- •1. Характеристика підприємства ресторанного господарства, їх види, функції і задачі
- •2. Сутність і особливості менеджменту у ресторанному господарстві.
- •3. Цілі і задачі менеджменту у "сторанному господарстві.
- •Характеристика основних функцій менеджменту
- •5. Господарські товариства, їх види і організація управління.
- •6. Асоціації, їх види і характеристика
- •7. Характеристика франчайзингових корпорацій, умови їх створення.
- •8. Сутність і задачі психології управління.
- •9. Соціально-психологічний клімат в колективі та фактори, що впливають на його формування
- •10. Конфлікти, їх види, і методи попередження в закладах ресторанного господарства.
- •11. Психологічні особливості праці в ресторанному господарстві.
- •12. Сутність управлінських рішень, їх значення та вимоги до них.
- •13. Класифікація управлінських рішень.
- •6). За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •14. Етапи прийняття управлінських рішень.
- •15. Методи розробки і критерії оцінки управлінських рішень.
- •16. Фактори, що впливають на ефективність управлінських рішень.
- •1. Особисті якості й цінності керівника.
- •2. Дотримання ієрархії в прийнятті рішень.
- •3. Обмеження інформації.
- •4. Використання безпосередніх (прямих) горизонтальних зв'язків.
- •5. Централізація керування.
- •6. Взаємозв'язок рішень.
- •17. Інформація, її види і вимоги до неї.
- •18. Комунікація в управлінні, її види.
- •19. Інформаційне забезпечення процесів уі правління і його удосконалення в умовах ринкових відносин.
- •21. Документи, їх види та вимоги до них.
- •22. Організація діловодства в ресторанному господарстві.
- •23. Організація документообігу в закладах ресторанного господарства та його удосконалення в сучасних умовах
- •24. Особливості і характер управлінської праці.
- •25. Кадри управління в ресторанному господарстві, їх класифікація і сучасні вимоги.
- •26. Методи добору і розстановки управлінських кадрів.
- •27. Особливості підготовки управлінських кадрів для роботи в умовах ринку.
- •29. Менеджер, вимоги до його особи.
- •30. Функції менеджера закладів ресторанного господарства.
- •31. Характеристика ділових та Чистих якостей менеджера.
- •32. Стиль керівництва, його сутність та різновидності.
- •33. Характеристика стилів керівництва та "решітці менеджера".
- •34. Авторитет менеджера та його значення для ефективного управління закладами ресторанного господарства
- •35. Влада керівника, її різновидності. Лідерство і влада.
- •36. Принципи і задачі наукової організації управлінської праці.
- •1. Економічні задачі:
- •2. Соціальні задачі:
- •3. Психофізіологічні задачі:
- •37. Напрямки наукової організації управлінської праці.
- •38. Розподіл і кооперація управлінської праці.
- •39. Методи нормування управлінської праці, їх характеристика.
- •42.Удосконалення організації робочих місць в апараті управління та умов праці.
- •43. Планування особистої праці керівника.
- •44. Організація особистої праці менеджера.
- •45. Методи абв-аналізу та Ейзенхауера в ор-ції особ. Праці керівника.
- •46. Компетенція та повноважена керівника, права та обов'язки.
- •47. Делегування повноважень в роботі керівника.
- •48. Переговори в процесі управління, методи їх проведення.
- •49. Ділові наради, їх види та організація приведення.
- •1. За цілями:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За періодичністю:
- •6. За складом учасників:
- •50. Конкретні функції інженера-технолога
27. Особливості підготовки управлінських кадрів для роботи в умовах ринку.
Підготовка і підвищення кваліфікації управлінських кадрів у ринкових умовах повинна носити безупинний характер і проводитися протягом усієї трудової діяльності.
У сучасному динамічному світі кар'єра менеджера, ефективність його діяльності багато у чому залежать від рівня його професіоналізму, інформованості, широти світогляду, загальної ерудиції.
