Учет ВЭД

33

в) на імпорт товарів з країн СНД.

14. Для узагальнення інформації про наявність та рух зобов'язань по укладених контрактах призначений рахунок:

їх оплати, то такі ТМЦ до моменту оплати відображаються:

а) в балансовому обліку; б)в позабалансовому обліку; в) це повинно бути обумовлено договором.

16.Головною ознакою зовнішньоторговельного контракту є те, що: а) контракт укладається між суб'єктами різного громадянства; б) платежі здійснюються в іноземній валюті; в) відповіді а) і б) правильні.

17.Розрахунки по зовнішньоекономічних договорах проводяться:

а) в іноземній валюті; б) в національній валюті; в) в різних валютах. 18. Перехід права власності на товар від продавця до покупця є обов'язковою умовою в договорі:

а) купівлі-продажу; б) оренди; в) страхування.

Змістовий модуль 1 Теоретичні засади зовнішньоекономічної діяльності

та організація обліку Тема 3. Облік операцій з іноземною валютою

Теоретична частина.

3.1.Поняття про валютні кошти та операції з ними

3.2.Порядок та облік операцій з іноземною валютою на рахунках у банках

3.3.Порядок та облік операцій з купівлі й продажу іноземної валюти

Ключові слова: іноземна валюта, валютні кошти, валютна операція, операції з валютними цінностями.

Перелік рекомендованої літератури: 1, 4, 5, 8, 13, 17, 20, 21, 22, 23, 28, 30,31,33,35, 36, 40, 48, 49, 53, 56.

3.1. Поняття про валютні кошти та операції з ними

У системі валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності розрізнюють близькі по значенню поняття «валютні операції» та «операції з валютними цінностями».

Поняття «валютні операції» по своєму значенню ширше в порівнянні з поняттям «операції з валютними цінностями», так як перше з них поглинає

34

операції з іноземною валютою, а друге стикається з іншими операціями, що стосуються валютних коштів.

Операції з валютними цінностями – це господарсько-фінансові операції, вартість яких визначена у іноземній валюті та які потребують розрахунків в іноземній валюті. Поняття валютні цінності значно ширше, ніж іноземна валюта. Валютні цінності включають у себе поняття валютних коштів. У загальному вигляді валютні кошти /цінності/ являють собою грошові активи підприємств /організацій/, у складі яких є:

-іноземна валюта;

-валютні кошти, що враховуються на рахунках у формі дебіторської заборгованості, погашення якої передбачається у іноземній валюті;

-платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі) і грошові документи оцінка яких здійснена у іноземній валюті;

-кошти у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях;

-банківські метали.

На території України валютні операції здійснюють будь які суб’єкти діяльності. Операції ж із валютними цінностями можуть здійснювати суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

Іноземна валюта є готівкова, яка являє собою грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, або монет, і безготівкова, що враховується на валютних рахунках банківських та інших кредитно-фінансових установ України і за її межами, та інших грошових рахунках.

Відповідно до Класифікатора іноземних валют на території України іноземна валюта поділяється на три групи. Крім того, в міжнародних розрахунках використовуються особливі рахункові одиниці та міжнародна валюта: ЄВРО, СПЗ (спеціальні права запозичення) та євро, що є валютою першої групи Класифікатору.

Операції з іноземною валютою і цінними паперами в інвалюті поділяються на поточні валютні операції і валютні операції, пов’язані з рушенням капіталу.

Валютні кошти, що враховуються підприємством із права приналежності поділяються на: власні валютні кошти; валютні кошти особливого призначення; позикові валютні кошти.

До валютних коштів особливого призначення відноситься валюта,

яка не належить у повному обсязі підприємству і відповідно до чинного законодавства повністю або частково тимчасово заблокована на розподільчому валютному рахунку підприємства.

3.2. Порядок та облік операцій з іноземною валютою на рахунках у банках

Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті в банках та проведення валютних операцій регламентоване значним пакетом документів. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право відкривати рахунки в іноземній валюті в будь-яких уповноважених банках на території України,

35

що мають ліцензію НБУ на проведення валютних операцій. Види валютних рахунків у банках залежать від правового статусу суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності і цільового призначення використання іноземної валюти.

