- •1.Поняття та структура світогляду.
- •2.Специфіка філософського світогляду.
- •3.Предмет філософії
- •4. Структура філософського знання
- •5.Методи філософії
- •6. Функції філософії
- •7.Культурно-історчні передумови виникнення філософії
- •8. Філософські вчення Стародавньої Індії
- •9. Філософія Стародавнього Китаю
- •10. Вчення про первоначало в Мілетській філософії
- •11. Філософія Геракліта
- •12. Вчення про буття та пізнання в філософії елейській
- •13. Вчення Піфагорійців про числа та душу
- •14. Атомістична філософія Демокріта
- •16. Етичний раціоналізм Сократа.
- •20. Філософсько-етичне вчення епікуреїзму.
- •21. Античний скептицизм.
- •22. Неоплатонізм.
- •23. Філософія Середньовіччя, її особливості
- •24. Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії у філософії Середньовіччя
- •25. Схоластика: реалізм, номіналізм, концептуалізм у схоластичній філософії
- •26. Філософія Київської Русі
- •27. Гуманізм і антропоцентризм філософії Відродження
- •28. Натурфілософія Відродження.
- •29. Проблема науки. Філософія Нового часу
- •30.Новий Час.
- •32. Іммануїл Кант
- •33. Філософія Фіхте.
- •34. Філософія Шеллінга
- •35. Система і метод філософії Гегеля.
- •36. Філософія серця п.Юркевич
- •37. Філософія позитивізму
- •38. Філософські погляди в.І.Вернадського
- •40. Соціально-філософські погляди д.Донцова, Липинського
- •41. Феноменологія
- •42. Екзистенціалізм
- •43. Філософську аспекти психоаналізу
- •44. Проблема буття і основні шляхи її вирішення.
- •45. Поняття матерії, руху, простору і часу.
- •46. Діалектика як філософська концепція розвитку.
- •47. Закони діалектики.
- •48.Сутність і структура свідомості.
- •50. Проблема несвідомого в психоаналізі.
- •51. Філософська концепція творчості.
- •52. Пізнання як предмет філософського аналізу.
- •53. Суб'єкт і об'єкт пізнання.
- •54. Чуттєве і раціональне в пізнанні, їх форми.
- •55. Проблеми істини та її критерії
- •57.Методи наукового пізнання
- •58. Антропосоціогенез, його основні чинники.
- •59. Поняття індивід, індивідуальність та особистість.
- •60. Суспільство як об'єкт філософського пізнання
- •61. Вчення про соціально-економічну формацію
- •62. Поняття культури і цивілізації
- •63. Теорія постіндустріального суспільства
- •64. Проблема соціального прогресу
- •65. Глобальні проблеми сучасності: їх зміст та характеристика
- •66. Цінності та їх роль в розвитку суспільства
2.Специфіка філософського світогляду.
На відміну від міфології і релігії, філософія спирається на теоретико-логічне міркування людини про світ. Вона приходить на зміну міфології і релігії як єдине сукупне знання, засноване на іншому фундаменті.
Філософія - це не безумовна віра, а міркування, філософія - це не крапка, не догматичне встановлення, а завжди питання. Основою філософського міркування є критичне осмислення вже сформованих уявлень про світ.
Філософія висловлювала виникнувшу потреба розбиратися з допомогою розуму (тобто раціонально) в поняттях, в тих проблемах, які виникали в ході історичного процесу, тому відмітною особливістю філософського світогляду є відображення світу в системі понять. Крім того, філософський світогляд, на відміну від міфологічного і релігійного, більше оперує науковими фактами, більше робить опору на дані конкретних наук.
Міфологічний та релігійний світогляд - це групове, колективне свідомість. Філософія ж виникає тоді, коли з'являється необхідність індивідуального,особистісного осмислення.
Кожна філософська концепція суто індивідуальна. Філософія завжди орієнтує людину на самостійний аналіз тих чи інших проблем.
Також філософія і релігія є близькими по ряду підстав:
- Вони близькі по предмету відображення. І та, і інша спрямовані на пошуки сенсу буття, виражають потреби в гармонізації відносин.
- Вони близькі за формою відображення. Вони обидві - духовне ставлення людини до дійсності, виражене в найбільш загальній, абсолютній формі, бо і Бог, і філософія - певні абсолюти.
- Вони близькі й тим, що це ціннісні форми духовної діяльності (не наукова істина конкретного знання є їхньою метою, а формування духовної життєвої концепції у відповідності з важливими для людини орієнтирами життєдіяльності).
І, тим не менш, це різні форми духовної діяльності. Їх відмінності полягає як на уроках, так і за способами відображення людиною світу:
Філософія як міркування виходить у своїх позиціях з природної реальності буття, буття самого по собі, що має якісь внутрішні, власні причини розвитку. Релігія орієнтує на надприродне, на потойбічний світ, на позамежне буття, тільки на трансцендентність.
Бог для філософії є поняттям буття, яке також вимагає свого аналізу, як і будь-яке інше поняття, тому до філософських дисциплін можна віднести філософію релігії. Для релігійного світогляду Бог - не поняття, а реальний, конкретний об'єкт поклоніння і віри.
Філософія намагається обгрунтовувати свої концепції за допомогою системи понять, що підкріплюються логікою наукового знання.
Вона черпає свій матеріал з різних сфер цієї діяльності, намагаючись осмислити їх своїм специфічною мовою, з допомогою розуму, логіки філософського аналізу. Раціональне виклад стосується і ірраціональних (у тому числі і релігійних) філософських концепцій.
Релігія - сфера почуттів, містики, благовейного трепету. З релігією пов'язане особливий психологічний стан людини: стан екстазу, відчуженості від зовнішнього світу, певна втрата своєї самості, занурення у світ, де сам мало що значиш. Філософія виступає як самопізнаюча себе культура, яка критично визначає свій сенс, свою сутність і своє призначення.
Релігія орієнтує людину на безумовну віру. Філософія направляє на розум, на сумнів, на свою власну позицію, а не тільки на позицію, нехай і визнаних, авторитетів.
Релігія за допомогою Бога претендує на абсолютну істину. Філософія підходить до цього питання "скромнішою", скептичніше, надає вибір позицій.
Релігія говорить про спасіння душі в потойбічному світі. Філософія орієнтує людину на вдосконалення душі, на "праця душі", а значить, і на її порятунок, в земному бутті, через мирську творчу діяльність.
Релігія, хоча і постулює свободу волі людини, все ж обмежує її рамками співвідношення з Богом, тому, так чи інакше, в релігійній свідомості присутній елемент страху, підпорядкованості. Філософія повністю спирається на свободу людської особистості. Філософія сама тільки й можлива на основі волі думки.