Учет ВЭД

63

договірні документи:

•договори (контракти) на постачання;

•договори про спільну діяльність;

•контракти з третіми особами, що мають відносини до договору (контракту) на постачання;

•угоди на постачання;

•договори перевезення й страхування;

•договори доручення, комісії, агентські й брокерські угоди;

копія експортної вантажної митної декларації країни відправника;

Увипадку, якщо митному органові надається повний пакет документів

упідтвердження ціни і зазначені в них повідомлення не викликають сумніву щодо їхньої вірогідності, митна вартість товарів визначається на підставі поданих документів і в неї включається:

-фактурна вартість товару, тобто вартість товарів за ціною, відповідно до зовнішньоекономічного договору (контрактові);

-фактичні витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження й страхування товару до пункту перетинання митного кордону України (при їхній відсутності в рахунку-фактурі);

-комісійні й брокерські витрати;

-плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що відносяться до даних товарів і інших предметів, що повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо або побічно як умова їхнього ввозу (вивозу).

Даний порядок митної вартості товарів називається "За ціною угоди з імпортованими товарами".

При розрахунку витрат по доставці товарів, увезених на митну територію України, варто застосовувати рекомендації з листа ДМСУ від 08.11.2000 р. № 14/3-4275-ЕП. Відповідно до них використовуються документи, що можуть застосовуватися при підтвердженні витрат на доставку товарів:

-документи, що обумовлюють відносини сторін договору на надання послуг по доставці товарів від місця відправлення до місця призначення. Ці документи є угодою на доставку. Замовником послуг по доставці може бути як продавець, так і покупець. У деяких випадках таким замовником може бути експедиторська фірма;

-рахунок-фактура від виконавця доставки товарів. Якщо цей документ містить чітке визначення зобов'язань виконавця (наприклад, навантаження товарів на транспортний засіб, транспортування від пункту відправлення (навантаження) до пункту ввозу на митну територію України, розвантаження товарів із транспортного засобу), а також найменування сторін, реквізити одержувача товарів, він може бути прийнятий як угоду на доставку.

До витрат на доставку відносять вартість транспортування, навантаження, перевантаження (перевалки) товарів і страхування. При цьому:

Усі витрати, по наданню документів, що підтверджують заявлену митну вартість, декларант здійснює за свій рахунок.

По експортованих товарах, на які встановлені індикативні ціни, а зовнішньоекономічні договори (контракти) по постачаннях цих товарів підлягають реєстрації або передбачають одержання ліцензії, а ціни при цьому зазначені у відповідних реєстраційних документах, підтвердження заявленої митної вартості не провадиться.

Визначення митної вартості повинне бути здійснено митним органом у термін, що не перевищує 15 робочих днів. У деяких випадках цей термін може бути продовжений за рішенням керівника митного органа.

По письмовій заяві декларанта митний орган зобов'язаний протягом тижня представити декларантові роз'яснення причин, за якими заявлена декларантом митна вартість не може бути прийнята для митного оформлення.

Серед особливостей порядку здійснення експортно-імпортних операцій по постачанню товарів також варто виділити:

документальне оформлення відвантаження експортованих товарів виробляється з вимогами міжнародних стандартів;

приймання імпортних товарів здійснюється з обов'язковою участю експерта торгово-промислової палати України зі складанням прийомного акта й акта експертизи;

при виявленні нестачі або дефекту товарів по імпортних договорах (контрактам) приймання не припиняється, однак складається рекламаційний акт;

аналітичний облік повинен здійснюватися не тільки по найменуваннях

ікількості товарів, але і по облікових партіях, контрактам, країнам і консигнаторам;

66

відособлений облік експортних і імпортних товарів і розрахунків по їхньому придбанню, що випливає з особливостей оподатковування цих товарів;

виявлення результатів експортно-імпортних операцій по кожному контракту і по кожній обліковій партії.

