Учет ВЭД

173

3)витрати на заробітну плату, матеріали та інші елементи операційних витрат господарської одиниці виплачуються або відшкодовуються здебільшого в іноземній валюті;

4)оплата реалізованої господарською одиницею продукції (робіт, послуг) здійснюється здебільшого в іноземній валюті;

5)рух грошових коштів підприємства відокремлений від поточної діяльності господарської одиниці за межами України і безпосередньо не впливає на її господарську діяльність.

Показники статей фінансової звітності тих господарських одиниць за межами України, що не відповідають наведеним вище ознакам класифікації, відображаються у валюті звітності згідно з пунктами 6 – 9 П(С)БО 21, тобто для них діє загальний порядок перерахунку валютних статей і відображення

уних курсових різниць.

Увипадку зміни ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України, наведених у пункті 10 П(С)БО 21, застосування порядку перерахунку показників статей фінансової звітності господарської одиниці у валюту звітності починається з дати зазначених змін.

Уразі якщо господарська одиниця за межами України відповідає наведеним вище ознакам, перерахунок статей провадиться в такому порядку, передбаченому підпунктами 10.1–10.4 П(С)БО 21.

Монетарні та немонетарні статті (крім статей власного капіталу) господарської одиниці за межами України підлягають перерахунку за валютним курсом на дату балансу. Отже, практично всі статті балансу (крім статей власного капіталу) перераховуються за поточним курсом – валютним курсом Національного банку, що діяв на дату складання балансу.

Порядок перерахунку статей власного капіталу, передбачений пп. 10.3 П(С)БО 21, відповідно до якого показники статей власного капіталу (крім нерозподіленого прибутку або непокритого збитку) відображаються за валютним курсом на дату визнання показника відповідної статті. Як бачимо,

вцьому випадку використовується історичний валютний курс, наприклад, валютний курс НБУ, що діяв на дату передплати на акції для статей статутного фонду, для вилученого капіталу – валютний курс на дату викупу акцій тощо. Відповідні статті не підлягають подальшому перерахунку на дату балансу.

Що стосується нерозподіленого прибутку або непокритого збитку, то ці статті перераховуються в порядку, передбаченому пп. 10.4 п. 10 П(С)БО 21. Так, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на дату балансу визначається, виходячи з нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок року, чистого прибутку (збитку) за перерахованими даними Звіту про фінансові результати за звітний період і суми розподіленого у звітному періоді прибутку (списаного збитку), перерахованої за валютним курсом на дату розподілу прибутку (списання збитку).

При визначенні нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) необхідно звернути увагу на такі моменти:

174

Перше. Необхідно отримати інформацію про сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок року, яка береться з даних балансу попереднього звітного періоду.

Друге. Після цього від цієї суми віднімається сума чистого збитку (або додається сума чистого прибутку), дані, про яку беруться з перерахованих даних Звіту про фінансові результати. Обидва перші показники для розрахунку нерозподіленого прибутку або непокритого збитку не потребують використання будь-якого валютного курсу, оскільки всі дані можуть бути отримані з готових форм.

Що стосується суми розподіленого у звітному періоді прибутку або списання збитку, то ці суми перераховуються за історичним курсом, тобто курсом, що діяв на дату розподілу прибутку або списання збитків.

Як бачимо, при здійсненні перерахунку показників Балансу господарської одиниці за межами України використовуються різні валютні курси, що своєю чергою зумовлює виникнення курсових різниць, які безпосередньо до складу доходів (витрат) звітного періоду не відносяться, а включаються до складу рядка "Інший додатковий капітал" (рядок 330 Балансу).

Відповідно до п. 14 П(С)БО 21 у випадку продажу або ліквідації господарської одиниці за межами України накопичена сума курсових різниць, відображена у складі іншого додаткового капіталу, включається до складу інших доходів (витрат) того звітного періоду, в якому визнається прибуток або збиток від продажу (ліквідації) фінансової інвестиції у господарську одиницю за межами України. Отже, курсова різниця, що виникає від перерахунку активів і пасивів, відноситься до складу інших доходів або витрат тільки при визнанні доходу від продажу господарської одиниці за межами України.

