8.5. Буття людини між життям і смертю

Як уже зазначалося, Гайдеггер уважає, що автентичність людини розкривається в процесі прийняття смерті. Смерть – це той онтологічний вимір, у якому людина відкриває сама себе. Смерть відкриває час. Загалом за Гайдеггером, людське буття – це буття-до смерті. Сартр не приймає гайдеггерівської позиції, що людське буття – це буття-до-смерті. Він зауважує, що людина не може уникнути: бути, робити, бути серед інших, бути смертною. Смерть не з’являється на основі нашої свободи, вона може тільки відібрати у життя всяке значення. Саме існування смерті цілковито відчужує нас у нашому власному житті на користь іншого. Бути мертвим – це бути здобиччю для живих. Самогубство абсурдність, що занурює наше життя в минуле. Завдяки смерті для-себе перетворюється на у-собі. Смерть не є онтологічною структурою людського буття, такою структурою є скінченність. Людська реальність залишалася б скінченною, навіть як би була безсмертною, оскільки вона завжди робить вибір, вона робиться скінченною, вибравши себе людиною. У людини завжди залишаються нереалізовані можливості, життя не можна повторити.

Альбер Камю (1913–1960) уважає, що у філософії існує лише одна справді важлива проблема – це проблема суїциду. Чи варте життя того, щоб прожити, чи воно взагалі того не вартує, відповівши на це питання, ми розв’яжемо глобальну проблему філософії. Камю намагається розглянути зв’язок між суїцидом і абсурдом. Чи призводить абсурд до смерті? Абсурд виникає при зустрічі людини зі світом. Я розумію, зазначає Камю, дві реальності: моє прагнення до абсолюту й єдності; неможливість звести світ до принципів раціональності та розумності. Ці дві протилежності неможливо об’єднати. Абсурд не призводить до суїциду. Цінність життя визначається бунтом. З абсурду випливає три наслідки: мій бунт, моя свобода, моя пристрасть. Призначення людини – весь світ, і вона єдиний його господар.

Тематика рефератів

1. Відповідальність людини за свободу.

2. Екзистенційні засади правових гарантій прав людини на свободу.

3. Проблема часу в екзистенціалістській філософії.

4. Проблема самогубства.

5. Екзистенціалізм – це гуманізм.

6. Проблема відновлення дійсного буття людини.

7. Екзистенціалістська філософія в українському контексті.

8. Антропологічний аспект онтології М. Гайдеггера.

9. Герменевтична феноменологія як метод “Буття і часу” М.Гайдеггера.

10. Релігійний екзистенціалізм.

Запитання і завдання для самоперевірки та виконання самостійної роботи

1. Визначте поняття “екзистенціалізму”.

2. Яка причина втрати людиною її буття на думку екзистенціалістів?

3. Дайте визначення понять “тривоги” та “межової ситуації” в екзистенціалізмі.

4. У чому суть проблеми часу у філософії екзистенціалізму?

5. Яке обґрунтування наявності свободи в екзистенціалізмі Сартра?

6. Чому, на думку Сартра, людина відповідає не лише за свої дії, але і за всіх людей?

7. Як Сартр характеризує почуття відповідальності, тривоги, що таке “тривога Авраама”?

8. Охарактеризуйте філософії екзистенціалізму.

9. Які, на думку екзистенціалістів, причини “бездомності” людського існування?

10. Як розглядається проблема свободи та відповідальності у філософії Сартра?

11.Що таке “екзистенційна ситуація”, “тривога”, “страх”. У чому полягає відповідальність людини за її буття та буття світу?

12. У чому полягає проблема співвідношення існування та сутності в людському бутті, принциповий характер їх пріоритетів?

13. Що називає Сартр першим принципом екзистенціалізму?

14. Які особливості релігійного екзистенціалізму?

15. Чому Гайдеггер говорить про мову як про “домівку буття”?

16. Яку проблему у філософії Камю вважає справді найбільш важливою?

17. Як, на думку Камю, пов’язані між собою суїцид й абсурд? Що є причиною абсурду?

18. У чому сутність “філософського суїциду”? Як ставиться до нього Камю?

19. Як розуміє Камю свободу?

20. Які три наслідки Камю виводить з абсурду?

21. Розкрийте сутність поняття “людина абсурду”.

22. Що має на увазі Камю під поняттям “творчість абсурду”?

23.Чому Камю звертається до образу Сізіфа?

24. Що спільного між поглядами Камю та Кафки?

25. Яку позицію займав Гайдеггер щодо філософської антропології?

26. Чому Гайдеггер критикував традиційну метафізику?

27. Який зміст вкладає Гайдеггер у категорію Dasein?

28. За що Гайдеггер критикує традиційну метафізику?

29. Як пояснити гайдеггерівські слова: „людина повинна жити поетично”?

30. Які головні питання Сартр розглядає у праці „Буття і ніщо”?