Учет ВЭД

53

Уміжнародній практиці існують різноманітні договори, їхній зміст залежить від операції, що збираються здійснити контрагенти, але, незважаючи на всю розмаїтість таких угод, в основі кожної з них лежать положення класичного договору купівлі-продажу, а тому саме експортно-імпортні операції по постачанню товарів вимагають детального розгляду.

Зовнішньоторговельні постачання товарів є одним із видів зовнішньоторговельних операцій і являють собою процес купівлі-продажу, здійснюваний між покупцями, продавцями й посередниками в різних країнах. Експорт і імпорт товарів є складовою частиною зовнішньоторговельних постачань.

Уміжнародній комерційній практиці під експортом і імпортом розуміються звичайно операції, здійснювані на комерційній основі, а саме, на основі висновку й виконання міжнародних торговельних угод - контрактів купівлі-продажу.

Узалежності від виду здійснюваних зовнішньоторговельних постачань, тобто напрямку торгівлі, резидент України може бути експортером або імпортером.

За напрямками надання послуг є експорт та імпорт робот і послуг. Вид зовнішньоторговельних постачань визначається напрямком

торгівлі, а виходить, існують два види зовнішньоторговельних постачань: експорт та імпорт. Реекспорт і реімпорт є різновидом експортно-імпортних постачань і, як правило, є логічним продовженням раніше здійснених експорту й імпорту товарів.

Предметом реекспортних операцій можуть виступати продаж товарів на міжнародних аукціонах і товарних біржах, перепродаж товарів за кордоном без завезення в країну імпортера в результаті фінансових труднощів покупця, повернення недоробок.

Реімпортні операції здійснюються в результаті повернення нереалізованого залишку товару з консигнаційних складів, відмовлення закордонного покупця від товару через низьку якість і виступають як засіб врегулювання спірних питань зовнішньоекономічного контракту по постачанню товарів.

Сутність експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів виражена в наступних функціях: організація й обслуговування зовнішньоторговельного обміну товарів; визнання на світовому ринку споживчої вартості товарів; організація міжнародного грошового обігу.

Зміст першої функції полягає в доведенні товарів до конкретних споживачів - іноземних контрагентів. Організація експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів одночасно передбачає й операції, що забезпечують їхнє здійснення. У процесі виконання другої функції відбувається завершення акта товарно-грошових відносин, тобто відбувається обмін коштів на продукт міжнародного поділу праці, у результаті чого споживча вартість, укладена в цьому продукті, одержує міжнародне визнання . Змістом третьої функції є організація руху грошових коштів у процесі здійснення міжнародних розрахунків.

54

Функція організації й обслуговування зовнішньоторговельного обміну, яка указувалося раніше, полягає в доведенні товарів до іноземних контрагентів у процесі ввозу-вивозу їх, а також у здійсненні операцій, що забезпечують. Об'єктами обліку на цьому етапі здійснення цих постачань є основні операції (процеси вивозу експортованих і ввозу імпортованих товарів) й операції які забезпечують постачання.

Основні операції являють собою договірні операції по закупівлі імпортованого товару й продажу експортованого товару, тобто операції по обміну товарами в матеріальній формі - комерційний експорт та імпорт, ці операції, зафіксовані в зовнішньоторговельних договорах. Експортовані й імпортовані товари забезпечують здійснення цих процесів і опосередкуються як операції руху товарів.

Операціями, що забезпечують, є допоміжні операції, зв'язані з просуванням товару від продавця до покупця й проведенням розрахунків по цих операціях. Для здійснення однієї експортно-імпортної операції по постачанню товарів контрагенти укладають більш десятка договорів і контрактів із різними підприємствами й організаціями: транспортними й експедиторськими фірмами, банками, що обслуговують, посередниками і т.д. Ці операції забезпечують належне виконання основних операцій. Вони включають операції по експедируванню товарів, страхуванню і їх митному оформленню, фінансуванню зовнішньоторговельних операцій, розрахункам між експортерами й імпортерами, гарантуванню їхніх взаємних зобов'язань, а також інші операції, у тому числі агентські угоди з посередниками, із рекламними агентствами й організаціями, що досліджують кон'юнктуру ринків.