Таким чином, у бухгалтерському обліку курсова різниця, відображена у складі іншого додаткового капіталу, списується на інші доходи (витрати) такими записами:

Дт 425 – Кт 744, якщо має місце "дохідна" курсова різниця, або Дт 974 – Кт 425, якщо курсова різниця – "витратна".

Що стосується перерахунку показників Звіту про фінансові результати й Звіту про рух грошових коштів, то відповідно до пп. 10.2 П(С)БО 21 статті доходів, витрат і руху грошових коштів підлягають перерахунку за валютним курсом на дату здійснення операцій, за винятком випадків, коли фінансову звітність господарської одиниці складено у валюті країни з гіперінфляційною економікою.

Проведення перерахунку статей доходів, витрат і руху грошових коштів згідно з вимогами пп. 10.2 П(С)БО 21 здається важковирішуваним завданням, оскільки передбачає наявність у інвестора повної інформації стосовно фінансово-господарської діяльності об’єкта інвестування. Особливо слід зазначити, що навіть для інвесторів, які використовують метод участі в капіталі та не провадять консолідацію звітності (наприклад, коли інвестиції

175

здійснено в асоційоване підприємство), зберігається вимога щодо перерахунку не прибутку (збитку) об’єкта інвестування, а всіх статей доходів і витрат.

Для спрощення проведення розрахунку частиною 2 пп. 10.4 п. 10 П(С)БО 21 передбачено, що для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів за кожний місяць може застосовуватися середньозважений валютний курс за відповідний місяць. При цьому слід звернути увагу, що використання середнього курсу допускається тільки за один місяць, і тому не можна усереднювати, наприклад, квартальні курси.

Середньозважений валютний курс є результатом ділення суми добутків величин курсів НБУ та кількості днів їхньої дії у звітному місяці на кількість календарних днів у цьому місяці. Наприклад, впродовж місяця НБУ було встановлено такі курси валют (грн. за $100):

Середній курс НБУ за місяць = 2 х 543,9700 + 11 х 544,0000 + 4 х 543,9000 + 1 х 543,8600 + 1 х 543,8300 + 1 х 543,7900 + 3 х 543,7600 + 3 х 543,7300 + 4 х 543,7100 + 1 х 543,6900 = 543,8716 грн. за $100.

Окремо слід відзначити вимоги п. 11 П(С)БО 21, яким установлено, що фінансова звітність господарської одиниці за межами України, складена у грошовій одиниці країни з гіперінфляційною економікою, до застосування порядку, наведеного в пункті 10 П(С)БО 21, попередньо коригується на вимоги Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 "Вплив змін цін та інфляції" (далі П(С)БО 22).

Показником гіперінфляції є характеристики економічного середовища в країні, що включають таке, але не обмежуються ним:

а) основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх матеріальних цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті. Суми, утримані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;

б) основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. Ціни можуть також наводитися в цій валюті;

в) продаж і придбання у кредит здійснюються за цінами, що компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду кредиту, навіть якщо цей період є коротким;

г) ставки відсотка, заробітна плата та ціни індексуються; д) кумулятивний темп інфляції за період трьох років наближається до

100 % або перевищує цей рівень.

Зауважимо на майбутнє, якщо економіка країни діяльності господарської одиниці за межами України втрачає ознаки гіперінфляційної, а

176

показники фінансової звітності господарської одиниці більше не коригуються згідно з П(С)БО 22, то оцінка статей фінансової звітності на дату її останнього подання визнається історичною собівартістю для перерахунку у валюту звітності. Порядок проведення коригування наведений у Додатку до П(С)БО) 22 (Додаток Д).

Пунктом 15 П(С)БО 21 визначено, що у примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

–сума курсових різниць, включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду;

–сума курсових різниць, включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформація, що пояснює взаємозв’язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду.

У випадку зміни ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України також зазначається така інформація:

–характер і причини зміни;

–вплив зміни на власний капітал;

–вплив зміни на чистий прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року.

