- •1. Характеристика підприємства ресторанного господарства, їх види, функції і задачі
- •2. Сутність і особливості менеджменту у ресторанному господарстві.
- •3. Цілі і задачі менеджменту у "сторанному господарстві.
- •Характеристика основних функцій менеджменту
- •5. Господарські товариства, їх види і організація управління.
- •6. Асоціації, їх види і характеристика
- •7. Характеристика франчайзингових корпорацій, умови їх створення.
- •8. Сутність і задачі психології управління.
- •9. Соціально-психологічний клімат в колективі та фактори, що впливають на його формування
- •10. Конфлікти, їх види, і методи попередження в закладах ресторанного господарства.
- •11. Психологічні особливості праці в ресторанному господарстві.
- •12. Сутність управлінських рішень, їх значення та вимоги до них.
- •13. Класифікація управлінських рішень.
- •6). За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •14. Етапи прийняття управлінських рішень.
- •15. Методи розробки і критерії оцінки управлінських рішень.
- •16. Фактори, що впливають на ефективність управлінських рішень.
- •1. Особисті якості й цінності керівника.
- •2. Дотримання ієрархії в прийнятті рішень.
- •3. Обмеження інформації.
- •4. Використання безпосередніх (прямих) горизонтальних зв'язків.
- •5. Централізація керування.
- •6. Взаємозв'язок рішень.
- •17. Інформація, її види і вимоги до неї.
- •18. Комунікація в управлінні, її види.
- •19. Інформаційне забезпечення процесів уі правління і його удосконалення в умовах ринкових відносин.
- •21. Документи, їх види та вимоги до них.
- •22. Організація діловодства в ресторанному господарстві.
- •23. Організація документообігу в закладах ресторанного господарства та його удосконалення в сучасних умовах
- •24. Особливості і характер управлінської праці.
- •25. Кадри управління в ресторанному господарстві, їх класифікація і сучасні вимоги.
- •26. Методи добору і розстановки управлінських кадрів.
- •27. Особливості підготовки управлінських кадрів для роботи в умовах ринку.
- •29. Менеджер, вимоги до його особи.
- •30. Функції менеджера закладів ресторанного господарства.
- •31. Характеристика ділових та Чистих якостей менеджера.
- •32. Стиль керівництва, його сутність та різновидності.
- •33. Характеристика стилів керівництва та "решітці менеджера".
- •34. Авторитет менеджера та його значення для ефективного управління закладами ресторанного господарства
- •35. Влада керівника, її різновидності. Лідерство і влада.
- •36. Принципи і задачі наукової організації управлінської праці.
- •1. Економічні задачі:
- •2. Соціальні задачі:
- •3. Психофізіологічні задачі:
- •37. Напрямки наукової організації управлінської праці.
- •38. Розподіл і кооперація управлінської праці.
- •39. Методи нормування управлінської праці, їх характеристика.
- •42.Удосконалення організації робочих місць в апараті управління та умов праці.
- •43. Планування особистої праці керівника.
- •44. Організація особистої праці менеджера.
- •45. Методи абв-аналізу та Ейзенхауера в ор-ції особ. Праці керівника.
- •46. Компетенція та повноважена керівника, права та обов'язки.
- •47. Делегування повноважень в роботі керівника.
- •48. Переговори в процесі управління, методи їх проведення.
- •49. Ділові наради, їх види та організація приведення.
- •1. За цілями:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За періодичністю:
- •6. За складом учасників:
- •50. Конкретні функції інженера-технолога
38. Розподіл і кооперація управлінської праці.
Удосконалення форм розподілу і кооперації праці в апараті управління необхідно для чіткого розмежування функцій структурних підрозділів і посадових обов’язків працівників, конкретизації їх прав і обов’язків, досягненням узгодженням і взаємодії в роботі.
Розподіл праці в апараті управління відбувається в два етапи:
розподіл по функціям управління і формування раціональної структури управління;
розмежування посадових обов’язків працівників в середині апарату управління і забезпечення відповідності кваліфікації виконавців складності робіт, що виконуються.
Основою функціонального розподілу праці є цільова направленість даного виду управлінської діяльності, однорідність її змісту або характеру. Функціональний розподіл управлінської праці знаходить своє відображення в організаційній структурі апарату управління і утворення його функціональних структурних підрозділів і служб. Воно повинне забезпечити рівномірну зайнятість працівників апарату управління, нормальне навантаження їх праці, виключати дублювання функцій. Всередині функціональних відділів відбувається подальший розподіл управлінської праці – професійний та кваліфікаційний.
