8.1. Загальні положення складання консолідованої фінансової звітності

Підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, представляють консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у встановлені ними терміни, але не пізніше 45 днів по закінченню звітного кварталу і не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним відповідно до п.11 Порядку представлення фінансової звітності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419.

Згідно з

0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000п.3 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» консолідована фінансова звітність — це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та його дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації визначаються П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність». Норми цього Положення (стандарту) застосовуються групою підприємств, організацій та інших юридичних осіб, яка складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств.

Складання та подання консолідованої фінансової звітності відноситься до обов’язків материнського підприємства.

Материнське підприємство контролює діяльність одного або кількох дочірніх підприємств. Воно зобов’язано складати консолідовану звітність.

Дочірнє підприємство визнається таким, якщо інше підприємство, що називається материнським, в результаті переважної участі в його статутному капіталі, або відповідно з договором між ними, або іншим способом здійснює контроль його діяльності, має можливість визначати рішення, що приймаються таким підприємством.

Тобто, дочірнє підприємство — це підприємство, що знаходиться під контролем материнського підприємства, а материнське підприємство — це підприємство, що здійснює контроль дочірніх підприємств. Контроль визначається в національних стандартах як право впливу, що вирішує, на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства в цілях отримання вигод від його діяльності (п.4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»).

Контроль у інвестора передбачає:

— превалюючу участь у статутному капіталі дочірнього підприємства;

— право участі в управлінні та визначенні фінансової і господарської політики підприємства;

— право призначення або заміни більшості членів ради директорів дочірнього підприємства;

— право більшості голосів на зборах правління або рівнозначного органу управління дочірнього підприємства.

Материнське підприємство та його дочірні підприємства створюють групу.

У міжнародній практиці з метою консолідації фінансової звітності сукупність взаємопов’язаних системою участі підприємств (холдингів, фінансово-промислових груп) розглядають як групу підприємств.

В національному законодавстві поняття групи підприємств, яка складається з материнського (холдингового) підприємства та його дочірніх підприємств, наведено у п.2 П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність».

Зв’язок материнського та дочірніх підприємств базується на системі участі першого у статутному капіталі других. Така участь може бути прямою або непрямою. Доля прямої участі обумовлюється долею інвестора у статутному капіталі підприємства, в яке здійснена інвестиція. Доля непрямої участі залежить від структури взаємовідносин підприємств, що входять у групу. Взагалі ж доля участі визначає роль інвестора у формуванні органів управління підприємства, а також у прийнятті рішень з найбільш важливих питань його діяльності.

Консолідована фінансова звітність відображає майновий стан і результати господарської діяльності всіх підприємств, що входять у сферу консолідації, як єдиного цілого. Консолідована фінансова звітність необхідна всім особам, що мають інтерес або планують його мати у даній групі підприємств.

Материнське та дочірні підприємства ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності та складають окремі фінансові звіти. Однак саме материнське підприємства у кінці року складає і подає у відповідні органи консолідовану фінансову звітність групи підприємств шляхом включення в її склад інформації про всі дочірні підприємства групи.

Консолідовану фінансову звітність слід відрізняти від зведеної фінансової звітності. Наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2000р. № 37 «Питання складання фінансової звітності» затверджений Перелік видів діяльності, за якими складається зведена фінансова звітність, а Порядком представлення фінансової звітності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 — терміни представлення таких зведений звітів. Звіти підвідомчих підприємств групують у звіти трестів, головних управлінь, потім звіти середніх рівнів управління, об’єднуються у загальні звіти міністерства. При цьому метод узагальнення більшості показників зведеної звітності — арифметичне сумування показників індивідуальних звітів підприємств.

Утворення концернів, консорціумів, холдингових компаній та інших структур вимагає складання консолідованої фінансової звітності. Розглядається економічна одиниця, в якій материнське і дочірні підприємства, що є окремими юридичними особами, є також економічно пов’язаними сторонами. Тому для отримання реальної картини функціонування групи підприємств простого сумування показників звітності недостатньо. Для цього необхідна консолідована звітність, складена із застосуванням спеціальних методів, які виключають спільні статті та подвійний рахунок.

Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включають у консолідовану звітність, якщо:

— контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбано і утримується тільки з метою його перепродажу у короткостроковий період;

— дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, що обмежують його здатність передавати грошові кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображають як фінансові інвестиції відповідно до П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».

Материнське підприємство, яке є дочірнім іншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за умов:

— якщо воно повністю належить іншому підприємству;

— згоди власників долі меншості.

Слід також враховувати фактор економічної сумісності підприємств, що входять до консолідації. Економічна сумісність передбачає, що діяльність дочірнього підприємства пов’язана з діяльністю материнської компанії. Так, наприклад, підприємство-виробник і банк не відповідають вимозі сумісності, тому їхні звіти не підлягають консолідації, що вказується у примітках до консолідованих звітів.

Склад і форми звітності в Україні визначені стандартами П(С)БО 1-5. Консолідована фінансова звітність включає консолідовані:

— Баланс;

— Звіт про фінансові результати;

— Звіт про рух грошових коштів;

— Звіт про власний капітал;

— Примітки до консолідованої фінансової звітності.

Консолідований Баланс — зведений звітний Баланс всіх підприємств, що входять у сферу консолідації, складова частина консолідованої фінансової звітності. Майно, зобов’язання і капітал дочірнього підприємства включаються в консолідований Баланс починаючи з дати фактичного переходу контролю над дочірнім підприємством.

Консолідований Звіт про фінансові результати включає результати фінансового-господарської діяльності всіх підприємств, що входять у сферу консолідації, обов’язковий елемент консолідованої фінансової звітності. Результати діяльності дочірніх підприємств включаються до консолідованого Звіту про фінансові результати починаючи з дати придбання підприємства і визнання його в якості дочірнього.

Консолідований Звіт про власний капітал - показує зміни у складі власного капіталу всіх підприємств, що входять у сферу консолідації, обов’язковий елемент консолідованої фінансової звітності.

Консолідований Звіт про рух грошових коштів складається на основі консолідованого Балансу, консолідованого Звіту про фінансові результати та консолідованого звіту про власний капітал згідно з П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" і 21 "Вплив змін валютних курсів".

В консолідованій звітності відображаються інтереси меншості інвесторів, тобто тих власників акцій, які мають менш ніж половина голосів на зборах акціонерів.

Фінансова звітність материнського підприємства і його дочірніх підприємств, яка використовується для складання консолідованої фінансової звітності, повинна бути складена за один і той же звітний період і на одну й ту ж дату балансу.

Консолідовану фінансову звітність необхідно складати на основі фінан-сової звітності групи підприємств за умов застосування єдиної облікової політики для подібних операцій та подій. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то це слід відмітити у примітках до консолідованої фінансової звітності.