11.2.Статистична й інша форми звітності

Стаття 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вимагає, щоб валютні цінності та інше майно резидентів, що перебувають за межами України, обов'язково декларувалося в Національному банку України. Форма Декларації про валютні цінності, доходи й майно, що належать резидентові України і перебувають за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. № 207. У наказі також передбачено: декларування здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за приведеною формою в регіональних відділеннях НБУ й у державних податкових інспекціях за місцем перебування суб'єктів підприємницької діяльності в терміни, встановлені для представлення квартальної й річної бухгалтерської звітності.

Національний банк України листом від 9 січня 1998 року № 13-226/53- 188 роз'яснив, що декларуванню підлягає тільки наявність у резидентів валютних цінностей і майна, що перебувають за межами України. Таким чином, представляти декларації суб'єктам підприємницької діяльності необхідно тільки при наявності в них валютних цінностей і майна, що належать резидентові України і перебуваютьза її межами.

Декларування валютних цінностей здійснюється щокварталу терміном до 15 числа після закінчення кварталу в регіональних відділеннях НБУ й у державних податкових інспекціях за установленою формою. Декларуванню підлягає тільки наявність у резидентів валютних цінностей і майна, що знаходяться за межами України.

178

5. Ця Довідка про декларування представляється в податкову інспекцію, у яку раніше була представлена Декларація, для підписання її начальником податкової інспекції й завіряння печаткою.

Таким чином, документом, що підтверджує проведення декларування валютних цінностей, є Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резидентові України і перебувають за її межами (Додаток З).

Довідка про декларування є підставою для:

митного оформлення експортно-імпортних вантажів;

проведення банківських операцій з валютними цінностями;

здійснення інших зовнішньоекономічних операцій.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що планують здійснювати зовнішньоекономічну діяльність і в яких немає валютних цінностей і майна за межами України, мають право звернутися в податкову інспекцію за своїм місцезнаходженням з вимогою реєстрації їхньої Довідки про відсутність за межами України валютних цінностей і майна (Додаток К). Після реєстрації у податковій інспекції Довідка про відсутність валютних цінностей є підставою для митного оформлення вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками і для здійснення інших зовнішньоекономічних операцій.

Крім загальновстановлених форм податкової, фінансової і статистичної звітності, що представляються у відповідні контролюючі органи на рівні з іншими суб'єктами господарювання, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності подають наступні форми статистичної звітності:

Звіт про експорт (імпорт) послуг (форма № 9-ЗЕЗ);

Звіт про іноземні інвестиції в Україну (форма № 10-ЗЕЗ);

Звіт про інвестиції з України в економіку країн світу (форма № 13-ЗЕЗ);

Звіт про придбання (продажу) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів і членів екіпажу (форма № 14-ЗЕЗ).

Інструкція про складання підприємствами й організаціями статистичної звітності за формами № 9-ЗЕЗ, № 10-ЗЕЗ, № 13-ЗЕЗ, № 14-ЗЕЗ, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 15.10.2003 № 343 (Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики зовнішньоекономічної діяльності та інструкцій щодо їх заповнення).

Звіт про експорт (імпорті) послуг (форма № 9 – ЗЕЗ) подають підприємства - резиденти України, що здійснюють експортно-імпортні операції у вигляді послуг. Звіт представляється органові статистики по місцезнаходженню суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності щокварталу до 10 числа місяця, що випливає за звітним. Звіт складається окремо за кожен квартал (без наростаючого підсумку з початку року) окремо по експорту й імпорту послуг, у вартісному вираженні у валюті договору (контракту) по номенклатурі послуг у розрізі країн (див. додаток З 1).

Узвіті не показана вартість переробки товарів із давальницької сировини. Однак, якщо умови договору (контракту) змінилися, і частина

179

виготовлених із давальницької сировини товарів реалізується резидентом країни, у якій відбувалася переробка сировини, то підприємство, що здійснювало переробку, повинне показати у звіті вартість переробки такої частини товарів як експорт послуг.

Звіт про іноземні інвестиції в Україну (форма № 10 – ЗЕЗ) складається юридичними особами - резидентами, незалежно від відомчої підпорядкованості й форм власності, що перед звітним періодом і у звітному періоді одержали інвестиції від закордонних партнерів-нерезидентів. Звіт складається щокварталу окремо по кожній країні і по видах валют.