У процесі виконання другої функції (визнання на світовому ринку споживчої вартості товарів) відбувається завершення акту товарно-грошових відносин. Об'єкти обліку на цьому етапі здійснення експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів є наслідком першої функції. Це процеси продажу експортованих і покупки імпортованих товарів, у результаті яких у бухгалтерському обліку відображається доход від продажу експортованих товарів і придбання імпортованих товарів.

Результат третьої функції (організація міжнародного грошового обігу)

– це здійснення розрахунків.

При цьому наявність об'єктів обліку обумовлено:

видом зовнішньоторговельного постачання;

видом зв'язку між експортером і імпортером – прямий та непрямий

-через посередника;

умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу - базисні умови постачань та фінансові умови розрахунків.

На організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів впливають умови їхнього здійснення або вид цих операцій.

В зовнішньоекономічній діяльності здійснюються наступні види експортно-імпортних операцій по постачанню товарів:

експорт-імпорт у рахунок міжурядових угод;

55

експорт-імпорт у межах державного контракту;

експорт-імпорт на умовах державного кредиту;

експорт-імпорт на умовах комерційного кредиту або в рахунок відстрочки платежу;

експорт-імпорт на умовах компенсаційної угоди;

експорт-імпорт на умовах бартерного контракту;

експорт-імпорт у рахунок надання допомоги.

Вид зв'язку між експортером (постачальником) та імпортером (покупцем) визначає спосіб практичного здійснення конкретного виду постачань, називаний у міжнародній торговельній практиці "методом постачання". У міжнародній торговельній практиці використовується два основних методи здійснення цих постачань: прямій і непрямий. Прямий метод припускає встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) і кінцевим споживачем - постачання товарів безпосередньо кінцевому споживачеві й закупівлю товарів безпосередньо в самостійного виробника на основі зовнішньоторговельного контракту. Непрямий метод припускає здійснення експортно-імпортних операцій по постачанню товарів через торгово-посередницьку ланку на основі висновку спеціального договору (угоди) із посередником.

У ролі посередників можуть виступати брокери, дилери, комісіонери, консигнатори, промислові агенти, повірники. Посередники беруть на себе численні функції по покупці і реалізації товарів. З ними можуть бути укладені наступні види договорів: постачання, комісії, доручення на надання посередником різного роду послуг. За послуги посередник одержує винагороду в погоджених розмірах. Вибір форми договору визначається рядом факторів, але в першу чергу вибір залежить від статусу посередника й повноважень, якими він наділяється. Це у свою чергу впливає на предмет експортно-імпортних операцій по постачанню товарів. В одному випадку з посередником може бути укладений договір постачання, що не є зовнішньоекономічним договором, а з іншої сторони договір-доручення або договір - комісії. Останні припускають укладання договору і з іноземним контрагентом. Якщо за умовами договору комісіонер робить увіз-вивіз товарів, то йому доручається оформляти операції по пропуску цих товарів через митний кордон. Таким чином, операції ввозу-вивозу через митний кордон по таких операціях в експортера або імпортера може ні бути, оскільки ці операції здійснені посередником.

Базисні умови постачань - це сукупність умов доставки товарів від продавця до покупця. Базисні умови постачань можна охарактеризувати як форма постачань. До форм зовнішньоторговельних постачань необхідно віднести міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС". В залежності від базисних умов постачань товарів в експортера та імпортера формуються операції, пов’язані з доставкою товарів згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом).

56

Фінансові умови розрахунків також впливають на характер і кількість операцій у контрагентів, оскільки містять у собі: способи, умови, засоби платежу й форми розрахунків.

Таким чином, здійснення експортно-імпортних операцій по постачанню товарів та наявність об'єктів обліку по них обумовлено численними факторами.

Операції по експортно-імпортним постачанням товарів необхідно класифікувати не тільки для розуміння їхньої економічної сутності, але й визначення системи об'єктів обліку, контролю й аналізу. В основу класифікації цих операцій покладені наступні ознаки: напрямок торгівлі; ступінь забезпечення виконання зовнішньоекономічного договору закупівліпродажу товарів; способи розрахунків; організаційні форми торгівлі; види зв'язків з іноземними контрагентами.

