести: навчальний посібник /М.Г.Марчук. – Чернівці : Рута, 2008. – С. 5–18.

Попович М. В. Що таке філософія? /М. В. Попович //Філософська думка. – 2006. – № 1. – С.3–24.

Філософія. Курс лекцій /[під ред. І. В. Бичка]. – К. : Либідь, 1994. – С. 16–29.

Чорний І. П. Філософський аналіз міфології та релігійного символізму /І. П. Чорний. – Чернівці : Рута, 2007. – С. 3–58.

Чорний І. П. Філософія як світоглядне знання: методичний посібник /І.П. Чорний. – Чернівці : Рута, 2005. – 40 с.

Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму /В. І. Ярошовець. – К. : Знання України, 2006. – С.12–20.

2. Філософія античної греції

2.1. Передумови виникнення давньогрецької філософії.

2.2. Космоцентризм і натурфілософія докласичного періоду.

2.3. Антропоцентричність учення Сократа.

2.4. Трагедія життя та драма ідей Платона.

2.5. Енциклопедична філософія Аристотеля.

Ключові категорії, поняття, терміни: поліс, агора, пайдейя, епос, космос, деміург, логос, натурфілософія, космоцентризм, антропоцентризм, монізм, дуалізм, пантеїзм, гілозоїзм, діалектика, апейрон, атом, детермінізм, апорія, ейдос, субстанція, форма, матерія, першорушій, ентелехія, телеологія.

2.1. Передумови виникнення давньогрецької філософії

Найчастіше історію становлення та розвитку античної цивілізації поділяють на чотири епохи. З такою позицією погоджується і С. Пролєєв. Він зазначає, що перша, найбільш тривала епоха – це епоха кріто-мікенської цивілізації, час її існування становив близько тисячі років (ХХІІІ–ХІІІ століття до н.е.). У ХІІ ст. до н.е., після дорійського завоювання, Греція повертається до общинно-родових форм життя. Період занепаду цивілізіції (гомерівський час) тривав близько трьохсот років – ХІ–ІХ ст. до н.е.). Визначальне значення для античної цивілізації мала друга епоха, яка тривала майже п’ятсот років – з VІІІ-ІV ст. до н.е. Саме в цей період сформувався принципово новий спосіб життя та новий суспільний лад – поліс. У межах полісної епохи виокремлюються два головних періоди: становлення поліса – VІІІ–VІ ст. до н.е. та розквіт і занепад поліса – V ст. до н.е.–338 р. до н.е.). Третя епоха – це епоха еллінізму (337–30 р. до н.е.). Упродовж цієї епохи елліністична цивілізація поширюється на значні терени стародавнього світу. Завершальний період античної епохи повністю пов’язаний з існуванням Римської імперії – кінець І століття до н.е. – 476 р. н.е.

Перша філософська школа (мілетська) з’являється лише у кінці VІІ ст. до н.е., отже, вникненню філософії передували століття культурного та цивілізаційного розвитку. Що ж спричинило появу принципово нової парадигми ставлення до світу, які трансформації відбулися у соціально-економічному, політичному та культурному житті Стародавньої Греції?

Розпад міфологічного світогляду, що супроводжувався розпадом племінного ладу дозволив здійснити “відкриття” людини, виокремити “я” з колективного “ми”. Цьому сприяло запозичення та вдосконалення у VIII ст. до н.е. фінікійського письма. Відносна його простота відкрила доступ широким колам громадян до здобутків культурного життя, надала культурі світського характеру, яка вже розвивалася не на засадах традиції, а на авторитеті закону й авторитеті людського розуму. Не менш важливим для наступного розвитку філософської думки стало формування полісного способу життя.