Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Учет ВЭД

.pdf
Скачиваний:
28
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1.59 Mб
Скачать

23

типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21.06.95 р.

444.

Вміжнародній комерційній практиці існують різноманітні угоди, їх зміст залежить від операції, яку збираються здійснити контрагенти. Не дивлячись на різноманітність таких угод, в основі кожної з них лежать положення класичного договору купівлі-продажу.

Вміжнародній комерційній практиці договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі між суб’єктами діяльності називається контрактом (Додаток А1). Він включає в себе угоду про виникнення договірного зобов'язання між контрагентами, має певну форму і представляє собою комерційний документ, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару, порядок передачі права власності, а також права й обов'язків сторін по виконанню угоди. Основна відмінність договору купівлі-продажу від усіх інших видів договорів полягає в обов'язкової умові про перехід права власності на товар від продавця до покупця. В інших видах договорів немає умови про перехід права власності на товар.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту), згідно з ч. 3 ст. 6 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкту цього виду діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Форма зовнішньоекономічного договору. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не визнає за суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності права самостійно визначати форму й порядок підписання зовнішньоекономічного договору, а покладає на них обов’язок керуватися вимогами законів або міжнародних договорів України.

Порядок підписання зовнішньоекономічного договору залежить від того, хто є його стороною – юридична або фізична особа. Якщо зовнішньоекономічний договір підписується фізичною особою, потрібен підпис тільки цієї особи. Від імені юридичних осіб зовнішньоекономічний договір підписують одна особа, повноваження якої на укладення договору мають випливати з довіреності, установчих документів, договорів та інших підстав, що не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Форма й зміст зовнішньоекономічного договору в значній мірі визначається тими функціями, які він виконує. Основна з них регулююча, оскільки він регулює економічні відносини між сторонами. Регулююча функція діє через умови, за якими досягнута угода.

З точки зору обов’язковості умови контракту діляться на обов'язкові й додаткові. До обов'язкових умов відносяться: найменування сторін-учасників операції; предмет контракту; базисні умови постачання; ціна; кількість і

24

якість товару; умови платежу; санкції й рекламації; юридичні адреси і підписи сторін.

До додаткових умов відносяться: умови здача-приймання товару, (робіт, послуг); страховка; відвантажувальні документи; упаковка й маркірування; гарантії; форс-мажорні обставини; арбітраж; інші умови. З точки зору універсальності умови контракту діляться на універсальні (типові) і індивідуальні.

До універсальних умов відносяться: формулювання преамбули; умови здача-приймання товарів (робіт, послуг); базисні умови постачання; умови платежу; упаковка й маркірування; гарантії; санкції й рекламації; форсмажорні обставини; арбітраж.

Індивідуальні умови включають у себе: найменування сторін-учасників операції; предмет контракту; якість і кількість товару; ціна; терміни постачання; юридичні адреси і підписи сторін.

Наявність вказаних умов обов'язкова. Після вступної частини договору слідує безпосередній виклад умов зовнішньоторговельної операції, які відбиваються у відповідних розділах. Кількість розділів договору залежить від характеру товару і договірних умов. Згідно з Положенням зовнішньоекономічний договір обов’язково повинен містити 13 істотних умов, які складають його зміст.

Зміст зовнішньоекономічного договору. Зовнішньоекономічний договір обов’язково повинен містити наступні розділи: 1. Назва договору, дата та місце його укладення. 2. Преамбула. 3. Предмет договору. 4. Кількість та якість товару. 5. Базисні умови поставок товарів (прийому/здачі виконаних робіт або наданих послуг). 6. Ціна та загальна вартість договору. 7.Умови платежів. 8. Умови здачі-приймання товару (робіт, послуг). 9.Упаковка та маркування. 10. Форс-мажорні обставини. 11. Порядок застосування санкцій та рекламацій. 12. Порядок урегулювання суперечок.

13.Заключна частина договору.

2.2.Порядок реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Згідно, вказаним документам обов'язкової реєстрації підлягають договори, укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, предметом яких є:

товари, відносини з реекспорту яких регулюється чинним законодавством України та міжнародними договорами України;

товари походженням з України, відносно яких:

-міжнародними договорами передбачені добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу;

-здійснюються антидемпінгові процедури;

-імпорт, яких в інші держави квотується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів;

25

- експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій або операцій із зустрічною торгівлею.