Чітке представлення операцій з експортно-імпортних постачань товарів і функціональних зв'язків між ними буде сприяти виявленню облікової номенклатури, що формує параметри конкретного експортноімпортного постачання.

Питання для самоконтролю знань за темою 4

Питання для самоконтролю знань за темою.

Перелік контрольних питань для підготовки до семінарського заняття за темою "Загальноекономічні питання експортно-імпортних

операцій"

1.Як можна охарактеризувати експортно-імпортні операції?

2.На які групи можна розділити експортно-імпортні операції?

3.Дайте визначення обліку операцій по руху товарів, наданню робіт і

послуг.

4.Дайте визначення обліку операцій по руху капіталів.

5.В яких функціях виражена сутність експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів?

6.В чому полягає сутність експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів у функції організація й обслуговування зовнішньоторговельного обміну товарів?

7.В чому полягає сутність експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів у функції визнання на світовому ринку споживчої вартості товарів?

8.В чому полягає сутність експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів у функції організація міжнародного грошового обігу?

9.Які операції експортно-імпортних постачань товарів є основними?

10.Які операції забезпечують здійснення експортно-імпортних постачань товарів?

11.Які фактори або умови впливають на організацію обліку експортноімпортних операцій по постачанню товарів?

12.Як впливає на організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів "метод постачання"?

13.Як впливає на організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів форма договору з посередником?

14.Як впливають на організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів базисні умови постачань?

67

15.Як впливають на організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів фінансові умови розрахунків?

16.За якими ознаками можна класифікувати експортно-імпортних операцій по постачанню товарів?

17.Що є предметом обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів?

18.Як впливають на організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів здійснення ліцензування й квотування?

18.Як впливає на організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів валюта розрахунків?

19.Який порядок реєстрації суб'єктів зовнішньоторговельних поставок у митнихорганахдляїхоблікуякучасниківзовнішньоекономічноїдіяльності?

20.Де здійснюється митне оформлення вантажу суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності?

21.Хто може бути у ролі декларанта експортно-імпортних операцій по постачанню товарів?

22.Від яких факторів залежить процес оформлення вантажної митної

декларації?

23.Назвіть етапи здійснення процесу оформлення вантажної митної декларації.

24.З якою метою визначається митна вартість товарів?

25.Від чого залежить порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у випадку їхнього переміщення через митний кордон України?

26.Перелічите обов'язкові документи, що підтверджують вірогідність представленої інформації про ціну на товари з експортно-імпортних постачань?

27.Що включається в митна вартість товарів з експортно-імпортних постачань?

28.Які документи підтверджують витрати на доставку товарів з експортно-імпортних постачань?

29.Що відносять до витрат на доставку товарів з експортноімпортних постачань?

30.Назвіть методи визначення митної вартості товарів на підставі допоміжних матеріалів з експортно-імпортних постачань?

31.Назвіть особливості порядку здійснення експортно-імпортних операцій по постачанню товарів.

68

Змістовий модуль 2 Облік експортно - імпортних операцій Тема 5. Облік операцій з експорту

Теоретична частина.

5.1.Порядок формування цін на експортовані товари.

5.2.Документальне оформлення операцій з експорту товарів.

5.3.Облік операцій з експорту товарів

Ключові слова: експорт, контрактна вартість, фактурна вартість.

Перелік рекомендованої літератури: 1, 3, 4, 8, 9, 13, 17, 19, 26, 41, 53. 5.1. Порядок формування цін на експортовані товари.

Важливий вплив на організацію обліку експортних операцій надає порядок формування цін на експортовані товари. Економічне регулювання питання формування цін здійснюється міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС", законодавчими документами і нормативними актами по ціноутворенню, чинним законодавством по оподатковуванню, а також шляхом установлення держмита.

Насамперед, при формуванні ціни необхідно мати на увазі, підлягає або не підлягає обкладанню митом, податком на додану вартість, митним збором даний вид товару і чи є він підакцизним.