Важливість безупинної освіти обумовлюють наступні чинники:
впровадження нової техніки, технології виробництва, ріст комунікаційних можливостей, що потребує нових знань для ефективного управління процесами виробництва на підприємствах;
високий рівень конкуренції в галузі і на міжнародному рівні;
зміни у всіх сферах життя. Швидкі зміни в технології і інформації вимагають безупинного навчання управлінських кадрів.
Усю різноманітність методів навчання менеджерів можна об'єднати у дві групи: первинна професійна підготовка і післядипломне навчання.
Первинна професійна підготовка має масовий характер та здійснюється організовано за стандартними навчальними планами і програмами; проводиться за освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст (неповна вища освіта); бакалавр (базова вища освіта); спеціаліст і магістр.
Післядипломне навчання реалізується за великої кількості різних форм, методів, програм тощо. Традиційно окремо розглядають два види післядипломного навчання: підвищення кваліфікації та перепідготовку. Але це дуже умовний поділ, який, в першу чергу, відбиває потреби статистики. Фактично будь-яка перепідготовка теж сприяє підвищенню кваліфікації працівника, хоча формально у документах це не фіксується, а зміна професії чи спеціальності закріплюється у певному кваліфікаційному документі.
Перепідготовка як спосіб набуття другої професії чи спеціальності може здійснюватись по-різному. Поширеним варіантом в Україні є здобуття людиною другої вищої освіти з метою кращого працевлаштування чи поліпшення досягнутого посадового статусу за місцем роботи, виконання складніших посадових обов'язків.
Другу вищу освіту в Україні надають університети, академії, інститути, спеціалізовані факультети при вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.
Підвищення кваліфікації відбувається з метою вдосконалення, поглиблення знань, умінь, навичок і способів службового спілкування у зв'язку зі зростанням вимог виробництва до працівника чи підвищення його у посаді.
Залежно від конкретної мети і фінансових можливостей навчання менеджерів може відбуватися всередині організації (внутрішньовиробниче) і поза нею (позавиробниче).
Виділяють наступні основні види навчання, що забезпечують його безперервність.
1. Систематичне навчання (самоосвіта) здійснюється за індивідуальним планом менеджера повністю.
Самоосвіта може здійснюватись менеджером повністю автономно і за власний кошт. Основні форми самоосвіти: опрацювання фахової літератури, постійне відстежування новинок, передплата фахових періодичних видань, формування і поповнення спеціальною літературою домашньої бібліотеки, відвідування без відриву від виробництва курсів, лекцій, семінарів, виставок, участь у конференціях, пошук потрібної інформації в мережі Інтернет тощо.
Результативною є самоосвіта менеджера у рамках програми його ділової кар'єри, коли організація бере участь у визначенні цілей, форм, методів, термінів окремих етапів навчання, бере на себе частину витрат, створює відповідні організаційні умови тощо.
2. Короткострокове навчання (підвищення кваліфікації) як правило проводиться з відривом від роботи до трьох тижнів або з частковим відривом від виробництва тривалістю до шести місяців. Навчальні плани і програми для короткострокового навчання розробляються підприємствами або навчальними закладами, що організують даний вид навчання керівників і фахівців.
3. Стажування здійснюється на передових вітчизняних і закордонних підприємствах з метою освоєння і впровадження кращого високоефективного досвіду організації праці у певному виді спеціальної підготовки.
Індивідуальну програму і план проведення стажування розробляє фахівець, що направляється на стажування разом з керівником стажування.
Виходячи з цілей стажування визначається конкретна її тривалість. Про результати стажування працівників звітують за місцем роботи безпосередньому керівнику.
4. Аспірантура і докторантура. По тематиці, що сприяє рішенню проблем на підприємстві, керівники і фахівці можуть направлятися в цільову аспірантуру і докторантуру.
5. Перепідготовка. В процесі науково-технічного і соціального прогресу отримана фахівцем базова освіта, що потребує зміни. Відповідні навчальні заклади здійснюють перепідготовку керівників і фахівців з метою оволодіння новою спеціальністю.