Облік контрактів, їх реєстрація, оформлення і видача реєстраційних карток здійснюється у Міністерстві економіки України, Управлінням контрактного обліку і нетарифного регулювання, Управлінням із питань інвестиційної співпраці і валютного регулювання, Головним управлінням експортного контролю, Управлінням правового забезпечення (із залученням експортів Держзовнішінформу) у межах наданих їм повноважень, коли облікова вартість зовнішньоекономічного договору (контракту) перевищує 3 мли. дол. США.

Для реєстрації зовнішньоекономічного договору суб'єкт, що є стороною контракту, додає такі документи:

заяву в довільній формі на офіційному бланку суб'єкта підприємницької діяльності заявника за підписом його керівника;

інформаційну картку зовнішньоекономічного договору за формою відповідно до вимог наказу;

оригінал зовнішньоекономічного договору з усіма чинними на дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є частинами контракту, та його копію, засвідчену в установленому порядку;

копію свідчення про державну реєстрацію, завірену керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

копію витягу з торгового, банківського або судового реєстру або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію іноземного суб'єкта засвідчену керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України (надається тільки у разі попереднього постачання товару);

документ про сплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору;

оригінали договорів: доручень, комісії, агентських, спільної діяльності та співробітництва, консигнації, дилерських, дистриб’юторських, оренди, найму, лізингу, зберігання та їх копії, засвідчені у зазначеному порядку для посередницьких організацій, що здійснюють експортно-імпортні операції для іншого суб'єкта.

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів здійснюється у строк не більш як сім робочих днів із дати подання. указаних документів. Документом, підтверджуючим реєстрацію зовнішньоекономічного договору,

євідповідна картка, яка видається у двох примірниках: перший для митних органів, а другий залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору встановленої форми є основою для митного оформлення товарів. Для товарів, які не входять у перелік вказана реєстрація не потрібно.

Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору до кінця поточного календарного року і втрачає силу після здійснення митного

26

оформлення товарів, які експортуються, в повному об'ємі, передбаченому договором. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору може бути достроково втратити силу до кінця поточного року у разі відповідного представлення МЕУ в Державну митну службу України.

2.3. Використання міжнародних правил "ІНКОТЕРМС" за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Міжнародна торгова практика виробила різні типи базисних умов постачання товарів, що враховують так чи інакше транспортний чинник у зовнішньоторговельній ціні.

"Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" встановлюють базис ціни в залежності від того, чи включаються витрати по транспортуванню та інші витрати у ціну товару чи ні.

Суб'єкти підприємницької діяльності України всіх форм власності при укладенні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) предметом яких є товари, застосовують Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів із метою однакового тлумачення комерційних термінів учасників відносин "ІНКОТЕРМС" випуску 2000 р. або "ІНКОТЕРМС-90".

У правилах "ІНКОТЕРМС" взаємні зобов’язання продавця й покупця об’єднані в десять розділів, міститься 13 термінів, об'єднаних у чотири групи. У кожному з них зобов’язанням продавця відповідають зобов’язанням покупця. До розділів, що охоплюють позицію відповідно продавця або покупця, входять такі: надання товару відповідно до договору (сплата ціни); ліцензії, дозволи й формальності; договір перевезення й страхування; постачання (прийняття постачання); перехід ризику; повідомлення покупця (продавця); розподіл прибутків; доказ постачання, транспортний документ або відповідна інформація через ЕОМ; перевірка товару, упакування, маркування; інші зобов'язання.

Базисні умови визначають:

транспортні умови: хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів обраним видом транспортного засобу на усьому шляху його слідування від продавця до покупця;

умови по оформленню документів;

умови здачі-приймання товарів.

Всі умови постачання, що входять в "ІНКОТЕРМС", можна розділити на 4 групи, починаючи з умов, по яких практично вся відповідальність покладається на покупця, і закінчуючи тими, по яких усі витрати й ризики несе продавець.

Перша група /Е - умова/ під назвою "Франко-завод", "Франкопідприємство" передбачає покладання обов'язків на продавця по відпустці товару покупцеві безпосередньо на своєму складі. З моменту передачі товарів покупцеві переходить ризик випадкового знищення товару і він несе всі витрати, пов'язанні з їх перевезенням: навантаження, транспортування,

27

страхування товару, здійснює декларування зазначених товарів на митниці, оплачує мита.