В залежності від цільового призначення використання іноземної валюти рахунок у банку може бути поточний, розподільчий, позиковий і депозитний.

Позиковим валютним рахунком є контокорентний рахунок. Такий рахунок призначене для більш гнучкого й ефективного використання коштів клієнта, а також для оперативного надання клієнтові термінової фінансової підтримки на умовах кредиту.

Поточний і депозитний рахунки в іноземній валюті призначені для операцій з власними валютними коштами, розподільчий – по операціях з валютними коштами особливого призначення, позиковий – по операціях надання й погашення банківських позик в іноземній валюті незалежно від наявності поточного рахунку в банку кредитора.

Поточний валютний рахунок, призначений для проведення розрахунків при здійсненні поточних торгових і неторгових валютних операцій, визначених законодавством України. Валюта рахунку визначається за вибором самого власника валюти. У резидента України може бути декілька поточних валютних рахунків у залежності від кількості видів валют, що використовуються.

Тимчасовий поточний рахунок в іноземній валюті призначений для зарахування коштів, що вносяться для формування статутного капіталу господарських товариств, спільних підприємств.

Депозитний валютний рахунок відкривається резидентам і нерезидентам, як юридичним так і фізичним особам для зарахування або внесків на нього валютних депозитів на 1, 2, 3, 6, 9 і 12 місяців у залежності від виду інвалюти. Мінімальна сума внеску визначається банком. Зберігання валюти на депозитному рахунку повинно бути обумовлене договором між вкладником і банком. По внесках на депозитних рахунках нараховуються підвищені відсотки по закінченню строку депозитного договору.

Резиденти України юридичні особи, які мають філії або відокремлені підрозділи, що здійснюють свою діяльність на території Україні, мають право відкривати окремий субрахунок валютного рахунку із зазначенням обсягу та характеру операцій, що будуть по ньому проводитись. Призначення цього рахунку - зарахування виручки філії або відокремлених підрозділів для подальшого переліку на основний поточний рахунок в інвалюті з наступним її перерахуванням на поточний валютний рахунок підприємства. Платежі з цього рахунку здійснювати неможливо.

Валютні рахунки в іноземних банках дозволено відкривати підприємствам та організаціям, які здійснюють господарсько-фінансову діяльність в країнах дальнього й ближнього зарубіжжя. Це організації морського, річного, авіатранспорту і спільні підприємства. Відкриття

36

підприємством рахунку в іноземному банку за кордоном і здійснення по ньому операцій потребує попереднього дозволу НБУ.

Відповідно до інструктивних листів НБУ всі надходження на користь резидентів в інвалюті (виручка, дохід, дивіденди), що надійшли на валютний рахунок за кордоном, незалежно від строків надходження, підлягають зарахуванню на валютні рахунки резидентів в українських уповноважених банках після сплати податків та інших зборів, передбачених законодавством іноземної держави. При цьому підприємство зобов’язано надавати звітність по залишках коштів на вказаних рахунках та інші відомості за формою і в строки, визначені Національним банком України.

Представництвам юридичних осіб-нерезидентів можуть бути відкриті в уповноважених банках України рахунки в національній валюті двох типів: рахунок типу «Н» і рахунок типу «П».

Іноземна валюта з поточного валютного рахунку використовується згідно з правилами валютного регулювання і може бути по розпорядженню власника, але може бути використана тільки за цільовим призначенням.

Документування та облік. Облік на валютних рахунках ведеться на підставі виписок банку. До виписок додаються розрахунково-грошові документи, отримані від інших підприємств, виписані самим власником рахунку, або уповноваженим банком. Перекази коштів за кордон оформляються в прийнятій банківській формі платіжним дорученням.

Зміст виписки ідентично виписки по поточному рахунку у національній валюті: сальдо на початок, обороти по дебету й кредиту, підсумки оборотів, сальдо на кінець і розшифровка проведених операцій. У розшифровці обов’язково вказується курс Національного банку України, за яким проведено перерахунок гривневого еквівалента на дату здійснення операції, а також суми курсових різниць.