Правильне розуміння економічної сутності досліджуваних операцій визначає розуміння економічного змісту фактів діяльності по експортноімпортних постачаннях, дозволяє визначити систему об'єктів і параметрів обліку, що взаємозалежне з ефективністю керування ними і, відповідно, з організацією обліку всієї сукупності операцій них, що забезпечують. Класифікаційна схема операцій по експортно-імпортних постачаннях товарів представлена на рис. 4.1.

Предметом обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів є сукупність об'єктів обліку в процесі їхнього здійснення, що розкривають їхній зміст. Об'єкти обліку досліджуваних операцій можна згрупувати у дві групи:

перша група - експортовані й імпортовані товари, що забезпечують здійснення цих постачань;

друга - операції продажу і вивозу експортованих і покупки й ввозу імпортованих товарів і розрахунків по них у процесі здійснення цих операцій, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, видом зв'язку між експортером і імпортером, умовами зовнішньоекономічного договору закупівлі-продажу й організаційних форм торгівлі.

Рис. 4.1. Класифікаційна схема зовнішньоторговельних операцій

4.2. Особливості здійснення експортно-імпортних операцій та їх вплив на організацію обліку

Ліцензування й квотування також є невід'ємною частиною здійснення експортно-імпортних операцій, включаючи бартерні. Ліцензуванню підлягають тільки визначені види товарів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністром України щорічно, а також експортно-імпортні операції, по яких перевищені законодавчо встановлені терміни розрахунків.

Згідно ст. 7 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 р., розрахунки між резидентом і нерезидентом здійснюються тільки через уповноважені банки, у яких як засіб

58

платежу використовується іноземна валюта. Для здійснення таких розрахунків одержувати індивідуальну ліцензію не потрібно.

Розрахунки між резидентом і нерезидентом можуть здійснюватися й у валюті України (у гривнях), однак обов'язковою умовою для проведення таких розрахунків є одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Крім того, одержання юридичними особами резидентами індивідуальної ліцензії вимагає здійснення деяких експортно-імпортних операцій. До приклада: інвестиції за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів (при цьому ліцензія повинна бути отримана однієї зі сторін); експорт товарів, на які встановлені індикативні ціни (можливо варіант спеціальної реєстрації цих операцій замість придбання ліцензії).

Особливістю зовнішньоторговельних постачань є, насамперед, те, що товари в таких угодах "перетинають" кордон однієї держави. Зовнішньоторговельні постачання вважаються здійсненими, якщо товар, обговорений у контракті, доставлений у пункт призначення, що можливо після виконання передбачених законодавством митних формальностей і процедур, тобто митного оформлення вантажу.

Це спричиняє необхідність реєстрації суб'єктів зовнішньоторговельних поставок у митних органах для їх обліку як учасників зовнішньоекономічної діяльності. Інформація про цей облік надається митними органами Міністерству статистики, Міністерству економіки і Головній державній податковій адміністрації.

Для реєстрації суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен звернутися до митного органу (вантажний відділ або митний пост) за місцем своєї державної реєстрації та надатиоригінали і завіренісуб'єктом копії:

1)установчих документів;

2)свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у виконавчому комітеті державної адміністрації за місцезнаходженням (за місцем проживання) або свідоцтва про реєстрацію представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні;

3)довідки органів статистики про внесення суб'єктів підприємницької діяльності - юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), а також про присвоєння кодів території й форми власності (ЗКФВ);

4)довідки уповноваженого банку про наявність поточного рахунку у національній валюті та/або поточного рахунку в іноземній валюті;

5)наказу по підприємству про призначення відповідальних працівників для роботи з митницею, із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові, паспортних даних, зразків підписів, відбитків печатки, яка буде використовуватися при оформленні документів у митних органах;

6)два примірники оригіналів облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за встановленим зразком (див. зразок 4.1.) заповнених суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності.