Порядок оподатковування експортованих товарів залежить від виду експортної операції та ліквідності експортованого товару. Експортовані товари мають наступні види оцінки: контрактна вартість, інвалютна вартість, фактурна вартість, митна вартість, облікова вартість.

Визначення митної вартості виробляється в залежності від базисних умов постачання. При базисних умовах постачання в межах території України в митну вартість, окрім фактурної вартості, включається вартість транспортування до митного кордону України. По базисних умовах постачання за межі кордону України витрати за межами кордону України не враховуються, оскільки дані витрати в митну вартість не включаються. Сплата мита і митних зборів виробляється до або на момент митного оформлення. Перерахунок інвалютної складової виробляється за курсом Національного банку України на дату оформлення вантажної митної декларації.

В основі облікової вартості експортованих товарів лежить їхня історична або справедлива вартість, що складається з вартості витрат на виробництво експортованої продукції або покупної вартості покупних товарів без обліку податку на додану вартість. Відшкодування з бюджету податку на додану вартість, сплаченого постачальникам сировини й товарів, виробляється на загальних підставах, виключення складає експорт по бартерних операціях. Податкового кредиту немає по операціях, що

69

пільгуються на території України, тобто по товарах, що не є об'єктом оподатковування по податку на додану вартість.

Згідно П(С)БО 9 "Запаси", при відпустці товарів у продаж або іншого вибуття можуть застосовуватися наступні методи їхньої оцінки: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження (FIFO), собівартості останніх за часом надходження (LIFO).

У фактичну вартість експортних постачань включаються витрати: на одержання ліцензій (якщо товар ліцензійний); по підготовці товару до відвантаження; витрати, зв'язані з рухом експортованих товарів; витрати, зв'язані з їх митним оформленням. Усі витрати розподіляються між експортером і імпортером відповідно до визначених в договорі базисних умов постачання.

Для експортерів України ці витрати включаються у фактичну вартість експортних постачань, а не експортованих товарів. Тому на відміну від імпортованих товарів, необхідності в калькуляції експортованих товарів немає. Проте, інформація про ці витрати важлива, оскільки контрактна вартість експортованих товарів повинна покривати не тільки їх фактичну вартість, але й перераховані вище витрати та суми сплачених мита й зборів. Більш того, контрактна вартість повинна забезпечити експортерові одержання прибутку.

5.2. Документальне оформлення операцій з експорту товарів.

Лист Державної митницької служби України (ДМСУ) від 11.08.98 р. № 10/1-1819-ЕП включає орієнтований перелік документів, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані подавати для митного оформлення в режимі "експорт". Названий лист містить посилання на законодавчі й нормативні акти, що вимагають надання цих документів.

Документи, що застосовуються в експортних операціях, можна підрозділити на наступні групи:

Документи, пов’язані з рухом товарів: договірні, дозвільні, повідомні, страхові, товарно-супроводжувальні, товарно-транспортні, митного оформлення, складські, документи, з приймання імпортного товару (прийомний акт, акт експертизи Торгово-промислової палати, рекламаційний акт).

Документи, пов’язані з рухом коштів: дозвільні, розрахункові, платіжні або фінансові, банківські, претензійно - арбітражні.

Докладна класифікація документів, що можуть знадобитися при митному оформленні товарів, приведена в додатку 11 до інструкції № 307. На підставі цього додатку до комерційних документів відносять рахунокфактуру і пакувальний аркуш.

Документами, що підтверджують експорт товарів, є товарносупровідна, транспортна, експедиторська, страхова і митна документація. Для здійснення розрахунків з експортній операції експортером оформляється

70

розрахункова документація і на підставі банківських документів виробляється зарахування інвалютної надходжень.