Обробка виписки з поточного валютного рахунку проводиться у порядку, аналогічному для виписок із поточного рахунку у національній валюті.

Відповідно до національного Плану рахунків для обліку інвалютних коштів передбачено рахунки 312 «Поточні рахунки у іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку у іноземній валюті». При необхідності до рахунку 312 «Поточні рахунки у іноземній валюті» можуть бути відкриті субрахунки третього порядку: «Поточні рахунки у іноземній валюті в Україні» (у країні); «Валютні рахунки за кордоном» та аналітичні рахунки з видів іноземної валюти. На рахунку 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» обліковуються кошти по депозитному, акредитивному та інших (крім поточного) рахунках у банку в іноземній валюті.

3.3. Порядок та облік операцій з купівлі й продажу іноземної валюти

Купівля іноземної валюти. Для виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) суб'єкти діяльності можуть придбати іноземну валюту. Операції з купівлі іноземної валюти на

37

території України здійснюють як резиденти, так і нерезиденти через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями. Виробляються ці операції виключно на Міжбанківському валютному ринку України та на ринку продажу готівки.

Купівля іноземної валюти здійснюється для виконання зобов'язань, що регламентовано законодавством.

За імпортними договорами (контрактами) за товари, сировину, обладнання й інші види матеріальних активів купівля інвалюти, дозволена за фактично виконані контракти, а також дозволені авансові платежі. При цьому сума авансового платежу не повинна перевищувати 20 відсотків від суми договору, при умові, що цей платіж не перевищує 100 тисяч доларів США. Якщо попередня оплата перевищує 20 відсотків від вартості договору або вищезгадану суму, то перерахування коштів може бути здійснене по узгодженню з НБУ. Для цього в регіональне відділення НБУ представляються наступні документи: заява, копія статуту, копія договору на імпорт.

За імпортними договорами (контрактам) за послуги купівля інвалюті дозволена під фактичні виконані контракти, а також попередні оплати без обмежень по визначеним законодавством видах послуг.

Якщо сума авансового платежу перевищує 100 тисяч доларів США, то рішення про перелік авансу приймає Національний банк України. Дозвіл підприємству видається індивідуальною ліцензією Національного банку України.

Купівля інвалюти для погашення кредитів здійснюється в терміни їх погашення, оскільки погашення заборгованості достроково не дозволяється.

Документи, що надаються в банк для покупки іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку, можна розділити на дві групи:

-документи, що підтверджують зобов'язання резидента в іноземній валюті в залежності від проведених операцій;

-документ, що підтверджує відсутність податкової заборгованості в цього резидента.

З метою розрахунків по торговельних операціях для оплати за фактично отриману продукцію у банк подаються наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) по імпорту товару, оригінал та копія вантажно - митної декларації, довідки державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків. Також подаються інші документи, що підтверджують необхідність купівлі іноземної валюти.

З операцій купівлі безготівкової інвалюті передбачена сплата збору в Пенсійний фонд. Збір сплачується юридичними та фізичними особами в гривнях у розмірі 0,5 % від суми витрачених на купівлю валюти коштів, без урахування комісійної винагороди по цих операціях.

38

Для здійснення операцій купівлі іноземної валюти суб'єкт підприємницької діяльності укладає договір із банком і обов'язково подає заяву на купівлю валюти.

Як правило, після пред'явлення в банк усіх необхідних документів на купівлю іноземної валюти, купівля її здійснюється на наступний робочий день. Кошти у валюті України, призначені резидентом на купівлю іноземної валюти, можуть бути перераховані з основного поточного рахунку у національній валюті.

Розмір комісійної винагороди встановлюється банками, як правило, у залежності від обсягів разових операцій клієнта або операцій за місяць або від категорії клієнта. Розмір комісії за покупку валюти серед українських банків коливається в межах 0,1-1%. Комісійна винагорода по операціях купівлі іноземної валюти включається до складу витрат підприємства. Уповноважені банки проводять сплату комісійної винагороди у іноземній валюті іноземним банкам-кореспондентам за переклад валюти та за користування міжнародними системами розрахунків і міжнародними системами зв'язку. Для відшкодування вказаних витрат банку дозволено стягати з покупців інвалюті цієї частини комісійної винагороди в інвалюті за рахунок його коштів.