Професійний – це диференціація управлінської діяльності по спеціальностям, видам робіт, що виконуються. Так, в апарат управління з.р.г. входять фахівці різних спеціальностей: інженер-технолог, інженер-механік, економіст, товарознавець, маркетолог та ін.
Кваліфікаційний розподіл праці передбачає виділення в складі функціональних підрозділів посади начальника. При кваліфікаційному розподілі праці фахівців і службовців враховується складність і відповідальність робіт, що виконуються і функцій управління. На цій основі всередині виробничих підрозділів апарату управління забезпечуються раціональне співвідношення між чисельністю працівників по видам діяльності (керівники, спеціалісти, технічні виконавці), а також по відповідним кваліфікаційним групам. При цьому повинна забезпечуватись повна зайнятість і мах використання кваліфікації і особистих здібностей.
Технологічний розподіл праці передбачає спеціалізацію працівників на виконанні конкретних трудових операцій і процедур. В апараті управління ресторанним господарством передбачається спеціалізація працівників на організації обслуговування окремих континентів споживачів з урахуванням їх особливостей та ін.
Розподіл управлінської праці викликає необхідність його кооперації, що передбачає установлення раціональних взаємозв’язків між органами управління, між підрозділами і працівниками структурних підрозділів. Розподіл і кооперація праці в апараті управління здійснюється на основі конкретних функцій управління в закладах ресторанного господарства і нормативних документах – положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях для різних категорій працівників.
39. Методи нормування управлінської праці, їх характеристика.
Нормування управлінської праці обумовлює необхідність підвищення ефективності на основі чіткого визначення функцій кожного працівника в трудовому процесі; визначення трудомісткості робіт, що виконуються; визначення оптимальної чисельності персоналу по кожній функції управління; забезпечення раціональних форм матеріального стимулювання в відповідності з затратами праці.
Особливості управлінської праці не дають можливості в повній мірі запроваджувати в практику роботи норм і нормативів.
Але зміни в функціях керівництва закладами ресторанного господарства в умовах ринкової економіки свідчать про те, що значна частина управлінських робіт піддається нормуванню.
Для нормування управлінської праці використовують розрахункові (аналітичні) і дослідницькі методи.
Найбільш розповсюджені аналітичні методи, за допомогою яких аналізується використання робочого часу управлінським персоналом. Зміст їх праці можливо прийняти за еталон, а структуру їх робочого дня – нормативом.
Дослідницькі методи допомагають визначити трудомісткість конкурентних видів робіт з урахуванням спеціалізації, організації і змісту праці. За допомогою фотографії і хронометражу вивчаються всі види робіт, їх структура і затрати робочого часу.
Розробка науково-обґрунтованих норм праці дозволяє більш об’єктивно оцінити працю кожного працівника апарату управління, більш ефективно використовувати матеріальні стимули.
Але сфера управління включає різноманітні види робіт навіть в межах однієї функції управління, в результаті універсальних норм праці немає. Тому підхід до нормування окремих видів управлінських робіт повинен бути диференційним.
Так, з урахуванням специфіки праці менеджера виділяються наступні види норм:
норми керованості – кількість працівників, якими найбільш ефективно може управляти керівник. Така норма використовується для керівників підприємств і організацій;
нормативи чисельності – використовуються для спеціалістів і представляють собою чисельність працівників, необхідних для повного і якісного виконання робіт в окремих організаційно-технічних умовах;
норми часу, норми обслуговування – визначаються в залежності від трудомісткості робіт і використовуються для технічних виконавців.
Нормативи чисельності і норми керованості можуть розроблятись для керівників всіх рангів. З їх допомогою визначається загальна чисельність працівників по функції управління, а використовуючи норми керованості, є можливість виконати оптимальну розстановку працівників.
Використовуються декілька методів визначення норм управлінських робіт. Найбільш розповсюдженим є метод аналогів. Такий метод передбачає встановлення нормативів затрат часу по аналогії з передовими підприємствами, організаціями.
Метод аналогів доцільно використовувати для визначення обсягів робіт тих категорій апарату управління, праця яких не піддається обліку із-за відсутності критеріїв регламентації строків виконання робіт.
В практиці роботи управлінського персоналу використовуються методи прямого нормування, які використовуються для визначення нормативів для робіт, що постійно повторюються.
Методи непрямого нормування враховують вплив різних факторів на навантаження службовців.
За допомогою усіх методів визначаються нормативи чисельності різних категорій працівників. Крім того, методи непрямого нормування використовуються для установлення норм обслуговування. Норма обслуговування передбачає якісне обслуговування працівником апарату управління визначеної кількості працюючих. Вона установлюється для спеціалістів і технічних виконавців, які мають нерівномірне навантаження в різні періоди часу.