Документальне оформлення експортного вантажу повинне відповідати вимогам міжнародних стандартів. При перетинанні експортованим товаром митного кордону митний орган звіряє відповідність даних представлених документів і при відсутності розбіжностей на вивізній вантажній митницькій декларації ставиться особиста номерна печатка. Вантажна митницька декларація фіксуються в реєстрі, один екземпляр яких передається в уповноважені банки експортерів. Уповноваженим банком фіксуються експортні операції резидентів після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в аналогічному журналі з одночасною вимогою від резидента копії контрактів і копії товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України.

5.3. Облік операцій з експорту товарів

Виходячи з економічної сутності операцій з експорту товарів можна виділити наступні об'єкти обліку: матеріальні активи та господарські процеси й операції, що викликають рух і зміну активів - це продаж і списання експортованих товарів; доходи, витрати і фінансові результати; розрахунки з іноземними покупцями, іншими юридичними і фізичними особами, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, видом зв'язку між контрагентами й умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу.

При цьому наявність перерахованих об'єктів обліку залежить від того, хто з контрагентів здійснює основні операції й хто забезпечує транспортування, декларування, страхування й інші.

Оскільки експортовані товари призначені для вивозу з метою реалізації за межами митного кордону України, то вони з моменту відвантаження на адресу іноземного покупця вважаються експортованими.

Експорт товарів може здійснюватися не тільки за іноземну валюту, але і за національну. Валюта розрахунків повинна бути обговорена в контракті і при розрахунках у національній валюті у резидента повинна бути індивідуальна ліцензія НБУ. Реалізація товарів на експорт за договором купівлі-продажу може здійснюватися з попередньою оплатою або з відстрочкою платежу.

Витрати, зв'язані з транспортуванням експортованих товарів, страховкою, митним оформленням і банківським обслуговуванням відображаються на рахунках витрат і включаються до складу валових витрат.

Облік доходу від продажу товарів на експорт ведеться в національній валюті і подальшому перерахунку в зв'язку зі зміною курсу НБУ не підлягає. Одночасно з доходом від продажу товарів у бухгалтерському обліку відображаються операції по їхньому списанню. Списання реалізованих товарів виробляється по одному з методів оцінки товарів відповідно до П(С)БО 9 "Запаси".

71

Податкові розрахунки по експортних операціях. Податкові розрахунки з бюджетом по ПДВ виникають у тому випадку, якщо суб'єкт ЗЕД є платником по даному виді податку. Об'єктом обкладання ПДВ з експорту товарів є не сума доходу від їх продажу, а вартість товарів, що вивозяться за митну границю України. Операції по вивозу товарів на експорт обкладаються ПДВ по "нульовій" ставці. На відвантажені на експорт товари, зроблені для нерезидента послуги оформляється податкова накладна, екземпляр якої зберігається у платника податків. Відсутність податкових накладних є порушенням правил ведення податкового обліку. Податкові зобов'язання виникають при виписці податкових накладних.

Якщо по такому постачанню, відповідно до умов зовнішньоекономічного договору вивіз або митне декларування товарів у експортера не передбачено, то ставка ПДВ складає 20 %.

Податковий кредит по експортованих товарах (продукції) надається незалежно від того, як експортний товар купувався, а також незалежно від валюти розрахунків. Якщо підприємство-експортер є квартальним платником ПДВ, то воно має право на бюджетне відшкодування податкового кредиту протягом кварталу пропорційно відсоткові обсягу експортних продажів у загальному обсязі оподатковуваних операцій.

Порядок відображення операцій по експорту товарів - це комплекс операцій, що відображаються у хронологічній послідовності відповідно до методологічних основ, основні положення яких викладені в П(С)БО 16 (у частині витрат по експорту), П(С)БО 15 (у частині доходу від продажу товарів на експорт), П(С)БО 9 (у частині списання реалізованих товарів на експорт); П(С)БО 21 (у частині оцінки доходу від продажу, перерахунку або не перерахунку сум в інвалюті по рахункам 371, 362, 685.2), П(С)БО 11 (у частині виникнення зобов'язань по операціях експорту товарів за одержувані послуги і надані гарантії).