59

Зразок 4.1

ОБЛІКОВА КАРТКА № ___/___/____/_________

суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, узятого на облік урегіональномувідділі

_________________________ митниці

Повнаназвапідприємства ________________________________________________

Код ЄДРПОУ____________ Код СПАТО _______ Код ЗКФВ ___________

Юридична адреса ___________________________________________________

Фактична(поштова) адреса ___________________________________________

Ідентифікаційний номер платника податків _____________________________

Свідоцтво про державну реєстрацію видане Держадміністрацією

_____________________району м.______________________________________

Прізвище, ім'я, по батьковікерівника підприємства, тел./факс,

підпис ____________________________________________________________

Прізвище, ім'я, по батьковіголовного бухгалтера, тел, підпис

________________________________________________________________

Податкова інспекція (назва, адреса, тел.)

____________________________________________________________________

Гривневий поточний рахунок:

назвабанку__________________________________________________________

юридичнаадреса______________________________________________________

кодЄДРПОУ________________________МФО___________________________

Валютний рахунок:

назва банку___________________________________________________________

юридична адреса_______________________________________________________

кодЄДРПОУ________________________МФО_____________________________

Прізвище, ім'я, по батьковіосіб, уповноваженихна роботуз митницею, тел.,підпис __________________________________________________

При змініданих, зазначених уцій картці, зобов'язуюсь утижневий термін повідомити про це митний орган ______________підпис.

М.П. _____________ підпис керівника підприємства, дата М.П. _________________________підпис інспектора

Після реєстрації з присвоєнням облікового номера оригінали наданих документів повертаються суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності. Один примірник облікової картки, завірений інспектором вантажного відділу (посту), видається на руки суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності як свідчення про постановку на облік у митних органах. Другий примірник, разом із копіями наявних документів, залишається у митних органах. Митне оформлення вантажусуб'єкта зовнішньоекономічної діяльності не здійснюється при відсутності облікової картки.

Декларування товарів, як правило, здійснюється на митниці по місцю реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. В окремих випадках декларування і митне оформлення експортно-імпортних вантажів може здійснюватися на митниці не за місцем розташування суб'єкта

60

зовнішньоекономічної діяльності при умові узгодження цього питання між митницею, в якій він зареєстрований, і митницею, в якій він має намір здійснити декларування (див. зразок 4.2.).

Зразок 4.2.

Начальнику ________________митниці

(за місцем розтушування суб'єкта господарювання – сторони контракту)

Начальнику _______________митниці

( не за місцем розтушування суб'єкта господарювання – сторони контракту)

Підприємство

__________________________________________________

______

(назва, адреса, код ЄДРПОУ, розрахунковий та валютний рахунки)

____________________ згідно контракту ________________________________

(номер, дата)

просить дозволити оформлення ___________________ в _______________

(назва підприємства)

в митниці ______________________________________________ в кількості

(назва товару та його код за ТН ЗЕД)

_________________ за характером угоди ________________________________

згідно картки реєстрації № ________ від "_____" _____________ 200 __року та/або ліцензії експортної (імпортної) № _________________________ від "____"____________________200__ року.

Повідомляємо також наступні відомості:

-довідка про декларування валютних цінностей, доходів та майна за кордоном № _________________ від "______" _______________200__р.;

-специфікація № ___________________________;

-рахунок-фактура (або проформа) № _________________________

Директор ________________________________

(прізвище, ініціали)

М. П.

Таке узгодження здійснюється на кожний конкретний випадок декларування й оформляється у вигляді листа-узгодження, форма якого приведена в листі Державного митного комітету України від 18.04.95 р. № 11/3-1713 "Про напрям форми листа-узгодження при митному оформленні вантажу на митниці не за місцем розташування суб'єкта господарювання".

Окрім листа-узгодження суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності подає на митницю, не за місцем його обліку копію облікової картки суб'єкта

61

зовнішньоекономічної діяльності, завірену митницею в якій він зареєстрований.

У ролі декларанта може виступати як резидент, так і нерезидент. Сторона, на яку покладаються обов'язки по декларуванню, установлюється за домовленістю сторін. Декларування товарів по операціям експортноімпортних постачань також може проводитися іншим суб’єктом підприємницької діяльності в особі митного брокера, яким може бути юридична чи фізична особа, що здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу та уповноваженим Державним митним комітетом по місцюреєстраціїсуб'єктазовнішньоекономічної діяльності.

