- •4. Хрещення Русі
- •11. Охарактеризуйте основні напрямки державної діяльності Данила Галицького.
- •12.Охарактеризуйте політику Великого князівства Литовського щодо українських земель в 14 ст.
- •13. Розкрийте причини захоплення українських земель Польщею в середині 14-15 ст.
- •14. З’ясуйте основні умови Люблінської унії та її наслідки для України.
- •15. Визначте причини, мету, суть і наслідки Берестейської церковної унії.
- •16. Проаналізуйте діяльність братських шкіл в Україні в кінці 16 – 17 ст. Та просвітницьку діяльність митрополита п. Могили.
- •17. З’ясуйте причини виникнення козацтва, його заняття, побут, звичаї.
- •18. Проаналізуйте особливості заснування Запорізької Січі: час виникнення, місцезнаходження, кількість та устрій. Охарактеризуйте особу Дм. Вишневецького.
- •23)Дайте оцінку воєнним діям 1649р та порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського українсько польських договорів
- •25.Охарактеризуйте воєнні дії 1650-1653 рр.В Україні та наслідки Білоцерківського договору
- •26. Висвітліть перебіг переяславської ради та основні положення «Березневих статей» у 1654 р.
- •27. Розкрийте хід боротьби українсько-російських військ проти шляхетської Польщі в 1654-1656 рр. Та суть Віленської угоди.
- •28. Висвітліть основні моменти боротьби за владу в Україні після смерті б. Хмельницького. Дайте оцінку діяльності гетьмана і. Виговського.
- •29. Проаналізуйте три періоди гетьманства ю. Хмельницького. Чигиринські походи.
- •30. З’ясуйте обставини поділу України на Правобережну і Лівобережну в період «Руїни». «Чорна рада» в Ніжині 1663 р., Андрусівська угода і «Вічний мир».
- •41. Визначте особливості розвитку української культури в другій половині 19 ст., внесок т. Шевченка. Вплив Валуєвського циркуляру, Емського указу
- •42. Схарактеризуйте національне відродження 20-30х років 19 ст. У Галичичні. «Руська трійця»
- •43.Проаналізуйте революційні події 1948-49рр. На західноукраїнських землях. Головна руська Рада
- •44.Охарактеризуйте особливості селянського руху на Наддніпрящині у другій половині 19 ст.
- •45.Розкрийте зміст селянської реформи 1861р. Особливості її впровадження на Українських землях
- •46.Вкажіть і охарактеризуйте реформи 1860-х років і їх особливості впровадження на Україні
- •47.Особливості соціально-економічного життя в Зх. Україні в другій пол.19 ст
- •48.Основні течії в суспільно-політичному русі на Зх-укр. Землях в кінці 19 ст. «руська бесіда», «Просвіта».Нтш
- •49.Соціольно-економічне життя на рубежі 19-20 ст. Столипінська реформа
- •50. Становище України в період першої російської революції
- •56. Обставини становлення та причини поразки зунр. Значення злуки унр та зунр
- •57. Становище України у період неп ( 1921-1927). Наслідки входження України в срср?
- •58. Наслідки політики українізації в 20-ті – на початку 30-х років хх ст.. Та її значення для національно-культурного відродження в Україні
- •59 – 60 Проаналізуйте, як здійснюється індустріалізація в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •61.Голодомор 1932-33 рр.
- •62.Сталінські репресії. Розстріляне відродження
- •66.Перші бої і причини невдач червоної армії в 1941
- •70.Розкрийте хід оборони Києва,Одеси Севастополя в німецько-радянській війні.
- •71.Проаналізуйте стан української культури в роки Другої світової війни.
- •72.Визначте напрямки і значення антирадянського руху в західних областях України в 40-на початку 50-х рр. Хх ст.
- •73.З’ясуйте особливості післявоєнної відбудови в Україні в 1946-1953рр.
- •74.З’ясуйте причини та наслідки голоду 1946-1947 рр. В Україні.
- •77.Проаналізуйте суть,хід та наслідки укономічних реформ 1953-1958 рр.В Україні.
- •78.Вкажіть основні причини зростання кризових явищ у соціально-економічному і політичному житті України в середині 60-80-х років 20 ст.
- •79.Охарактеризуйте українську культуру в 60-80-х роках 20 ст..У чому проявлялись застійні явища у розвитку науки,літератури і мистества
- •80.Охарактеризуйте суспільно-політичне і національно-культурне життя України у 1985-серпні 1991 рр.,що свідчили про кризу тоталітарної системи.
- •84Основні напрями зовнішньої політики України на сучасному етапі
29. Проаналізуйте три періоди гетьманства ю. Хмельницького. Чигиринські походи.