Звіт про інвестиції з України в економіку країн світу (форма № 13 – ЗЕЗ) складається юридичними особами - резидентами незалежно від відомчої підпорядкованості й форм власності, що перед звітним періодом і у звітному періоді здійснили інвестиції в економіку країн світу. Звіт складається щокварталу окремо по кожній країні й видам валют. Якщо інвестиції здійснені в кілька підприємств однієї і тієї ж країни, дані у звіті відображаються сумарно і по одній графі (див. додаток З 2).

Звіт про придбання (продажу) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів і членів екіпажа (форма № 14 - ЗЕЗ). Складається транспортними компаніями, агентствами, суспільствами і всіма підприємствами, організаціями, установами України незалежно від форми власності, організаційно-правових форм господарювання, що здійснюють продаж і придбання в морських, річкових портах, аеропортах, на залізничних, автобусних, заправних станціях, міжнародних вокзалах товарів, необхідних для технічного забезпечення й експлуатації транспортних засобів (судів, літаків, потягів, вантажних і легкових автомобілів і т. п.), а також товарів, необхідних для забезпечення потреб пасажирів, і членів екіпажу (бортове харчування, товари першої необхідності і тривалого користування, медикаменти, добові витрати й ін.). Звіт складається щокварталу окремо по експорту й імпорту.

Питання для самоконтролю знань за темою 11

Питання для самоконтролю знань за темою.

Перелік контрольних питань для підготовки до семінарського заняття за темою "Звітність суб’єктів зовнішньоекономічної

діяльності"

1.За якими елементами фінансової звітності повинні проводити перерахунок суб’єкти у зв’язку зі зміною валютного курсу?

2.У якій формі фінансової звітності відбиваються суми курсових

різниць?

3.За якими статтями у Звіті про рух грошових коштів відбиваються суми курсових різниць і за якими графами?

4.Що відносять до складу нереалізованих курсових різниць?

180

5.На що звертають увагу при здійсненні контролю за сумою нереалізованих курсових різниць і з якою метою?

6.Що необхідно зробити для складання показників Балансу підприємствам, котрі складають консолідовану фінансову звітність за методом участі в капіталі, а також ті, котрі обліковують фінансові інвестиції за межами України?

7.За яким П(С)БО здійснюється включення до консолідованої фінансової звітності статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України перерахованих у валюту звітності?

8.Де відображається різниця між підсумком перерахованих у валюту звітності показників статей активу й пасиву Балансу господарської одиниці за межами України?

9.На які підприємства, організації та інші юридичні особи поширюється П(С)БО 20?

10.Які показники необхідно перерахувати по фінансових інвестиціях, які обліковуються за методом участі в капіталі?

11.Які обмеження передбачено в пп. 10.4 П(С)БО 21 щодо порядку перерахунку показників фінансової звітності господарських одиниць за межами України?

12.Назвіть ознаки класифікації, кількісні характеристики, які визначаються власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) підприємства відповідно до законодавства і засновницьких документів згідно з пп. 10.4 П(С)БО 21.

13.За якими пунктами П(С)БО 21 відображаються показники статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України, що не відповідають ознакам класифікації згідно з пп. 10.4 П(С)БО 21?

14.За яким курсом підлягають перерахунку монетарні та немонетарні статті господарської одиниці за межами України?

15.Яка стаття господарської одиниці за межами України не підлягає перерахунку?

16.За якими пунктами П(С)БО передбачений порядок перерахунку статей власного капіталу?

17.Яка стаття власного капіталу господарської одиниці за межами України не підлягає перерахунку згідно з пп. 10.3 П(С)БО 21?

18.За яким курсом і згідно з якоим пунктом П(С)БО 21 передбачений порядок перерахунку статей власного капіталу щодо нерозподіленого прибутку або непокритого збитку?

19.На які моменти необхідно звернути увагу при визначенні нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) згідно пп. 10.4 п. 10 П(С)БО

21?

20.До складу якого рядка показників Балансу господарської одиниці за межами України відносяться суми курсових різниць за немонетарними статтями?