29. Менеджер, вимоги до його особи.

Ефективне управління організаціями, підприємствами в умовах ринкових відносин передбачає наявність висококваліфікованих керівників – менеджерів, які здатні якісно вирішувати складні питання їх виробничо-господарської діяльності.

Менеджер - це керівник і керуючий, що займає постійну посаду і наділений повноваженнями в області прийняття рішень стосовно до конкретних видів діяльності підприємства, що функціонує в ринкових умовах.

Вимоги до менеджера:

• наявність загальних знань в області управління підприємством;

• компетентність у питаннях технології виробництва продукції закладів ресторанного господарства;

• володіння навичками адміністрування і підприємництва; прийняття обґрунтованих і компетентних рішень;

• уміння аналізувати діяльність і дії конкурентів;

• уміння передбачати і прогнозувати попит;

• уміння працювати з людьми.

Традиційні системи управління в ринкових організаціях (фірмах, корпораціях, концернах, асоціаціях і т.д.) будуються по ієрархічному принципу. При цьому виділяються вищий, середній і низовий рівень управління.

Вищий рівень (менеджери вищого рівня) - президент компанії, віце-президент, рада директорів, генеральний директор) є верхівкою управлінської піраміди компанії. Вони визначають загальні напрямки функціонування і розвитку підприємств і його підрозділів, приймають ключові рішення по всім питанням їх виробничо-господарської діяльності. На цьому рівні формуються мета і політика, приймаються рішення з таких питань, як випуск нових акцій, створення філій, освоєння нових ринків, виробництво нових товарів і т.д., тобто те, що називається стратегічним менеджментом.

Менеджери середнього рівня забезпечують розробку і реалізацію оперативних планів, виконання рішень, прийнятих вищим керівництвом. До них відносяться керівники підприємств, підрозділів, начальники управлінських служб і ін. Менеджери середнього рівня координують і контролюють роботу керівників низового рівня. У їхніх діях переважають рішення тактичних задач, вони приймають участь у розробці стратегічних проблем.

Низовий рівень - менеджер оперативного управління. Це зав.виробництвом, начальники цехів, бригадири, майстри та інші фахівці, що здійснюють керівництво групами працівників. Менеджери низового рівня складають саму численну управлінську групу на підприємстві. Вони відповідають за виконання виробничих завдань і використання ресурсів. Їхня робота пов’язана з рішенням переважно тактичних і оперативних проблем.

30. Функції менеджера закладів ресторанного господарства.

менеджери виконують наступні загальні функції:

• визначають цілі, розробляють конкретні задачі по їх досягненню;

• організують персонал для виконання задач, при цьому аналізують ситуацію, приймають рішення для досягнення поставлених цілей;

• здійснюють мотивацію співробітників, необхідну для підвищення їх активності та заохочення в продуктивній праці;

• аналізують, оцінюють результати роботи кожного співробітника підприємства;

• організують підвищення професійного рівня підлеглих.

В сучасних умовах проводяться дослідження за кордоном, щоб визначити особисті характеристики ефективних менеджерів.

Опитування більше тисячі менеджерів європейських компаній показали, що до найновіших якостей слід віднести здатність приймати рішення, формувати ефективну команду, вміння працювати з людьми. В інших дослідженнях серед універсальних вимог до менеджерів визначено такі: рівень інтелекту, вміння формулювати чіткі цілі, наявність лідерських якостей та ін. Ці якості зумовлені тим, що формування їх пов'язано з процесом розвитку особи, цільо­вими установками, самосвідомістю працівника.

Менеджер в свої діяльності виконує специфічну функції – функцію керівництва. Виконуючи цю функцію, менеджер інтегрує в єдине ціле всі функції управління – планування і прогнозування, організацію, координування, контроль і регулювання, мотивацію. Функція керівництва поєднує функції адміністратора, організатора, фахівця, громадського діяча і вихователя.

Керівництво підприємством є істотним компонентом ефективності його управління. У процесі розвитку об’єкта і суб’єкта управління розуміння змісту поняття керівництво суттєво змінюється. Результатом цих змін є нова філософія менеджменту, у центрі якої є згода і взаємопідтримка, а не відносини панування і підпорядкування. За цією концепцією основними факторами керівництва сучасним підприємством є підтримка підлеглих, гармонізація ефективних зв’язків між персоналом підприємства, сприяння ефективній роботі колективу за допомогою координації та планування.

Виконуючи функцію адміністратора, менеджер виконує свої повноваження в розпорядницькій діяльності – видає накази, розпорядження з різних питань господарської діяльності підприємства, здійснює кадрову політику на підприємстві.

При виконанні менеджером адміністраторської функції особливу роль в сучасних умовах відіграють стратегічне планування та контроль.

Як організатор менеджер організує спільну працю людей на виробництві, забезпечує необхідним устаткуванням, сировиною, застосовує методи стимулювання їхньої праці тощо.

В даному випадку адміністративні функції не обмежуються рамками підприємства. Потреба в інформації про стан ринку обумовлює налагодження зв’язків між підприємством і зовнішнім середовищем. На основі одержаних даних розробляють оперативні і довгострокові плани і програми, що дозволяють підвищити ефективність і якість обслуговування в закладах ресторанного господарства.

Як фахівець менеджер повинний бути професійно підготовленим, мати знання й досвід у тій галузі підприємства, якою він керує.

Менеджери різного рівня (частіше вищого) беруть участь у нарадах, конференціях за межами підприємства, в роботі виборних органів влади і т.д. У результаті вони одержують багато інформації за межами підприємства, уміле застосування якої може впливати на господарську діяльність підприємства. Це функція громадського діяча.

Виховна функція - це виховання членів колективу в повсякденній діяльності керівника.

Виконувати ці функції на високому рівні може тільки людина, що володіє необхідними здібностями й особистими якостями.

Менеджером може стати не кожен працівник, хоча він може бути гарною людиною, мати визначений досвід і знання. Для цього необхідні ще уроджені управлінські здібності і визначені особисті якості.