Модуль 1 міжнародна економічна діяльність: сутність, суб’єкти та особливості

Тема 1. Особливості міжнародної економічної діяльності

План

1. МЕД та міжнародне економічне співробітництво як чинники світового економічного зростання та розвитку.

2. Принципи міжнародної економічної діяльності держави.

3. Форми міжнародної економічної діяльності.

4. Україна як суб’єкт міжнародного економічного права та агент світового господарства

4.1. Участь України в міжнародних економічних організаціях

4.2. Україна в двосторонньому міжнародному економічному співробітництві

5. Платіжний баланс України - самостійно

1. Мед та міжнародне економічне співробітництво як чинники світового економічного зростання та розвитку

Трансформується міжнародний економічний порядок, інститути і механізми регулювання господарської діяльності, які повинні бути націлені на забезпечення стабільності світового господарства, відсутність глибоких криз.

Тенденції: високі темпи зростання в країнах Азії; в країнах Африки і в Південній Азії число бідних збільшилося, в усіх країнах спостерігається посилення нерівності за доходами; демографічні (щорічно населення світу збільшується на 70 млн осіб, скорочення чисельності і старіння населення в розвинених регіонах, збільшення міграційних потоків), взаємопов'язані фінансові ринки і кризи.

Зростаюча взаємозалежність та інтегрованість світу знижує можливості країн самостійно підтримувати процеси свого розвитку.

Необхідно встановити новий баланс між процесами прийняття рішень на національному та глобальному рівнях. Ефективна реалізація національніх стратегій повинна підкріплюватися стабільним припливом коштів; справедливим режимом багатосторонньої торгівлі; стабільними і передбачуваними міжнародними фінансовими ринками.

224 держави та залежні території, з яких 192 країни є членами ООН, спільними зусиллями забезпечують функціонування світового господарства з «метою реалізації основного права кожної людини на життя, вільне від голоду, бідності, невігластва, хвороб та страху» (Декларація о міжнародном економічном співробітництві, ООН, 1990 р.).

Реальною матеріальною основою виконання завдань, які проголошенні ООН, важливим чинником зміцнення миру, підтримки та розвитку системи міжнародної економічної безпеки, забезпечення сталого розвитку національних економік окремих країн світу є міжнародне економічне співробітництво та МЕД окремих суб’єктів світового господарства.

Міжнародне економічне співробітництво (МЕС) - це система узгоджених дій суб'єктів світового господарства, спрямованих на зміцнення стабільності міжнародних економічних відносин, забезпечення сталого розвитку світової економікі, досягнення консенсусу між окремими суб'єктами світового господарства та вдосконалення правових механізмів взаємодії.

МЕС - це сумісна діяльність, яка передбачає:

- рівність та незалежність партнерів;

- націленість на досягнення сумісно поставлених та узгоджених завдань економічного розвитку;

- формування комплексу організаційних, політичних і господарських зв'язків за участю держав, їх груп і міжнародних організацій, а також окремих господарюючих суб'єктів;

- дотримання національного суверенітету державних утворень та забезпечення взаємної економічної вигоди учасників.

Розвиток міжнародного співробітництва з метою вирішення міжнародних економічних проблем проголошено однією з головних цілей ООН (ст.1 Статуту ООН). Відповідальність за виконання цього завдання організації несе безпосередньо Генеральна Асамблея та працююча під її керівництвом Економічна і Соціальна Рада ООН (ст.60 Статуту).

Міжнародне економічне співробітництво (Декларація щодо міжнародного економічного співробітництва ООН (1 травня 1990 р.) :

- націлено на забезпечення справедливих і рівних можливостей для всіх народів і надання їм можливості повністю розвинути їх потенційні можливості (п.1),

- пожвавлення росту і розвитку в країнах, що розвиваються, спільний розгляд проблем крайньої бідності та голоду шляхом створення сприятливих міжнародних економічних умов (п.2),

- передбачає обов’язкове урахування в національній політиці зобов’язань усіх країн щодо міжнародного економічного співробітництва (п.4),

- націлено на «вирішення проблем міжнародної заборгованості, задоволення зростаючих потреб у фінансових коштах на цілі розвитку, створення відкритої і справедливої ​​системи торгівлі та сприяння диверсифікації і модернізації економіки країн, що розвиваються, ... потребує постійних узгоджених зусиль» (п.14),

- потребує поліпшення міжнародної економічної обстановки (п.15),

- вимагає від країн змін у національній політиці, «щоб сприяти відкритому обміну і мати можливість гнучко реагувати на зміни у світовій економіці» (п.17), а «координація макроекономічної політики має враховувати і проблеми всіх країн ..» (п.22).

Співробітництво націлено на вирішення громадських завдань та передбачає часткове ігнорування суб’єктом відносин своїх економічних інтересів, обов’язкове врахування впливу дій на інших суб’єктів.

Міжнародна економічна діяльність (МЕД) – це процес (сукупність) активних дій суб’єктів світового господарства, які націлено на забезпечення реалізації власних економічних інтересів та досягнення високого рівня економічної безпеки, накопичення матеріального багатства, задоволення потреб та вирішення існуючих проблем.

Суб'єктами МЕД виступають:

1) держави;

2) міжнародні організації;

3) фізичні та юридичні особи.

МЕД охоплює два рівня відносин:

1) відносини між суб'єктами міжнарод­ного економічного права (державами та міжнародними організаціями).

Діяльність здійснюється державами та міжнародними організаціями. Передбачає виконання міждержавних економічних зобов'язань, міжурядових економічних угод, економічних забовязань міжнародних організацій.

2) відносини між: фізичними і юридичними особами різних дер­жав, включаючи діагональні відносини - між: державою і фізичними чи юридичними особами, що належать іноземній держа­ві.

МЕД суб’єктів світового господарства базується на повній самостійності суб’єктів у виборі напрямів діяльності та партнерів.

Інструментом упорядкування МЕД є:

• норми міжнародного економічного права (для держав та міжнародних організацій)

• норми національних (внутрішніх) правових систем окремих країн (для фізичних та юридичних осіб).

Якщо держави безпосередньо вступають у господарські відносини міжнародного характеру з іноземними фізичними і юри­дичними особами (наприклад, укладають концесійні угоди), то МЕВ регулюються націо­нальним правом кожної держави. Регулювання здійснюється не прямо, а опосередкова­но - через державу.

МЕД суб’єктів світового господарства передбачає безумовне виконання договірних забовязань.

МЕД суб’єктів світового господарства передбачає:

1) цілевизначення;

2) планування;

3) здійснення дій;

4) аналіз результатів;

5) коригування.