- •4. Хрещення Русі
- •11. Охарактеризуйте основні напрямки державної діяльності Данила Галицького.
- •12.Охарактеризуйте політику Великого князівства Литовського щодо українських земель в 14 ст.
- •13. Розкрийте причини захоплення українських земель Польщею в середині 14-15 ст.
- •14. З’ясуйте основні умови Люблінської унії та її наслідки для України.
- •15. Визначте причини, мету, суть і наслідки Берестейської церковної унії.
- •16. Проаналізуйте діяльність братських шкіл в Україні в кінці 16 – 17 ст. Та просвітницьку діяльність митрополита п. Могили.
- •17. З’ясуйте причини виникнення козацтва, його заняття, побут, звичаї.
- •18. Проаналізуйте особливості заснування Запорізької Січі: час виникнення, місцезнаходження, кількість та устрій. Охарактеризуйте особу Дм. Вишневецького.
- •23)Дайте оцінку воєнним діям 1649р та порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського українсько польських договорів
- •25.Охарактеризуйте воєнні дії 1650-1653 рр.В Україні та наслідки Білоцерківського договору
- •26. Висвітліть перебіг переяславської ради та основні положення «Березневих статей» у 1654 р.
- •27. Розкрийте хід боротьби українсько-російських військ проти шляхетської Польщі в 1654-1656 рр. Та суть Віленської угоди.
- •28. Висвітліть основні моменти боротьби за владу в Україні після смерті б. Хмельницького. Дайте оцінку діяльності гетьмана і. Виговського.
- •29. Проаналізуйте три періоди гетьманства ю. Хмельницького. Чигиринські походи.
- •30. З’ясуйте обставини поділу України на Правобережну і Лівобережну в період «Руїни». «Чорна рада» в Ніжині 1663 р., Андрусівська угода і «Вічний мир».
- •41. Визначте особливості розвитку української культури в другій половині 19 ст., внесок т. Шевченка. Вплив Валуєвського циркуляру, Емського указу
- •42. Схарактеризуйте національне відродження 20-30х років 19 ст. У Галичичні. «Руська трійця»
- •43.Проаналізуйте революційні події 1948-49рр. На західноукраїнських землях. Головна руська Рада
- •44.Охарактеризуйте особливості селянського руху на Наддніпрящині у другій половині 19 ст.
- •45.Розкрийте зміст селянської реформи 1861р. Особливості її впровадження на Українських землях
- •46.Вкажіть і охарактеризуйте реформи 1860-х років і їх особливості впровадження на Україні
- •47.Особливості соціально-економічного життя в Зх. Україні в другій пол.19 ст
- •48.Основні течії в суспільно-політичному русі на Зх-укр. Землях в кінці 19 ст. «руська бесіда», «Просвіта».Нтш
- •49.Соціольно-економічне життя на рубежі 19-20 ст. Столипінська реформа
- •50. Становище України в період першої російської революції
- •56. Обставини становлення та причини поразки зунр. Значення злуки унр та зунр
- •57. Становище України у період неп ( 1921-1927). Наслідки входження України в срср?
- •58. Наслідки політики українізації в 20-ті – на початку 30-х років хх ст.. Та її значення для національно-культурного відродження в Україні
- •59 – 60 Проаналізуйте, як здійснюється індустріалізація в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •61.Голодомор 1932-33 рр.
- •62.Сталінські репресії. Розстріляне відродження
- •66.Перші бої і причини невдач червоної армії в 1941
- •70.Розкрийте хід оборони Києва,Одеси Севастополя в німецько-радянській війні.
- •71.Проаналізуйте стан української культури в роки Другої світової війни.
- •72.Визначте напрямки і значення антирадянського руху в західних областях України в 40-на початку 50-х рр. Хх ст.
- •73.З’ясуйте особливості післявоєнної відбудови в Україні в 1946-1953рр.
- •74.З’ясуйте причини та наслідки голоду 1946-1947 рр. В Україні.
- •77.Проаналізуйте суть,хід та наслідки укономічних реформ 1953-1958 рр.В Україні.
- •78.Вкажіть основні причини зростання кризових явищ у соціально-економічному і політичному житті України в середині 60-80-х років 20 ст.