Мета митного оформлення - забезпечення митного контролю, застосування засобів державного регулювання ввозу на митну територію України, вивозу за її межі й транзиту через територію України товарів і інших предметів. Вантаж вважається пропущеним через митний кордон України лише за умови одержання дозволу митниці на використання цього вантажу на митній території України або за її межами з метою, заявленої митному органові.

Декларування товарів і інших предметів, переміщуваних через митний кордон України, здійснюється шляхом заяви у встановленій формі (письмовій, усній й ін.) точних даних про мету переміщення товарів і інших предметів, а також інших повідомлень, необхідних для проведення митного контролю і митного оформлення. Сам процес оформлення вантажної митної декларації в залежності від багатьох факторів (оформлення поза місцем державної реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, необхідність підтвердження коду товару по Українському класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності й сертифікації товару (УКТ ЗЕД) та ін.) може бути складним і тривалим. Час на проведення митного оформлення вантажу визначається кожною митницею окремо, з урахуванням характеру товару, обсягу товарної партії, а також у залежності від того, чи підлягає товар санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному й іншому видам державного контролю. Митне оформлення може бути довершеним тільки після проведення усіх видів контролю.

По встановленому ДМСУ порядку митне оформлення товарів і інших предметів здійснюється поетапно:

1 етап – прийом документів черговим вантажного відділу митної посади. На цьому етапі спочатку пред'являються документи, що підтверджують повноваження декларанта щодо декларування товарів, і документи, на підставі яких здійснюється переміщення через кордон України вантажу із застосуванням визначеного виду транспорту;

2 етап – перевірка черговим вантажного відділу наявності всіх документів, реєстрація представленої вантажної митної декларації у журналі обліку, проставлення штампу "Під митним контролем";

3 етап – перевірка інспекторами відділу інформаційно-аналітичної роботи і митної статистики: наявності акредитованих повідомлень про

62

суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, а також інформації про застосування санкцій; відповідності даних, заявлених у вантажній митній декларації, даним її електронної копії; правильності заповнення вантажної митної декларації із застосуванням програмних засобів, дійсності проставлених митних печаток на товаросупроводжувальних документах, відповідно до інформації центрального банку даних ДМСУ;

4 етап - перевірка правильності заявлених митної вартості, коду товару по УКТ ЗЕД, країни походження;

5 етап – перевірка надходжень від декларанта коштів на спеціальний рахунок митниці, правильності нарахування митних платежів, контроль застосування пільг, списання коштів із картки – особового рахунка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

6 етап – перевірка комплекту представлених документів і наявності ознак порушення митних правил. При їхній відсутності проставляється відбиток особистої печатки, ставиться підпис, на товарно-супровідних документах указується номер вантажної митної декларації на цю партію вантажу.

Митне оформлення товарів у повному обсязі та їхній пропуск через митний кордон України можуть здійснюватися тільки після сплати відповідних митних платежів, а саме: мита; митних зборів; акцизного збору; податку на додану вартість.

Митна вартість товарів визначається в наступних цілях:

нарахування митних платежів;

стягнення штрафів і застосування інших санкцій за порушення митних правил;

митної статистики.

Таким чином, можна сказати, що митна вартість - це чисто розрахункова величина, яка використовується для нарахування мита і єдиного митного збору, визначення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів або застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, а також ведення митної статистики. Митну вартість розраховують органи митного контролю на підставі супровідних документів.

Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у випадку їхнього переміщення через митний кордон України регламентується Законом України "Про Митний тариф України" № 2371-XII від 05.04.2001 р.

Порядок визначення митної вартості залежить від наявності документального підтвердження ціни на товари, вірогідності представленої інформації про ціну на товари, виду товару й виду договору, по якому здійснюється експорт-імпорт і ін.

У пакет обов'язкових документів, що підтверджують вірогідність представленої інформації про ціну на товари, входить:

сертифікати походження товарів і вантажів;

рахунки-фактури або рахунки-проформи;

специфікації, коносаменти, товарно-транспортні накладні;