Друга група /F - умови/ - передбачає виконання зобов'язань і відповідальність продавця до моменту передачі вантажу транспортним коштам, вказаним покупцем, і передачі товару основному перевізнику. Основний вигляд транспорту оплачується покупцем. В умовах групи F не зазначено точного опису процедури здачі-приймання товару. Тому при укладанні контракту слід як найдетальніше відображати процедуру передачі товару з метою запобігання непорозумінь. Ця група має наступні різновиди:

FCA - "Франко-перевізник", "Франко вагон/платформа", "Франко/місто";

FAS /ФАС/ - "Франко вздовж борта/судна", "Франко-борт/порт відвантаження";

FOB /ФОБ/ - "Франко-борт".

Третя група /С - умови/ передбачає виконання зобов'язань продавцем по постачанню товару за свій рахунок у порт призначення, визначеного покупцем. При цьому продавець не несе відповідальності за втрати й пошкодження вантажу, та інші додаткові витрати після передачі вантажу основному перевізнику. По умовам цієї групи слід чітко розмежувати пункт передачі товару від продавця до перевізника, і особливо зважити на додаткові зобов'язання, які можуть змінити суті умови, але звести їх нанівець. Ця група має також декілька різновидів, у т.ч.:

CFR /СФР/ - "Вартість і фрахт" ;

CIF /СИФ/ - "Вартість, страховка й фрахт" /порт призначення вказаний/ СРТ /СПТ/ - "Перевезення оплачене до…" /місце призначення указано/; CIP /СІП/ - "Перевезення й страховка оплачені до…" /місце

призначення указано/.

У четверту групу /Д – умови/ входять умови, згідно з якими продавець повністю бере на себе всі ризики і несе всі витрати, пов'язані з доставкою вантажу в порт призначення. Ця група складається з наступних різновидів умов:

DЕС /ДЕС/ - "Постачання франко-судно", "Постачання франко /міста", /місце призначення вказане/;

DEQ /ДЕК/ - "Постачання фрахт-причал" /мито сплачено/;

DAF /ДАФ/ - "Постачання франко-кордон" /місце призначення указано/;

DDU /ДДУ/ - "Постачання, мито не сплачене" /місце призначення вказане/;

DDP /ДДП/ - "Поставлено, мито сплачене" /місце призначення вказане/. Від базисних умов контракту залежать міра ризику по відшкодуванню вартості втрат вантажу або порушення його якості, а також величина витрат, пов'язаних із доставкою товару від продавця до покупця, митних зборів,

податків, і в кінцевому результаті розмір ціни на цей товар. Характеризуючи обов'язки продавця в залежності від базисних умов

постачання, їх можна класифікувати таким чином: група Е - відпустка

28

товару; група F - передача основному перевізнику, основні витрати по перевезенню не оплачені; група С - передача основному перевізнику, основні витрати по перевезенню оплачені; група D - постачання товару.

Група Е і група F відрізняються по обов'язках продавця по доставці товару. Групи С і D у цьому відношенні однакові: продавець доставляє товар у місце призначення і несе всі витрати по транспортуванню вантажу. Відмінність цих груп між собою - у відповідальності за ризик загибелі або пошкодження вантажу. У групі С- ця відповідальність на покупці, у групі D - на продавці.

Якщо в контексті є пункти, що суперечать умовам "ІНКОТЕРМС", то ці пункти мають більшу юридичну силу, оскільки умови "ІНКОТЕРМС" втрачають цінність.

2.4. Особливості відображення інформації зі зовнішньоекономічних договорів в системі бухгалтерського обліку.

Експортно-імпортні операції з погляду предмета зовнішньоекономічного договору (контракту) можна розділити на три групи: операції по руху товарів; операції по наданню робіт і послуг; операції по руху капіталів.

У міжнародній практиці існують різноманітні договори, їхній зміст залежить від операції, що збираються здійснити контрагенти, але, незважаючи на всю розмаїтість таких угод, в основі кожної з них лежать положення класичного договору купівлі-продажу.

Зовнішньоторговельні постачання товарів є одним із видів зовнішньоторговельних операцій і являють собою процес купівлі-продажу, здійснюваний між покупцями, продавцями й посередниками в різних країнах. У залежності від виду здійснюваних зовнішньоторговельних постачань, тобто напрямку торгівлі, резидент України може бути експортером або імпортером.

Вид зовнішньоторговельних постачань визначається напрямком торгівлі, а виходить, існують два види зовнішньоторговельних постачань: експорт та імпорт. Реекспорт і реімпорт є різновидом експортно-імпортних постачань і, як правило, є логічним продовженням раніше здійснених експорту й імпорту товарів.