- •79.Охарактеризуйте українську культуру в 60-80-х роках 20 ст..У чому проявлялись застійні явища у розвитку науки,літератури і мистества
- •80.Охарактеризуйте суспільно-політичне і національно-культурне життя України у 1985-серпні 1991 рр.,що свідчили про кризу тоталітарної системи.
- •84Основні напрями зовнішньої політики України на сучасному етапі
44.Охарактеризуйте особливості селянського руху на Наддніпрящині у другій половині 19 ст.
Особливо поширеною формою селянського протесту було подання скарг. Хоча царський уряд під загрозою суворого покарання забороняв кріпакам скаржитися на поміщиків, вони все частіше зверталися до земських справників, предводителів дворянства, губернаторів та інших царських урядовців з проханням захистити їх від утисків і сваволі поміщиків. Зважаючи на небезпеку збройних виступів селян, царські чиновники змушені були створювати видимість об’єктивного розслідування скарг, яке переважно закінчувалося звинуваченням самих же селян. Переслідування за подання скарг поступово виробили серед селянства недовір’я до «справедливості» різних органів адміністрації, поліцейських і жандармських чиновників. Скаржачись царю, вони часто писали, що органи влади й урядовці, до яких вони зверталися раніше, всіляко захищали їхніх кривдників. Ця наївна, але зрозуміла в тодішніх умовах віра селян у «доброго царя-батюшку» була доволі міцною в суспільній свідомості селянства.Не задовольнивши своїх вимог законним шляхом, селяни переходили до більш рішучих та радикальних дій. У таких випадках вони особливо часто підпалювали поміщицькі садиби. Підпали були прямою відповіддю кріпаків на свавільні дії та жорстокі катування з боку поміщика. Часто підпали зумовлювалися наївним сподіванням звільнитися від панщини й отримати волю після того, як вогонь знищить поміщицький реманент, садибу, а то і всю сім’ю її власника. Значно почастішали підпали поміщицьких садиб у 1830–1850-х рр., коли боротьба селян набула особливо загостреної форми. Так, тільки у Подільській палаті карного суду з 1832 по 1860-й рр. було розглянуто 53 справи про кріпаків, які звинувачувались у підпалах поміщицьких будівель, промислових підприємств і врожаю. В деяких маєтках майже кожного року або й кілька разів у рік спалахували пожежі. Адміністративні органи жорстоко переслідували селян за підпали чи руйнування поміщицького господарства. З метою недопущення селянських виступів на майбутнє покарання «підпалювачів» урядовці проводили, як правило, в присутності всіх жителів села, котрі зганялися на місце злочину. Кожного року з українських губерній органи царської адміністрації відправляли під конвоєм на заслання та каторгу десятки, а то й сотні кріпаків, звинувачених у підпалах. Так, лише у 1822–1833 рр. до Сибіру, за неповними даними, заслано за підпали 176 осіб. Таких засланців селяни шанували як потерпілих за громадську справу й вважали героями.В окремих випадках, за погодженням і за підтримки громади, а інколи й за безпосередньою участю більшості жителів села здійснювалися фізичні розправи над найжорстокішими поміщиками. Тоді царський уряд і його органи влади на місцях жорстоко розправлялися з селянами, які посміли підняти руку проти представників «благородного» стану.Посилення кріпосницьких повинностей та жорстокі репресії царських властей спричиняли масові втечі селян. Утікали селяни різними способами: поодинці, окремими сім’ями, великими групами, а то й цілими селами. При цьому кількість втікачів з року в рік зростала.Завершальним етапом селянського руху, пов’язаного з Кримською війною, був так званий похід «у Таврію за волею». Сподівання селян про волю й благополучне життя збуджували уяву, а тому вони охоче вірили будь-яким чуткам про звільнення від кріпосної залежності. У 1856 р. серед населення південних губерній поширилася чутка, що хто переселиться у Крим, той стане вільним та заможним господарем. Найбільших розмахів переселенський рух набрав улітку в Катеринославській та Херсонській губерніях. Значні людські втрати, господарсько-економічні збитки, завдані війною, погіршення матеріального становища селян сприяли поширенню переселенського руху. У південних губерніях поширилися чутки про заселення кріпаками зруйнованого війною Кримського півострова, про обіцяну матеріальну допомогу переселенцям та високу оплату за казенні роботи.