В бухгалтерському обліку для відображення експорту товарів застосовуються такі рахунки:

-93 "Витрати на збут" - для обліку витрат по збуту товарів. По дебету рахунка відображаються, витрати підприємства пов’язані зі збутом товарів. По кредиту - списання цих витрат на фінансові результати. В окремих випадках необхідно додаткове застосування рахунка 39 для обліку таких витрат, коли дата періоду відвантаження товарів і дата відображення доходу від їхнього продажу не збігаються.

-281/ "Товари відвантажені" або 29/ "Товари відвантажені". Для обліку експортованих товарів за умови, що умовою виконання постачання є доставка товару в обговорений пункт призначення за межами території України;

-281 "Товари". Для списання з матеріально-відповідальних осіб товарів, відвантажених на експорт;

-902 "Собівартість реалізованих товарів". Для списання товарів, що реалізовані на експорт. По дебету рахунка відображається списання товарів із

72

балансу підприємства за обліковими цінами, згідно П(С)БО 9 "Запаси". По кредиту - списання собівартості товарів на фінансові результати;

-702 - "Доход від реалізації товару". Для обліку доходу від продажу товарів на експорт у момент його визнання згідно П(С)БО 15 "Дохід" і базисних умов поставки "ІНКОТЕРМС". Момент переходу права власності на товар може бути: в момент відпустки товару (Е - умова), в момент його відвантаження (F і С – умови), в момент передачі товару покупцеві, або його представнику (Д – умови). По кредиту рахунка відображається отримання доходу у розмірі контрактної вартості товарів. По дебету рахунка відображається списання доходу на фінансові результати діяльності.

Для одержання інформації про доходи, отриманих в інвалюті, рекомендується відкривати субрахунок другого порядку 702.2 - доходи в інвалюті;

-362 "Розрахунки з іноземними покупцями" - для обліку розрахунків з іноземними покупцями. До даного субрахунку рекомендується відкривати

субрахунки другого порядку 362/по грошових розрахунках і 362/по негрошових розрахунках.

Необхідність зазначених субрахунків обґрунтовується наявністю поняття монетарні й немонетарні статті балансу. Субрахунок 362/по грошових розрахунках є монетарною статтею балансу. По дебету субрахунку відображається контрактна вартість відвантаженого товару згідно з ВМД, а також позитивні курсові різниці при підвищенні курсу на дату балансу та на дату погашення заборгованості. По кредиту субрахунку відображається отримання іноземної валюти від покупця, тобто погашення боргу, згідно виписки банку, а також від’ємна курсова різниця, яка виникла на дату балансу або на дату погашення боргу.

Субрахунок 362/ по негрошових розрахунках є немонетарною статтею балансу і при зміні курсу НБУ не переоцінюється.

681 "Розрахунки за авансами" - для обліку зобов'язань по авансах отриманим. Для одержання інформації про аванси, отриманих в інвалюті, рекомендується відкривати субрахунки другого порядку:

- 6811 "Розрахунки за авансами, отриманими в національній валюті". По кредиту рахунку відображається отримання авансу в іноземній валюті від покупця, згідно виписки банку. По дебету рахунку відображається залік авансу дебіторською заборгованістю іноземного покупця.

– 6812 "Розрахунки за авансами, отриманими в іноземній валюті". По кредиту субрахунку відображається отримання авансу в іноземній валюті від покупця, згідно виписки банку. По дебету субрахунку відображається залік авансу дебіторською заборгованістю іноземного покупця або повернення суми авансу з будь-яких обставин. В такому разі субрахунок слід віднести до монетарних статей балансу і відбити суму курсової різниці, яка виникла на дату балансу або на дату погашення боргу.

- 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Для обліку розрахунків із митними органами або брокерською фірмою по митному оформленню вантажу. По дебету рахунка відображається перерахування попередньої оплати, тобто виникає заборгованість цих установ перед підприємством по