Сутність експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів виражена в наступних функціях: організація й обслуговування зовнішньоторговельного обміну товарів; визнання на світовому ринку споживчої вартості товарів; організація міжнародного грошового обігу.

Організація розрахунків по зовнішньоторговельним постачанням обумовлено: видом зовнішньоторговельного постачання; видом зв'язку між експортером і імпортером – прямий та непрямий - через посередника; умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу - базисні умови постачань та фінансові умови розрахунків.

29

На організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів впливають умови їхнього здійснення або вид цих операцій.

В зовнішньоекономічній діяльності здійснюються наступні види експортно-імпортних операцій по постачанню товарів: у рахунок міжурядових угод; у межах державного контракту; на умовах державного кредиту; на умовах комерційного кредиту або в рахунок відстрочки платежу; на умовах компенсаційної угоди; на умовах бартерного контракту; у рахунок надання допомоги.

Вид зв'язку між експортером (постачальником) та імпортером (покупцем) визначає спосіб практичного здійснення конкретного виду постачань, називаний у міжнародній торговельній практиці "методом постачання". У міжнародній торговельній практиці використовується два основних методи здійснення цих постачань: прямій і непрямий. Посередники беруть на себе численні функції по покупці і реалізації товарів. З ними можуть бути укладені наступні види договорів: постачання, комісії, доручення на надання посередником різного роду послуг. За послуги посередник одержує винагороду в погоджених розмірах. Вибір форми договору визначається рядом факторів, але в першу чергу вибір залежить від статусу посередника й повноважень, якими він наділяється. Це у свою чергу впливає на предмет експортно-імпортних операцій по постачанню товарів. В одному випадку з посередником може бути укладений договір постачання, що не є зовнішньоекономічним договором, а з іншої сторони договірдоручення або договір - комісії. Останні припускають укладання договору і з іноземним контрагентом. Якщо за умовами договору комісіонер робить увізвивіз товарів, то йому доручається оформляти операції по пропуску цих товарів через митний кордон. Таким чином, операції ввозу-вивозу через митний кордон по таких операціях в експортера або імпортера може ні бути, оскільки ці операції здійснені посередником.

Фінансові умови розрахунків також впливають на характер і кількість операцій у контрагентів, оскільки містять у собі: способи, умови, засоби платежу й форми розрахунків.

Таким чином, здійснення експортно-імпортних операцій по постачанню товарів та наявність об'єктів обліку по них обумовлено численними факторами.

Предметом обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів є сукупність об'єктів обліку в процесі їхнього здійснення, що розкривають їхній зміст. Об'єкти обліку досліджуваних операцій можна згрупувати у дві групи:

перша група - експортовані й імпортовані товари, що забезпечують здійснення цих постачань;

друга - операції продажу і вивозу експортованих і покупки й ввозу імпортованих товарів і розрахунків по них у процесі здійснення цих операцій, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, видом

30

зв'язку між експортером і імпортером, умовами зовнішньоекономічного договору закупівлі-продажу й організаційних форм торгівлі.

Ліцензування й квотування також є невід'ємною частиною здійснення експортно-імпортних операцій, включаючи бартерні. Ліцензуванню підлягають тільки визначені види товарів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністром України щорічно, а також експортно-імпортні операції, по яких перевищені законодавчо встановлені терміни розрахунків.

Розрахунки між резидентом і нерезидентом здійснюються тільки через уповноважені банки, у яких як засіб платежу використовується іноземна валюта. Для здійснення таких розрахунків одержувати індивідуальну ліцензію не потрібно.

Розрахунки між резидентом і нерезидентом можуть здійснюватися й у валюті України (у гривнях), однак обов'язковою умовою для проведення таких розрахунків є одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Крім того, одержання юридичними особами резидентами індивідуальної ліцензії вимагає здійснення деяких експортно-імпортних операцій.

Особливістю зовнішньоторговельних постачань є, насамперед, те, що товари в таких угодах "перетинають" кордон однієї держави. Зовнішньоторговельні постачання вважаються здійсненими, якщо товар, обговорений у контракті, доставлений у пункт призначення, що можливо після виконання передбачених законодавством митних формальностей і процедур, тобто митного оформлення вантажу. Це спричиняє необхідність реєстрації суб'єктів зовнішньоторговельних поставок у митних органах для їх обліку як учасників зовнішньоекономічної діяльності.

