2.Специфіка філософського світогляду.

На відміну від міфології і релігії, філософія спирається на теоретико-логічне міркування людини про світ. Вона приходить на зміну міфології і релігії як єдине сукупне знання, засноване на іншому фундаменті.

Філософія - це не безумовна віра, а міркування, філософія - це не крапка, не догматичне встановлення, а завжди питання. Основою філософського міркування є критичне осмислення вже сформованих уявлень про світ.

Філософія висловлювала виникнувшу потреба розбиратися з допомогою розуму (тобто раціонально) в поняттях, в тих проблемах, які виникали в ході історичного процесу, тому відмітною особливістю філософського світогляду є відображення світу в системі понять. Крім того, філософський світогляд, на відміну від міфологічного і релігійного, більше оперує науковими фактами, більше робить опору на дані конкретних наук.

Міфологічний та релігійний світогляд - це групове, колективне свідомість. Філософія ж виникає тоді, коли з'являється необхідність індивідуального,особистісного осмислення.

Кожна філософська концепція суто індивідуальна. Філософія завжди орієнтує людину на самостійний аналіз тих чи інших проблем.

Також філософія і релігія є близькими по ряду підстав:

- Вони близькі по предмету відображення. І та, і інша спрямовані на пошуки сенсу буття, виражають потреби в гармонізації відносин.

- Вони близькі за формою відображення. Вони обидві - духовне ставлення людини до дійсності, виражене в найбільш загальній, абсолютній формі, бо і Бог, і філософія - певні абсолюти.

- Вони близькі й тим, що це ціннісні форми духовної діяльності (не наукова істина конкретного знання є їхньою метою, а формування духовної життєвої концепції у відповідності з важливими для людини орієнтирами життєдіяльності).

І, тим не менш, це різні форми духовної діяльності. Їх відмінності полягає як на уроках, так і за способами відображення людиною світу:

Філософія як міркування виходить у своїх позиціях з природної реальності буття, буття самого по собі, що має якісь внутрішні, власні причини розвитку. Релігія орієнтує на надприродне, на потойбічний світ, на позамежне буття, тільки на трансцендентність.

Бог для філософії є поняттям буття, яке також вимагає свого аналізу, як і будь-яке інше поняття, тому до філософських дисциплін можна віднести філософію релігії. Для релігійного світогляду Бог - не поняття, а реальний, конкретний об'єкт поклоніння і віри.

Філософія намагається обгрунтовувати свої концепції за допомогою системи понять, що підкріплюються логікою наукового знання.

Вона черпає свій матеріал з різних сфер цієї діяльності, намагаючись осмислити їх своїм специфічною мовою, з допомогою розуму, логіки філософського аналізу. Раціональне виклад стосується і ірраціональних (у тому числі і релігійних) філософських концепцій.

Релігія - сфера почуттів, містики, благовейного трепету. З релігією пов'язане особливий психологічний стан людини: стан екстазу, відчуженості від зовнішнього світу, певна втрата своєї самості, занурення у світ, де сам мало що значиш. Філософія виступає як самопізнаюча себе культура, яка критично визначає свій сенс, свою сутність і своє призначення.

Релігія орієнтує людину на безумовну віру. Філософія направляє на розум, на сумнів, на свою власну позицію, а не тільки на позицію, нехай і визнаних, авторитетів.

Релігія за допомогою Бога претендує на абсолютну істину. Філософія підходить до цього питання "скромнішою", скептичніше, надає вибір позицій.

Релігія говорить про спасіння душі в потойбічному світі. Філософія орієнтує людину на вдосконалення душі, на "праця душі", а значить, і на її порятунок, в земному бутті, через мирську творчу діяльність.

Релігія, хоча і постулює свободу волі людини, все ж обмежує її рамками співвідношення з Богом, тому, так чи інакше, в релігійній свідомості присутній елемент страху, підпорядкованості. Філософія повністю спирається на свободу людської особистості. Філософія сама тільки й можлива на основі волі думки.