Після передачі заяви на купівлю іноземної валюти підприємство перераховує кошти в національній валюті на кореспондентський рахунок банку за аукціонним курсом попередніх торгів із комісійною винагородою Міжбанківському валютному ринку та уповноваженому банку.

Куплена іноземна валюта зараховується на поточний валютний рахунок підприємства визначеного резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на Міжбанківському валютному ринку іноземної валюти з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті. Іноземна валюта може перелічуватися тільки з цього поточного валютного рахунка і повинна бути використана, відповідно наданих документів, протягом 5 робочих банківських днів із моменту зарахування на валютний рахунок. При відсутності у підприємства валютного рахунку банк куплену інвалюту перелічує нерезиденту зі свого кореспондентського рахунку. Підприємство ж отримує копію платіжного документа про перерахування іноземної валюти своєму контрагентові.

Якщо вказаний термін порушений, своєчасно невикористана інвалюта прямує банком для продажу на Міжбанківському валютному ринку України. Курсові різниці по такій валюті відбиваються на рахунку 642 "Розрахунки по обов'язкових платежах" (позитивна) і на рахунку 949 " Інші витрати операційноїдіяльності" (негативна).

Для відображення операцій з купівлі іноземної валюті використовуються наступні бухгалтерські рахунки: 311 "Поточні рахунки у національній валюті", 312 "Поточні рахунки у іноземній валюті", 333 "Грошові кошти в дорозі у національній валюті"; 719 "Доходи від іншої операційної діяльності", 949 "Інші витрати операційної діяльності". По

39

операціях купівлі іноземної валюти другої групи Класифікатора рахунок 333 "Грошові кошти в дорозі у національній валюті" не застосовується.

Продаж іноземної валюти. У процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти можуть отримувати інвалютну виручку в безготівковій і готівковій формі. Власники інвалюти можуть ії продавати за своєю ініціативою.

Банки, відповідно до чинного законодавства, уповноважені продавати в 100 % об'ємі іноземну валюту в окремих ситуаціях.

Операції по продажу безготівкової інвалюти здійснюються через уповноважені банки України. По операціях продажу на Міжбанківському валютному ринку України комісія з продавців інвалюти не стягується. За послуги конверсії по обов'язковому продажу інвалюти уповноважений банк стягує комісійну винагороду, яка не повинна перевищувати 0,05 % від суми операції. Комісія стягується в гривнях. При цьому банки можуть зараховувати на поточний рахунок підприємства повну суму виручки за продану інвалюту, а потім знімати комісійну винагороду з основного поточного рахунку. І другий варіант - на поточний рахунок підприємства зараховується еквівалент проданої інвалюти за вирахуванням комісійної винагороди.

Продаж інвалюті здійснюється на основі заяви підприємства, в якій вказуються реквізити підприємства й сума валюти, що продається.

На основі вказаної заяви інвалюта списується з поточного валютного рахунку підприємства і перераховується на кореспондентський рахунок банку. Далі проводиться продаж інвалюти і зарахування еквівалента проданої інвалюті на основний поточний рахунок у національній валюті в повному обсязі або за вирахуванням комісії у залежності від договору з банком.

Продаж іноземної валюти в бухгалтерському обліку відбивається на рахунку 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти" по курсу фактичного продажу з включенням суми виручки у валовий прибуток підприємства. Списання проданої інвалюті в бухгалтерському обліку відбивається на рахунку 942 "Собівартість реалізованої інвалюти" по курсу НБУ на дату зарахування еквівалента проданої валюти, в податковому обліку інвалюта списується по балансовій вартості. Комісійна винагорода, що стягується банком, включається в собівартість проданої інвалюти і відбивається на рахунку 942 "Собівартість реалізованої інвалюти" з подальшим відображенням у складіфінансових результатів.