11 вересня 1659 гетьманом України було обрано Юрія Хмельницького. Скориставшись скрутним становищем України, московський уряд і його уповноважений князь О. Трубєцкой примусили Юрія Хмельницького укласти 17 жовтня 1659 Переяславські статті, які обмежували суверенні права України, давали право російському уряду призначати своїх воєвод і мати свої залоги, крім Києва, ще у п'яти містах України.
Цей договір викликав загальне обурення, і коли в 1660 московське військо, на боці якого воювали й козаки, у війні з Польщею зазнало поразки, Хмельницький після поразки під Слободищем перейшов на польський бік. Московське військо було змушене до капітуляції після поразки під Чудновом.
Юрій Хмельницький уклав 27 жовтня 1660 року з Польщею так званий Слободищенський трактат, який розривав союз з Москвою та скасовував Переяславські статті, відновлював союз з Польщею й ґарантував автономію України, яка зобов'язувалася воювати спільно з польським військом проти Москви.
Козацька рада в Корсуні схвалила Слободищенський трактат, але лівобережні полки, на чолі з Якимом Сомком і Василем Золотаренком, під загрозою московської помсти, залишилися на боці Москви. наказним гетьманом Лівобережжя було обрано Сомка. Цим був започаткований поділ Гетьманщини на Правобережну й Лівобережну частини.
У січні 1661 р. правобережні козаки разом з польськими загонами Стефана Чарнецького здійснили похід на землі Прилуцького, Чернигівського та Ніжинського полків, та спустошують їх. У 1662 р. Хмельницький разом з польськими та татарськими загонами здійснили невдалий похід на Лівобережжя проти Якима Сомка. Обложивши його у Переяславі, Хмельницький відступив, дізнавшись про наближення військ Ромодановського. У битві під Каневом Хмельницькій зазнав поразки та відступив на Правобережжя. Переслідуючі його на Правобережжі російські полки також не мали успіху, зазнавши поразку у битві під Бужином.
Лівобережжя, яке перебувало під патронатом Москви, дедалі більше відокремлюється та відмежовується від Правобережжя. На Правобережжі відновлення польсько-шляхетських порядків спричинило народний опір та посилення старшинської опозиції.
У січні 1663 р. Юрій Хмельницький зрікся гетьманської булави та постригся у ченці.
Чигиринські походи (1674–1678) — воєнні дії за участю Туреччини, Московії, та українського козацтва право і лівобережного Гетьманатів. Одним з головних завдань цих походів було оволодіння стратегічно важливим на той час містом Чигирином.
Перший похід було здійснено 1674-го року — війська Григорія Ромодановського та гетьмана Івана Самойловича рушили на Чигирин проте захопити місто не змогли, натомість здобувши Черкаси та Канів[1].
У 1677 році Порта мала на меті опанувати стратегічно важливе місто Чигирин на Правобережжі й поставити там Юрія Хмельницького васалом Порти з титулом гетьмана Війська Запорізького й князя Сарматії (України).
Перший наступ почався влітку 1677 року, коли потужне османське військо (близько 100 — 120 000 вояків під проводом Ібрагіма Паші) обложило Чигирин, що його боронили гетьман Іван Самойлович з 20 — 25 000 козаків і російський воєвода Григорій Ромодановський з 32 000 російського війська.
Завдяки завзятій обороні росіян і козаків та сильним укріпленням міста, турки змушені були відступити. Улітку 1678 року турки ще раз намагалися захопити Чигирин. Цього разу вони наступали з військом близько 200 000 вояків під проводом великого візира Кара-Мустафи. Московсько-козацьке військо збільшилося до близько 120 000 осіб. Після місяця завзятої боротьби турки захопили Чигирин, з якого залишилися самі руїни, але виснажені боротьбою і частими наскоками запорожців під проводом Івана Сірка вони також залишили зруйнований Чигирин, уклавши з Московією Бахчисарайський мир 1681 року.
У 1678–1679 рр. для того, щоб ускладнити положення турків та військ Юрія Хмельницького на Правобережжі, гетьман І.Самойлович за наказом московської влади проводить насильне переселення мешканців правобережних містечок на Лівобережжя (так званий Великий згін).
Після військових невдач і примирення між Москвою та Туреччиною Ю. Хмельницького було позбавлено гетьманства. Замість нього в 1681 році турецький уряд призначив гетьманом України молдавського володаря Георге Дуку управляти Правобережною Україною. Присвоївши собі титул «господаря земель молдавських і земель українських» і поставивши «наказним гетьманом» Яна Драгинича, Дука поставив собі за мету заселити спустошене війною Правобережжя (що залишилось під владою Туреччини) на засадах козацького устрою. Проте похід ще одного гетьмана Правобережної України (під владою Польщі) Стефана Куницького на Правобережжя і Молдову та інші зовнішні, несприятливі для Туреччини обставини, не дали реалізуватися цим планам.