- •4. Хрещення Русі
- •11. Охарактеризуйте основні напрямки державної діяльності Данила Галицького.
- •12.Охарактеризуйте політику Великого князівства Литовського щодо українських земель в 14 ст.
- •13. Розкрийте причини захоплення українських земель Польщею в середині 14-15 ст.
- •14. З’ясуйте основні умови Люблінської унії та її наслідки для України.
- •15. Визначте причини, мету, суть і наслідки Берестейської церковної унії.
- •16. Проаналізуйте діяльність братських шкіл в Україні в кінці 16 – 17 ст. Та просвітницьку діяльність митрополита п. Могили.
- •17. З’ясуйте причини виникнення козацтва, його заняття, побут, звичаї.
- •18. Проаналізуйте особливості заснування Запорізької Січі: час виникнення, місцезнаходження, кількість та устрій. Охарактеризуйте особу Дм. Вишневецького.
- •23)Дайте оцінку воєнним діям 1649р та порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського українсько польських договорів
- •25.Охарактеризуйте воєнні дії 1650-1653 рр.В Україні та наслідки Білоцерківського договору
- •26. Висвітліть перебіг переяславської ради та основні положення «Березневих статей» у 1654 р.
- •27. Розкрийте хід боротьби українсько-російських військ проти шляхетської Польщі в 1654-1656 рр. Та суть Віленської угоди.
- •28. Висвітліть основні моменти боротьби за владу в Україні після смерті б. Хмельницького. Дайте оцінку діяльності гетьмана і. Виговського.
- •29. Проаналізуйте три періоди гетьманства ю. Хмельницького. Чигиринські походи.
- •30. З’ясуйте обставини поділу України на Правобережну і Лівобережну в період «Руїни». «Чорна рада» в Ніжині 1663 р., Андрусівська угода і «Вічний мир».
- •41. Визначте особливості розвитку української культури в другій половині 19 ст., внесок т. Шевченка. Вплив Валуєвського циркуляру, Емського указу
- •42. Схарактеризуйте національне відродження 20-30х років 19 ст. У Галичичні. «Руська трійця»
- •43.Проаналізуйте революційні події 1948-49рр. На західноукраїнських землях. Головна руська Рада
- •44.Охарактеризуйте особливості селянського руху на Наддніпрящині у другій половині 19 ст.
- •45.Розкрийте зміст селянської реформи 1861р. Особливості її впровадження на Українських землях
- •46.Вкажіть і охарактеризуйте реформи 1860-х років і їх особливості впровадження на Україні
- •47.Особливості соціально-економічного життя в Зх. Україні в другій пол.19 ст
- •48.Основні течії в суспільно-політичному русі на Зх-укр. Землях в кінці 19 ст. «руська бесіда», «Просвіта».Нтш
- •49.Соціольно-економічне життя на рубежі 19-20 ст. Столипінська реформа
- •50. Становище України в період першої російської революції
- •56. Обставини становлення та причини поразки зунр. Значення злуки унр та зунр
- •57. Становище України у період неп ( 1921-1927). Наслідки входження України в срср?
- •58. Наслідки політики українізації в 20-ті – на початку 30-х років хх ст.. Та її значення для національно-культурного відродження в Україні
- •59 – 60 Проаналізуйте, як здійснюється індустріалізація в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •61.Голодомор 1932-33 рр.
- •62.Сталінські репресії. Розстріляне відродження
- •66.Перші бої і причини невдач червоної армії в 1941
- •70.Розкрийте хід оборони Києва,Одеси Севастополя в німецько-радянській війні.
- •71.Проаналізуйте стан української культури в роки Другої світової війни.
- •72.Визначте напрямки і значення антирадянського руху в західних областях України в 40-на початку 50-х рр. Хх ст.
- •73.З’ясуйте особливості післявоєнної відбудови в Україні в 1946-1953рр.
- •74.З’ясуйте причини та наслідки голоду 1946-1947 рр. В Україні.
- •77.Проаналізуйте суть,хід та наслідки укономічних реформ 1953-1958 рр.В Україні.
- •78.Вкажіть основні причини зростання кризових явищ у соціально-економічному і політичному житті України в середині 60-80-х років 20 ст.
- •79.Охарактеризуйте українську культуру в 60-80-х роках 20 ст..У чому проявлялись застійні явища у розвитку науки,літератури і мистества
- •80.Охарактеризуйте суспільно-політичне і національно-культурне життя України у 1985-серпні 1991 рр.,що свідчили про кризу тоталітарної системи.
