- •4. Хрещення Русі
- •11. Охарактеризуйте основні напрямки державної діяльності Данила Галицького.
- •12.Охарактеризуйте політику Великого князівства Литовського щодо українських земель в 14 ст.
- •13. Розкрийте причини захоплення українських земель Польщею в середині 14-15 ст.
- •14. З’ясуйте основні умови Люблінської унії та її наслідки для України.
- •15. Визначте причини, мету, суть і наслідки Берестейської церковної унії.
- •16. Проаналізуйте діяльність братських шкіл в Україні в кінці 16 – 17 ст. Та просвітницьку діяльність митрополита п. Могили.
- •17. З’ясуйте причини виникнення козацтва, його заняття, побут, звичаї.
- •18. Проаналізуйте особливості заснування Запорізької Січі: час виникнення, місцезнаходження, кількість та устрій. Охарактеризуйте особу Дм. Вишневецького.
- •23)Дайте оцінку воєнним діям 1649р та порівняйте умови Зборівського та Білоцерківського українсько польських договорів
- •25.Охарактеризуйте воєнні дії 1650-1653 рр.В Україні та наслідки Білоцерківського договору
- •26. Висвітліть перебіг переяславської ради та основні положення «Березневих статей» у 1654 р.
- •27. Розкрийте хід боротьби українсько-російських військ проти шляхетської Польщі в 1654-1656 рр. Та суть Віленської угоди.
- •28. Висвітліть основні моменти боротьби за владу в Україні після смерті б. Хмельницького. Дайте оцінку діяльності гетьмана і. Виговського.
- •29. Проаналізуйте три періоди гетьманства ю. Хмельницького. Чигиринські походи.
- •30. З’ясуйте обставини поділу України на Правобережну і Лівобережну в період «Руїни». «Чорна рада» в Ніжині 1663 р., Андрусівська угода і «Вічний мир».
- •41. Визначте особливості розвитку української культури в другій половині 19 ст., внесок т. Шевченка. Вплив Валуєвського циркуляру, Емського указу
- •42. Схарактеризуйте національне відродження 20-30х років 19 ст. У Галичичні. «Руська трійця»
- •43.Проаналізуйте революційні події 1948-49рр. На західноукраїнських землях. Головна руська Рада
- •44.Охарактеризуйте особливості селянського руху на Наддніпрящині у другій половині 19 ст.
- •45.Розкрийте зміст селянської реформи 1861р. Особливості її впровадження на Українських землях
- •46.Вкажіть і охарактеризуйте реформи 1860-х років і їх особливості впровадження на Україні
- •47.Особливості соціально-економічного життя в Зх. Україні в другій пол.19 ст
- •48.Основні течії в суспільно-політичному русі на Зх-укр. Землях в кінці 19 ст. «руська бесіда», «Просвіта».Нтш
- •49.Соціольно-економічне життя на рубежі 19-20 ст. Столипінська реформа
- •50. Становище України в період першої російської революції
- •56. Обставини становлення та причини поразки зунр. Значення злуки унр та зунр
- •57. Становище України у період неп ( 1921-1927). Наслідки входження України в срср?
- •58. Наслідки політики українізації в 20-ті – на початку 30-х років хх ст.. Та її значення для національно-культурного відродження в Україні
- •59 – 60 Проаналізуйте, як здійснюється індустріалізація в Україні в 30-ті роки хх ст.
- •61.Голодомор 1932-33 рр.
- •62.Сталінські репресії. Розстріляне відродження
- •66.Перші бої і причини невдач червоної армії в 1941
- •70.Розкрийте хід оборони Києва,Одеси Севастополя в німецько-радянській війні.
- •71.Проаналізуйте стан української культури в роки Другої світової війни.
- •72.Визначте напрямки і значення антирадянського руху в західних областях України в 40-на початку 50-х рр. Хх ст.
- •73.З’ясуйте особливості післявоєнної відбудови в Україні в 1946-1953рр.
- •74.З’ясуйте причини та наслідки голоду 1946-1947 рр. В Україні.
- •77.Проаналізуйте суть,хід та наслідки укономічних реформ 1953-1958 рр.В Україні.
- •78.Вкажіть основні причини зростання кризових явищ у соціально-економічному і політичному житті України в середині 60-80-х років 20 ст.
- •79.Охарактеризуйте українську культуру в 60-80-х роках 20 ст..У чому проявлялись застійні явища у розвитку науки,літератури і мистества
- •80.Охарактеризуйте суспільно-політичне і національно-культурне життя України у 1985-серпні 1991 рр.,що свідчили про кризу тоталітарної системи.
- •84Основні напрями зовнішньої політики України на сучасному етапі
26. Висвітліть перебіг переяславської ради та основні положення «Березневих статей» у 1654 р.
Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорозьким та Московською державою.
У Переяславі відбулася 8 (18) січня 1654 р. старшинська рада, а згодом генеральна військова рада. У ній взяли участь представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків та жителі Переяслава. Не було представників від селян, міщан (крім Переяслава) та духовенства.
Під час публічної церемонії гетьман і козацька старшина присяглися на тім, «щоб бути їм із землею і городами під царською великою рукою невідступно».
Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Однак Б.Хмельницький зажадав, щоб посли першими принесли присягу від імені царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Боярин В.Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу, у зв'язку з чим гетьман і старшини пішли на нараду, яка тривала декілька годин, а посли залишились чекати у соборі. В ході наради полковники переяславський П.Тетеря та миргородський Г.Лісницький приходили і просили В.Бутурліна скласти присягу, але безуспішно. Одночасно керівник посольства двічі стверджував, що цар охоронятиме всі права України і заявляв, що «царское слово переменно не бывает».
В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим. Ніякого письмового договору в Переяславі укладено не було.
Після тривалої наради і враховуючи слова Бутурліна, які гетьман і старшина тлумачили як рівнозначні присязі царя, українська сторона склала присягу. Всього у день Переяславської Ради присягу склали 284 особи. Від імені царя гетьману було вручено грамоту та знаки гетьманської влади: військовий прапор (хоругву), булаву та шапку.
Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом узялися за вироблення умов договору. Було вирішено віддати Україну під протекторат Московської держави зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького; було написано проект договору у формі петиції до царя з 23 пунктів, якого привезли в Москву наприкінці березня 1654 р. переяславський полковник П. Тетеря і військовий суддя Самійло Зарудний.
Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги від населення на вірність цареві. За їхніми даними присягу склали 122 542 особи чоловічої статі. Безумовно, ця цифра була завищена царськими дяками. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю ряд представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський (царських представників там побили киями), Уманський козацькі полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом С.Косівим. Не присягала Запорізька Січ.
Березне́ві статті́ 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорозького») — угода між московським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.
За цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на ведення стосунків з іноземними державами з дозволу московського уряду і не мав права на зносини з Польщею та Туреччиною. Гетьман обирався на козацькій раді пожиттєво, а царя лише повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви лише мали приймати від них належну їй данину.