Для відображення операцій по продажу інвалюті також використовуються наступні бухгалтерські рахунки: 311 "Поточні рахунки у національній валюті"; 312 " Інші рахунки в банку в іноземній валюті"; 334 "Грошові кошти в дорозі у іноземній валюті"; 642 "Розрахунки по обов’язкових платежах"; 714 "Дохід від операційної курсової різниці"; 945 "Збитки від операційної курсової різниці", 949 "Інші витрати операційної діяльності".

40

Питання для самоконтролю знань за темою 3

Питання для самоконтролю знань за темою.

Перелік питань для перевірки знань студентів за темою "Облік операцій з іноземною валютою"

1.Дайте характеристику понять "валютні операції" та "операції з валютними цінностями".

2.Класифікація валютних коштів по праву приналежності.

3.Види валютних рахунків у банках

4.Дайте характеристику позикового валютного рахунку.

5.Яке призначення поточного і депозитного рахунків?

6.Дайте характеристику поточного валютного рахунку.

7.Дайте характеристику тимчасового поточного валютного рахунку.

8.Дайте характеристику депозитного валютного рахунку.

9.Який порядок відкриття валютних рахунків у банках?

10.Який порядок використання іноземної валюти?

11.Який порядок документування операцій на валютних рахунках?

12.Назвіть рахунки для обліку інвалютних коштів.

13.Обмеження в порядку купівлі іноземної валюти.

14.Порядок подачі документів з операцій купівлі іноземної валюти.

15.Порядок розрахунків з операцій купівлі іноземної валюти.

16.Порядок використання іноземної валюти.

17.Бухгалтерські рахунки для відображення операцій з купівлі іноземної валюті та їх характеристика.

18.Регламентація порядку продажу іноземної валюти.

19.Порядок подачі документів з операцій продажу іноземної валюти.

20.Порядок операцій з продажу іноземної валюти

21.Бухгалтерські рахунки для відображення операцій з продажу іноземної валюті.

Практичне заняття за темою 3

Завдання 1 Матеріал для виконання завдання:

Підприємством подані документи на купівлю 10000 USD. Курс за 1 USD згідно заявки – 5,40 грн. Курс фактичної купівлі за 1 USD – 5,38 грн. Курс НБУ за 1 USD на дату зарахування – 5,40 грн. Комісійна винагорода 90 грн. списано з поточного рахунку після зарахування інвалюти на рахунок підприємства. Конверсійна операція зроблена протягом одного робочого дня.

Зразок рішення

Тема 3. " Облік операцій з іноземною валютою " Завдання 1.

Порядок розв’язання завдання

Завдання 2 Матеріал для виконання завдання:

Підприємством подані документи на купівлю 150000 RUR. Курс за 1 RUR згідно заявки – 0,198 грн. Курс фактичної купівлі за 1 RUR – 0,198 грн.

42

Курс НБУ за 1 RUR на дату зарахування – 0,195 грн. Комісійна винагорода 60 грн. списано з поточного рахунку після зарахування інвалюти на рахунок підприємства. Конверсійна операція зроблена протягом одного робочого дня.

Методичні вказівки, щодо рішення завдання

Завдання 3 Матеріал для виконання завдання:

Підприємством подані документи на купівлю 20000 USD. Комісія МВРУ і уповноваженого банку - 90 грн. Комісія списано з поточного рахунку після зарахування інвалюти на рахунок підприємства.

Завдання 4 Матеріал для виконання завдання:

Підприємством подані документи на купівлю 50000 USD. Комісія МВРУ і уповноваженого банку - 120 грн. Комісія перераховано на кореспондентський рахунок банку при перерахуванні грошових коштів на купівлю інвалюти.

Завдання 5 Матеріал для виконання завдання:

Підприємством подані документи на купівлю інвалюти - 100000 USD. Комісія МВРУ і уповноваженого банку - 120 грн. Комісія перераховано на кореспондентський рахунок банку при перерахуванні грошових коштів на купівлю інвалюти. На останню дату звітного періоду інвалюта не використана. Термін п’яти робочих днів з дати купівлі не наступив.