У ролі декларанта може виступати як резидент, так і нерезидент. Сторона, на яку покладаються обов'язки по декларуванню, установлюється за домовленістю сторін. Декларування товарів по операціям експортноімпортних постачань також може проводитися іншим суб’єктом підприємницької діяльності в особі митного брокера, яким може бути юридична чи фізична особа, що здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу та уповноваженим Державним митним комітетом по місцю реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Сам процес оформлення вантажної митної декларації в залежності від багатьох факторів (оформлення поза місцем державної реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, необхідність підтвердження коду товару по Українському класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності й сертифікації товару (УКТ ЗЕД) та ін.) може бути складним і тривалим. Митне оформлення може бути довершеним тільки після проведення усіх видів контролю.

31

Питання для самоконтролю знань за темою 2

Перелік питань для перевірки знань студентів за темою "Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку"

1.Які документи подає суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту)?

2.У який строк здійснюється реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів)?

3.Який документ підтверджує реєстрацію зовнішньоекономічного договору? Дайте його характеристику.

4.Чому "Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" називаються базисними умовами зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу?

5.Що визначають базисні умови постачань?

6.Дайте характеристику першої групи Е - умова під назвою "Франкозавод", "Франко-підприємство".

7.Дайте характеристику другої групи F – умови.

8.Дайте характеристику третьої групи С – умови.

9.Дайте характеристику четвертої групи Д – умови.

10.Назвіть види експортно-імпортних операцій з погляду предмета зовнішньоекономічного договору (контракту).

11.Назвіть яка інформація зі зовнішньоекономічних договорів впливає на організацію бухгалтерського обліку по них?

12.Чим визначається вид зовнішньоторговельних постачань?

13.У чому практичне значення включення у зовнішньоторговельному договору купівлі-продажу умов про валюту контракту, валюту платежу, цінової обмовки?

14.Назвіть функції експортно-імпортних операцій по постачаннях

товарів.

15.Чим обумовлено організація розрахунків по зовнішньоторговельним постачанням?

16.Назвіть види експортно-імпортних операцій по постачанню товарів.

17.Яким чином вид зв'язку між експортером та імпортером впливає на предмет обліку?

18.Яким чином базисні умови постачань впливають на характер і кількість операцій у контрагентів експортно-імпортних операцій по постачанню товарів.

19.Яким чином фінансові умови розрахунків впливають на характер і кількість операцій у контрагентів експортно-імпортних операцій по постачанню товарів.

20.Яким чином формальності митного оформлення вантажу вливають організацію бухгалтерського обліку по них?

32

Контрольна частина

Завдання –Тестовий контроль знань.

Перелік тестових завдань для перевірки знань студентів за темою "Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку"

1. Основна відмінність договору купівлі-продажу від всіх інших видів договорів полягає в тому, що обов'язковою умовою такого договору є перехід права власності на товар від продавця до покупця.

а) так

б) ні

2. Регулювання укладання

договору купівлі-продажу та ті права і

зобов'язання продавця та покупця, які виникають з такого договору,

уніфіковано

в

конвенції

"Про договори міжнародної

купівлі-продажу

товарів".

 

 

а) так

б) ні

 

3. Правила "ІНКОТЕРМС"

визначають, яким

чином

розподіляється

відповідальність,

витрати та ризики між продавцем і покупцем.

 

 

 

а) так

б) ні

 

 

4.Умови "ІНКОТЕРМС" поділяють на 5 груп.

а) так

б) ні

 

5. Контракти групи Е правил

"ІНКОТЕРМС" є найбільш вигідними для

покупця.

А) так

б) ні

6. Гарантійна функція договору полягає в тому, що завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії як неустойка, завдаток, застава тощо.

а) так б) ні

7.Пропозиція про укладання договору, що містить його істотні умови -

це оферта. а) так б) ні 8. Форма зовнішньоекономічних договорів законодавче не регулюється.

а) так б) ні

9. Зовнішньоекономічний договір виконує функції:

а) еквівалентності обміну; б) юридичної рівності та недискримінації; в) інформаційну

10. Згода адресанта, дана у встановлений строк, укласти договір на умовах,

запропонованих оферентом,

є:

 

 

а)

акцептом;

б)

офертою;

в) контрактом.

11.Структура зовнішньоекономічного договору повинна відповідати: а) Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

б) "Положенню про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)"; в) конвенції "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів".

12. В розділі "Умови приймання-передачі товарів" визначається:

а) ціна одиниці товару; б) спосіб платежу; в) місце фактичної передачі товару.

13. Обов'язковій реєстрації у МЕУ підлягають договори:

а) на експорт власної продукції; б)на експорт товарів за демпінговими цінами;