- •84Основні напрями зовнішньої політики України на сучасному етапі
46.Вкажіть і охарактеризуйте реформи 1860-х років і їх особливості впровадження на Україні
19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ підписав маніфест і серію законів про скасування кріпосного права. Українські губернії були поділені на три окремі групи: лівобережні (Полтавська, Чернігівська і частина Харківської), правобережні (Київська, Подільська і Волинська) та південні (Катеринославська, Таврійська і Херсонська), в яких розподіл землі відбувався за трьома «Місцевими положеннями», що відповідало земельним відносинам між поміщиками та селянами.
Особливості аграрної реформи:
1. Звільнення селян відбувалося не одноразовим рішенням, а поетапно і мало тривати 20 років. Селяни спочатку переходили на становище тимчасово зобов’язаних (протягом 2-х років складалась і підписувалась так звана уставна грамота – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення).
2. Тимчасово зобов’язаний селянин повинен був викупити наділ, після чого він ставав селянином-власником. Як правило, він платив 20% суми, а решту за нього платила держава. Селянин зобов’язувався виплачувати державі борг у кредит протягом 49 років.
3. Після закінчення 20-річного терміну (1881 р.) було прийнято закон про обов’язковий викуп, інакше селянин втрачав право на земельний наділ. З 1883 р. категорія тимчасово зобов’язаних селян перестала існувати.
Таким чином, селянська реформа внесла істотні зміни в правове становище селянства України. А саме:
− селянин мав право самостійно вирішувати сімейні і господарські питання;
− набувати у власність нерухоме майно;
− займатися торгівлею і різними промислами;
− селянин ставав суб’єктом судового процесу – за ним закріплювалось право подавати позов і відповідати в суді тощо. В 1866 р. селянська реформа була поширена на державних селян Лівобережної та Південної України, а в 1867 – на державних селян Правобережної України.
Земська реформа 1864 р.
Ця реформа проводилась у шести із дев’яти українських губерній (за винятком Правобережної України, де земства були запроваджені аж 1911 р.). Відповідно до цієї реформи у губерніях і повітах створювалися виборні (на три роки) земські установи, що мали дві ланки: земські збори і земські управи.
Міська реформа 1870 р.
Ця реформа спочатку була проведена лише в шести містах України: Києві, Харкові, Херсоні, Катеринославі, Полтаві і Миколаєві, а згодом в інших українських містах. Згідно з нею створювалися виборні (на 4 роки) міські думи як розпорядчі та міські управи, як виконавчі органи. Вибори відбувалися на основі майнового цензу. У виборах брало участь все населення, що платило податки. Міські думи і міські управи займалися в основному питаннями життєдіяльності міст і підпорядковувалися губернаторові. В 1892 р. нове міське положення урізало повноваження органів міського самоврядування.
Судова реформа 1864 р.
Ця реформа проголошувала демократичні принципи: виборність мирових суддів і присяжних засідателів, незалежність і незмінність суддів, рівність всіх перед законом, гласність тощо. Суд ставав триступеневим: мировий суд, до якого суддів обирало саме населення, та державні суди, які поділялися на цивільні і карні. Вину підсудного встановлювали присяжні судді, вибрані населенням. Вони мали вирішувати справу згідно зі своїм сумлінням. Судові засідання були відкриті, і у них брали участь зацікавлені сторони, прокурор та адвокат (адвокатура засновувалась згідно з реформою 1864 р.).
Поступово демократичні нововведення в судовій системі було обмежено або й скасовано. Так, з підсудності присяжних вилучили справи про пресу, всі справи про політичні злочини, було запроваджено слухання при закритих дверях справ широкого переліку категорій. Також вводились нові правила складання списків присяжних засідателів, що повністю виключали участь у судовому процесі демократичних і ліберальних елементів. В 1889 році був скасований мировий суд.
Військова реформа
Цією реформою вводилась загальна військова служба, час якої зменшувався з 25 до 4–5 років.
Реформи 60–70-х рр., мали усунути кріпосницькі пережитки з імперської дійсності, але так, щоб зберегти незмінними основи російського самодержавства. Здійснюючи реформи, імперія використовувала адміністративно-командні методи управління, підтримувала становий лад у всіх сферах суспільно-політичного життя. Над новоутвореними органами місцевого самоврядування, судами, закладами освіти, пресою зберігався контроль імперської адміністрації. Але об’єктивно здійснення реформ в окремих сферах привело до непрогнозованих імперією наслідків. Найпоказовішим прикладом цього стала земська реформа, яка потягла появу авторитетних і дієвих органів місцевого управління, що навіть висували національні вимоги до імперського уряду. Земська реформа засвідчила, що представники пригнобленого імперією українського народу використовували будь-які можливі легальні засоби для створення власних органів самоврядування і покращання умов життя.